Зона. Природа. Безпека

У НУБіП відбувся міжнародний семінар «Лісові екосистеми Чорнобильської зони відчуження: сучасний стан і загроза порушень».

В Україну прибули фахівці з Австрії, Білорусі. Професор Школи навколишнього середо­вища та природних ресурсів університету Вермонта (США) Вільям Кетон вийшов на зв’язок скайпом.

З переднім словом виступив директор Інституту лісового і садово-паркового господарства Петро Лакида та нагадав – сьогодні чорнобильські терени є полігоном багатьох непізнаних процесів. Професор Сергій Зібцев, який вів семінар, повідомив, що захід проводиться в рамках проекту ЮНЕП – «Збереження, оптимізація й управління запасами вуглецю та біорізноманіттям у Чорнобильській зоні відчуження» та має стати доброю нагодою із перших вуст дізнатися про найновіші наукові напрацювання своїх колег у суміжних дисциплінах.

Віктор Алієв (заступник директора з наукової роботи та міжнародної співпраці Заповідника) у доповіді «Чорнобильський заповідник: поточний стан розвитку та виклики на майбутнє» англійською мовою висловив побажання до наукової спільноти стосовно пріоритетності тематики наукових досліджень.

Віктор Демченко (директор Центру екологічного менеджменту) доповів, що згідно з Проектом організації Заповідника на 2020–24 роки була проведена інвентаризація природних комплексів та ландшафтів, попереду – робота стосовно функціонального зонування, взаємодії різних структурних підрозділів Заповідника та ДАЗВ.

Дмитро Голяка (Інститут сільськогосподарської радіології НУБіП) розповів про ізотопи, які мають вплив на екосистеми у Зоні відчуження.

Анатолій Швиденко (професор, Міжнародний інститут прикладного системного аналізу, Австрія) всесвітньо відомий 82-річний науковець у середині доповіді вирішив трохи «пожаліти» представників ЗМІ та практиків Заповідника й сказав: «А зараз трохи інформації, без усякої науки» і перейшов до наступного слайду із довгою низкою хімічних формул. Аудиторією пішла весела хвиля. Вчений цього не помітив. У стислий регламентом час, треба було багато про що розповісти. В іншій частині доповіді він зауважив, що висока наука, яка для широкого загалу працює на далеке майбутнє, багато разів надавала і надає вагому допомогу господарникам у вирішенні «болючих питань» сьогодення.

Підсумовуючи свої теоретичні викладки дослідник зазначив, що Чорнобильський заповідник потребує системного підходу, потрібно створювати загальну інформаційну мережу, в яку вносити в електрон­ній формі усі теоретичні розвідки, всі дані та випрацьовувати плани не на рік – треба знати чого нам очікувати, чого ми хочемо досягти через 10, 20, 30 років.

Руперт Сайдль (Університет природних ресурсів і наук про життя, Австрія) розповів про результати роботи європейських вчених щодо зміни режимів лісових порушень за останні десятиліття, їх причини та наслідки.

Сергій Зібцев (кафедра лісівництва ННІ лісового і садово-паркового господарства НУБіП України, Регіональний Східноєвропейський центр моніторингу пожеж) розповів загалу про створення інтегрованої системи пожежної охорони, накопичений досвід у запобіганні та безпечного гасіння пожеж у ЧЕЗ.

Завідувач кафедри таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП України Андрій Білоус доповів про перші результати дослідження порушень в лісових екосистемах Чорнобильської зони відчуження, отримані за результатами виконання українсько-австрійської наукової роботи у співпраці з Міжнародним інститутом прикладного системного аналізу (м. Лаксенбург, Австрія).

Після десяти доповідей та змістовного фахового спілкування для учасників семінару був проведений триденний науковий воркшоп у Чорнобильській зоні відчуження, який включав аналіз порушених лісових екосистем за наслідками впливу пожеж, хвороб та комах. Під час воркшопу кафедра таксації лісу та лісового менеджменту НУБіП України провела польові тренінги для австрійсько-української групи вчених для дослідження порушених лісів.

Віктор ПОДЕНКО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top