Насінництво підказує шлях до захисту лісів

Добре організована справа дає обнадійливі результати.

На початку минулого року, як повідомляли різні інформаційні джерела, лише на Поліссі нараховувалося понад 120 тисяч га сосни, що всихає через причини, пов’язані зі змінами клімату, а в цілому по Україні площа різного ступеня всихання дерев становила 350 тисяч гектарів. Звісно, що за одним махом таку глобальну проблему вирішити неможливо. Але потрібно шукати шляхи її подолання.

Як же захистити ліси від цієї біди? Пошуки шляхів протистояння цьому лихові, звісно, ведуть і науковці, й безпосередньо лісівники. Серед першочергових заходів запобігання поширенню осередків усихання соснових насаджень науковці рекомендують вчасне вилучення свіжозаселених шкідниками дерев. Зокрема в рекомендації, розробленій фахівцями Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, зазначено: «Вирубання сухостійних дерев в осередках усихання слід здійснювати після вилучення свіжозаселених короїдами дерев з метою отримання ліквідної деревини та, за необхідності, підготовки лісокультурної площі».

А як це здійснити практично? Лісу ж багато, і своєчасно важко виявити оті спалахи. Та й ніхто не дасть гарантії, що на нових ділянках згодом повторно не заявлять про себе шкідники та хвороби лісу. У ДП «Костопільське лісове господарство», що на Рівненщині, також докладають усіх зусиль, аби запобігти подальшому всиханню насаджень.

– Звичайно, намагаємося виконувати рекомендації науковців стосовно нагляду, обстеження та моніторингу в осередках усихання соснових насаджень, а також щодо проведення санітарних заходів та виконання робіт із лісовідновлення, але одночасно проводимо власні експерименти в цьому напрямку, використовуючи наявні можливості лісового насінництва, – ділиться думками головний лісничий підприємства Віталій Стельмащук.

Чомусь віриться, що ці експерименти з використанням власної насіннєвої бази будуть плідними, бо уже з’явилися перші паростки віддачі такого підходу до вирішення проблеми. А тим паче, наявні всі підстави для проведення експерименту, в основі якого перебуває насінництво, адже цей лісгосп є одним із провідних підприємств Рівненського обласного управління лісового та мисливського господарства щодо організації насінництва та ведення лісокультурної справи. При проведенні лісовідновних робіт спеціалісти підприємства, використовуючи рекомендації науковців, забезпечують індивідуальний підхід до залісення кожної ділянки. Крім того, лісгосп є базовим господарством у Рівненській області зі збирання елітного насіння сосни звичайної з лісонасінницьких плантацій, створених на генетично-селекційній основі. У лісових розсадниках щорічно вирощується не менше як 2,5 мільйона штук стандартного садивного матеріалу основних та декоративних порід, з яких півмільйона штук – в умовах контрольованого середовища. Для постійного отримання лісового насіння з цінними спадковими властивостями сформована лісонасінна база основних лісоутворюючих порід: 76,4 га лісонасінних селекційних плантацій сосни звичайної, 72,8 га лісонасінних ділянок дуба звичайного, ялини звичайної – 6,1 га. Слід додати, що в своєму розпорядженні лісівники мають і генетичний резерват дуба звичайного – 39 гектарів та плюсові насадження сосни звичайної – 14,7 га.

Варто підкреслити, що для забезпечення виконання програми 2019 року з відтворення лісів та лісорозведення торік у лісгоспі заготовили 11,8 тонни лісового насіння деревних і чагарникових порід, зокрема, – 1,7 тонни жолудів дуба звичайного та 131 кілограм селекційного насіння сосни звичайної з поліпшеними спадковими властивостями, що дає можливість створювати лісові культури сосни садивним матеріалом високих генетико-селекційних кондицій. У лісових розсадниках вирощено майже 2 мільйони стандартних сіянців для створення лісових культур та 46 тисяч штук стандартних саджанців декоративних порід для озеленення.

Доречно підкреслити, що все насіння сосни є селекційним, яке заготовлене на насінницьких плантаціях. А це дає можливість майже 100 відсотків культур створювати з використанням садивного матеріалу з об’єктів насіннєвої бази, що забезпечує отримання лісу на 20 відсотків продуктивнішого, ніж зі звичайного насіння.

Позаяк останнім часом у Базальтівському лісництві цього лісгоспу побудували насіннєсховище зі сучасною холодильною камерою для жолудів – першими в області, то це насіння зберігається в контрольованому середовищі без найменших втрат.

Чимало садивного матеріалу постійно підростає не тільки в 25-гектарному базисному розсаднику на території Базальтівського лісництва, а й у тепличних відділеннях загальною площею 0,2 га. Як свідчить досвід, непросто отримати високоякісне насіння дуба, але ніяк не легше виростити сіянці й інших порід. А для цього нинішнього року тут впроваджується технологія вирощування садивного матеріалу в коробах та із закритою кореневою системою в пінополістерольних блоках-касетах.

У лісовій справі не можна стояти на місці, потрібно весь час працювати на випередження – таку думку доводилося чути від багатьох спеціалістів підприємства. Тож зрозуміло, чому великі надії в боротьбі зі шкідниками та хворобами лісу тут покладають саме на насінництво. Завдяки насінництву – почали вводити витривалі лісотвірні породи, зокрема, модрину.

Чому модрину? Як розповідають спеціалісти лісгоспу, ця порода, незважаючи на те, що є переселенкою в нашому краї, добре почувається тут, демонструючи в порівнянні з сосною набагато швидший ріст, хорошу приживлюваність та витривалість проти хвороб та шкідників, природних катаклізмів.

Добре організована насінницька справа дозволяє спеціалістам підприємства експериментувати ще в одному напрямку – щодо стійкості змішаних культур. Тут уже, наприклад, переконалися, що позитивний ефект щодо захисту насаджень дають комбінації змішаних культур, а саме: сосни, дуба звичайного, берези, дуба червоного, модрини та різноманітних чагарників. Такі плантації в угіддях уже позитивно себе показали.

Коли почалися випробування костопільських лісівників короїдом, то, щоб скоріше відновити вирубані пошкоджені площі, кожного року на початку листопада в лісових масивах лісгоспу проводять посадку лісу. Адже цей час повністю сприятливий для садіння молодих лісів, бо і тепла, і вологи вистачає.

І в усіх інших лісництвах ДП «Костопільске лісове господарство» ділянки, уражені хворобами та шкідниками, на яких провели санітарні рубки, одразу розчищають, здійснюють підготовку ґрунту і садять, аби створити більш стійкий до хвороб та шкідників ліс, витривалі породи, а також змішані культури: сосну, березу, модрину, дуб звичайний та червоний.

Торік костопільські лісівники, використовуючи власний садивний матеріал, провели відтворення лісів на землях постійного користування на площі 325 гектарів, у тому числі, забезпечили природне поновлення на площі 110 гектарів. При цьому досягнуто приживлюваності лісових культур на рівні 92 відсотків. І такий показник, що стає нормою, забезпечено, насамперед, завдяки новим технологіям вирощування насіння, садивного матеріалу.

А й справді, можливо, шлях до вирішення проблеми захисту лісів від хвороб та шкідників пролягає і через насінництво, принаймні нехай як одну складову в комплексі широкого спектру заходів, адже перші позитивні результати такого підходу в ДП «Костопільське лісове господарство» очевидні.

Петро ВЕЛЕСИК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top