Космос і Слово. Та Ліс

В липні була гарна нагода зібратися українцям, без хохлів та малоросів.

В Українському домі, який має перетворитися на Офіс Президента, встиг провести творчий вечір, з нагоди 80-річчя, Павло Мовчан – поет, мовознавець, громадський діяч. Багаторічний очільник відродженого Всеукраїнського товариства «Просвіта».

Зауважимо, у свій час просвітянами були Дмитро Яворницький, Олена Пчілка, Іван Франко, Василь Стефаник, митрополит Андрій Шептицький… Вшанувати провідника українського Слова прийшли поціновувачі його творчості, артисти, освітяни, письменники, художники, науковці, політики.

Віддали шану голова Національної спілки письменників України Михайло Сидоржевський, письменник Михайло Слабошпицький, дипломат, письменник, доктор медицини Юрій Щербак, поетеса Антонія Цвід, дитячий письменник, директор видавництва «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА» Іван Малкович, доктор філології, почесний президент Національного університету «Києво-Могилянська академія» В’ячеслав Брюховецький, президент Національної педагогічної академії України Василь Кремінь, багато інших відомих у країні людей.

Ювіляр отримав світські нагороди, зокрема, від Кабінету Міністрів України, Асоціації ректорів педагогічних університетів Європи та орден «Святого Архистратига Михаїла» І ступеня від Православної церкви України.

Вирвавшись із Головної прокуратури України, де плететься мереживо справи по передачі Межигір’я у власність Віктора Януковича, на вечір прийшов третій президент України Віктор Ющенко. У своєму виступі навів цікаве спостереження: «Там, де у компанії є Мовчан, там хохлів та малоросів немає».

Мовчан – чоловік із характером непростим, але на жарт легкий. Коментуючи чергове славослів’я старого товариша, який колись займав високий пост у природоохоронній царині, зненацька каже: «Та… головне – то берегти ліс!». Це ж треба – у такій аудиторії, де говорили про державність, високе слово, українську самоідентифікацію, духовність – промайнула й згадка про ліс.

А може, й нема нічого дивного, адже й раніше і зараз лісові авторитети стверджують, що значення лісу – набагато більше від ресурсу й сировини. Для працівників лісової галузі це зрозуміло. Серед дерев ми можемо на рівних говорити про духовність і про сакральність та космос із майстрами красного письменства. А от використовувати міць та можливості таких людей, товаришувати та вчитися володінню словом у них треба – щоб захистити галузь від дилетантів та кон’юнктуринг.

Як зазначив Павло Мовчан у своїй промові: «Воля – ключове слово для нас, актуальне для будь-якої ситуації в Україні».

Віктор ПОДЕНКО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top