За німецькими правилами

Чому варто повчитись у мисливців Німеччини.

Яка чисельність мисливців у Німеччині, як отримати посвідчення на право полювання, скільки дичини добувається, як отримати зброю і, нарешті, скільки це все коштує? Відповіді на ці та інші запитання ви отримаєте у нашій публікації.

Мисливство в Німеччині з кожним роком стає все популярнішим. Нині більше 385 тис. німців мають посвідчення на право полювання (Jagdschein) і є членами Асоціації мисливців Німеччини (Deutscher Jagdverband, DJV). Ще 50 років тому їх було лише 284 тисячі. Середньостатистичному німецькому мисливцю 57 років.

Бути мисливцем у Німеччині може собі дозволити кожен бажаючий.

Суворий іспит

За минулий, 2018 рік, у Німеччині зареєстровано понад 20 тис. кандидатів у мисливці. У порівнянні з 2009 роком це на 99% більше. Посвідчення мисливця там не безпідставно називають «Grunes Abitur» («Зелений Атестат зрілості», – авт.). Отримати цей «атестат» можна тільки після навчання на спеціальних курсах у місцевому відділенні Асоціації мисливців або ж у спеціальній мисливській школі. Лідером з навчання на курсах із мисливства в 2018 році стала Нижня Саксонія, у якій навчалося близько 5 тис. осіб.

Навчатися на курсах мисливців можна з 15 років, натомість полювати тільки з 16-ти, але при цьому до 18-річчя дозволено перебувати у мисливських угіддях зі зброєю тільки в супроводі дорослого. Але середній вік кандидатів у мисливці становить 35 років.

Причини, за якими німці навчаються на мисливських курсах – різні. Так, 77% абітурієнтів подобається спілкуватися з природою, 54% вважає, що полювання є важливим внеском у збереження диких тварин, а 36% – це молодь, яка продовжує сімейну мисливську традицію.

«Полювання у Німеччині поки залишається більше чоловічим заняттям, однак частка жінок зростає. Нині їх приблизно 10%, але серед учнів на мисливських курсах вже нараховується 25% жінок, що становить плюс 20% у порівнянні з 2011 роком», – розповідає заступник прес-секретаря DJV Анна Мартінзон (Anna Martinsohn).

Кандидату в мисливці необхідно не тільки закінчити курси, а й надати довідку про відсутність судимості, володіти гарним фізичним та психічним здоров’ям. Алкоголізм, наркоманія, розлади психіки – це ті ознаки, через які ви ніколи не зможете стати мисливцем у Німеччині. Слабкий зір – теж не вітається.

Після закінчення курсів його учасники здають три іспити: зі стрільби по рухомих мішенях, а також один письмовий і один усний іспити, де, зокрема, потрібно продемонструвати знання з таких предметів як: біологія диких тварин, мисливські види тварин, гігієна, методи полювання, дресирування мисливських собак, мисливське право.

Показово є те, що п’ята частина студентів не складає іспитів, а це близько 4 тис. осіб.

Вартість навчання на курсах становить від 1 до 3 тис. євро, залежно від федеральної землі. За іспит доведеться заплатити ще 250–300 євро. Також обов’язковим є вступ до Асоціації мисливців Німеччини, розмір річного членського внеску в різних регіонах становить від 50 до 150 євро.

Після навчання, успішного складання іспитів і отримання посвідчення, мисливцю необхідно знайти мисливські угіддя, які йому підходять, та сплатити їхню оренду. Нині у Німеччині налічується 133 ділянки мисливських угідь для полювання (від десятків до сотень гектарів). Середня вартість оренди мисливських угідь становить близько 1500 євро на рік (від 5 до 15 євро за га на рік). Крім того, близько тисячі євро на рік коштує оренда мобільної вишки для полювання.

Піф-паф

Посвідчення мисливця дає право на придбання мисливської зброї з 18-ти років. Обіг зброї регулюється Законом «Про зброю» (Waffengesetz). За цим Законом на зброю мають право мисливці, стрільці-спортсмени, ті, кому зброя дісталася у спадок та колекціонери, які офіційно зареєстровані в спеціальному клубі.

Придбання необхідних для полювання речей – зброї та амуніції у середньому обійдеться мисливцю від 3 до 5 тис. євро.

Кого і скільки

Мисливський сезон у Німеччині на ту чи іншу дичину суворо обмежений термінами. Цілий рік тут можна полювати лише на лисиць і диких кабанів. Кількість дичини для добування визначається «Планом відстрілу». Його складають мисливці, потім План узгоджують із власником мисливських угідь, після чого схвалюють у місцевому державному управлінні з мисливського господарства та полювання.

Федеральний закон про полювання (Bundesjagdgesetz) зо­бо­в’язує вести полювання таким чином, щоб у країні зберігалася стійка чисельність та різноманіття популяцій диких тварин. Список дичини, на яких дозволено полювання у федеральних землях постійно змінюється
у залежності від змін чисельності тих чи інших видів. Наприклад, у Баварії на косуль зараз можна полювати лише з вересня по січень і відстрілювати не більше 15 особин на мисливця за сезон, а на лисиць і нутрій – цілий рік без обмежень.

У минулому сезоні (2017/18) мисливці Німеччини добули близько 840 тис. кабанів (в Україні добуто 4,5 тис. голів), а оленів європейських – понад 80 тис. голів (в Україні добуто менше півсотні голів).

У країнах ЄС серед населення дуже популярним є м’ясо дичини. Німеччина є одним із лідерів його споживання та експорту. Найбільше дикого м’яса німецькі мисливці отримали від полювання на місцевого кабана – більше, ніж 19,7 тис. тонн. Оленини було добуто 12,4 тис. тонн. Загальна ж кількість спожитих у минулому році в Німеччині м’ясопродуктів диких копитних тварин місцевого походження сягнула майже 36 тис. тонн, а це на 34% більше, ніж у попередньому сезоні.

І це не дивно, адже 60% німців їдять оленину не рідше одного разу на рік. Це на 25 відсотків більше, ніж десять років тому. Крім цього, у 2017 році було імпортовано до Німеччини ще
4 тис. т м’яса дичини.

Кожен бажаючий на сайті wild-auf-wild.de можна дізнатись все про м’ясо з дичини (у тому числі, більше 200 сучасних кулінарних рецептів), а також знайти, хто найближче до вашого місцезнаходження реалізує свіже дике м’ясо в Німеччині (це близько 2500 регіональних постачальників) та які ресторани пропонують вишукані страви з дичини.

Біда мисливців

Але крім здобутків, в останні роки німці, як і вся Європа, стикнулись із загрозою мисливському господарству – це розповсюдження африканської чуми свиней (АЧС). У результаті владою країни було прийнято рішення про депопуляцію кабана у Німеччині.

– Німецькі мисливці внесли значний вклад у профілактику АЧС, – вважає віце-президент DJV, ветеринарний лікар Вольфганг Бете. – В середньому на добування одного кабана мисливець витрачає 20 годин і щоб скоротити поголів’я кабана до необхідного, мисливцями було витрачено, щонайменше, 16,7 мільйона годин волонтерської роботи. При мінімальній заробітній платі це відповідає грошовому еквіваленту в 148 млн євро.

У результаті депопуляції у Європі, поголів’я дикого кабана було скорочено і вірус АЧС нині поширюється повільніше, з природною швидкістю близько 20 кілометрів на рік. З іншого боку, було доведено, що люди поширюють вірус АЧС набагато швидше за диких кабанів. Ця швидкість може становити сотні кілометрів на добу. У Німеччині на даний час не зафіксовано випадків на АЧС, але біобезпеку необхідно посилити, особливо на вокзалах, парковках і прикордонних переходах, переконані в мисливській Асоціації.

Нині з різних районів Німеччини мисливці фіксують значно меншу кількість молодняка дикого кабана порівняно з минулим роком і причина цього не в АЧС. Доктор Френк Тоттевіц з Інституту лісових екосистем Тюнена вбачає причину в сильних морозах у березні 2018 року. Ймовірно, потомство дикого кабана, не пережило цю жорстку погоду в багатьох районах, тому популяція кабана в цьому році буде значно меншою, ніж у минулі роки.

Але знаючи рівень мисливського господарства у Німеччині, їхній досвід, дисципліну та наполегливість, можна не сумніватися, що за пару років популяцію дикого кабана у цій країні буде відновлено і нам є чому повчитись у наших колег.

Роман НОВІКОВ,
“Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top