Коли професія – стиль усього життя

Інженер з лісових культур ДП «Богуславський лісгосп» зробив свій вибір.

Нещодавно Київським обласним та по м. Києву управлінням лісового та мисливського господарства спільно з командою комунікаторів проводилася підготовка цікавого нового проекту – створення календаря лісівничих професій. Були проведені фотозйомки та інтерв’ювання працівників лісогосподарських підприємств Київської області, метою яких було розкрити суть і цінність лісівничих професій, адже створення та догляд за лісом – це важка щоденна копітка праця багатьох людей – професіоналів своєї справи, для яких професія – це стиль усього життя! Саме з такою назвою пропонуємо вашій увазі цікаву розмову з інженером з лісових культур ДП «Богуславський лісгосп» Олександром Коцерубою.

У народі кажуть: «Обери професію до душі – і тобі не доведеться ходити на роботу, бо ти будеш цим жити». Олександр Коцеруба так і зробив. При чому, обрав професію, на перший погляд, більш жіночу – інженера з лісових культур ДП «Богуславський лісгосп». Зламавши, водночас, стереотипи про те, що «тонка» робота з насінням, плекання саджанців і сіянців – то не грубих чоловічих рук справа. Це як у житті – дбайливим у турботі за малям тато також дуже часто буває.

Відповідальної роботи та щоденних клопотів на розсадниках вистачає. Адже недаремно лісівники їх іще жартома порівнюють із пологовим відділенням і дитячим садочком для майбутнього лісу. Саме тут майбутні велети проростають із насіння, міцніють, загартовуються і поступово готуються до дорослого життя – садіння у відкритий ґрунт.

Тому всі лісові господарства з великою відповідальністю та на високому рівні займаються вирощуванням лісових культур. Зокрема – і в ДП «Богуславський лісгосп», що розташоване на території трьох районів: Богуславського, Таращанського, Рокитнянського та займає загальну площу майже 30,2 тис. га. Основним завданням підприємства є відтворення дубових насаджень, адже вони займають понад 80% з майже 28,2 тис. га лісу.

Щороку тут відтворюється близько 200 га лісових культур, догляд за якими проводиться на площі 1500 га сучасною технікою та механізмами: культиваторами та кущорізами. При чому, в розсадниках щороку вирощується понад 1,3 млн сіянців основних лісотвірних порід: дуба, сосни тощо. Жолуді (майже 15 тонн) і насіння сосни (близько 30 кг) для посіву у розсадниках заготовляються з власних лісових насаджень. Саме Олександр Володимирович й опікується цією «колискою лісу».

У лісовому господарстві інженером лісових культур працює сьомий рік. Хоча шлях лісівника розпочав вісім років тому у Медвинському лісництві зі старшого майстра лісу, а вже за півроку – як помічника лісничого. І, як ніхто інший, точно знає: після посадки лісових культур основне завдання – своєчасний догляд за ними. Високопродуктивний ліс сам не виросте – він потребує постійних людських рук, трепетної уваги та праці:

«Саме по собі лісокультурне виробництво – справа не така вже й проста. Все ж і справді починається з малесенької насінини. Той, хто працює в лісовому господарстві не один рік, добре знає, що вирощування високопродуктивних лісових насаджень – праця дуже важка. Тому потрібно забезпечити високоякісним садивним матеріалом, а для цього нам потрібно якісне насіння. Адже дбайливий господар, який працює на результат, має, перш за все, розраховувати на свої сили. Ми у своїй роботі намагаємося дотримуватися цього правила».

Для цього, за його словами, в Богуславському лісгоспі закладено 124 га насіннєвих плантацій дуба для збору жолудів, які будуть висіяні у власних розсадниках. А в подальшому будуть вирощені саджанці, які посадять на ті самі площі, що вийшли з головного користування. Садять тут приблизно 170 га в рік, цього року – майже 140 га ділянок дуба і 30 га – сосни.

Не важко уявити, що з новою посадою, з кожним новим днем молодий спеціаліст все більше захоплювався тим, що має робити. Що час, проведений у лісі, непросто приносив у його життя щось нове, а й вимагав нових знань, умінь, практичних навичок. Тому й не дивно, що Олександр Володимирович переконаний: якщо у сільському господарстві ще можлива помилка, то наступного року її все ж можна виправити, посіявши ту чи іншу культуру, а от ліс таких помилок не вибачає.

До того ж, Олександр професійно організовує та контролює роботу з лісовідновлення, лісонасіннєвої справи і вирощування лісового садивного матеріалу на підприємстві. Контролює агротехнічні строки і якість виконання лісокультурних робіт, робіт у лісових розсадниках, на плантаціях, заготівлі та зберіганні лісового насіння.

Здавалося б – молодий спеціаліст, багато й не розкажеш, а й ні, його відданість професії, вболівання за галузь, його спостереження, порівняння, знання й відстоювання лісівничих принципів – варті захоплення:

«Ліс, який нам посадили діди-прадіди уже виріс. Він є, і ми його заготовляємо. Але я вважаю, що справжній лісівник, повинен створити новий, сучасний ліс на місці зрубаного. Саме тому я люблю лісові культури. Адже вони дають можливість виростити гарний ліс для наступних поколінь», – з невимовним ентузіазмом розповідає мені лісівник.

На питання, що ж для цього потрібно, пояснює, – у першу чергу – правильна посадка якісними сіянцями та догляд за ними. Перші три-п’ять років, – основні, – аби не втратити час і дати їм можливість «вирватися» до сонця. І, звісно, хороший догляд та якісне в достатній кількості насіння:

«Літо останніми роками в нас дуже спекотне. І, якщо перша, друга фаза цвітіння, буває, показує, що в нас має бути дуже врожайний рік, а коли вже набирається жолудем, той на такому сонці просто спікається і осипається. Якщо раніше його врожайність була раз у 5 років, то зараз може бути раз у 6–7 років.

Ми почали використовувати гідрогель – абсорбент, який накопичує в собі вологу, тим самим допомагаючи кореневій системі. Якщо кілька місяців буде посуха, то кореневій системі молодого деревця буде легше. Самому саджанцю вистачає у такому випадку вологи в самому вологонакопичувачі, щоб себе забезпечити.

Досаджуємо дерева після посадки лише перший-другий рік. Далі – лише догляд за лісовими культурами: вирубуємо поросль між рядами і викошуємо траву, щоб сіянці могли тягнутися до сонця».

Він – непросто лісівник, бо того вимагає посада, на роботі. Це відчувається в кожній нотці розмови. І те, що він – лісівник, Олександр підтверджує кожною своєю дією, у дорозі зі співрозмовниками, у черзі, коли потрібно розтлумачити, що рубати ліс необхідно так само, як зібрати вирощений урожай. Просто, доступно і переконливо. Приблизно, десь так: «Ви посіяли городину, і на осінь вам шкода її збирати. Смішно звучить, правда? Так само з лісом… Кожна сільгоспкультура дозріває і чекає осені. Просто осінь для дерев наступає значно пізніше…»

При цьому він дуже багато часу й уваги приділяє співпраці зі шкільним лісництвом «Юні лісівники», що діє на базі Богуславської спеціалізованої школи № 1. Спільно з ними бере участь у семінарах і конкурсах районного та обласного рівнів, проводить із ними практичні заняття. Юні лісівники вивчають основи лісознавства, працюють на лісових ділянках, на розсаднику та у теплицях, збирають насіння, садять саджанці, пильнують за мурашниками, роблять годівнички для птахів…

Завдяки цьому у дітей виховується дбайливе ставлення до лісу, розширюються та поглиблюються знання з природничих наук. А, значить, в суспільстві зростає покоління «екосвідомих» та закоханих у природу і ліс…

ДП «Богуславський лісгосп»,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top