Білоруський «рецепт»

Як захистити ліси від короїдів – поради Інституту лісу НАН Білорусі.

У Києві відбулася міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення». Вчені з України та Білорусі намагалися знайти спільні точки для вирішення однієї проблеми – як зберегти ліси здоровими під впливом величезної кількості негативних чинників, від шкідників до пожеж.

Незважаючи на те, що площа Білорусі значно менша за площу України, відповідно, не такий великий фонд лісових насаджень, та лісові втрати за останні роки стимулюють учених швидше шукати вихід із патової ситуації. Торік білоруські лісівники змушені були здійснити суцільні санітарні рубки на площі майже 40 тисяч гектарів через спалахи короїдів.

Зараз у Білорусі запущений Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів у сосняках. А ще при Інституті лісу працює банк генетики, який вперше дослідив спадкові характеристики короїдів. Україна вже має досвід співпраці з ученими лісової галузі Білорусі, зокрема, у гасінні пожеж у транскордонних лісах. Які ще напрямки співпраці допомогла налагодити міжнародна конференція та який досвід у захисті лісів варто запозичити Україні – у розмові з директором Інституту лісу Національної академії наук Білорусі Олександром Ковалевичем.

– Олександре Івановичу, розкажіть, будь ласка, як зарекомендувала себе співпраця України та Білорусі у гасінні пожеж, про що Ви зазначали у своїй доповіді під час конференції?

– Така кооперація – це спів­праця Державного агентства лісових ресурсів України та Міністерства лісового господарства і Міністерства з надзвичайних ситуацій Білорусі. Суть була в тому, щоб ми могли оперативно реагувати на пожежі. Якщо перші виявили пожежу на території України, то з мінімальними погодженнями могли потрапити на вашу територію і почати гасіння вогню. Якщо ж українська сторона першою це помітить, то, відповідно, починає реагувати. Торік були проведені перші навчання спільних груп України та Білорусі. Це проводилося під керівництвом міжнародних організацій. Лісівники постійно ведуть обмін інформацією як з одного, так і з іншого боку. Цього року у нас були великі пожежі саме з боку України.

– Їх спричинила погода чи інші чинники, бо в Україні велику роль відіграє у цьому необережність громадян?

– У нас теж таке буває, але в нас оголошуються ліси закритими, і люди до цього дослухаються. Коли настає високий клас пожежонебезпеки, а це визначає ДП «Белгидромет», місцеві органи управління чи лісгосп отримують вказівку, що у вас клас пожежної небезпеки високий, приміром, третій чи четвертий, тоді місцеві органи влади закривають ліси. Це допомагає. Люди розуміють, що в такий час іти до лісу не можна. У нас сьогодні через високий клас пожежної небезпеки закрито дев’ять районів Гомельської області, оскільки нема дощів, є високі ризики появи вогню. Якщо у вас такого ще нема, тоді переймайте. Закрити ліс – означає встановити шлагбауми, дати оголошення у газетах, крім цього, у нас досить високі штрафи за порушення цієї норми.

– Чи вже відомо, у яких напрямках буде налагоджуватися співпраця між нашими державами у боротьбі зі всиханням лісів?

– Ми зійшлися на одному – проблеми для наших країн носять глобальний характер і їх треба вирішувати спільно. Я бачу, що у вас виникають проблеми організаційні. У Білорусі діє Алгоритм проведення санітарно-оздоровчих заходів у сосняках. Вибіркові і суцільні санітарні рубки, прибирання захаращеності повинні проводитися до 20 днів від часу взяття на облік пошкоджених соснових насаджень.

Ваші лісові господарства готові до дій, але українські закони не дозволяють їм оперативно працювати. У нас президент тримає це питання під контролем. Тому даються доручення уряду, ми в академії розглядаємо це питання, наші депутати теж тримають згадане питання у полі зору. Коли ми організовували міжнародну конференцію, то ставили за мету привернути увагу вашої влади до цієї проблеми, показати, що цим переймаються Національна академія наук України, отже, потрібні зміни. У нас теж громада нарікає на лісівників, що рубають ліс, деревину хочуть продати, але не рубати – означає лишати у лісі короїдів. Його треба ослабити, довести до рівня природного. Бо що сталося? Кажемо, що все це через кліматичні умови, які ми ж самі й створили. От ми свого часу запустили механізовану заготовку деревини, 50% з неї заготовлюється харвестерами. Машини підминають під себе гілки та створюють вали. Ми їх не спалювали, а короїди розмножувалися там, і коли виникли для них сприятливі умови, то й почалися ці спалахи зі всиханням лісів.

– Які методи боротьби з короїдом у Білорусі у пріоритеті?

– Важливо розуміти, що у нас приблизно 60% – це хвойні насадження, близько 4% – дуб, берези близько 20% та інші породи. До першочергових методів ми зараховуємо санітарно-оздоровчі заходи, прибирання захаращених ділянок, санітарні рубки, вибіркові рубки, але є методи пасивні, на віддалену перспективу. Я маю на увазі напрацювання біологічних методів боротьби, але не треба сподіватися на них, вони дадуть ефективність лише на 40%. Треба переходити на створення стійких насаджень, збільшувати їхню смолопродуктивність, створити клони, у яких живиця буде стійка до таких шкідників, як коренева губка та короїд. Зараз їхня кількість так зросла, що вони самі не знають, в якому напрямку рухатимуться.

Короїд може знищити дерева до трьох тижнів, тобто це короткий період від перших ознак всихання до всихання повного. За цей час треба провести санітарну рубку, вивезти деревину та переробити її, інакше це триватиме постійно, отже, не зможемо встигати гасити всі осередки ураження.

Ми пробували обробляти залишені рештки інсектицидами, але це виявилося неефективним, бо шкідники все одно знаходяться під корою. Спробували мульчувати деревину, то залишилася незначна кількість шкідників. Тобто ми радимо, якщо не спалювати, то мульчувати деревину після вирубки, інакше це викличе нові спалахи.

– Чи є у вас прогнози, де можуть бути спалахи короїдів цього літа?

– Нещодавно порівняли дані за 2018 та 2019 роки станом на 1 червня. Цього року ми провели на 40% менше санітарних рубок, ніж торік. Якби була нормальна погода, то можна було б говорити про спад, але високі температури повітря та відсутність вологи не дають для цього підстав. У Гомельській області дощів не було взагалі, це ж створюються хороші умови для короїда. Також ми відстежили, що зараз більше розмножується шестизубчатий короїд, в усіх феромонних пастках його у 2,5 рази більше, хоча у 2018 році його було значно менше, ніж верхівкового короїда.

– Над чим зараз працює банк генетики при Інституті лісу і як його напрацювання допомагають у порятунку насаджень?

– Його створили для збереження генофонду. Він збирає колекції декоративних культур, колекції ДНК, це теж один із методів у підвищенні стійкості насаджень У нас дуже добре розвинений селекційно-генетичний напрямок. Уявіть, що ми вперше у світі провели секвенування таких порід, як вільха, граб, ясен, береза і розшифрували геном короїда, його ніхто не описував. Ми описали всі гени, розставили їх на місця, а найголовніше, виявили гібриди, що для нас стало загадкою. Ми вивчали короїдів по материнській лінії, а мати – це постійна пам’ять виду. І раптом у цій постійній пам’яті ми виявили зовсім інші генотипи, звідки вони взялися у цьому ланцюжку?

Тепер нам треба з’ясувати, чи не дають спалахи саме гібридні особини короїдів? Це питання будемо досліджувати. Такі генетичні роботи дуже важливо проводити, щоб розібратися, як поширюється короїд, звідки він потрапляє, чи це місцеві популяції, чи ні. Також у нашому банку генетики на молекулярному рівні відшукуються гени, які відповідають за смолопродуктивність. Це один із напрямків підвищення стійкості наших насаджень.

Інна ПОГОРІЛА,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top