Лісозахист по-польськи

Досвід сусідів може бути корисним для наших лісівників.

Для розв’язання завдань із захисту лісу польські колеги використовують широкий асортимент заходів – від лісівничих методів підвищення біологічної стійкості лісів до застосування біологічних, фізико-механічних, хімічних методів боротьби зі шкідниками та хворобами.

Захист лісу є надзвичайно важливою сферою діяльності польських лісівників. Безпосередню роботу із захисту лісу регламентує «Інструкція з охорони лісу» («Instrukcja ochrony lasu»), яка введена в дію з 1 січня 2012 року (можна знайти у вільному доступі в Інтернеті). В підготовці цієї Інструкції брали участь лісівники-практики (працівники генеральної та регіональних дирекцій лісів, керівники та працівники груп охорони лісу, надлісництв), науковці з Лісового дослідного інституту (Instytut Badawczy Lesnictwa) та університетів Польщі. Ця Інструкція включає чотири частини, викладені в двох томах загальним обсягом 255 стор. (порівняння явно не на користь «Санітарних правил у лісах України»). Перший том – це профілактика та гігієна в охороні лісу, охоронні процедури в умовах загроз та поведінка щодо охорони природи в лісах.

У другому томі розміщена інформація про контроль, оцінку і прогнозування загроз лісам – базові заходи (обов’язкові). Тут подано методи контролю та прогнозу загроз лісам з боку різних груп шкідливих організмів, розміщено зразки формулярів та бланків, за якими збирається та подається інформація про стан лісів. Своєчасному виявленню хвороб, потенційних шкідників та інших загроз у лісах приділяється надзвичайно велика увага.

Згідно з параграфом 4 цієї Інструкції, відповідальність за санітарний стан лісу несе надлісничий (аналог директора лісгоспу в Україні). Ставиться завдання постійно вести моніторинг за появою свіжого сухо­стою, кількість якого не повинна призвести до зростання чисельності вторинних шкідників, унаслідок чого може наступити розладнання деревостану. Разом з тим, передбачено залишати в лісі мертву деревину різного ступеня розкладу (з метою охорони біорізноманіття). Рішення про кількість мертвої деревини, яка залишається в лісі, приймає надлісничий, враховуючи природничі, економічні та соціальні умови. Однак біля доріг заборонено залишати стоячі сухі дерева.

Обсяг рубок головного користування кожного надлісництва визначається 10-річним планом ведення господарства (лісовпорядкування), який затверджує Генеральний директор Державного лісового господарства. Однак при необхідності (особливо при значних абіотичних пошкодженнях або при масовому розвитку небезпечних видів стовбурових шкідників чи інших пошкодженнях лісів) цей план коригується. Площа та обсяг санітарних рубок визначається станом насаджень. Польські лісівники мають досить широкі повноваження та самі приймають рішення про необхідність проведення тих чи інших заходів, зокрема, і санітарних рубок. У випадку значних обсягів пошкоджень абіотичних, біотичних чи антропогенних створюється кризова група, ініціатором скликання якої є надлісничий (якщо пошкодження стосуються території його надлісництва); регіональний директор (якщо пошкодження охоп­люють території двох та більше підпорядкованих йому надлісництв) та генеральний директор (якщо пошкодження проявилися на території двох та більше регіональних дирекцій). До складу таких кризових груп включають лісівників-практиків, працівників служби лісозахисту, науковців та інших спеціалістів. Група напрацьовує програму або стратегію, в якій визначає обсяг та характер необхідних дій з ліквідації наслідків пошкоджень.

Треба сказати, що польські лісівники постійно ведуть спостереження за станом лісів. Це покладено в обов’язки лісової охорони. Окрім цього, функціонує ще й спеціалізована служба лісозахисту – групи охорони лісу (Zespol Ochrony Lasu, ZOL), які підпорядковані безпосередньо Генеральній дирекції Державних лісів, тобто виведені з структури регіональних дирекцій. На даний час у Польщі є 9 таких груп охорони лісу (ЗОЛів), які курують територію від 1 до 3 регіональних дирекцій.

Завданням цих груп є:

– оцінка загроз лісам, які виникають унаслідок негативної дії різних чинників (абіотичних, біотичних, антропогенних);

– проведення експертиз, обстежень і надання консультацій працівникам лісогосподарських підприємств стосовно питань захисту лісу та природного середо­вища;

– проведення навчань із працівниками лісогосподарських під­приємств.

Такі групи захисту лісу в Польщі функціонують вже понад 50 років. Необхідно відзначити високий професіоналізм працівників цих ЗОЛів та їх вагомий вклад у справі захисту лісів. Кожного року Інститутом лісового господарства спільно із Генеральною дирекцією лісів проводяться конференції з питань охорони лісу, в роботі яких беруть участь науковці та лісівники-практики з Польщі та інших країн. Значну кількість доповідей на таких конференціях подають власне працівники ЗОЛів.

Дані з моніторингу стану лісів із надлісництв, ЗОЛів та результати власних досліджень опрацьовують та узагальнюють у Лісовому дослідному інституті, де кожного року видають «Короткотерміновий прогноз поширення шкідників та інфекційних хвороб дерев». Така робота постійно ведеться з 1946 року. Ці прогнози є підставою для організації та проведення боротьби із абіотичними, біотичними та антропогенними чинниками, які погіршують стан деревостанів.

Серйозним випробуванням для польських лісівників стало масове всихання ялинників. Під впливом погодних умов ялинові монокультури (особливо ті, які були створені у невластивих для ялини умовах) почали всихати. Процеси розпаду ялинників прискорив масовий розвиток короїда-типографа і супутніх видів. Вчасне вирубування свіжозаселених дерев протягом травня – початку червня, вивезення на переробку або корування та спалювання кори і гілок було покладено в основу стратегії боротьби зі всиханням ялини в Польщі. Таким чином, забираючи із лісу весняне покоління, лісівники запобігали розвитку другого та сестринських поколінь короїда-типографа. Підчас боротьби з короїдом-типографом в ялинових лісах польські лісівники також отримали значну дозу критики і від «фізиків» і від «ліриків». Це й зрозуміло – великі площі вирубок всихаючих лісів на території Західних Бескидів (у Бескидах Шльонських та Живецьких) були причиною занепокоєння населення. Значні обсяги вирубок супроводжувалися спалюванням кори та гілок, заселених короїдами, тому гори та населені пункти були огорнуті димами. Однак, як розповідали колеги із Катовіцької регіональної дирекції лісів, у період проведення цих рубок, практично кожного дня в лісі були екскурсії журналістів, учителів, сільських війтів. Лісівники розказували, показували, пояснювали. Тепер на місці зрубаних у 2005–2010 роках всохлих похідних ялинових лісів піднялися молоді насадження, в складі яких є ялиця, ялина, бук, береза та інші листяні породи.

Зараз загострилася ситуація в соснових лісах унаслідок масового розвитку стовбурових шкідників (верхівкового короїда та супутніх видів). Однак, на думку польських колег, ситуація під контролем – сосняки, як правило, доступні для оперативного проведення санітарних заходів, у першу чергу, шляхом першочергового вирубування свіжозаселених дерев. У вересні 2016 року в ДП «Рава-Руське ЛГ» був проведений спільний польсько-український семінар із питань всихання сосни, в якому взяли участь чисельна польська делегація працівників Генеральної дирекції, регіональних дирекцій, надлісництв, ЗОЛів, науковців із Лісового дослідного інституту. На семінарі були доповіді, а потім поїздка у всихаючі сосняки на території України (ДП «Рава-Руське ЛГ») і Польщі (надлісництво Томашів). Після огляду ділянок, почувши про наш «сезон тиші» з 1 квітня по 15 червня та про погодження на різних рівнях необхідності проведення санітарних рубок, польські колеги зробили висновок, що українські лісівники ідуть позаду короїда, чекають поки він заселить сосну, завершить свій розвиток та успішно перелетить на інші дерева. В осередках масового розвитку короїда-верхівкового в Томашові польські фахівці відводили в рубку дерева, в яких у кроні були тільки окремі гілки із жовтою хвоєю. Гілки зі зрубаних дерев спалювали – з цією метою на ділянці в кількох місцях влаштовували майданчики діаметром 5–10 м, на яких згрібали підстилку, щоб не допустити низових пожеж під час виконання цих робіт. Вчасно проведена рубка давала можливість заготовити ділову деревину та реалізувати її за доброю ціною. Натомість в Україні в подіб­них насадженнях заготовляли деревину, уражену синизною, переносниками якої є верхівковий та інші види короїдів. Це різко погіршує товарну вартість заготовленої деревини. Водночас таке запізніле проведення рубок не дає можливості запобігти подальшому поширенню короїдів на сусідні дерева.

Польські та українські лісівники під час дискусії в надлісництві Томашів (вересень 2016 р.)

Санітарні рубки в Польщі проводяться оперативно, швидко. Рішення про необхідність проведення санітарних заходів приймають працівники, які мають фахову лісову освіту. Передбачається швидке вивезення заготовленої деревини з лісу та вжиття заходів із недопущення подальшого розширення осередків шкідників.

Покращення стану лісів польські колеги вбачають у поступовій заміні монокультур на мішані лісостани з перевагою у складі листяних порід у відповідності з природно-кліматичними та едафічними умовами ділянок. З цією метою дедалі частіше в лісах висаджують дуб, клени, бук, березу, вільху, тополю тощо. Але це робота на перспективу – для майбутніх поколінь.

Загалом у боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу в Польщі на перше місце ставиться підвищення біологічної стійкості лісів та застосування біологічних методів боротьби. З цією метою традиційно лісівники застосовують запропонований професором Вітольдом Коехлером (Witold Koehler) «вогнищево-комплексний метод охорони лісу» (особливо в хвойних монокультурах, які є найменш стійкими). В свій час подібний метод використовувався також на території колишнього Радянського Союзу, зокрема, і лісогосподарськими підприємствами України. При цьому лісівники спрямовують свої зусилля на підвищення природної стійкості лісів (у першу чергу, хвойних), на охорону та сприяння розвитку ентомофагів (хижаків і паразитів) та інших корисних організмів, що охоплює:

1. створення реміз, до складу яких вводять різні види дерев, кущів і трав, котрі б забезпечили сприятливі умови для проживання багатьох видів корисних членистоногих та хребетних тварин;

2. реконструкцію деревостану і впровадження підліску шляхом добору видів дерев і чагарників, придатних для цих умов місцезростання, догляд, внесення добрив та інші заходи, які можуть значно збільшити число організмів, здатних протидіяти розвитку хвоєгризних комах;

3. захист диких кабанів (періодичне обмеження полювання на них у соснових лісах) і приваблення цих тварин до місць масової появи хвоєгризних комах;

4. захист та приваблення кажанів шляхом вивішування скриньок-притулків у первинних вогнищах масового розмноження хвоєгризних комах;

5. активну охорону комахоїдних птахів (вивішування штучних гніздівель, залишення в лісі дуплистих дерев, полегшення доступу до води тощо);

6. активну охорону мурашників;

7. створення сприятливих умов проживання для ентомофагів-паразитів шляхом впровадження нектароносів до ремізів;

8. створення сприятливих умов проживання для комахоїдних ссавців та земноводних тварин – висаджування дерев і чагарників для формування ремізи, влаштування заглиблень для збору води та поїлок для тварин і птахів;

9. охорона та сприяння розвитку корисних лісових організмів (мурашок та інших ентомофагів-хижаків і паразитів, плазунів, рептилій, птахів, кажанів тощо).

Багато уваги приділяється охороні цінних елементів середовища (боліт, торф’яників, лісових лук та галявин тощо). Інструкцією передбачено залишати в лісі так звані «біоценотичні дерева» до їх відмирання та пов­ного руйнування.

Дрова заготовлені в ході суцільного вирубування ясеневого деревостану ураженого гіменосцифусевим некрозом гілок (Познанська регіональна дирекція лісів, околиці с. Бедлево)

Сучасне польське лісівництво базується на солідному науковому фундаменті. На замовлення Генеральної дирекції наукові дослідження, експертизи та консультації щодо санітарного стану лісів виконують науковці Лісового дослідного інституту, вчені з лісових відділень університетів Варшави, Кракова, Познані тощо. Для ентомологічних, мікологічних, генетичних досліджень використовуються добре обладнані сучасні лабораторії. Дедалі ширше впроваджуються в практику методи лазерного сканування та теледетекційного моніторингу стану лісів. З допомогою геоінформаційних систем створюються цифрові карти, бази даних, що покращує рівень робіт із вирощування, догляду та використання лісостанів і, в кінцевому результаті, працює на покращення стану польських лісів.

Практична діяльність лісівників потребує ще й певного інформаційного забезпечення. Громадськість має право на отримання інформації про стан лісового господарства, проблеми та шляхи їх вирішення. Зрештою, саме виконання лісогосподарських та лісозахисних робіт повинно бути достатньо аргументоване та пояснене населенню. Польські лісівники фінансують видання безплатного журналу «Echa Lesne», який виходить раз у квартал. Цей журнал видається з 1924 року до цього часу, тобто був актуальний при капіталізмі, виходив при соціалізмі та не втратив значення дотепер. Цільова аудиторія журналу – всі особи, які відвідують державні ліси, передовсім туристи, любителі природи, мисливці, викладачі шкіл та вищих навчальних закладів, студенти, батьки з дітьми. Прочитати цей журнал можна і в паперову вигляді, і в Інтернеті. Зараз польські лісівники ще й мають добре доповнення до цього журналу – серію коротких відео- та телесюжетів «Обличчя лісів» («Oblicza lasow»), який транслюється на каналі «Echa Lesne TV» та поширюється також через YouTube. З допомогою добре поданих та професійно відзнятих сюжетів лісівники-практики цікаво розказують «про те, що самі роблять у лісі, про те, що люди можуть робити в лісі, як ліс живе і про все, що в лісі живе», тобто про проблеми, про свої здобутки, або й просто показують непросту і копітку роботу лісівників та діляться своїми знаннями про життя лісових мешканців – тварин, дерев, трав. Подібні програми є в країнах Прибалтики та Європи. Такий досвід варто запозичити і нам. Створення якісного медійного продукту потребує вкладення грошей, наявності добре підготовлених і фахових спеціалістів. Однак, якщо лісівники самі не будуть розповідати що, як і для чого вони роблять – порожнє місце будуть заповнювати різного рівня експерти, які в своїх коментарях часто навіть не можуть відрізнити лісництво від лісгоспу, плутають бонітет із румбом тощо.

На сайті Генеральної дирекції Державних лісів є доступ до Банку даних про ліси, де подані таксаційні характеристики лісів різних форм власності, результати інвентаризації лісів, щорічна статистична інформація про ліси, яку готує Головне управління статистики, дані про мисливство, стан лісів, лісові пожежі та інша інформація, яка стосується лісових земель. Є сторінки для журналістів, туристів, вчителів, дітей. Вся інформація подана фахово, цікаво.

Наукові дослідження, інформаційна діяльність фінансується з коштів Лісового фонду. Це спеціальний цільовий фонд Державних лісів, який використовується для спільних проектів лісового господарства (дослідження, створення необхідної інфраструктури, підготовки планів із ведення лісового господарства тощо). Окрім цього, зі згаданого фонду дофінансовують надлісництва з несприятливими природними чи економічними умовами. Поповнюється фонд за рахунок: діяльності надлісництв, які працюють у регіонах із кращими екологічними та економічними умовами; зі штрафів, зборів за лісопорушення, пожежі та промислові викиди; компенсації за гірничодобувні роботи; з бюджетних субсидій.

ДОВІДКОВО

Ліси Польщі займають площу понад 9,2 млн га. Понад 7,1 млн га (77,2% від загальної площі) – під управлінням Державного лісового господарства Ліси державні (Panstwowe Gospodarstwo Lesne Lasy Panstwowe), а у приватній власності – 18,7% лісів.

Лісистість Польщі зросла з 21% (1945 р.) до 29,5% на даний час. Обсяги санітарних рубок у Польщі в різні роки значно коливаються та залежать від нагромадження сухостою у лісах.

Зокрема в 2016 році в ході санітарних рубок було заготовлено понад 6,6 млн м куб. сухостійної деревини, в тому числі, близько 1/3 вирубаної кубомаси це дерева свіжовсохлі, заселені короїдами.

Володимир КРАМАРЕЦЬ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top