Пернаті індикатори довкілля

Як спостерігати і досліджувати життя птахів?

Кінець квітня – початок травня – пік міграції перелітних птахів. Аби їм допомогти, вже тринадцять років другої суботи травня міжнародна спільнота відзначає Всесвітній день перелітних птахів. Цього року свято припадає на 11 травня.

З поверненням, пташки!

Другу зиму поспіль в одному з парків столиці вдалося пережити не дуже типовій для нашої фауни пташці – папузі Крамера. Міркували, що він утік з неволі. Проте, на сьогодні, у країнах Європи з м’яким кліматом, США вже утворилися його стійкі популяції. В Україні він спершу спостерігався на півдні та сході, а тепер вже й у Києві. Не тільки папуги почали зимувати у нас. За повідомленням орнітолога-любителя, качки-мандаринки облюбували цієї зими кілька львівських озер. Але з приходом морозів все ж водоплавні птахи відлетіли.

Вже в останні дні лютого в Україну почало повертатися співоче птаство. Першими з’явилися шпаки, потім зяблики та польові жайворонки. А у перших числах березня з’явився на водоймах і білий лелека. Саме його приліт у нас асоціюють із приходом весни. Потім прилетіли чорні та співочі дрозди, сірі гуси, сіра чапля та чепура велика.
– Зараз вже спостерігаються шлюбні ігри шпаків, зябликів, повним ходом іде гніздівля синиць – великої та блакитної. А у львівському парку Погулянка вже є виводок у сірої сови, – ділиться новинами орнітолог-любитель зі Львова Андрій Кохалик.

Фахово спостерігати за птахами Андрій почав із 2011 року, коли став членом Українського товариства охорони птахів. До цього спостерігав за ними під час прогулянок до лісу чи лук. Бьордвотчінг – з англійської «спостереження за птахами» – затягує у себе наче вир усе більше людей. І дозволяє швидко зрозуміти зв’язок дикої природи і людини і, насамперед, крихкість цього світу. Тільки-но у соціальних мережах з’являється інформація від друзів про певну пташку, починаються збори у дорогу – бінокль, визначники птахів, обирається біотоп, де ця птаха може зустрітися, тривале очікування в очереті чи на лиманах. Так, минулого року на Закарпатті став сенсацією шпак рожевий. Чимало любителів спостережень гайнуло туди. Іноді доводиться включати «голос» птаха, аби він видав себе.

– З березня по червень активно відгукуються на голос такі птахи, як вівсянка звичайна, – розповідає Андрій, – як правило, співають самці, і коли пташка у природі чує на своїй території «чужака», обов’язково відгукується. Але це більше у лісистій місцевості або у парках. На воді ж голос не дуже далеко чути, там своя методика. Дістаєш бінокль і терпляче, метр за метром, відшукуєш пташину по всій акваторії.

Людський фактор міграції пернатих

Кожна сезонна мандрівка для будь-якої пташки – величезне випробовування. Адже долають тисячі кілометрів вони не за примхами і бажанням, а перевіреним маршрутом – коридором, який складається роками, де є і місця відпочинку, і кормова база.

– Переважно міграційні коридори птахів ідуть уздовж водойм, річок, узбережжя морів, – пояснює керівник природоохоронного відділу Українського товариства охорони птахів Ольга Яремченко. – До несприятливих умов для птахів-мігрантів належить і певна діяльність людини. Скажімо, у Поліському заповіднику ще на початку 90-х років минулого століття був великий міграційний коридор сірих журавлів. Після того, як там перестали засівати зернові культури, журавлі тією місциною вже не мігрують. А у світлі подій з Кримом можуть зазнати змін не лише шляхи міграції певних видів, але й проживання пернатих на цій території.

Дев’яносто відсотків пташиного світу – мігранти. За характером перельотів є нічні мігранти – ті, що летять лише вночі, а вдень відпочивають і підгодовуються, є денні. Є також змішані мігранти, дальні і ближні. А є й кочівники, як канюк звичайний. Або орлан-білохвіст, який в Україні більше кочовий, ніж міграційний птах. Гніздиться він у північних районах України, є і на Київщині. Тільки-но настає зима, він переміщується потихеньку на південь, і там зимує. Потім повертається.

Щоб достеменно дізнатися, звідки, яким шляхом та куди відлітають пернаті, ще на початку ХІХ століття людина почала їх кільцювати. Це не лише дозволило визначити шляхи переміщення, а й організувати охорону рідкісних та зникаючих видів. Крім того, міграція птахів дозволяє простежити якість довкілля. Адже пернаті ніколи не полетять туди, де брудно чи немає корму, тобто де знищені флора і фауна.

– Допомагає своєрідний паспорт пташини – кілечко на лапці, – запевняє директор Українського центру кільцювання птахів Анатолій Полуда. – кожне кільце індивідуальне. На кільці напис «Україна, Київ, Центр кільцювання птахів» та індивідуальний номер. Він вводиться у базу даних, і якщо цього птаха хтось впіймає, чи знайде кільце, або мертву пташку, для того щоб за номером можна було дізнатися де цього птаха окільцювали. Такими крихтами збирається інформація про міграцію птахів.

Якщо спочатку використовувалися алюмінієві кільця, то нині мітять птахів за допомогою радіомаячків або чипів. Загалом кільцювання тримається на ентузіазмі природолюбів.

Оскільки чипування птаха досить дорога справа, іноді трапляються неприємні випадки: чип відстежується в реальному часі через інтернет, зарубіжні колеги поставили чип, пташка мігрує Європою, пролетіла Чехію, Польщу, Литву, на території України зникає з радарів. І часто звертаються до українських орнітологів відстежити тушку і повернути чип… Тому велике прохання до мисливців зупиняти таке браконьєрство. Орнітологи закликають усіх відгукуватися у будь-якому випадку виявлення кільця чи маячка на пташині.

– Найкраще у такому випадку сфотографувати і кільце, і птаха, якщо немає можливості забрати саму пташину, – пояснює Андрій Кохалик, який брав участь у кількох кільцювальних заходах, – зафіксувати час, місце – біля якої водойми зустріли чи знайшли пташку. І надати інформацію електронною поштою або телефоном до Українського товариства охорони птахів.

Що ми втрачаємо

Птах-мігрант кульон малий або, як його називають вже кілька століть мисливці, кроншнеп тонкодзьобий. Серед своїх двох родичів кроншнепів – найрідкісніший птах у світі – ще у ХІХ столітті у степах був найчисленніший за свідченням російського письменника-мисливця С.Т. Аксакова. Ще кілька десятків років тому вважався мисливським. Причини такої зміни чисельності остаточно не з’ясовані. Вірогідно, надмірне полювання, яке змальовує у своїх творах той же С.Т. Аксаков, знищення біотопів його гніздування, міграційних зупинок та зимівель. На сьогодні в Україні його чисельність до 3-х десятків особин мігрантів у зоні Кінбурнзької коси, Чорноморського біосферного заповідника. Кількість гніздових пар оцінюється у 5–6. Побачити його вкрай важко через занадто малу чисельність.

Про пташок та «екологічних ватників»

З давніх-давен людина заздрила птахам за здатність літати. Міркувала, що це – символ свободи. Лише поринаючи з головою у життя-буття пернатих мігрантів, зрозуміла, що невірно тлумачила цей символ. Байдужість до навколишнього світу та занурення у власні приватні дрібниці життя роблять із більшості людей своєрідних «екологічних ватників», яким можна навісити на вуха будь-яку локшину, стверджують орнітологи.

– Усі кажуть, що раніше було багато снігурів, а от зараз немає їх, – ділиться враженнями Андрій Кохалик. – Із північних районів вони прилітають узимку до Львова. Я живу в районі новобудов, поруч скверика. Дивлюся – на кущі, майже біля тротуару сидять снігурі. І провів експеримент. Для себе. Став і аж занадто прискіпливо роздивляюся кущі зі снігурами. Одночасно спостерігаю за перехожими – може зацікавляться? Ні – проходять мимо у навушниках, у смартфонах, у власних думках.

Натомість, знайомий із студентами біофаку нашого університету. Не так масово, але цікавляться птахами. Великий ажіотаж викликали безкоштовні орнітологічні курси Норвезького університету Норд, які тестують у нас викладачів. Вони вже відбулися у Львові, Києві, Кам’янці-Подільському. Цьо­го року така група має бути й у Дніпрі. Нашому куратору доводилося навіть відсіювати, бо було по 4 чоловіки на місце. Після курсів люди починають розуміти як потрібно правильно стежити за птахами, аби не нашкодити.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top