Як боротися з нашестям?

Лише комплексний підхід та досконалість нормативних документів дозволить зберегти ліси від масового всихання.

Останнім часом все більше звучить звинувачень на адресу лісівників у тому, що вони масово вирубують ліс. Деякі фахівці та екологи пропонують відмовитися взагалі від санітарних рубок, а натомість використовувати біологічний метод у боротьбі з поширеним шкідником короїдом.

«Ліс великий, а путнього дерева не знайдеш», – говорить народна мудрість. Сьогодні ці слова, як ніколи, актуальні. За даними Державного агентства лісових ресурсів України загальна площа всихання становить майже 395 тис. га, з яких соснові насадження на площі понад 200 тис. га. Якщо раніше уражалися дерева віком понад 80 років, то зараз інтенсивно всихають середньовікові насадження і навіть молодняки. Чому нашестя жуків короїдів спустошує цілі гектари вічнозелених дерев? Це питання досліджують не лише лісопатологи.

Завідувач лабораторії захисту лісу УкрНДІЛГА, доктор с.-г. наук, професор Валентина МЄШКОВА переконує, що проблема не лише в самих короїдах, а в кліматичних змінах та й в недолугих нормативних документах.

– На тлі глобальної зміни клімату та росту антропогенного навантаження погіршуються умови для існування лісу. Різке погіршення стану лісів Полісся відбулося після порівняно посушливого 2009 року, коли понизився також рівень ґрунтових вод. Дерева росли в умовах достатнього зволоження, і раптом коріння опинилося в умовах недостатнього зволоження. В інших місцевостях навпаки – рівень ґрунтових вод підвищився, і корені відчули дефіцит кисню. В обох випадках дерева стали сприйнятливими до ураження збудниками хвороб і заселення стовбуровими шкідниками, серед яких найбільш поширилися верхівковий і шестизубчастий короїди. Вони спроможні розмножатися впродовж усього вегетаційного періоду та давати 2–3 основні та сестринські покоління. Його поселення видно відразу. Такі дерева неможливо врятувати, але можна встигнути одержати ліквідну деревину, – роз’яснює Валентина Мєшкова.

Найгірше те, що впродовж останніх років верхівковий короїд став агресивним фізіологічним шкідником. Старший науковий співробітник Поліського філіалу УкрНДІЛГА Василь БОРОДАВКА надав нам деякі дані останніх наукових досліджень, які наочно ілюструють термін «нашестя».

– Типовою особливістю сучасної біології шкідника є формування мікропопуляцій з високою щільністю поселення, повне освоєння всього доступного кормового ресурсу і утворення надзвичайно концентрованих сукупностей. На одному 60–80-річному дереві на заключному етапі суцільної колонізації може розміщуватися 400–600 і більше родин, діє 3,5–6,8 тис. особин жуків-батьків, які продукують 25–50 тисяч штук потомства. Щільність поселення як на гілках, так і на стовбурі є надкритичною, а енергія розмноження – високою. З одного га площі діючих осередків за розрахунками вилітає 8,5–14 млн жуків, – повідомляє Василь Бородавка.

Рубати чи не рубати

Нині основним методом боротьби з цим жуком залишаються санітарні рубки. Проте чимало громадських активістів та екологів нав’язують думку, що ліс рубають навмисно, не досліджуючи масштаби проблеми. Дехто пропонує більшу увагу звернути на біологічний метод. Точніше, відновити екологічну рівновагу у лісових екосистемах.

– Біологічний захист лісу з використанням птахів, що живля­ться комахами, дозволяє збільшити стійкості лісостанів до пошкодження комахами-шкідниками та відновити рівновагу в порушених екосистемах. Штучні житла для синиць, повзиків та інших перелітних та зимуючих в Україні лісових птахів є альтернативою традиційних шпаківень, які не доцільно розвішувати у лісах. Влаштування жител для сов сприятиме зменшенню чисельності мишеподбних гризунів у лісі, що буде корисним для збереження насіння та самосіву бука лісового та інших цінних порід. При розвішуванні пташиних хаток, слід звертати увагу на висотні зони гніздувань лісових птахів, що дозволить збільшити видове розмаїття та чисельності лісових птахів, – поділився своєю думкою доцент кафедри лісових культур і лісової селекції НЛТУ, кандидат лісогосподарських наук Тарас ХАРАЧКО.

Однак, у самих обласних лісництвах не поділяють цю думку, мовляв, у нинішніх умовах, коли лісівникам доводиться «іти» не попереду шкідника, а за його слідами – біологічний метод із використанням птахів – не вирішить проблеми. Якби санітарні рубки – були оздоровчими рубками, а не по факту всихання дерев, тоді площа уражень була б набагато меншою. За діючими Санітарними правилами провести суцільну санітарну рубку непросто – необхідно організувати комплексне обстеження із залученням спеціальної комісії, витратити час на узгодження та документальне оформлення.

– Біологічні запобіжники ефективно діють (тобто утримують чисельність шкідливих комах на рівні мінімального природного фону) за умови відсутності таких потужних стресових для лісу чинників, як, зокрема, нинішні зміни клімату, – доводить Василь Бородавка. – За даними досліджень 2015–2018 рр., природний відпад короїдів від грибкових захворювань, низьких зимових температур тощо є незначним. Штучне розведення і розселення в лісах хижих жуків – природних ворогів короїдів, у кількості, співрозмірній з величезними популяціями короїдів, є нереальним. Виділено 8 видів таких ентомофагів із найбільшою частотою трапляння, які винищують у ходах короїдів їхні яйця, личинок та ювенільних особин. За популяційними показниками і винищувальною ефективністю виокремлено найбільш перспективний і поширений вид – чорнотілку соснову. В останні роки вона нарощує чисельність, тепер зустрічається повсюдно в осередках всихання, діє по кількох видах короїдів. Однак у поточний момент, за нашими розрахунками, чорнотілка при вселенні на сосни з колоніями верхівкового короїда знищує лише близько 10% мікропопуляції шкідника. Таким чином біологічні чинники захисту лісу внаслідок низької ефективності щодо зменшення чисельності короїдів не здатні істотно покращити лісопатологічну ситуацію і зменшити обсяги нагально необхідних санітарних рубок.

З цими словами погоджується головний лісопатолог ДСЛП «Він­ницялісозахист Олександр БОЛЮХ.

– Має бути комплексний підхід, адже санітарні рубки, які ми зараз проводимо, теж не дають успішного результату. Якщо говорити, що біологічний метод може собою підмінити санітарні рубки чи хімічний метод – я з цим абсолютно не погоджусь.

Всихають ліси в Сибіру, в Північній Америці, Білорусі. Моя точка зору – це періодично повторюється у природі. Всихання відбувається циклічно різних порід дерев. Ми спостерігали масове всихання в 90-х рр., потім у 2000-х рр., і ось з 2011 року знову. Сподіваюсь, що з 2018 року буде знову спад, – розповідає лісопатолог.

За словами Олександра Григоровича, у Вінницькій області за останні кілька років жуки з’їли більше 10 тис. га лісу, в Житомирській понад 80 тис. га, в Хмельницькій – 10 тис. га. Однак ці цифри не є остаточними, проте динамічними, адже статистика наприкінці року змінюється. Сказати напевне, ось у цьому дереві короїд, а тут ще ним не пахне – може дуже досвідчений лісапаталог, однак і йому властиво помилитися. На перший погляд, здорове красиве дерево – уже стає потенційно небезпечним для інших, якщо там поселився шкідник.

Імаго жука короїда

– Зараз, щоб зрубати здорове, на перший погляд, дерево, в якому живуть короїди – потрібно отримати дозволи. І саме так склалося, що в нас з’явилася проблема із короїдом і з’явилися законодавчі перепони – прийняття нової редакції санітарних норм, брак коштів для лісозахисних заходів, – із сумом констатує Олександр Болюх.

Світова практика

В європейських країнах є чималий досвід захисту лісу від короїдів. Ця пошесть охопила ліси від Швеції до Греції. В природі, все як у людей, чим швидше пролікувати, тим менше буде ускладнень.

– У багатьох країнах налагоджене виробництво феромонів і феромонних пасток, причому раз на декілька років змінюють препаративну форму, тому що жуки пристосовуються і не реагують на старі препарати. Навчають собак розпізнавати заселені дерева за звуком. Також є люди з тонким слухом, які йдуть лісом і розпізнають заселені дерева. Використовують космічні знімки. Після вітровалу намагаються якнайшвидше забрати з лісу ліквідну деревину. А основне – лісівник відповідає за свій ліс. Якщо він виявив заселене дерево, він не має питатися дозволу, він його рубає і переробляє, чи висушує, чи корує, але в нього і тріски не пропаде. Він не дозволить собі вирубати незаселене дерево і сказати, що воно було заселене. Це – справа честі, – зазначає Валентина Мєшкова.

Санітарні рубки подекуди також мають негативні наслідки, якщо вони проведені нерозумно, несвоєчасно і найчастіше там, де не встигли вивезти всю деревину після вітровалу. В цьому переконалися багато закордонних фахівців лісової галузі. Зверталися до біологічного методу, десь були позитивні результати, а десь навпаки.

– На початку ХХ століття з Європи завозили у США близько 600 видів паразитоїдів і хижаків, понад 90 видів шкідників. Серед цих завезених ентомофагів акліматизувалося майже 100 видів. До Канади завезли 220 видів ентомофагів, із яких прижилося 50 видів. У результаті цієї діяльності золотогуз на американському континенті як шкідник себе не виявляє, а непарний шовкопряд іноді утворює спалахи масового розмноження. У Грузії завезений і випущений у лісі ризофаг не зміг прискорити згасання спалаху дендроктона. Тоді у спеціальних лабораторіях ентомофага почали розмножувати, а потім сотнями тисяч випускати у ліс. Коли випустили понад 3 мільйони жуків, дендроктон перестав бути шкідником, хоча залишився у лісах, – додає Валентина Львівна.

Ці дані ще раз доводять, що в багатьох країнах світу не змогли повністю відмовитися від санітарних рубок. А навпаки – це найбільш дієвий спосіб у боротьбі зі шкідником.

– Таким способом проводиться оздоровлення сосняків і запобігання масовому поширенню короїдів у Польщі, Німеччині, Австрії, Швеції та інших країнах. Вирішальне значення має застосування системи якомога ранішої діагностики нападу короїдів та ліквідація новоутворених осередків до вильоту комах, обов’язкове видалення з лісів першого у році покоління короїдів. В Україні фактично зрубуються вже відпрацьовані короїдом дерева, – пояснив Василь Бородавка.

Не відомо чого добиваються противники санітарних рубок. Адже на розчищених ділянках щороку висаджують більш стійкі до нових кліматичних умов породи дерев. Наприклад, лише на Вінниччині за минулий рік відтворили 1143 гектари лісу. Висаджують тут переважно дуби і ще 20% – інші породи: модрина європейська, берека лікарська, черешня, гікорі. Тож через десятиліття вінничани збиратимуть у лісах горіхи та черешні. Лісівники західного Полісся, формуючи нові ліси нового покоління, вводять не менше 3 порід листяних дерев.

– На Буковині відновили 1604,5 га лісу, – повідомив начальник Чернівецького обласного управління лісомисливського господарства Віктор САХНЮК.

Ми запитали фахівців, а якщо відмовитися від санітарних рубок, до чого це приведе?

– Якщо не проводити санітарні рубки в обсягах, співвідносних масштабам короїдного всихання, і невпровадження найближчим часом фахово-точного і ефективного регламенту їхнього застосування – це призведе до затяжної кризи соснових лісів, утворення мільйонів кубічних метрів сухостою, колосальні збитки від втрати товарності та знецінення відмерлої деревини; суттєвого падіння екоресурсного потенціалу лісів, ефекту утворення «порохової бочки» у всохлих, але не зрубаних деревостанах (наростання загрози великих лісових пожеж), підвищенню небезпеки для населення, інфраструктури тощо в місцях всихання насаджень, втрата сосною місця головної лісоутворюючої породи на значимій частині площ лісового фонду, – відповідає Василь Бородавка.

Як підсумок наведемо ще слова професора Валентини Мєшкової: «Осередки верхівкового короїда згаснуть тоді, коли зменшиться обсяг субстрату для заселення – кількість ослаблених дерев, невивезеної й незахищеної заготовленої деревини, коли збільшиться площа мішаних насаджень, коли будуть вчасно і поступово здійснювати рубки догляду, коли осередки будуть реєструвати з камер відеоспостережень і дронів, коли нормативна база не заважатиме вчасно вилучати заселені дерева».

Леся РОДІНА,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top