Короїдокілер

Біологічні агенти для захисту лісових насаджень.

Масове розповсюдження короїдів у соснових насадженнях упродовж декількох років на заході та півночі країни, спричинило надзвичайну ситуацію та занапастило тисячі гектарів лісу.

Як відомо, соснові насадження України і Європи останні десятиліття потерпають від верхівкового короїда (Ips acuminatus). Чинників, що сприяють масовому розповсюдженню шкідника багато, і, насамперед, це – кліматичні – глобальні зміни клімату, послаблення насаджень у роки посух або підтоплення; стихійні – пошкодження лісу буреломом, вітровалом, сніголамом, градобоєм, ожеледицею, пожежами та ін.; біотичні – пошкодження лісу глицеїдними комахами, ураження інфекційними захворюваннями; антропогенні – пов’язані з господарською діяльністю людини у лісі (несвоєчасне та не в повному обсязі проведення заходів із поліпшення санітарного стану, рубок догляду; не вивезення з лісосіки деревини в установлені терміни або залишення її в місцях рубок, несвоєчасне очищення місць рубок від порубкових залишків; несвоєчасне виявлення масового розповсюдження стовбурових шкідників).

Ослаблені лісові насадження приваблюють шкідників і хвороб, оскільки і комахи і патогени відчувають ослаблені дерева. Зупинити ненажерливих шкідників не було можливості, й в усьому світі немає ефективних засобів зупинити і знищити короїдів. Із такою ж проблемою зіткнулося багато країн світу. У кількох країнах впровадили різних біологічних агентів – паразитів, хижаків, птахів. Один з таких хижих жуків – маленький жук – мурахожук (Thanasimus formicarius), що в природних умовах у ході своєї життєдіяльності знищує верхівкового короїда та інших стовбурових шкідників.

До раціону мурахожука входять жуки-короїди та їх личинки. Жуки полюють удень на корі хвойних дерев, на листяних зустрічаються випадково. Якщо їх сполохати, вони падають у траву або перелітають на інше дерево, де знову швидко бігають у пошуках жуків-короїдів, а знайшовши, стрімко кидаються на жертву, хапаючи її передніми лапками, відгризають голову, а потім поїдають і м’які частини тіла жука. Якщо пощастить знайти лялечку під корою, то з’їдають і її, але проникнути в ходи короїдів не в змозі – для цього жуки занадто великі.

Личинки мурахожука добре пристосовані до полювання на личинок короїдів: ведуть прихований спосіб життя – живуть під корою дерева, що відпадає, в ходах короїдів або підгризають під корою і в корі власні тунелі. Крім личинок, вони їдять яйця короїдів, лялечок і молодих жуків, які ще не вийшли на поверхню. Так само як і дорослі мурахожуки, личинки дуже рухливі, активні і ненажерливі: одна за добу може знищити 3–5 личинок короїда, отже, вони знищують величезну кількість шкідників лісу.

З березня по травень після зимівлі самка мурахожука відкладає яйця під лусочки кори, близько 50–100 яєць, і через тиждень із них вилуплюються дуже волохаті личинки. Їх легко впізнати: вони рожевого кольору, а на кінці черевця – склеротизована (тверда) пластинка з парними крючковидними виростами. Спочатку личинки мурахожука здатні нападати тільки на мертвих або слабких личинок короїдів, дорослішаючи, переходять на харчування живими.

У вересні, перед заляльковуванням, личинка робить у товщині кори колиску. Дорослі жуки, що вийшли з лялечки, не поспішають покидати колиску і зимують в ній. Оскільки період кладки розтягнутий, крім жуків, можуть зимувати і їх личинки. Ранньою весною молоді жуки вилітають із місць зимівлі і починають полювання на короїдів.

Проблема масового всихання насаджень в Україні з початку її розвитку турбувала вітчизняних науковців, які проводили постійний пошук засобів захисту соснових лісів, оскільки теорія і практичне впровадження біологічних засобів захисту лісу постійно розвивається у багатьох країнах. Так, навіть у Туреччині, завдяки Спеціальній Державній програмі захисту лісів, створили 16 біологічних лабораторій, де утримують і розводять хижих комах і ентомофагів (паразитів) для захисту турецьких лісів. Завдяки сумісному проекту Державного агентства лісових ресурсів і Міністерства лісового господарства Турецької Республіки, було отримано обладнання на суму близько мільйона гривень для утримання і вирощування хижих жуків і паразитів для захисту лісу. Обладнання було передане Державному спеціалізованому лісозахисному підприємству «Харківлісозахист», що має у складі біологічну лабораторію для виробництва біологічних препаратів. Обладнання було отримане в травні 2018 року і наприкінці місяця вже було відкрито біологічну лабораторію з вирощування хижих комах. Це складний процес, що має багато етапів та особливостей. Спочатку імаго мурахожуків розсаджують у чашки Петрі з шматочками кори, поміщаючи в кожну чашку 1♀ і 1♂ або 1♂ і 2 ♀ та забезпечують їх кормом. Після того, як самиці відкладуть яйця (зазвичай, впродовж 1–2 діб), дорослих комах пересаджують в інші чашки Петрі для отримання нових кладок. При оптимальних умовах вирощування дорослі особини можуть відкладати яйця близько 1 місяця. Через 10–12 діб із яєць відроджуються личинки. Після досягнення личинками другого віку, фахівці лабораторії розміщують кожну личинку в окрему пробірку, в якій створено штучне місце існування. В якості корму для личинок та імаго мурахожука використовуються личинки, лялечки та дорослі жуки короїдів, вирощені на палетках у лабораторних умовах. Упродовж усього періоду вирощування в лабораторних умовах підтримується постійний температурний режим +25 °С, вологість повітря 70% та світловий добовий режим упродовж 15 годин.

Для впровадження біологічних агентів – мурахожуків у їхнє природне середовище (осередки стовбурових шкідників), спеціалістами ДСЛП «Харківлісозахист» було розроблено систему з впровадження інтегрованих методів захисту лісу. Першими в цьому довгому шляху випробування і впровадження біологічних засобів стали державні підприємства Сумського ОУЛМГ (ДП «Охтирське ЛГ», ДП «Кролевецьке ЛМГ» і ДП «Конотопське ЛГ»), де у липні 2018 року почалося проведення науково-дослідних робіт із випробування інтегрованих методів захисту лісу в осередках стовбурових шкідників і визначення скільки жуків і личинок необхідно підсадити на заселене короїдами дерево, щоб уникнути масового поширення осередків «короїдного всихання». Вперше інтродукція біологічних агентів відбулася в лісових насадження підприємств Сумському ОУЛМГ, де була випущена перша партія хижих комах (личинок та імаго мурахожука), і роботи тривають – обліки, інтродукція, знову обліки – і так до наступного року. Оскільки ДСЛП «Харківлісозахист» розпочало вирощування та інтродукцію жуків лише у травні 2018, то зрозуміло, що неможливо отримати у лабораторних умовах за 3–4 місяці, і навіть за рік мільйони або мільярди мурахожуків, щоб ефективно знищити короїдів на площі у тисячі гектарів. Крім того, немає ніяких фінансових програм підтримки впровадження біологічних методів для захисту лісу, окрім лісогосподарських підприємств Сумської області, які зі свого прибутку фінансують дослідні роботи у лісі і утримання жуків у біолабораторії. Тому зараз відбувається налагодження технології утримання, розведення й випуск у природу мурахожуків, а також формування «маточної» (лабораторної) лінії. Всі жуки для «маточної» культури зібрані в Сумській і Харківській областях і пошук їх постійно триває.

Катерина ДАВИДЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top