Шкідливе і корисне

Грибні паразити дерев.

Більшість громадян ставиться до грибів, що ростуть на деревах, як до диковинки. Неодноразово спостерігав, як люди фотографували такі дикорослі незвичні гриби.

Проте, ці гриби, як і короїди – коли їх забагато, біда для дерев, коли їх трохи, то вони навіть приносять користь для лісу. Прискіпливу увагу на них я почав звертати три роки тому, спершу поруч нашого будинку, а потім – у приміському лісі.

Різні за розміром та віком, вони подекуди висять бородавками рідше на прямому стовбурі, частіше під великими гілками. Їх настільки було багато, що виникла думка – чи не почалася якась пошесть серед дерев?

– Спершу треба визначитися – про які гриби ми говоримо – ті, що з шапками, чи про мікроміцети? – така відповідь завідувача лабораторії радіаційної екології лісу Поліського філіалу УкрНДІЛГА, Олександра Орлова щодо грибної пошесті трохи зупинила мій ентузіазм. – Адже є гриби, які не формують плодових тіл. Це – фузарії, іржасті гриби, борошнисто-росяні. Про ці гриби видрукувана наукова книжечка на тисячу сторінок. А є такі гриби, які зростають на стовбурах – трутові. Їх усі бачать. От лише не знають їхні види. Але про них теж є наукова книжка понад тисячу сторінок. І є ще – шапинкові із базидіоміцетів. Це – опеньки, сироїжки, про них літератури вже чимало.

І поняття «рівень шкідливості» серед цих грибів відносне. Якщо говорити про позитив, то ті ж опеньки споживаються людиною, сироїжки теж. Більшість трутовиків використовуються у медичній практиці як протипухлинні засоби. Гриб чага паразитує в основному на стовбурах дорослих беріз, зокрема, локалізується в березових гаях, рідше трапляється на стовбурах вільхи, клена, горобини, бука, в’яза. Тобто, усі вони потужні імуномодулятори, принаймні один з них, що росте на сосні та модрині, й дуже рідко зустрічається трутовик лакований – Ganoderma lucidum – він взагалі безцінний для людини, оскільки у китайській та тібетській медицині використовується від усіх внутрішніх хвороб.

Це – користь від трутових грибів для людини. А от для дерев користі від них ніякої, проте шкода величезна. Скажімо, короїд співіснує з людиною з давніх-давен. Невелика кількість його навіть приносить користь: допомагає швидше перегнивати палій деревині. Проте, якщо короїд діє набагато швидше і ефективніше, то гриби повільніше, але обов’язково призводять до смерті дерева.

Соснова губка

Наприклад, соснова губка. Це – стовбуровий гриб, насправді розвивається на стовбурі, зазвичай, у верхній половині. Заноситься як й усі трутовики спорами через злами гілок. І потім розвивається донизу. Знизу ж його часто навіть і не видно. Але коли дмухне гарний вітер, стовбур ламається десь на висоті 20 метрів. А в середині – величезне дупло. Особливо небезпечно, коли такий стовбур потрапляє на пилораму, оскільки дров’яні бризки від нього летять у різні боки.

Загалом усі ці грибні захворювання називаються мікозами, тобто захворювання, які викликаються мікроскопічними чи макроскопічними грибами. І класифікуються за збудником. Оскільки, скажімо, склад збудників хвороб у дуба чи берези різні. Тобто є мікози, які заражаються трутовими грибами, стовбуровими гнилями – копитоподібні та інші плодові тіла на деревах, що усі бачать. А є такі, що викликають кореневі гнилі. Загалом таких два види, які найбільше спричиняють шкоди для сосни – коренева губка і опеньок. Причому опеньок осінній є надзвичайно агресивним. Незважаючи, що для людини він їстівний, більшість його видів є ксилотрофами – складні комплекси видів різної шкодочинності і патогенності для дерев. Приміром, якщо дивитися збоку, то гриб росте собі на лісовій підстилці, а насправді він росте на маленькій гілочці, яка лежить у лісовій підстилці.

– Серед комплексу опеньків, це аблігатний паразит, який розвивається виключно на живих соснових культурах, – зазначає Олександр Олександрович. – Уражає за два роки п’ятирічні культури, подібне я спостерігав у нас в області у Малинському лісгоспі, що на Житомирщині.

Трутовик сірчано-жовтий

Заражаються здорові дерева усіма трутовиками через свіжі злами гілок, обдерті ділянки кори. А опеньок ще може й через пошкодження кореневих систем. Так само і коренева губка. Проте, чемпіоном серед усіх є опеньок. Він може уражати близько 140 дерево-чагарникових порід, в усіх частинах світу. Цебто від ялини до персиків, абрикос, апельсинів. Хоча загалом трутовики – види специфічні. Скажімо, соснова губка уражає виключно сосну, Piptoporus betulinus – цей трутовик уражає виключно березу, чага – березу і вільху. Як і трутовик чага – Inonotus obliquus – інший вид грибів-паразитів, обидва паразитують на березі. Звідси й плутанина: її називають трутовиком, певно через привабливіший вигляд. Оскільки плодове тіло чаги чорне, шорстке, безформне, ніби обвуглене. Натомість у трутовика березового куле- або підковоподібне, привабливе на вигляд тіло. Лікарською сировиною є нарости, що виникають на березах при ураженні грибом трутовика скошеного.

Трутовик справжній

Деякі гриби, зокрема, дубовий трутовик, можуть одночасно спричиняти ядрову та заболонну гнилі. Її збудники можуть певний час існувати у живому дереві і не спричиняти ушкодження тканин. Важливими переносниками грибів під кору є стовбурові комахи. Іноді заселяють заболонь одні види грибів, а потім заміняються іншими. І тут спрацьовують умови змін клімату: вміст вологи у деревині сприяє подальшому розвитку та поширенню грибів у дереві.

Як же протидіяти таким грибам лісівникам? По опеньках таких порад фактично немає. По кореневій губці сосновій губці є – не допускати перестійних деревостанів. Розвивається губка на деревах після 80 років, тобто у старих лісових культурах. Скажімо, половина дерева, якому 90–75 років, може бути уражена сосновою губкою. Якщо це насправді праліс, куди людина свого носа не суне, то це нормально. Але там, де проведені рубки догляду, залишаються деревні рештки, після вітровалів теж треба все прибирати.

Коли цей матеріал був уже готовий, раптом побачив на дереві, біля якого кілька разів на день проходив, свіжого, блискучого навіть трутовика.

Трутовик лускатий

– Це трутовик лускатий, у молодому віці навіть їстівний і дуже смачний, – прокоментував Олександр Олександрович.

Такі вони – гриби на дереві.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top