Доохоронялися

Німеччина слідом за Францією, Швецією та Фінляндією ініціює повернення вовка до мисливського виду.

Україні впродовж кількох років «природозахисники» пропагують занесення вовка до охоронного виду. Під різними «соусами» вони намагаються мінімум виключити його зі списку шкідливих хижаків, як максимум – занести до Червонокнижних, хоча жодних підстав для цього немає. Головний аргумент псевдоекологів: «Так у ЄС». Але у ЄС, виявляється, не так.

Завдяки нашим, уже всім відомим «природозахисникам», люди, які навіть не мають відношення до мисливства знають, що в країнах ЄС вовк – під охороною, як начебто зникаючий вид. За словами «природолюбів» – це результат його безконтрольного знищення і, на їхню думку, ця доля чекає вовка і в Україні. Тому вони вирішили, не безкоштовно звичайно, запобігти цій ситуації у нас і «врятувати» вовка, поки мисливці не знищили останнього сіроманця.

«Зоозахисники» пропонували на законодавчому рівні кілька шляхів «спасіння» вовка – від занесення його до Червоної книги, до виключення зі статті 33 Закону України «Про мисливське господарство та полювання» (Відстріл та відлов хижих та шкідливих тварин…), заборонивши регулювати цей вид єгерській службі, а полювання на нього дозволити лише за ліцензіями у терміни добування хутрового звіра (з жовтня по лютий включно). Але поки що, незважаючи на всі витрачені гранти на мітинги та законотворчі муки, зробити це не вдалось. У першу чергу, завдяки зусиллям Держлісагентства.

А тепер найцікавіше. Ми розкажемо вам про те, про що ніколи не заїкнуться наші любі «природозахисники». Мабуть, саме за це наше видання і перемогло двічі у їхньому так званому «конкурсі» «Гниле перо» за публікації про «шкідливість» вовків, які, на їхню думку, є антиекологічними і розпалюють видовий терор.

Але ми, нариваючись отримати чергову перемогу в «конкурсі», все ж таки трохи піддамо жару в «екологічний вогонь».

Річ у тім, що зараз Бундесрат Німеччини (нім. Bundesrat, «Федеральна рада» – державний законодавчий орган) обговорює спільну ініціативу Федеральних земель Нижньої Саксонії, Саксонії та Бранденбурга, які закликають до зміни національного підходу щодо боротьби з вовком і ухвалення можливості регулювання цього виду. Німецька мисливська асоціація (Deutsche Jagdverband, DJV) підтримує таку ініціативу з огляду на ситуацію, що склалась у Німеччині, закликає до повної експлуатації вовка, який несе небезпеку людині, домашнім тваринам та завдає серйозних економічних збитків, питання компенсування яких теж стоїть дуже гостро.

На думку DJV, вовка необхідно повернути до Федерального закону про полювання, бо на відміну від Федерального закону про охорону природи, куди його запхнули «екологи», Закон про полювання одночасно і захищає тварин, і є інструментом для вирішення конфліктів та збалансування інтересів.

На думку ініціаторів змін у Німеччині, оцінка стану популяції вовка, яка відповідно до європейських норм, відбувається тільки кожні шість років – є недостатньою. DJV підтримує вимогу про обов’язкове щорічне обстеження, а також вважає за потрібне робити спільний моніторинг і управління популяції вовка з Польщею, оскільки цей хижак не знає кордонів. На думку DJV, вовк у польсько-німецькій субпопуляції досяг достатньої чисельності, й цю думку підтримують учені.

Згідно з прогнозами DJV, навесні 2019 року в Німеччині вже мешкатиме понад 1000 вовків, а вчені оцінюють щорічне зростання цього виду більше, ніж на 30%. Нагадаємо, зокрема й «природолюбам», що нинішня чисельність вовка в Україні за офіційними даними обліків – 2000! голів, а площа мисливських угідь у нас із Німеччиною майже однакова, тобто щільність удвічі вища.

У Німеччині не розуміють, як можна захистити фермерів, які займаються тваринництвом і приватні домогосподарства при такій чисельності вовка, адже ніякі охоронні заходи, на кшталт електропастухів – не дієві. Німці наполягають, що досвід Франції, Швеції або Фінляндії щодо управління вовками повинен бути терміново вивчений урядом та запроваджений в країні. Адже за останні десять років напади на свійських тварин у Німеччині зростають щорічно. Якщо у 2007 році їх було близько 30, то в 2016 році цифра зросла до 300. Якщо у 2007 році вовки поранили та вбили понад 100 голів худоби, то у 2016 році ця цифра перетнула межу 1000 голів. У Нижній Саксонії цифри майже подвоїлись упродовж року, де торік вовками було знищено 488 голів худоби. В результаті цього фермерами була збільшена мінімальна висота огорожі від вовка відповідно до рекомендацій Мінагрополітики з 1,2 до 1,4 метра, але це не рятує ситуацію. Критики цих рекомендацій вважають, що поступове збільшення висоти огорожі – це швидше тренувальний процес для фізично здорових і розумних вовків. Європейські фахівці переконані, що такі огорожі зупинять лисиць і шакалів, але не вовків, бо вони можуть подолати перепону, стрибаючи на 2,8 метра.

До того ж у вовка немає вродженого страху перед людиною, природних ворогів, а гинуть вони, здебільшого, під колесами автомобілів.

Фахівці зосереджують увагу на тому, що невиправдана поведінка людей (наприклад, годування диких тварин) привертає увагу дичини, що мешкає поблизу населених пунктів і вона звикає до людини. Цього слід уникати за будь-яку ціну. До прикладу, дикий кабан. Цей розумний вид знає, що полювання на нього в парках Берліна заборонено, де його навіть підгодовують місцеві жителі, тому кабан там повністю втратив будь-який страх. За межами міст на нього полюють і там він намагається уникати контактів із людьми.

Якщо ми дозволимо вовкам заповнити всі вільні ніші, то він неодмінно зробить це. Вовк – дуже допитливий вид, він постійно перевіряє свої кордони з метою їх розширення. Не випадково, що його можна зустріти в нічний час у населених пунктах, як це сталося на початку 2018 року в м. Вальсроде (Walsrode).

В опитуванні, яке було проведено німецькою радіостанцією Hitradio RTL у Саксонії, 27% респондентів заявили, що підтримують знищення «проблемних вовків». У регіонах, де живуть хижаки, таких людей ще більше. У районі Лаузиц (Lausitz), згідно з цим опитуванням, «за» – 41%, у Саксонській Швейцарії (Sachsischen Schweiz) – 33% і у Північній Саксонії (Nordsachsen) – 30%. В опитуванні взяло участь майже 2000 респондентів.

Тож 10 листопада перед Державним парламентом Бранденбурга в Потсдамі відбувся мітинг під гаслом «Активне регулювання вовка ЗАРАЗ!» («Active Wolf Management Now!») щодо підтримки перегляду владою Німеччини регулювання поголів’я вовка.

Цікаво, що будуть робити наші «природолюби», коли у них заберуть єдиний аргумент – «у ЄС вовк під охороною»? Так, ми не Швейцарія і не Німеччина, тваринництво, крім птахівництва, у нас у занепаді, ми не випасаємо отари з сотнями овець на схилах гір, але в Україні в кожному сільському подвір’ї є своє господарство і там кожна свинка, кожна корівка дорожча, за цілу отару, не кажучи вже про життя самих селян, які із кожним роком все більше потерпають від нападів вовків.

Тому, можливо, до цієї «війни» за вовка, до мисливців варто приєднатись і селянам, і фермерам, інакше на Україну чекає шлях, через який вже пройшли країни ЄС, дозволивши «зоозахисникам» диктувати свої умови. Та й мисливцям не варто розслаблятись, адже на відміну від домогосподарств, у мисливських угіддях немає навіть тих півтораметрових парканів та сараїв, що захищають худобу від сірого розбійника. В мисливському господарстві вовк на верхівці харчової піраміди і перепон у нього немає жодних.

Роман НОВІКОВ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top