Перспективний птах

Іллінецький лісгосп став піонером у розведенні фазанів на Вінниччині. Нині їхніх фазанів купують для розведення не лише мисливські колективи та господарства області, а й колеги з сусідніх областей.

Фазан – не аборигенний для України вид. Саме мисливці завезли його в наші краї і почали розводити. Нині його можна зустріти по всій Україні, бо для мисливського господарства птах є дуже привабливим видом.

За радянських часів в Українському Товаристві мисливців і рибалок працювало кілька потужних фазанаріїв, які задовольняли потреби мисливських господарств і поступово фазан перестав бути якоюсь диковинкою. Але в період «великої депресії» мисливського господарства в Україні в 90-х – початку 2000-х рр. робота фазанаріїв зупинилась, а поголів’я цього птаха в дикій природі різко знижувалось.

Згодом економічна ситуація у країні стабілізувалась, стали з’являтися приватні мисливські господарства і фазанарії почали відновлюватись, а поголів’я рости. Тим більше нині, коли африканська чума свиней знищила майже половину поголів’я дикого кабана, у багатьох господарствах замислились про переорієнтацію на якийсь більш сталий вид дичини, але не менш рентабельний, і фазан підійшов для цього, як ніхто інший.

До прикладу, ДП «Іллінецьке лісове господарство». Підприємство стало справжнім піонером із розведення фазана у Вінницькій області й, незважаючи на досить короткий час, досягло вагомих успіхів у цій нелегкій справі.

Стар­шому мисливствознав­цю Іллінецького лісгоспу В’я­че­славу Яворовичу, фазани подобалися з дитинства. Перше знайомство з цим птахом сталось ще у сьомому класі, коли він разом із батьком побував на полюванні на фазана у Миколаївській області. Детальніше вивчити цього цікавого птаха йому пощастило під час навчання у Великоанадольському лісогосподарському технікумі, нині лісовий коледж. І після навчання, працюючи на Вінниччині, мріяв займатися розведенням фазанів. І ось мрія фахівця, досвідченого захисника та любителя природи, мисливця здійснилася.

– До нас розведенням фазана ніхто не займався. Рік тому за ініціативи нашого директора Андрія Романовича ми вирішили зробити перший крок. У районному центрі Оратів був наш старий цех – пилорама, господарські приміщення. Площа приблизно 1,4 гектара. На його території вирішили зробити фазанарій. Приміщення відремонтували та реконструювали. Зробили чотири інкубатори та великий вольєр. Наприкінці 2017 року вже завезли туди перших сто молодих фазанів для розведення, – розповів В’ячеслав Яворович. – Ми придбали їх у Хмельницькій області. Там є товариство «Золотий фазан», що займається розведенням та продажем цих птахів. Ознайомились із їхнім досвідом вирощування, але далі, звісно, вчилися цій справі самі. І перший результат виявився чудовим – наші перші фазани у цьому році вже дали приплід – приблизно 400 пташенят. У кожному виводку близько десяти. Отже, разом із маточним поголів’ям їх стало вже 500! Нині маємо загальне поголів’я близько 700 фазанів, переважна більшість – молодняк. У планах – найближчим часом вийти на тисячу голів! І це, на мою думку, не межа.

– Які особливості вирощування фазанів? Адже це не кури чи гуси.

– Наскільки мені відомо, ми з решти лісогосподарських підприємств Вінниччини нині єдині серйозно займаємося фазанами. І це ніби, з першого погляду, легка робота. Насправді ж важка, титанічна. Щодня на фазанарії чергують двоє працівників з ранку до вечора, а коли у птахів період розмноження та висиджування яєць чергуємо і спостерігаємо – цілодобово. Бо тут важлива кожна хвилина. Наприклад, якщо птахи знесли яйця коли прохолодно, то треба вчасно занести їх до інкубатора, аби не замерзли. Якщо центральну електрику раптом вимкнуть – є своя електростанція, автономний дизель-генератор, який може живити інкубатор цілодобово.

Аби було комфортно нашим пернатим вихованцям, маємо плани на будівництво ще вольєрів та розширення території. Колеги з інших господарств цікавляться нами і приїжджають вивчати наш досвід.

– Хто найчастіше купує ваших птахів і скільки коштує у вас фазан?

– Вінничани часто їдуть полювати на фазанів у південні області – Одеську, Миколаївську, Херсонську тощо. Там фазан – звичайний птах, водиться у природі – це його ареал. Але ж це велика відстань, дороге нині паливо, інші витрати. Ми надаємо таку можливість дома – на Він­ниччині.

У нас купують молодняк і на розведення, і на випуск у мисливські угіддя. Мисливські господарства, колективи мисливців. Ми у вересні цього року випустили близько 111 молодих фазанів у наші угіддя. Немирівська райорганізація УТМР придбала теж більше 200 молодих птахів. Не тільки вся Вінниччина купує фазанів у нас. 46 птахів придбали вже й наші колеги з Волині – ДП «Горохівське лісове господарство». Мисливці з Черкащини теж… Поки на молодняк фазанів заборонено полювати, але за кілька років випущене поголів’я зросте і буде тоді у нас чудове полювання й відпочинок! Щодо вартості фазанів, то один дорослий птах коштує 250 гривень, місячний – 60 гривень, двомісячний – 80 гривень. На продажу фазана ми заробили вже 150 тисяч гривень.

– А коли можна буде полювати на придбаних у вас фазанів?

– На дорослих птахів з нашого розплідника з 1 жовтня вже можна – розпочався сезон, який триватиме до 31 грудня. Вартість ліцензії – 250 гривень за одну особину. Полюють лише на самців. Є як індивідуальне полювання, так і колективне. Хтось купує одну ліцензію, хтось кілька. А чи пощастить здобути і скільки – це вже як кому поталанить. Але бажаючих досить багато. Їдуть до нас ті колективи й мисливці, які раніше їхали на південь України.

– У Білорусі через африканську чуму свиней багато мисливських господарств пе­реорієнтувались із розведення й полювання кабанів та інших копитних саме на фазанів. На вашу думку, це був би корисний досвід на Вінниччині?

– Дійсно, африканська чума свиней завдала дуже великих збитків поголів’ю диких кабанів й у нашому господарстві, та й у наших колег із інших державних підприємств Вінниччини. Це великі збитки фауні й мисливським господарствам.

Чи переорієнтуються господарства з кабана на фазана через ці всі біди? Як я вже казав, полювання на фазана, дійсно, цікаве, неповторне та прибуткове, тому чому би ні. Щоправда, ще зарано робити якісь прогнози, але з часом, думаю, дехто піде саме цим шляхом.

– А як фазани, які полюб­ляють тепло, південь, почувають себе на Вінниччині?

– Так, фазан теплолюбивий птах. В Україні, як я вже казав, він поширений в основному на Півдні та Сході, але у нас теж адаптується. В утриманні та в довкіллі абсолютно невибагливий. Він досить добре переносить суворі зими із морозами, але фазанам дуже важко, коли сніговий покрив висотою від 15 сантиметрів й вище. Тоді вони не в змозі дістати з-під густого снігу й криги харчі, збиваються у пари й гинуть від голоду. У цей період дуже важливо їх підгодовувати, доглядати. На щастя, зараз на Вінниччині клімат й зими вже не настільки суворі. Й, звісно, боротьба із хижаками – воронами, лисицями та протидія браконьєрству. Тож нам є над чим працювати.

До речі, цей птах корисний для сільського господарства, бо він харчується шкідниками – колорадськими жуками. Навіть у своєму селі, де ми теж випускали фазанів, я бачив як вони влітку паслись на людських городах. Вишукували там комах.

Хто по-браконьєрськи вб’є фазана – штраф та пожиттєве виключення з мисливської організації

Фазанами активно займаються й райорганізації УТМР Він­ниччини. Зокрема показовий вагомий позитивний приклад немирівських мисливців та любителів природи.

– На Вінниччині фазана можна зустріти в Чечельницькому, Ямпільському, Піщанському районах. Там м’якіший клімат, зручніші умови проживання для них – яри, балки. Дозволене там і полювання на нього. От ми часто їздили в Чечельницький район і я теж думав: «Чого фазани не можуть оселитись у моєму та інших районах Вінниччини». Дуже зацікавився, вивчав це питання, – розповідає Євген Панасюк, голова Немирівської районної ради УТМР. – Раніше фазанів у нас ніколи не було. Може, у минулому столітті трошки випускали, але ці птахи чи гинули у суворі зими, чи їх відразу всіх перестріляли. Тож минулого року ми вперше випустили фазанів на Немирівщині. Задля цього придбали у Білій Церкві маточне поголів’я й зробили три випуски. Загалом, того року випустили близько 250 птахів в усіх угіддях по нашому району.

Іллінецький фазанарій

Птахи добре прижились та привели потомство, яке ми спостерігаємо постійно. Як і самця із гаремом самок, так і самок та самців окремо. Бачили й виводки із пташенятами – було у деяких десь до 10 пташенят. Звісно, посилили боротьбу із хижаками. Бо були випадки, коли полювали на лисиць, а підіймали фазанів… Отже, лис саме хотів поласувати фазанами. А після першого вдалого досвіду ми вже в цьому році випустили ще 200 молодих птахів, яких придбали у ДП «Іллінецьке лісове господарство».

На наступний рік плануємо випустити ще десь 200–300 птахів… Хоч у нас мало ярів та балок, але фазани добре почувають себе у комишах, заростях, лісосмугах, коло річок. Ночують на деревах. Там важко до них дістатись хижакам. Головне, підгодівля та допомога птахам, бо хоч зими не настільки суворі, як у минулі роки, але все одне це головне.

Полювання на молодих фазанів у нас суворо заборонено, хто наважиться – штраф 2000 гривень, негайне виключення з мисливського колективу, «вовчий квиток» на все життя – жодна організація вже не прийме такого браконьєра у свої лави. Суворо? Але іншого виходу немає. Добре, що свідомість мисливців та простих громадян зросла, бо випадків браконьєрства по фазанах не було. Та й люди радіють – коли ми вперше випускали фазанів, місцеві мешканці казали нам: «Які молодці! От тепер ми зрозуміли, що мисливці не лише полюють, а й доглядають та дбають про тварин!» А це дуже важливе культурне виховання суспільства. Разом із нами пальму першості по фазанах тримає ще Тиврівська районна, Вінницька міськрайонна організації УТМР.

ПРЯМА МОВА

Олександр Матвійчук, доцент кафедри біології Вінницького державного педагогічного університету:

– Раніше фазанів на Вінниччиніне було. Перші спроби їхнього розведення у області офіційно задокументовані у 30-х роках минулого століття. Ось цитата з моєї наукової монографії: «У деяких мисливських господарствах Середнього Побужжя була здійснена спроба інтродукції фазана (1936 р.). Штучні популяції цього виду створювали шляхом вселення гібридів форм. Для інтродукції були використані європейський мисливський фазан, асканійська форма мисливського фазана, чорний фазан, маньчжурський фазан та семиріченський фазан…»

Але, як бачимо, тоді ці спроби не мали успіху. А нині перспектива розведення фазанів на Вінниччині досить гарна. На півдні області цей птах доволі помітний. Ми його чимало бачили й чули в Чернівецькому, Шаргородському, Чечельницькому та Могилів-Подільському районах. Якщо темпи відстрілу не будуть надто високими, популяція буде самовідтворюватись. Можливо, фазани й конкуруватимуть із деркачем чи куріпкою та витіснятимуть їх? Тому, теж потрібно вивчати це питання.

Володимир РОМАНЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top