Дитячий садочок для фазана

Як Альона Рудик та Руслан Шевчук доглядають та виховують вінницьких фазанів.

Лісівники Оратівського лісництва стали піонерами з розведення фазанів на Вінниччині. Альона Рудик, яка займається доглядом за птахами у фазанарії Іллінецього держлісгоспу розповіла нашому виданню про цю цікаву та непросту працю.

– Я з села Оратівки. За освітою кухар-кондитер. Мої батьки все життя тримають домашню птицю, тож я вмію за нею доглядати. Тато був мисливцем і часто брав мене із собою на ставки – дивитись на диких качок. Про фазанарій, який побудували у лісгоспі теж знала. Але й думки не мала, що це ціла ферма, і що мені запропонують працювати у ньому, – розповідає Альона Рудик. – Спершу була трохи збентежена, бо раніше я бачила фазанів лише по телевізору. Адже це не кури та гуси… Але на другий рік роботи у фазанарії я стала інженером, ветеринаром, оператором, електриком, і це ще не все! Майстер на всі руки… Самотужки вчилися вирощувати фазанів. Спитати поради не було у кого, тож ми з лісничим Миколою Бойком, засновником фазанарію, та В’ячеславом Яворовичем, старшим мисливство­знавцем лісгоспу, разом шукали інформацію в інтернеті, читали книжки, дивилися відеоролики та програми з розведення та догляду за фазанами. Вчимося й досі, але вже маємо великий досвід. Працюємо разом із моїм напарником, односельцем Русланом Шевчуком.

– Чи важко доглядати фазанів на відміну від домашньої птиці?

– Набагато важче, аніж домашніх курей, качок, гусей. Бо домашні курчата, каченята вилупились не вилупились, квочка обігріла, вивела – добре, ні – що поробиш, будуть нові… Із фазанами так не можна. Ми виховуємо фазанів від яєць до пташок. У природі самка фазана несе 18–20 яєць. А у нас може знести до 70 яєць за сезон. Коли птахи знесли яйця, забираємо їх у птахів та ставимо до інкубатора. У інкубаторі виставляємо потрібну температуру та вологість. Кожен інкубатор містить 250 яєць. Інкубаторів у нас шість! То можете уявити обсяги роботи. Нині у нас вже майже тисяча яєць.

Потрібно приділяти велику увагу до кожного яйця. У перші 22 доби догляду вологість має бути 60–65%, а температура 37,5–37,6 градуса. Менше або більше – яйця захолонуть або перегріються. Після 22 діб треба ставити вологість на 80%, а температуру на 37,2 градуса. У природі самка фазана сама весь час перегортає яйця, коли насиджує. А тут працюють люди та техніка…

За 25 діб з яєць вилуплюються пташенята. І тут теж свої особливості. Пташеняті фазана не можна допомагати вилізати з яйця. Воно саме повинно розбити дзьобиком шкаралупу та вилізти. А от домашньому курчаті можна допомогти. Якщо фазанятку допомагати, то воно може з’явитись на світ недорозвиненим, хворобливим, органи можуть бути не сформовані… Фактично воно буде приречене на загибель. Такі фізіологічні особливості фазана. Буває, що пташеня й півтори доби розбиває шкаралупку, але, зазвичай, вилізає саме. Єдине, чим ми тут можемо допомогти малюку – трошки розбити шкаралупу яйця, якщо вона занадто тверда.

– А як далі доглядаєте за птахами, що вилупились?

– Нині у нас більше двохсот маленьких фазанів із цьогорічного приплоду. Пташенят, які щойно з’явилися на світ, ми відразу забираємо та переносимо під лампу у спеціальні ящики. Обігріваємо. Далі продовжується процес їхнього «виховання». І знову клопоти – нагодувати, напоїти малечу, дати ліки, антибіотики, вітаміни. Спостерігати чи здорові, чи не захворілі. Та безперервно доглядати, доки птаху не буде три-чотири місяці. Це вже вік їхнього дорослішання. А вже у 2–2,5 місяці стає чітко видно – самець це чи самка.

Найважчий та найважливіший для нас період догляду за малими фазанами – перший тиждень з моменту, як вони вилупилися з яєць. Апетит у наших пернатих вихованців гарний. Спершу з’їдають десь 20–30 грамів комбікорму за добу, далі більше. Поступово доходимо до 100–200–300 грамів. Їжа – макуха, пшениця тощо. Із забезпеченням кормів проблем немає. Наш лісничий Микола Бойко, мисливствознавець, єгері, завжди тримають це питання на контролі. Три-чотири рази на добу міняємо пташенятам воду. У гарних умовах годування та догляду пернаті вихованці зростають не по днях, а по годинах.

– Коли у фазанячому «дитячому садочку» найгарячіше?

– Наші фазани починають нестись десь із кінця березня і часто до серпня. У цей період інколи доводиться цілодобово дивитися за яйцями та пташенятами. Бувало, що мене та напарника вночі викликали терміново. В цьому році дуже багато клопотів було через дощі, вітри, снігопади… Затяжна зима, холодна весна… Фазани пізно почали нестись. Часто вибивало світло. Тоді з напарником чергували на фазанарії – вводили у дію автономне живлення – дизель-електростанцію та чекали біля інкубаторів, поки відновлять енергопостачання. Й регулювали потрібні показники температури та вологи. Інакше могли ж замерзнути всі яйця. На щастя, спільними зусиллями вдалось уникнути надзвичайних ситуацій.

А коли у фазанів період насиджування яєць та виховування малечі, вони дуже полохливі. Як дорослі, так і молодь… Особливо великий стрес може бути у молоді, яка, наприклад, бачить незнайому людину та не знає, чого від неї чекати. Птахи можуть перелякатись, намагатись полетіти, побігти, заховатись, травмуватись, скалічитись чи загинути. Тому у цей період максимально обмежене відвідування фазанарію. Лише ми можемо бути чи єгері. Нас птахи вже знають.

А ще на наших плечах й прибирання вольєрів, догляд за дорослими птахами. Роботи вистачає. Але нам подобається, і це головне. І я вдячна долі, родині, колегам, керівництву нашого держлісгоспу за можливість займатись улюбленою справою.

– Пташенята фазанів вас за «батьків» не визнають?

– Я мама, виховую шестирічного сина. Тому кожне пташеня фазана наче моє дитя. Так, пташенята вже добре знають мене й Руслана. Син допомагає мені яйця до інкубаторів складати, доглядати птахів. Особливо йому подобаються малі пташенята. А були дорослі фазани, які прилітали, побачивши нас і ледь на руки не сідали. Ми їх годували горохом з долоні, наче голубів. Це дуже розумний і кмітливий птах. Чесно кажучи, інколи шкода, коли наших вихованців забирають від нас. Мабуть, на Вінниччині я єдина жінка, яка доглядає фазанів. Навіть не знаю як себе назвати (сміється), бо на птахофабриках по селах були птахівники, а я таки «фазаняча мама».

Ось у моєму рідному краї вперше випустили наших фазанів. Дуже приємно, коли їдеш на роботу, з роботи, у справах автобусом, а люди розповідають – от бачили пару фазанів, то десь курку чи півня, то цілий гарем. Розповідають захоплено, із подивом та радістю. От тоді ми розуміємо, що працюємо недарма.

Або коли у нас закінчується період «тиші», буває, на екскурсію дітки приїжджають. Школярі очей не можуть відвести від фазанів. Де вони б у нас побачили ще таке диво? Дехто з малечі думає спочатку, що фазан це той птах, який хвіст розпускає. Але ж фазан, то не павич. Тому у нас є ще дуже відповідальна місія – виховувати та вчити людей, особливо підростаюче покоління, любові до природи, птахів, інших тварин.

– Крім фазанів, ви зараз доглядаєте й перепілок?

– Так, наше підприємство зараз вирощує й перепілок. Теж їх доглядаємо, для їхніх яєць окремий інкубатор. Із перепілками працювати дещо легше. Їхні яйця ми тримаємо в інкубаторі 17 діб. Показники вологості та температури під час догляду за їхніми яйцями такі самі як у фазанів. Але перепілки менш вимогливі. Пташеняті перепела, на відміну від фазана, можна допомогти вилізти з яйця. Вже за місяць після народження перепілка сама несеться.

Але робота із перепілками теж копітка. Треба, наприклад, прискіпливо чистити їхні вольєри. Бо мотлох може дуже шкодити ногам перепілок, викликати захворювання.

– Дякую вам за розмову!

ДОВІДКОВО

В’ячеслав Яворович, старший мисливствознавець ДП «Іллінецький лісгосп»:

– Наприкінці лютого цього року ми вперше випускали фазанів із вольєра до наших угідь на території Оратівського лісництва. Це 130 дорослих птахів. Випускали туди, де фазанам зручно мешкати – де комиш, густі зарості, течуть струмочки. За птахами постійно спостерігають наші працівники та державна лісова охорона. Звісно, посилили боротьбу з хижаками, профілактичну роботу задля запобігання випадкам браконьєрства.

Поки полювати на наших фазанів категорично заборонено. Бо потрібно як мінімум п’ять років, аби птахи освоїлись, стабільно виводили потомство. За історію Оратівського району фазанів вперше випустили у довкілля!

Нині маточне поголів’я у нашому вольєрі становить 250 птахів. Це ті особини, що утримуються спеціально для розведення молодняка. У клітках перебувають півень та п’ять курок. У зв’язку з попитом на «царську птицю» та вдалим досвідом розведення цього року, площу вольєра дещо збільшили – на 0,5 га. За минулий рік держпідприємством уже реалізовано більше однієї тисячі птахів на суму 153 тисячі гривень. Вартість дорослої особини – 250 гривень, молодняк віком один місяць коштує 60 гривень за особину, 2-місячні – по 80 гривень. От минулого року в нас уже придбали молодняк фазана наші колеги з Чернівецької області – Сокирянський держлісгосп та багато хто з мисливців, господарств УТМР з усієї України. Так, цього року були складнощі через погану погоду взимку та навесні…

Але впорались… Стосовно перепілки. Ми офіційно закупили маточне поголів’я у нашого приватного підприємця. У нас є 131 доросла перепілка. Вони вже привели 302 курчаток. У природі перепілки відлітають на зиму, тож ми взимку тримали їх в утеплених вольєрах. Птахи завдяки догляду добре пережили зиму.

Володимир РОМАНЕНКО,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top