Не всякий дуб міцний «на зуб»

Осучаснення галузі починається з лісокультурного виробництва.

На Тернопіллі впроваджують передові європейські технології вирощування лісового садивного матеріалу.

Того дня, коли я приїхав у відрядження до Чортківського лісгоспу, там зустрічали гостей зі шведської компанії ВСС, чиї технології та ноу-хау добре відомі фахівцям багатьох країн. На розсадниках у різних куточках континенту вже давно успішно працює обладнання для вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою та підготовки насіння, розроблене й виготовлене ВСС. Менеджер з маркетингу Шведського представництва ВСС Андреас Бернер і представник компанії ВСС (Литва) Евалдас Блажевічіус розповіли, що мета поїздки в Україну – ознайомлення зі станом та перспективами лісового розсадництва, вивчення потреб галузі у новітніх технологіях, з’ясування, чим можуть допомогти партнерам. Гості представили широкий асортимент продукції компанії, зокрема, установку для очищення та калібрування насіння; велику лінійку касет, кожна з яких має свої унікальні властивості й характеристики; автоматичну лінію заповнення касет субстратом і висіву насіння; системи зрошення для теплиць і майданчиків загартування; систему затемнення сіянців; системи упаковок сіянців; садивну трубу «Поттіпуткі» – інструмент для садіння культур із закритою кореневою системою (ЗКС). Було наголошено, що обладнання можна найкращим чином адаптувати для різних кліматичних умов і деревних порід.

Лісничий Скала-Подільського лісництва Володимир Гайовський: «Наші сіянці із закритою кореневою системою отримали високу оцінку закордонних гостей»

Неабияку зацікавленість господарів викликала робота шведської автоматизованої лінії, яка за зміну здатна закласти 300 тис. шт сіянців із закритою кореневою системою. Справа в тому, що торік у Скала-Подільському лісництві відкрили павільйон з автоматичним притіненням, розрахований на плекання 180 тис. шт сіянців, нині працюють над розширенням його, аби перевести вирощування на конвеєр і таким чином забезпечити потреби всієї області у садивному матеріалі із ЗКС. За участю начальника Тернопільського обласного управління лісового і мисливського господарства Олега Яремка, головного спеціаліста відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів облуправління Надії Козацької, директора ДП «Чортківський лісгосп» Василя Фреяка, спеціалістів підприємства, лісничих відбулася зацікавлена розмова про перспективи співпраці з компанією ВСС. Крім Скала-Подільського лісництва гості відвідали Колиндянське лісництво, яке спеціалізується на декоративному садивному матеріалі, ознайомилися з об’єктами постійної лісонасіннєвої бази. Андреас Бернер та Евалдас Блажевічіус дали схвальну оцінку вирощуванню сіянців із закритою кореневою системою в Чортківському лісгоспі, відзначили їхню високу якість. Про досвід господарства – подальша розповідь.

Мрія і гордість. Як наголосила головний спеціаліст відділу лісового та мисливського господарства, охорони і захисту лісів облуправління Надія Козацька, найважливішим здобутком у справі впровадження прогресивних технологій вирощування садивного матеріалу є будівництво першої в області сучасної теплиці з пов­ною автоматизацією системи поливу в Колиндянському лісництві. Вона запрацювала позаминулого року, а торік уже діяв цілий комплекс, який назвали Центром лісорозсадницької справи з вирощування декоративного садивного матеріалу із закритою кореневою системою. З нього й почнемо знайомство, запросивши в гіди лісничого (із чвертьстолітнім стажем!) Володимира Чегуса. Центр – його дітище, його мрія, а тепер і гордість.

Лісничий Колиндянського лісництва Володимир Чегус: «У теплиці закладено 26 тисяч живців декоративних порід із асортиментом 78 видів»

– У першій теплиці площею 0,02 га заклали 26 тисяч живців із асортиментом 78 видів, у другій – садивний матеріал 35-ти видів у контейнерах із ЗКС у кількості 3,5 тис. штук. Обидві – з крапельним зрошенням і туманною установкою, приживлюваність рослин становить близько 90%. Автоматичний полив налагоджено і в шкілці, де висаджено майже 10 тис. штук рослин. У межах 100 тис. шт саджанців хвойних і 5 тис. штук чагарникових порід вирощується в посівному відділенні… Як бачите, встановлено індикатор для подачі міндобрив і засобів ЗЗР, бачите комп’ютер – полив відбувається в автономному режимі, отже, мінімізовано людський фактор. Ми постійно в русі, розвитку – орієнтуємося на те, щоб якомога повніше забезпечити потреби області в декоративних саджанцях. Відтак відпаде потреба організовувати таку справу в кожному лісгоспі…

Паралельно в Колиндянах займаються вирощуванням сіянців основних лісоутворюючих порід, а спеціалізуються на цьому в Скала-Подільському лісництві. Років 10 тому я був там, пригадую, з яким захопленням разом із лісничим Володимиром Гайовським оглядав урочище «Подільська бучина», де закінчується південно-східний ареал бука лісового. Вік – за 130 років, площа – 20 га, буки ростуть заввишки 35 м, діаметром – до 45 см. Запас деревини, за словами фахівців, 480 куб. м на га. Оце сила, оце краса! Як сьогодні почувають себе патріархи? – насамперед, з таким запитанням звертаюся до Володимира Івановича, котрий на посаді лісничого вже 20 років, а загалом у галузі – удвічі дов­ше.

– Урочище віднесене до природно-заповідного фонду, – пояснює. – Тому не проводяться жодні роботи, окрім наукових спостережень. Головне завдання – зберегти корінні деревостани, передати їх наступним поколінням у такому вигляді, в якому вони дісталися нам. У масивах видно, як проходить відпад, які породи можуть прийти на зміну. Спостерігається значний підріст – отже, відбувається природне поновлення бука. Не допускаємо хвороб дерев, шкідників – скрізь розвішані годівниці, штучні будиночки для птахів…

У лісництві роблять усе для того, аби забезпечити сприятливі умови для поширення бука в ме­жах ареалу. Заготовляють насіння, вирощують сіянці, а потім однорічками висаджують. Основний курс тримають на природне поновлення. Сіянці також частково викопують з-під пологу лісу на більш освітлених букових ділянках і переносять на свіжі зруби похідних порід граба та берези.

Крім бука, добре почувається дуб звичайний. В дачі «Скала–Подільська» – лісонасіннєва ділянка його, де заготовляють жолуді. Слугує цій меті і генетичний резерват – насадження, яке за продуктивністю й повнотою є еталоном для працівників галузі. Створення таких у сучасних умовах і починається в павільйоні, про який ішлося на початку розповіді.

Дещо конкретніше про нього. Знайомлячись із досвідом польських лісівників, Володимир Гайовський звернув увагу на навіс притінення для вирощування сіянців із ЗКС. За короткий термін навіс, що реагує на активність сонця і при підвищенні температури автоматично закривається, було збудовано в лісництві. У ньому все – від поливу до притінення – автоматизовано. Тепер у контейнерах із різними субстратами вітчизняного та частково естонського виробництва плекають сіянці не тільки дуба звичайного, а й сосни звичайної, модрини європейської, забезпечуючи майже повністю (на 80%) потреби виробництва у них.

За кресленнями і під керівництвом головного лісничого Романа Попіля в лісгоспі сконструювали установки для флотації та термотерапії жолудя

Окрім навісу притінення, закуп­леного в сусідній країні, все інше обладнання павільйону українське, а деяке виготовлене своїми умільцями. Так, за ініціативи та під керівництвом головного лісничого Романа Попіля сконструювали з нержавіючої сталі установки для флотації та термотерапії жолудя. Перша дає змогу видаляти пусте, пошкоджене насіння – воно спливає на поверхню води в резервуарі, а якісне осідає на дно і звідти вибирається. Жолуді чисті, а не з землею, болотом. Проходять вони і процес терапії – теж у зробленій власноруч термоустановці. Насіння дуба занурюють у воду, нагріту до температури 39–41 градус і витримують у ній 2,5–3 години. Оце й увесь процес. Пропарювання забезпечує повну загибель хвороб і шкідників, відтак мають стовідсоткову схожість насіння, а з нього здорові сіянці, з яких у майбутньому виростуть могутні дуби. Як образно висловився Роман Йосипович, «не всякий дубок міцний «на зубок». А й справді:

У лісі, як у полі – що посієш, те й пожнеш. Отож особлива турбота в Чорткові – про створення солідної лісонасіннєвої бази. Ведення лісового господарства зорієнтоване на вирощування дуба звичайного, для якого тут дуже сприятливі умови. Від загальної площі посадки на нього припадає 85%. Серед інших культур – дуб червоний, модрина європейська, горіх чорний, сосна звичайна, сосна австрійська, ялина європейська. Для отримання насіння з цінними спадковими властивостями та високою посівною якістю закладені постійні лісонасінні ділянки площею 136,6 га, з них дуба звичайного – 118,3 га, мають генетичні резервати (68 га), лісонасінні плантації (42,4 га), на 2 га заклали випробні культури патріарха. А ще відібрали 31 плюсове дерево…

Який ти прекрасний, Дністре! На крутосхилому березі, засадженому лісівниками, директор лісгоспу Василь Фреяк (праворуч) і лісничий Заліщицького лісництва Олександр Навізівський

– Головне наше завдання – покращувати породну структуру насаджень, підвищувати їх продуктивність, – наголосив директор підприємства Василь Фреяк. – Якщо заглянути в історію, то лісгосп організовано з колишніх приватних, громадських і церковних лісів 1939 року, після возз’єднання Західної і Східної України. Розташований на території чотирьох адмінрайонів – Чортківського, Борщівського, Гусятинського та Заліщицького, до його складу входять 11 лісництв. Загальна площа – 35,6 тис. га. Пріоритетним напрямком залишається відновлення лісу. Найбільші обсяги посадок були в післявоєнні роки – 1950–60-ті.

За той період створили близько 10 тис. га культур, передусім, шляхом реконструкції порослевих грабняків. У 60–70-х роках минулого століття попередники плідно попрацювали над озелененням басейнів Дністра та Збруча – у межиріччі цих двох голубих артерій розташовані лісництва підприємства. Практично обсаджено всі круті береги. На сьогодні відновлення лісу залишається пріоритетним напрямком – щорічно в держлісфонді проводимо його в середньому на площі 150 га, з них посівом близько 75%. Прогресивні методи вирощування садивного матеріалу із закритою кореневою системою, які продемонстрували в Колиндянському та Скала-Подільському лісництвах, поєднуємо з добре перевіреними традиційними. У 34-х тимчасових лісорозсадниках загальною площею 17,8 га плекається понад 1,5 тисячі штук стандартного садивного матеріалу за рік. Асортимент сіянців – близько 20 порід…

Лісничий Наддністрянського лісництва Іван Курилович у розсаднику, який торік виборов І місце в обласному огляді-конкурсі

Того року Чортківський лісгосп здобув перше місце в огляді-конкурсі лісових розсадників, який традиційно проводиться на Тернопіллі. Найкращим визнано Наддністрянське лісництво, яким керує Іван Курилович. Поряд з основними лісоутворюючими породами тут вирощують чимало декоративних, а також тих, що добре приживаються на еродованих землях. Разом з головним лісничим ми побували в цьому та сусідньому найпівденнішому лісництві – Заліщицькому. Тривалий час очолював його Василь Фреяк, поки три роки тому не довірили кермо лісгоспу. Тепер вміло веде справи лісничий Олександр Навізівський. У якому б місці ми з Романом Йосиповичем не зупинялися, очей не можна відірвати від навколишніх краєвидів. Схили Дністровського каньйону вкриті густим трав’яним килимом або деревно-чагарниковою рослинністю. Сосна жорстка, дуб скельний, акація, берест, терен, алича… Здебільшого породи, які своїм корінням проникають глибоко в ґрунт і не допускають його вимивання дощовими й талими водами, сповзання до русла, замулення. Насадження першої групи, тому головне – догляд і охорона. Де треба, проводять доповнення штучним способом, сіянцями й саджанцями з розсадників обох лісництв.

Тішить лісничого Білецького лісництва Михайла Демковича молода рукотворна діброва

Значну увагу приділяють у лісгоспі створенню нових лісів. Прекрасні насадження на колишніх неугіддях показували лісничі Білецького лісництва Михайло Демкович та Улашківського Олег Шевчук. Загалом щороку не менше 10 га земель, виведених із сільськогосподарського обороту, завдяки зусиллям і старанням лісівників одягають зелений наряд. В Улашківському лісництві ще й унікальну колекцію видів дерев і чагарників заклали на пустирі поблизу заказника «Дача Галілея» – про неї наприкінці минулого року розповідала газета «Природа і суспільство» у статті «У лісі заповідному». Та повернемося до нових лісів. Створення їх – на особливому контролі в начальника облуправління Олега Яремка, тож насамкінець надамо слово йому.

У заказнику «Дача Галілея» лісничий Улашківського лісництва Олег Шевчук вирізав і встановив борті, які заселили бджоли. За ними люблять спостерігати діти – члени учнівського лісництва

– Для Тернопільської області недостатнім є показник лісистості 13,3%, – сказав він. – Спільними зусиллями з обласною владою розроблено й прийнято Програму розвитку лісового господарства на 2017–2021 роки, яка фінансується з обласного бюджету. Ми переконані, що передбачені нею 500 га нових лісів за п’ятиріччя зможемо збільшити як мінімум удвічі. Лісові господарства мають достатньо садивного матеріалу – щороку вирощують 6,5 млн сіянців і саджанців. І це не межа. Лісгоспи рік у рік запроваджують щось нове, запозичують корисний досвід колег із сусідніх європейських країн, як от вирощування сіянців та саджанців із закритою кореневою системою, складають плани щодо автоматизованої системи плекання садивного матеріалу… Головне – є бажання вдосконалюватися, бажання перетворювати рідний край на зелену оазу. Тож Тернопілля приростатиме лісами.

Микола ПУГОВИЦЯ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top