Зелений наступ

Рукотворні діброви на рівнинах та над прірвами.

Конотопський лісгосп – підприємство центральної частини Сумщини, володіння якого розкинулось на 100 км зі сходу на захід і на 40 км – з півночі на південь. Розташований на території Конотопського, Путивльського і Буринського районів – уже сам перелік їх говорить про те, що тут усе дихає історією. Хто не чув, скажімо, про знаменитий Спадщанський ліс, де в роки Другої світової війни під керівництвом Сидора Ковпака, Степана Руднєва народжувався партизанський рух. На місці знищеної ворогами хати лісника, в якій був штаб загону народних месників, 1956 р. відкрили музей партизанської слави – його щороку відвідує багато туристів. Під пильною охороною лісівників перебуває навколишній ліс, так звана Спадщанська дача, де на площі понад 2 тис. га ростуть вікові й молоді діброви. А чого вартий Монастирський ліс за якихось 20 км від стольного града Путивля… На горі, названій «Чудною», діє чоловічий монастир «Софронієва пустинь», заснований у другій половині ХІІІ ст. київськими лаврськими монахами – одна з головних духовних святинь землі Сіверської.

На жаль, розповісти про численні культурні та історичні пам’ятки краю через брак газетної площі немає змоги, та й тема нашої розмови – зелені бастіони унікального куточка Слобожанщини, тому вирушимо до лісу. Саме на базі колишнього Путивльського лісгоспу далекого 1935 р. був організований Конотопський лісгосп. Входили до нього п’ять лісництв, поки 1960-го не утворили ще одне – Новослобідське, на базі прийнятих до держлісфонду яружно-балкових земель, непридатних для сільськогосподарського використання. Тепер це Бунякінське лісництво – єдине на підприємстві, де насадження не на рівнинних землях, а на яругах. У 70-х роках минулого століття працівники лісгоспу створили близько трьох тис. га нових лісів у зоні поширення водної ерозії ґрунтів, організувавши зелений наступ на яри і практично зупинивши їх розростання.

«Наші поліські Карпати» – називає рукотворне диво на горбах і стрімких схилах Валентина Марченко, котра до виходу на пенсію понад 20 років стояла біля керма лісництва. І справді, наче Карпати! А скільки сил довелося докласти, аби залікувати глибокі рани землі. Про трудовий подвиг лісівників розповідає солідна експозиція еколого-просвітницького центру в приміщенні офісу лісгоспу. На знімках бачимо, який вигляд мала земля до залісення, як створювали культури в ярах, балках… Тут же зберігається пам’ятний прапор, яким у 1967 р. колектив нагородив уряд тодішнього Союзу. Це сторінка історії лісгоспу – її не вирвати, не переписати, її бережуть як пам’ять про минуле.

Нащадки продовжують справу батьків, дідів. За посаджені ними бори та діброви над прірвами догляд і догляд потрібен – ліси ж бо там першої категорії захисності. А всього таких на підприємстві, між іншим, понад сім тис. га із загальної площі 26 тис. Продовжують вести зелений наступ на невгіддя, непродуктивні піски, на землі, виведені із сільськогосподарського обігу. Хоча останніми роками дедалі менше й менше деградованих ділянок виділяють під залісення місцеві ради.

– У період з 2005 до 2012 рр. створили 500 гектарів захисних насаджень, – розповів головний лісничий Микола Бондар. – Із них 170 га згідно з проектами консервації. На даний час там росте ліс, але, на жаль, є проблеми з оформленням правоустановчих документів на землю. Загалом ведемо екологічно орієнтоване, невиснажливе господарювання. Щороку на площі в межах 90–100 га проводимо лісовідновлення в держлісфонді, постійно працюємо над поліпшенням санітарного стану лісів. Якщо поглянути на склад насаджень за основними лісотвірними породами, то твердолистяних маємо 31%, м’яколистяних 33%, шпилькових 35%. Річний обсяг рубок формування та оздоровлення сягає 250 га, на удвічі більшій від цієї площі ведуться інші рубки, пов’язані з веденням лісового господарства. На догляді за культурами належно зарекомендували себе роторні мульчери…

У доброму стані лісових культур нещодавно переконалися члени колегії обласного управління лісового і мисливського господарства на чолі з Віктором Чигринцем. Високо оцінили й організацію охорони лісів від пожеж, плідну співпрацю з підрозділами ДСНС. Детальніше про це – в «Прямій мові» від директора лісгоспу Віталія Баранова. Ми ж завітаємо до кількох лісництв. У Бочечківському лісничий Віталій Мягкий і майстер лісу Ігор Бельмас запропонували побувати в урочищі Монашеський гай. Теж історичне місце, де до революції монахи власні угіддя мали, ліси плекали. Росли тут вікові дубові насадження, які внаслідок кліматичних змін почали всихати. В останнє десятиріччя лісівники здійснювали в них як санітарні, так і рубки головного користування. Натомість створювали нові діброви. Тепер на 150 га представлені молоді здорові культури – від дворічного віку до таких, що вже переведені в покриту лісом площу. Застосовували метод шпигування жолудя або ж садили сіянцями, вирощеними у власному розсаднику. Схема садіння: від 4х0,5 до 6х0,5. Як пояснили господарі, в рядах вводили ялину, яку у 5–7 років вирубують напередодні новорічних свят. Із супутніх порід – липа, в’яз, клени гостролистий і татарський, плодові. Догляди в основному за допомогою кущорізів, торік уперше застосували мульчери іспанської марки Консела ТFС-200 в агрегаті з трактором МТЗ. У разі потреби вдаються до хімічного догляду – вносять гербіцид ураган. На деяких ділянках у рядах розсипають тирсу – вона зберігає вологу й не дає розгулятися бур’янам.

Головний лісничий Микола Бондар: «Отакі прекрасні насадження створені і на колишніх невгіддях»

Не обійшло місцевих лісівників і загальне лихо – пошкодження насаджень, надто соснових, верхівковим короїдом, найнебезпечнішим для них шкідником. Як пояснив головний лісничий Микола Бондар, посушливі погодні умови сприяють тому, що з’являється не два, а три покоління його та ще утворюється два так званих сестринських покоління, тобто короїд існує в лісі протягом усього вегетаційного періоду. Найактивнішим методом боротьби нині є своєчасне проведення санітарних та інших видів рубань, видалення свіжозаселених жуками дерев і в осередку, і навколо нього, а також знищення порубкових залишків. Заготовлена деревина та пні обов’язково окорковуються. В лісгоспі насадження здебільшого високоповнотні, але після пошкодження їх короїдом, а також кореневою губкою, повнота зменшується. Відтак теж «організовують» зелений наступ – шляхом створення нових культур із сосни звичайної, берези повислої.

Радують лісничого Новомутинського лісництва Олександра Слиша сіянці берези повислої в розсаднику

Прекрасні сіянці берези я бачив у розсаднику Новомутинського лісництва. За словами лісничого Олександра Слиша, мають і чисті насадження її площею 40 га. В липні збирають насіння в стадії воскової стиглості і зразу ж висівають, бажано в дощову погоду. В іншому випадку влаштовують краплинний полив, обов’язково накривають агроволокном. До кінця року стандартні сіянці виростуть заввишки 15 см.

Особливістю Конотопського лісгоспу є те, що він має потужну мисливську дільницю. Тут висока щільність звіра, але потрав молодих деревцят не спостерігається – завдяки грамотному веденню господарства. Про це та інше з життя підприємства, а також про проблеми, які турбують його працівників, розповість «Лісовий і мисливський журнал».

ПРЯМА МОВА

Віталій БАРАНОВ, директор Конотопського лісгоспу:

– Питання лісовідновлення, створення насаджень в обсягах, які перевищують зруби, поліпшення їхнього складу та продуктивності – першочергові за своїм значенням для кожного працівника підприємства. Наші ліси є окрасою краю, вони – плід праці кількох поколінь лісівників. Особливу увагу приділяємо охороні їх, надто від вогню, який може завдати багато лиха. Для боротьби з «червоним півнем» на центральній садибі створили потужну лісопожежну станцію І типу, забезпечивши її відповідною технікою. Передусім, це пожежна машина, два автомобілі ЗІЛ–131, переобладнані під водовози з мотопомпами високого тиску зі здатністю забору води з будь-якої водойми, трактор МТЗ–82 з навісними агрегатами ПКЛ–70 та КЛД–1,8. Станція укомплектована всім необхідним інвентарем, пункти зосередження його організовані і на базі лісництв. Цілодобово працює система відеоспостереження за лісовими масивами. Сигнали на монітори, за якими сидить оператор на центральному пункті, надходять із п’яти пожежних веж відеонагляду. Завдяки чітко налагодженій праці вдається не допускати пожеж, якщо трапиться десь загорання, то швидко локалізовувати його. На базі підприємства навесні відбувся обласний практичний семінар-навчання, на якому відпрацьовувалася взаємодія лісгоспу з підрозділами ДСНС.

Господарство постійно дбає про поповнення арсеналу протипожежної техніки та інвентарю. Все придбане – за власні кошти. Наведу кілька цифр із підсумку виробничо-фінансової діяльності за останні півроку. До Державного бюджету перерахували майже 9 млн грн, до місцевого бюджету – 4,5 млн, єдиного соціального внеску сплатили 3,2 млн грн. Запорукою солідних наповнень державної казни стала успішна діяльність колективу. Так, чистий дохід від реалізації продукції становив 39,1 млн грн, отримано чистого прибутку 984 тис. грн. Хоч і нелегко нині доводиться у фінансовому плані, все ж підприємство робить посильні капітальні вкладення в засоби виробництва, аби оновити їх. Назву, бодай, дещо зі створеного за останнє десятиріччя: побудували склад відвантаження лісової продукції на станції Вирівка та енергетичний комплекс, який працює на альтернативному пальному – відходах лісопиляння, спорудили нову теплицю для вирощування сіянців, модернізували адмінбудівлю лісгоспу та контори лісництв, провели реконструкцію гаражів, складських приміщень, прокладаємо лісові дороги, поповнили парк автомобілів, обладнаних гідроманіпуляторами, оновили лісопильне та деревообробне обладнання в цеху переробки деревини. Якщо підсумувати, то працюємо з великою надією в майбутнє нашої лісової галузі.

Микола ПУГОВИЦЯ,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top