Приборкати вогонь – із космосу

З яким досвідом Україна долучається до міжнародних проектів захисту лісів від пожеж?

Цього року Україна вперше долучилася до роботи групи експертів із лісових пожеж, що проводилася Службою з надзвичайних ситуацій «Copernicus» (EMS). Щороку учені та представники екологічних міністерств з Європи, Близького Сходу та Північної Африки збираються на спеціальну зустріч, щоб обговорити ситуацію стосовно пожеж у кожній країні. Завжди у полі зору – лісові пожежі, їхня кількість, масштаби та прогнозування, чого очікувати від природи далі.

Щоб розпитати науковця Сергія­ Сидоренка, котрий представляв Україну, про які досягнення та проблеми розповідав міжнародній спільноті, довелося зачекати кілька днів. Старший науковий співробітник лабораторії екології лісу
УкрНДІЛГА працював «у полі». А літо – якраз гаряча пора для польових досліджень.

– Пане Сергію, не можу не запитати, де проводили польові дослідження і з якою метою?

– Дослідження проводили у рамках дослідної теми: «Вивчити стан та особливості росту насаджень, ушкоджених низовими пожежами, та визначити критерії прогнозування їх деградації в умовах Степу». Для польових досліджень обрали Херсонщину, бо це один із найуразливіших до лісових пожеж регіонів нашої держави. Працювали спільно з науковцями степового філіалу УкрНДІЛГА – директором Олександром Глодом та його заступником Ігорем Тимощуком. Свого часу Нижньодніпровські піски, які по суті є пустелею, майже залісили, але умови для існування лісу тут дійсно жорсткі.

Одним із основних дестабілізуючих чинників для лісових насаджень цього регіону є лісові пожежі. Крім того, згарища після пожеж на Херсонщині заліснювати надзвичайно складно, через недостатню кількість опадів і аномально високі температури. Такі дослідження ми проводимо вже понад десять років. Цю проблему вивчаємо не лише на Херсонщині, загалом нашими дослідженнями охоплено всі природі зони рівнинної частини України: Полісся, Лісостеп та Степ.

– А як нам вдалося потрапити до робочих засідань «Copernicus»?

– Цього року було подано документи з посиланнями на наукові публікації, отримали відповідь, що організатори зацікавлені в участі України. Державне агентство лісових ресурсів прийняло рішення, що Україну на цьому засіданні має представляти інститут – УкрНДІЛГА, зважаючи на наш досвід у дослідженні лісових пожеж. Після чого було рекомендовано мою участь у роботі експертної групи з лісових пожеж.

– Про що ішлося у Ваших доповідях «Wildfires in Ukraine. Short report» та «Fire risk assessment in Ukraine»?

– Основною метою цих зустрічей є обговорення дій та заходів щодо посилення пожежної безпеки лісів на основі національного досвіду кожної з країн-учасниць, заходів щодо запобігання пожежам, залісення згарищ. Тому і доповідь була побудована відповідно: наскільки гостро стоїть проблема лісових пожеж в Україні, які у нас найбільш уразливі регіони до пожеж. Також доповідав про офіційну статистику пожеж, надану Державним агентством лісових ресурсів України, та про заходи й профілактику щодо пожеж.

Крім цього, я надав інформацію про часові та просторові тенденції лісових пожеж в Україні, економічні втрати. Також була надана інформація про досвід використання методів дистанційного зондування землі для моніторингу пожеж у зоні ООС. Адже офіційних даних з тимчасово окупованих територій, звичайно, немає. Ми зафіксували, що у 2014 році через бойові дії пожежі лише у Луганській області становили понад 61% від усіх пожеж в Україні, а це майже 10 274 га. Абсолютна більшість із них була спричинена бойовими діями. Ясна річ, що в умовах війни гасити пожежі було неможливо та небезпечно. Тепер ці дані про Україну з’являться в офіційному щорічнику JRC technical reports «Forest Fires in Europe, Middle East and North Africa».

Другий мій виступ був присвячений підходам в оцінюванні пожежної небезпеки в Україні. Ці дані будуть надані в окремому документі, в якому буде представлено досвід кожної країни. Наразі EGFF (група експертів із лісових пожеж) працює над розробкою базових критеріїв оцінювання пожежних ризиків (пожежної небезпеки) на пан-Європейському рівні.
– Над якими дослідженнями Ви працювали раніше і хотіли б розповісти міжнародній спільноті?

– Лабораторія екології лісу вже давно займається пожежною тематикою, тож розповісти є що. Ми маємо серйозний досвід у вивченні пожеж та їх впливу на лісові екосистеми. Розробили моделі постпірогенного розвитку пошкоджених деревостанів та прогнозування усихання кожного з дерев. Також наша лабораторія займається дослідженням лісових горючих матеріалів, оскільки ця тема в нашій країні була поза увагою досить довго.

– Як Вам допомагає у цих дослідженнях дистанційне зондування Землі?

– З одного боку, цей метод дає можливість отримати дані дуже швидко, можна охопити та задіяти для вивчення всю територію України або всієї Землі. Але, з іншого боку, отримані дані не є досить точними. Тому варто поєднувати ДЗЗ з польовими наземними дослідженнями. На супутникових знімках можуть завищуватися площі пожеж, малі площі пожеж взагалі не реєструються, також за певних умов невірно класифікуються термальні аномалії як пожежі. Та з кожним роком все більше супутників запускається на орбіту з більшою роздільною здатністю, покращуються також алгоритми обробки цих знімків.

– Як би Ви загалом оцінили, чи вистачає нам ресурсів, людських та матеріальних, щоб стежити за пожежною безпекою у лісах?

– Тримати це питання під контролем важко через зміни клімату. Існує безліч сценаріїв зміни клімату, але наука все ще нездатна спрогнозувати точну локацію та час цих катастроф, якими можна вважати також великі лісові пожежі. Але нові технології потроху впроваджуються, у нашому інституті є лабораторія нових інформаційних технологій, яка займається впровадженням на підприємствах автоматичних системам моніторингу пожеж, приміром, встановлюються відеокамери у лісгоспах, досить велику площу вже охоплено, це нині дуже ефективний інструмент, який дозволяє швидко реагувати на пожежі.

Також перспективним є моніторинг пожеж дистанційними методами, той же «Copernicus» та «FIRMS» надає доступ до даних щодо термальних аномалій безкоштовно майже в режимі реального часу. Та оскільки через рух супутників зйомка здійснюється лише шість разів на добу, деякі пожежі можуть не втрапити у цей часовий проміжок і не будуть зафіксовані. Інколи супутники можуть не виявити низові пожежі низької інтенсивності, особливо якщо вони невеликі за площею. Та загалом Європа та США рухаються у напрямку багатостороннього використання дистанційного зондування Землі щодо моніторингу пожеж та прогнозування поведінки пожеж. Ми теж розвиваємося у цьому напрямку.

– Над якими дослідженнями будете працювати найближчим часом?

– Зараз ми працюємо над завершенням моделей прогнозування усихання деревостанів, які включають характеристики деревостану, інтенсивність пошкодження та тривалість постпірогенного періоду. Тепер хочемо додати до цієї моделі додаткові компоненти, наприклад, кліматичні показники, особливо опади, також додамо ймовірність заселення шкідниками. Є можливість інтегрувати наші дослідження до геопорталу в майбутньому. За таких умов з’явиться можливість для кожного насадження у конкретний момент часу оцінювати ризики та наслідки пожежі, її інтенсивність, величину постпірогенного відпаду. Але над цим напрямком ще дуже багато роботи.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top