Кліщова атака

Вчені занепокоєні поширенням хвороби Лайма серед лісівників. Як уберегтися?

Торік перед початком літнього сезону всі підрозділи лісової галузі, від обласних управлінь до лісництв, отримали від Держліс­агентства брошуру-пам’ятку про небезпеку укусів кліщів. У ній наголошувалося про високі ризики підхопити хворобу Лайма або ж бореліоз. Перші її прояви – почервоніння на місці присмоктування кліща, головний біль, затверділість м’язів шиї, ломота в усьому тілі і млявість.

«Якщо не провести лікування на ранній стадії, хвороба може призвести до ураження різних органів: шкіри, суглобів, м’язів, нервової і серцево-судинної системи, і навіть до інвалідності, – йшлося у розісланій Держлісагентством пам’ятці. – Ризик зараження залежить від тривалості присмоктування кліща: протягом доби вірогідність інфікування доволі мала, а в кінці третьої доби наближається до 100%».

Оскільки лісівники – найперші у групі ризику захворіти на бореліоз, вони мають бути особливо пильними. На цьому наголошують також науковці, що відстежують тенденцію поширення хвороби Лайма в Україні.

У Тернопільському національному медичному університеті імені І. Горбачевського проаналізували статистичні дані за останні двадцять років. До 2000 року про хворобу Лайма практично не було нічого відомо, та й на території України її по суті не було. Якщо на початку 2000-х років було зафіксовано 58 випадків бореліозу, то в 2017 – аж 3946 випадків. І це не межа: торік зафіксовано 5419 хворих!

Так само збільшується кількість хворих серед лісівників. Два роки тому вчені Тернопільського медичного університету провели дослідження у лісових господарствах Тернопільської, Житомирської, Волинської, Закарпатської і Хмельницької областей та зафіксували, що рівень інфікованості працівників лісового господарства Лайм-бореліозом становить у середньому 43%. Це значно перевищує відповідні показники європейських країн, приміром, у Німеччині це 20%, а в Італії – 7,5%.

Обізнаний – значить убезпечений

Зараз науковці стверджують, що на бореліоз хворіють від 43 до 58% лісівників. Тож отримані пам’ятки про небезпеку укусів кліщів та поради, що слід при цьому робити, мають стати для них ледь не головним правилом роботи у лісі. Адже йдеться про збереження життя. Не дивно, що обласні управління лісового та мисливського господарства планують і надалі проводити інформаційно-роз’яснювальну роботу про небезпечну хворобу, яку розпочало минулого року Держліс­агентство.

Заступник начальника Закарпатського обласного управління лісового та мисливського господарства Василь Кий розповів, що їхні співробітники обізнані з цим питанням, про це говорили на колегії, поширювали так само брошуру від Держлісагентства, цього року подібні заходи теж відбудуться.

Кліщі – під науковим прицілом

У Тернопільському національному медичному університету імені І. Горбачевського з 2013 року хворобу Лайма вивчають із усіх ракурсів. В університеті створено спеціальний центр дослідження Лайм-бореліозу. Його завдання – не просто дослідити масштаби розповсюдження захворювання, а й покращити профілактику та лікування.

Також на базі університету проводяться наукові дослідження «Вивчення епідеміології, патогенезу і клініки Лайм-бореліозу в ендемічних регіонах України, в тому числі, в Тернопільській області, та вдосконалення його діагностики, терапії, реабілітаційних заходів і профілактики». Університет співпрацює з лабораторіями США та науковцями Державної Вищої школи імені Папи Іоанна Павла ІІ в Білій Підлясці (Польща).

Одним із основних напрямків співробітництва є проведення клінічних та лабораторних досліджень на наявність збудника хвороби Лайма у працівників лісового господарства. Саме завдяки цьому дослідженню вчені отримали перші цифри про 43% хворих на бореліоз лісівників. Через таку тривожну ситуацію університет готує документи для Міністерства охорони здоров’я, аби хворобу Лайма зарахували до категорії професійних захворювань.

«Ми виявляємо все більше таких хворих. Навіть цифри за 2018 рік про понад п’ять тисяч хворих, я вважаю, це далеко не повна картина. Не всі випадки реєструються, приватні лікарі не дають інформацію у статистичне управління, тому цифри, мабуть, значно більші. Та важливо, що зараз ми краще виявляємо цю хворобу, завдяки тому, що збільшилась обізнаність лікарів. По-друге, проводиться санітарно-освітня робота з населенням», – зазначає завідувач кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, начальник центру дослідження Лайм-бореліозу, д.м.н., професор Михайло Андрейчин.

Мігруюча інфекція

За його словами, на темпи поширення хвороби вплинуло кілька чинників: збільшується чисельність кліщів, що пов’язано зі змінами клімату, зокрема, потеплінням, так само зростає інфікованість кліщів.

«Ми підготували для лікарів методичні рекомендації, це вперше в Україні, де в деталях описуємо, за яких обставин людина може заразитися, які прояви хвороби, які клінічні форми перебігу цієї хвороби, – продовжив Михайло Андрейчин. – Також у ході досліджень ми виявили багато чого нового, наприклад, діагностуємо вісім видів збудника, досі виявляли три-чотири. Вже з’явились перші патенти на діагностику бореліозу, для України – це ноу-хау. За допомогою тепловізора ми обстежуємо місце укусу. Зазвичай у частини хворих через чотири-сім діб з’являється почервоніння на місці укусу, еритема, вона може бути кільцеподібна і збільшуватися у діаметрі. Це характерна риса хвороби. У деяких людей нема нічого, хоча аналіз крові покаже появу антитіл до збудника. А тепловізор дає змогу побачити почервоніння на місці укусу».

Звісно, учені й далі тримають під контролем лісовий сектор. Продовжують проводити ретельні обстеження лісівників, як запевнив Михайло Андрейчин, на сучасному рівні, приміром, реактиви для аналізу крові закуповують за кордоном. Також лікують хворих у стаціонарних відділеннях та розробляють заходи з реабілітації. Адже хвороба досить підступна, може дати про себе знати через багато років.

«Захворювання Лайм-бореліоз має гостру, підгостру та хронічну стадії, яка ще зветься постлаймський синдром, – пояснила доцент кафедри інфекційних хвороб з епідеміологією, шкірними та венеричними хворобами ТДМУ Марія Шкільна. – Яскравим проявом гострого Лайм-бореліозу є почервоніння шкіри навколо укусу, так звана мігруюча еритема. Віддаленими проявами, які можуть проявитися навіть через десять років, є ураження опорно-рухового апарату, серцево-судинної системи, шкіри, хронічна втома. Якщо вчасно не діагностувати хворобу, збудник може бути в організмі кілька років без симптомів. Але коли в пацієнта виникають захворювання шкіри, неврологічні хвороби або вживаються препарати, що понижують імунітет, тоді виникає постлаймський синдром, тобто пацієнт був покусаний давно, а клінічно хвороба проявилася тільки тепер».

Убезпечить… інтерактивна карта

Інфекціоніст пояснила, що часто люди не пам’ятають, що їх кусали кліщі. Таких випадків фіксують 20–25%. Утім, згодом у пацієнтів виявляють саме хворобу Лайма. Річ у тім, що небезпечними можуть бути не лише укуси кліщів, а й так звані напади німф (це проміжна стадія розвитку дорослої особини) та личинок кліща.

«Вони не присмоктуються до тіла людини, але є переносниками борелій, – додала Марія Шкільна. – Приміром, людина десь розчухала шкіру, роздушила личинку, борелії проникли в подразнену шкіру, адже вони дуже рухливі. Ще одна небезпека в тому, що у нас немає ранньої діагностики гострого Лайм-бореліозу. Часом дерматологи плутають мігруючу еритему з атопічним контактним дерматитом, відповідно, призначають неправильне лікування. Крім того, не слід забувати про профілактику антибіотиками».

Слухаючи пані Марію, склалося враження, що після кожного походу в ліс чи парк треба здавати аналіз крові на наявність інфекцій, що переносяться кліщами. Та вона запевнила, що є інші правила безпеки, так би мовити, на випередження: щільний одяг для прогулянки, головний убір та репеленти.

Між тим, кліщі можуть потрапити в оселю з букетами квітів, грибами, ягодами та дровами. Аби мати повну картину, де саме кліщі становлять найбільшу небезпеку для людини, науковці опитують лісівників та пацієнтів про територію ураження. На основі цих даних розробляють інтерактивну карту поширення бореліозу в Україні. Такий досвід запозичили з-за кордону. На майбутнє такі карти планують поширити в аптечній мережі. Вони міститимуть інформацію для населення, у яких парках міста чи в яких лісових насадженнях наразі гуляти небезпечно.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top