До Європи через Білорусь

Про досягнення мисливського господарства білорусів.

Олександр Лукашенко: «…Якщо хтось узяв в оренду озеро або мисливське господарство, за це потрібно платити до держбюджету й чималі кошти. Всі хочуть постріляти, всі хочуть порибалити в своє задоволення, але за це задоволення треба теж платити, і робити треба все виключно за законом. Інакше повернемося до того, що було 20 років тому, коли браконьєри повибивали все живе й мертве. Разом із тим, закон не повинен шкодити державі й забороняти людям займатися улюбленою справою. Особливо це стосується місцевого населення, у якого мають бути пільги. В той же час мисливський туризм повинен бути теж у пріоритеті».

Кілька років тому мені довелось у складі делегації Держкомлісу відвідати наших північних сусідів – білорусів. Тоді ми вивчали досвід збереження зубрів, але загальне враження про країну за кілька днів нашого перебування там у нас склалося. Донині згадується, як ми, щоб купити якихось сувенірів так і не змогли знайти де обміняти наші золото-валютні запаси на білоруські рублики, як в усіх магазинах, на полицях товари лише місцевого виробництва, як по місту їздили тільки автомобілі радянського та російського виробництва, як у кожному лісгоспі знайомилися з начальником з ідеологічної роботи, а зустрічаюча нас сторона постійно плуталась у своїх «свідченнях», коли ми розпитували про їхнє соціальне життя, політику та зарплати. І нарешті, як нашу делегацію розмістили на ночівлю за містом у піонерському таборі.

Але багато чого запам’яталось і позитивного. Наприклад, ідеальні дороги, навіть у селах, підстрижені газони і узбіччя автотрас, вимиті вулиці та будинки, і все у квітах.

Хтось скаже: «Білорусь – це совок з тоталітарним режимом і радянською спадщиною». А чи краще живеться пересічному українцю? Що влада нашої країни робить для забезпечення нашого добробуту, стабільної і розвиваючої економіки? Не варто недооцінювати Білорусь, де, до речі, квартиру в іпотеку можна придбати під три відсотки. Ми можемо тільки про таке мріяти.

Всі знають, щоб досягти стабільності в економіці, треба забезпечити розвиток виробництва в країні. Реформи та інновації в різних галузях – це запорука розвит­ку. Але чомусь наша влада впродовж усього періоду незалежності країни чи то не помічає, чи то принципово не хоче розвивати окремі галузі народного господарства, які у розвинених країнах забезпечують людей робочими місцями, а економіку надходженнями. Чому в Україні приділяється особлива увага сільському господарству, виробництву металів, добувній промисловості, власниками яких є олігархи, а до господарств, які займаються відновними ресурсами – немає ніякого діла.

Білоруси, у яких немає ні цінних копалин, ні теплих морів, ні золотих пісків, намагаються господарювати де тільки можна і мати економічну вигоду з усього, з чого тільки можна, тим більше, що це не завдає шкоди природі. Розвиток мисливського господарства і мисливського туризму був і залишається пріоритетним напрямком керівництва країни.

Пройшло більше десяти років, як я відвідував Білорусь, і за цей час там багато змінилося, зокрема, у мисливському господарстві. Вони постійно запроваджують нові технології, переймають досвід країн ЄС. А що ж ми? За більше як 25 років буксування на місці, нам не ЄС треба наздоганяти, а для початку, – білорусів.

Мовою цифр

Для загальної уяви, як ведеться мисливське господарство в Білорусі, наведемо деякі офіційні статистичні дані.

Площа Білорусі – 20 млн га, 42% під лісом, мисливські угіддя займають 16,5 млн га (зокрема, лісові – 7,4 млн га, польові – 8,2 млн га, водно-болотні – 1 млн га). Заповідники та національні парки становлять 4,5% від загальної площі країни.

Веденням мисливського господарства в Білорусі займаються 247 юридичних осіб, яким надано в оренду 16,5 млн га мисливських угідь. При цьому кількість мисливських господарств становить 260, з яких: республіканського державно-громадського об’єднання «Білоруське товариство мисливців і рибалок» – 108 (10,6 млн га, 64,2%), Мінлісгоспу – 76 (3 млн га, 18%), Управління справами Президента – 9 (1 млн га, 6,5%), Білоруського військово-мисливського товариства – 9 (0,27 млн га, 1,7%), інших, у тому числі, приватних мисливських господарств – 58 (1,5 млн га, 9%).

Нещодавно в Білорусі запровадили десятиденні курси для кандидатів у мисливці, тільки після їх проходження можна складати іспит для отримання посвідчення, про це детально ми розповідали у минулому номері нашого часопису. Курси організовані в лісових господарствах і на базі «Белгосохота». Крім основної – очної форми навчання, «Белгосохота» організовує інтернет-курси підготовки до складання спеціального мисливського іспиту. Зараз у країні зареєстровано близько 122-х тисяч мисливців.

Щільність дичини у Білорусі у порівнянні з Україною вища в кілька разів, це при тому, що площа мисливських угідь у них значно менша. Так от: лося там – 33 тис. голів (добування 4,2 тис гол.), оленя європейського – 16 тис. гол. (добування 1,5 тис. гол.), козулі – 82 тис. гол. (добування 9,3 тис. гол.), зайця – 157 тис. гол. (добування 50 тис. дол.), тетерука – 38 тис. гол. (добування 400 голів). У зв’язку з АЧС чисельність кабана впала до 2,6 тис. голів, у 2013 році вона становила 80 тис. голів (добувалось у 2013 році 48 тис. голів).

Основна стаття доходів мисливського господарства в Білорусі – туризм. Отже, скільки ж обійдеться полювання для туриста? Організаційний збір – 25 євро з людини, один день організації полювання та перебування у мисливському господарстві (повний пансіон, ліцензія на полювання, супровід на полюванні, транспортні послуги) – 150 євро/особа, дозвіл на ввезення-вивезення зброї – 50 євро/од., також на різні дрібниці (реєстрація, страховка) – ще 15–20 євро.

Вартість добування дичини туристу обійдеться: зубр – 10–15 тис. євро, лось і олень – 800–3000 євро (у залежності від ваги трофея – рогів), козуля – 120–810 євро, кабан – 240–900 євро (трофей – ікла). Загінне полювання на вовка з прапорцями – 60 євро/ос., трофей – 360 євро. Добування глушця – 540 євро, тетерука – 95, 180 (осінь, весна).

Послуги перевезення або оренди собаки – 45 євро. Оформлення вивезення трофея – 55 євро.

Охорона насамперед

З чого почали білоруси більше 15 років тому, так це з наведення ладу в мисливському господарстві шляхом створення Державної інспекції охорони тваринного і рослинного світу. Ця інспекція підпорядковується і звітує безпосередньо Президенту країни, що виключає будь-який тиск на неї з боку держслужбовців або інших впливових осіб.

Інспекція – це мобільні, укомплектовані всіма сучасними техзасобами групи. Вони мають всі повноваження силових структур, озброєні автоматичною зброєю, автомобілями, швидкісними катерами, засобами зв’язку та виявлення правопорушників. Після створення цієї служби, запровадження величезних штрафів і кримінальної відповідальності за нанесення шкоди тваринному та рослинному світу, промисел браконьєрів у країні різко скоротився і нині перебуває на мінімальному рівні.

Виявити порушників у лісових і мисливських угіддях фахівцям допомагають, зокрема, сучасні технології. Так, у 2017 році за допомогою камер фото- і відеофіксації було виявлено 182 випадки правопорушень.

Держлісагентство України не так давно виходило з пропозицією до Кабміну про створення подібної служби у зв’язку з катастрофічною ситуацією з браконьєрством. На жаль, було отримано відмову через відсутність коштів на фінансування подібної служби.

Угіддя – колективам

Відповідно до Концепції розвитку мисливського господарства Білорусі до 2020 року, нещодавно в мисливських господарствах Білоруського товариства мисливців і рибалок розпочався процес закріплення мисливських угідь за первинними мисливськими колективами.

Перш ніж впроваджувати цю норму, білоруси вивчили міжнародний досвід Прибалтики, Фінляндії та Польщі.

У Білорусі висока орендна плата за мисливські угіддя і влада країни вважає, що вона буде виправдана тільки тоді, коли самі мисливці будуть максимально залучені у ведення мисливського господарства і вкладатимуть у це власні кошти. У цьому випадку мисливці відчують себе господарями і будуть особисто зацікавлені в підтримці порядку на своїй території, в збереженні та збільшенні чисельності мисливських тварин.

Перехід до закріплення мисливських угідь за первинними колективами не забороняє мисливцю, на платній основі, стояти на обліку і полювати в інших колективах, чисельність яких може бути до 150 осіб. Також колективи – орендатори мисливських угідь, матимуть право запрошувати до себе гостей, в тому числі, іноземних.

Мисливські угіддя з молотка

У Білорусі угіддя надаються в оренду і на безоплатній основі. Підготовкою та проведенням торгів з надання в оренду мисливських угідь фонду запасу займаються облвиконкоми.

Торги є відкритими, вони можуть проходити у формі конкурсу чи аукціону.

До складу комісії, яка приймає рішення про надання в користування мисливські угіддя, входять представники районного виконавчого комітету, державних лісогосподарських установ, а також районної інспекції природних ресурсів та охорони довкілля. Не пізніше 30 днів, до дати проведення торгів, комісія повинна підготувати та опублікувати в ЗМІ повідомлення про проведення таких торгів. Комісія розраховує початкову суму щорічної орендної плати за надання в оренду мисливські угіддя, а також визначає розмір збільшення початкової ціни об’єкта торгів. При цьому передбачено, що початкова ціна об’єкта торгів у даному випадку або сума щорічної орендної плати при проведенні торгів у вигляді конкурсу визначається, виходячи з мінімальних ставок плати за оренду мисливських угідь, що затверджуються Радою Міністрів Білорусі. У числі новацій – вимога про надання учасниками торгів, разом з іншими документами, біолого-економічного обґрунтування на заявлену оренду мисливських угідь, розроблене відповідно до вимог законодавства.

Лікнеп для орендарів мисливських угідь

Орендарі мисливських угідь Білорусі з недавніх пір почали проходити своєрідну акредитацію, яка дає їм право на подальше ведення мисливського господарства. Це своєрідна перевірка мисливсько-господарської діяльності, в ході якої встановлюється відповідність господарства всім загальноприйнятим нормам і законам. Власники мисливських господарств зобов’язані один раз на п’ять років підтверджувати отриману акредитацію. Таку процедуру проводить Мінлісгосп та Мінприроди, а також Держінспекція охорони тваринного і рослинного світу при Президентові РБ та облвиконкоми. На думку влади республіки, цей захід змусить господарів мисливських угідь бути відповідальнішими і дисциплінованішими, він допоможе вести мисливське господарство чесно і сумлінно.

Відстрілка он-лайн

Право на добування дичини в мисливських угіддях дає відповідний документ, у Білорусі – це мисливська путівка. Так ось, нещодавно білоруси запустили новий сервіс для зручності мисливців – онлайн-продаж мисливських путівок.

Для придбання такої путівки мисливцеві слід внести свої дані на сайті iHunt.by і оплатити послугу. Після цього мисливець отримає електронний документ із зазначенням регіону, дати і тварин, на яких можна полювати. При цьому підтверджувати отримання онлайн-путівки в мисливському господарстві, в яке ви плануєте їхати на полювання, – необов’язково.

Такий сервіс дозволяє заощадити ваш час і оформити всі необхідні «папери», не виходячи з дому.

Інформація, введена мисливцем при купівлі онлайн-путівки, вноситься в базу даних, яка доступна співробітникам Держінспекції через мережу інтернет, що виключає будь-які підробки документів.

Строк за незаконне транспортування

Ще одне нововведення білорусів – кримінальна відповідальність за незаконне транспортування м’яса дичини. На думку фахівців – це дієвий захід у боротьбі з браконьєрством.

Затримані з продукцією полювання зловмисники найчастіше стверджують, що знайшли м’ясо в лісі, заперечуючи сам факт незаконного полювання, уникаючи таким чином серйозного покарання. Тепер за незаконне транспортування та оброблення м’яса копитних (козулі, кабана, оленя, лося) передбачено позбавлення волі строком до трьох років.

Кабан у вольєрі

До 2014 року в Білорусі розведення і полювання на диких кабанів у вольєрах було під забороною, оскільки існували побоювання, що тварини можуть заразитися і поширити хвороби, які можуть передаватися людині. Однак, враховуючи те, що в країні лютує АЧС і популяція кабана різко зменшилась, а вольєр є обмеженою територією, розводити там диких кабанів тепер дозволено, але за умови дотримання особливих захисних заходів.

Власники вольєрів зобов’язані забезпечити наявність ветеринарно-санітарного пропускника. Також вольєр повинен бути обладнаний душовими кімнатами та відділенням для дезінфекції. В’їзд і виїзд транспортних засобів із території мисливського вольєра повинен здійснюватися через дезбар’єри. Всі туші диких кабанів, добутих на території мисливських вольєрів, підлягають огляду та обов’язковій ветекспертизі й ветклеймуванню. Мисливські трофеї кабана (ікла) підлягають термічній обробці.

Державна Програма розвитку

Уряд Білорусі, на відміну від нашого, для планування розвитку мисливської галузі кожні п’ять років затверджує державну Програму.

Метою реалізації Програми є створення умов для максимального задоволення потреб громадян у полюванні, продукції полювання і пов’язаної з полюванням рекреації, розвитку іноземного мисливського туризму на основі збереження природного продукування мисливських угідь і збільшення їх біологічного різноманіття та забезпечення зростання надходжень до держбюджету.

За Програмою впродовж п’яти років на ці потреби передбачається витратити понад 7,2 млн білоруських рублів (100 млн грн), з них 57 тис. бел. руб – з держбюджету, близько 5,9 млн біл. руб – з місцевих бюджетів, 1,2 млн біл. руб – з коштів користувачів мисливських угідь, 47 тис. бел. руб – з коштів інвестиційного фонду Мінлісгоспу.

Також Програмою передбачено виконання ряду науково-дослідних робіт, зокрема, розробка та впровадження технологій обліку мисливських тварин на основі використання засобів фото- та відео­фіксації, безпілотних літальних апаратів тощо; розробка методики планування вилучення мисливських тварин нормованих видів на основі динаміки їх вилучення в попередні роки; дослідження особливостей міграції та стану популяцій копитних, бобра, глушця та тетерука, в тому числі, впливу хижаків на їх продуктивність.

Білоруський бізон

Роботи з відновлення зубра розпочалися у Біловезькій Пущі ще в 1929 році. Завдяки вжитим заходам щодо розселення, збереження та використання європейського зубра, в Республіці Білорусь мешкає 10 мікропопуляцій зубра на волі і розташовано 8 центрів утримання тварин у неволі. Загальна чисельність поголів’я нині становить – 1354 голови.

Незважаючи на те, що зубр – червонокнижний вид, у Білорусі дозволено полювання на них, але тільки на особин резервного генофонду, які віднесені до нормованих видів мисливських тварин. Добування зубрів основного генофонду – заборонено.

На відміну від України, де є тільки спільний Наказ Мінприроди та Держкомлісгоспу «Про затвердження Плану дій відносно збереження зубра в фауні України», який не передбачає ні конкретних дій його реалізації, ні конкретних виконавців, ні фінансування, у Білорусі розроблені Держпрограма, Концепція збереження та сталого використання зубрів, а також План управління популяцією зубра.

Законодавством Білорусі передбачена кримінальна відповідальність за незаконне добування тварини – позбавлення волі на строк до шести років і відшкодування шкоди в розмірі 50 тис. бел. руб (700 тис. грн).

Мрія українського мисливця

І на останок про право, яке у нас було, але безповоротно втрачено. Йдеться про право на весняне полювання на перелітну дичину. В Білорусі з другої суботи березня щорічно відкривається весняний сезон полювання на гусей і качок. У списку дозволених на добування пернатих – гусак білолобий, гусак-гуменник, гуска сіра, казарка канадська, а також самці (качури) крижні, чернь червоноголова, чернь чубата, чирянка велика та чирянка мала. Полювати на них можна тільки із засідки. А з першої суботи квітня добувати можна і самців слукви – рушничним способом із засідки (на тязі).

Не знаємо, чи переконали ми вас у тому, що рівень мисливського господарства в Білорусі вищий, ніж в Україні, але те, що ставлення до мисливської галузі з боку влади та суспільства там більш поважне – це факт. Мисливське господарство там, і це не є таємницею, складає одну з основних статей держбюджету, зберігає традиції, охороняє та відтворює мисливських тварин. Приклад більшості країн ЄС тільки підтверджує, що при правильному веденні мисливського господарства, воно може бути достатньо прибутковим з економічної точки зору, що нині дуже важливо для України, але головне, що ця господарська діяльність не завдає шкоди природі, а навпаки – підтримує баланс.

Іван РОМАНІВ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top