Майбутнє сосни під загрозою

Клімат спонукає до дій.

Про різке погіршення санітарного стану соснових лісів в останні десятиліття на великих площах в Європі й Україні добре відомо. Якщо не змінити підходи до ведення лісового господарства, то можна втратити значний обсяг лісозаготівель унаслідок зникнення основних лісотвірних порід, зокрема сосни на Поліссі.

Наступ короїда

Першими на сполох забили швейцарці. У долині річки Рони почалося всихання сосни ще у 90-ті роки. І хоча й умови у господарствах були ідеальні, проте дерева почали всихати. На початку 2000-х років це явище спостерігали в Італії. На дослідній ділянці італійці простежили динаміку у просторі і часі. Потім ця хвиля заполонила Білорусь та Польщу. Серед чинників усихання сосни на українському та білоруському Поліссі найбільш «помітними» є короїди, які заселяють дерева на тлі зміни клімату.

– Значної інтенсивності всихання набуло у 2016–17 роках, особливо коли заборонили весняні рубки, – зазначає завідувач лабораторії захисту лісу Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, доктор сільськогосподарських наук, професор Валентина Мєшкова.

– Підприємства спочатку приховували, що сосна сохне, але коли заборонили рубки, приховувати вже непотрібно було – до 200 гектарів на лісництво, а це дуже багато.
І тоді виявилось, що сосна всихає повсюдно.

Створення монокультурних смерекових лісів на непритаманних для них територіях у карпатському регіоні свого часу призвело до їх всихання. Та ж історія повторюється і з сосною звичайною. Зміна клімату та людський фактор призвели до того, що на сьогодні лише на Волині шкідниками заселено понад 6,5 тис. га лісів.

Науковці прогнозують, що ситуація із сосновими насадженнями може стати більш катастрофічною, ніж у смерекових лісах Карпат. Адже діє дуже потужний агресивний комплекс шкідників і хвороб у лісах полісся. Вже не лише у поліссі, але й у лісостепу, зокрема, на півдні Сумщини, Чернігівщини та південніших областях України. Загальна площа всихання у підприємствах галузі за 2018 рік становить близько 440 тис. га, з яких сосни звичайної 243 тис. га.

Причини соснового лиха

Підґрунтя всього процесу – зміна клімату, стверджують науковці. Проте загалом це явище рукотворне. Усі ми бажаємо мати, перш за все, економічний зиск, тому ще 40–60 років тому, під час масового залісення великих площ, орієнтир було взято на чисті, штучні соснові культури. Інші породи до складу насаджень вводили мало. У жодній країні світу, окрім пострадянських, суцільні соснові насадження не займають понад 30% лісових площ.

Сьогодні частка соснової деревини в країні сягає до 80% від загального обсягу лісозаготівель в Україні. Це – пиломатеріали для будівництва, меблів, фанери і целюлози, тому втрата сосни як головної породи завдасть Україні значних економічних збитків. І якраз ці насадження виявилися дуже нестійкими.

Зміни клімату дали два ефекти: перший – масове зневоднення величезних територій, падіння рівня ґрунтових вод. У таких умовах сосна не може захищатися від тих же короїдів. Інший момент, на який мало звертають уваги, у тому, що створилися надзвичайно комфортні умови для масового розмноження шкідника. Сьогодні для своєї діяльності він має майже 8 місяців, і лише 4 місяці перебуває під корою, коли зимує. Крім того, на початкову фазу наростання чисельності шкідника не зреагували.

Перша тривога – на Поліссі

Поліський філіал Українського науково-дослідного інституту вперше появу цих ознак помітив у 2010 році, а з 2013 року вже почалися дослідження. У поліській зоні площі заселених насаджень становлять від 8 до 20 тис. га на область.

Саме на поліссі проводили най­масовішу кампанію з осушування, – уточнює Валентина Мєшкова. – Дерева, які там росли, звикли до певного рівня ґрунтових вод.

Верхівковий короїд є найпоширенішим шкідником, який може кілька разів на рік заселяти дерева. Тому поліські області і втрачають найбільше деревини. На Київщині осередки короїда часто поширюються біля доріг. Приміром, якщо біля доріг вирубують дерева, наступні ряди ослаблюються, потім дерева забирають, і осередок поширюється далі у глибину лісу. Тому поблизу великих доріг іде посилене всихання.

Короїд як індикатор

Короїди, представники родини Scolytinae (латиною), були у будь-яких лісах споконвіку. Вони першими заселяють ослаблені дерева, які потім заселяють менш агресивні шкідники, і до того ж вносять збудників хвороб і дереворуйнівні гриби.

Єдиним ефективним засобом запобігання поширенню осередків є санітарно-оздоровчі заходи, а саме: вилучення щойно заселених дерев. Інші можуть відігравати лише допоміжну роль: феромони – для нагляду, обробка заготовленої деревини інсектицидами – для збереження її якості, випуск ентомофагів – для прискорення згасання осередку. Ані у нас, ані у Європі нічого кращого не відомо, стверджують фахівці.

Тому треба вносити певні корективи у вітчизняну нормативну базу. Наприклад, сьогодні санітарно-оздоровчі заходи в осередку короїдів починають впроваджувати, коли жуки вже вилетіли із заселених дерев. Один цикл розвитку короїда триває від кількох тижнів до двох місяців, залежно від температури. А лісівники за цей термін мають знайти осередок, викликати відповідні служби, провести всі узгодження, зібрати підписи тощо, а тоді виходить, що рубають «по хвостах». Другий момент полягає у тому, що осередки розвиваються поступово, і якщо під час проведення вибіркової санітарної рубки виявлені нові заселені дерева, то всю процедуру узгодження слід знову повторювати декілька тижнів. Третій важливий момент – мінімізація економічних втрат: чим більше часу проходить від заселення дерева до вивезення з лісу, тим більше шансів, що деревина перетвориться на дров’яну. Тому вчасні санітарно-оздоровчі заходи є необхідними.

– Короїдами ми займаємося з 2004 року, давно про це писали, але ніхто не слухає, – пояснює Валентина Мєшкова. – Вивчили європейський досвід, американський, свій теж маємо. Взагалі в Україні такої проблеми не було з 30-х років, коли їх досліджували А.Г. Ільїнський та З.С. Голов’янко. Була Дарницька дослідна станція і вони ці питання там вивчали. Це вже потім з’явилися технології авіаційного обприскування насаджень, увагу приділяли захисту від комах-хвоєгризів, і про короїдів на сосні ніхто не згадував. (Щоправда, короїда-типографа на ялині в Карпатах вивчали).

Необхідно зрозуміти, що у штатному режимі подолати всихання сосни з участю короїдів практично неможливо. Тому, на державному рівні треба приймати відповідні рішення, оскільки може бути втрачено не менше 20 відсотків соснових насаджень.

Вирішення проблеми

Є три виходи, як кажуть європейські вчені. Перший – скоротити обіг рубки, тобто знизити вік, за яким ліс вважається стиглим. Це дуже дискусійне питання, воно має плюси і мінуси. Але воно має сенс, якщо одразу замінювати насадження на стійкіші. Другий шлях – створення змішаних насаджень, щоб там були і листяні породи. Нехай певний час вони поростуть, із часом можна буде знову повернути сосну. Третє – введення інтродуцентів. Це також викликає заперечення, але якщо наші породи не зможуть вижити у нових кліматичних умовах, нам же треба мати зелені легені, чисте повітря. Угорці використовують, скажімо, акацію, а у нас вона вважається сміттям.

Бажаємо ми цього, чи ні, але епоха чистих соснових лісів, які були орієнтовані на максимальну продуктивність, вже закінчилася. Хочемо мати ліси – маємо їх робити стійкішими і до зміни клімату і до дії шкідників.

– Ми ще не знаємо, з чим стикнемося далі, – зазначає Валентина Мєшкова. – Зараз тільки бачимо, що процеси всихання загострюються і прискорюються. Нами роб­ляться обліки, короїдів нібито стало менше, оскільки більше стало хижаків. І якщо не буде додаткової посухи, сподіваємося, що цей спалах має згаснути за рік-два. Але це лише сподівання. А якщо ні?

Науковці вважають єдиним способом у боротьбі з цим нетиповим для природи явищем санітарно-оздоровчі заходи, в тому числі, вчасне суцільне санітарне рубання. Та жорсткі санітарні правила зв’язують руки спеціалістам лісової галузі. На додаток «сезон тиші» з 1-го квітня до 15-го червня забороняє проводити в лісі такі роботи (не забороняючи інші види рубок). А він припадає саме на пік масового заселення дерев короїдом. Здавалося, логічно було б саме в цей час забрати вже заселені дерева, доки потомство короїда ще не вилетіло у пошуках нової наживи – доступних для заселення дерев.

За продуктивністю, звичайно, сосни ніщо не замінить, але стійкість підвищить висаджування мішаних насаджень або тимчасове вирощування певних порід із коротким обігом рубки, зокрема, берези, осики і всього, що буде рости у певних лісорослинних умовах. Десь буде дуб червоний, десь акація. Тобто спеціально можна не висаджувати, але якщо вони виросли, не спалювати, а використовувати, максимально все переробляти. Приміром, теплотворна здатність акації, як у дуба, і вона міцна. З берези теж можна одержати багато виробів.

Коли варто це все починати? Поступово. Якщо, скажімо, вирубали 20 гектарів, на ці 20 гектарів треба садити мішані культури. Так, листяні породи важче садити та вирощувати. І план залісення нікуди не подіти. Нехай буде повільніше, але хай буде так, щоб воно росло.

Враховуючи масштаби катастрофи і маючи висновки вчених, своє слово мають сказати урядовці, фахівці лісового господарства, екологи, громадськість. І чим раніше, тим краще, бо зміни клімату та спалахи розмноження шкідників за таких умов свою справу роблять – Полісся втрачає величезні площі лісових масивів.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top