Для спільної з країнами ЄС мови

Триває підготовка до національної інвентаризації лісів.

В липні 2019 року, в НАН України відбулося засідання Міжвідомчої робочої групи з питань підготовки Національної інвентаризації лісів. За підтримки Федерального міністерства продовольства та сільського господарства Німеччини триває робота зі сприяння процесу підготовки до неї. Адже процес реформ, завдання та цілі якого випливають з Угоди про Асоціацію між Україною та Європейським Союзом, має привести до спільного знаменника і рамкові умови лісокористування, ефективне управління функціями лісів, і організацію та фінансування ведення лісового господарства країни. Керівник лісового компоненту АПД Віталій Сторожук поділився своїми думками з приводу підготовки до інвентаризації з виданням.

– Пане Віталію, перші такі інвентаризації лісів було проведено у Скандинавських країнах для загальної оцінки лісових ресурсів країни. Кілька слів про цей світовий процес.

– Якраз з приводу сторічного ювілею у травні у Норвегії відбулася міжнародна конференція «100 років національним лісовим інвентаризаціям». Приблизно у цей же час інвентаризація почалася і у США та Канаді, у Фінляндії – у 20-х роках минулого століття, у Франції її почали запроваджувати у 50-х роках, у Швейцарії – у 70-х, а Німеччина розпочала вибіркову інвентаризацію лісів з 1986 року.

В Україні виникнення інтересу до інвентаризації можна датувати 2003 роком, коли група фахівців із ВО «Укрдержліспроект», Науково-інформаційного центру лісоуправління, Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації (УкрНДІЛГА) взяла участь у міжнародній конференції «Національні лісові інвентаризації – джерела достовірної інформації про лісові ресурси» у Литві, яка проводилася з приводу результатів першої литовської національної інвентаризації. Власне, з того моменту можна говорити про початок наукових досліджень та проведення перших пілотних інвентаризацій в Україні.

У 2006 році за сприяння українсько-шведського проекту, ВО «Укрдержліспроект» та Науково-інформаційним центром лісоуправління була проведена пілотна інвентаризація Тетерівського виробничо-дослідного державного лісогосподарського підприємства. В той же час, науковцями з УкрНДІЛГА та фахівцями Інституту дослідження лісових екосистем (IFER) виконано вибірково-статистичну інвентаризацію лісових насаджень Національного природного парку «Гомільшанські ліси». Колеги з Львівського лісотехнічного університету проводили інвентаризацію гірських лісів у Сколівських Бескидах. Тоді, за результатами проектів, Держлісагентство рекомендувало до використання під час інвентаризацій програмне забезпечення та технологічне обладнання Field-Map.

У 2007 році в структурі ВО «Укр­держліспроект» створено Центр національної інвентаризації лісів. І з 2008 до 2015 року вже проводилися регіональні інвентаризації. Вибірково-статистична інвентаризації в Сумській та Івано-Франківській областях проводилися до 2016 року – до моменту закінчення бюджетного фінансування. Потім центр призупинив виробничу діяльність, проте зберігся в організаційній структурі ВО «Укрдержліспроект».

– Отже, ці регіональні інвентаризації заклали базу для проведення національної інвентаризації лісів?

– Саме так, регіональні інвентаризації були проведені на площі близько 1 млн га лісів. Від національної, проведені нами в двох областях інвентаризації відрізняються переважно масштабом, та пов’язаним із цим деяким спрощенням підходів до адміністрування даних.

Важливим моментом цих регіональних інвентаризацій є також те, що Державна цільова програма «Ліси України на період 2010–2015 роки» включала рядок «проведення інвентаризації лісового фонду з використанням статистичних методів» – така друга назва інвентаризації, яка можлива у нашому законодавчому полі. І програмою передбачалося виділення майже 30,3 млн гривень. За весь період дії програми було виділено 3,89 млн гривень.

Це була виробнича бюджетна діяльність. Всі виробничі процеси при проведенні інвентаризацій унормовані як для рівнинних, так і гірських умов. За бюджетні кошти має проводитись і національна інвентаризація. Нагадаю, що на сьогодні всі країни Європи за винятком двох – України і Білорусі – проводять такі інвентаризації на національному рівні за бюджетний кошт, тому що основне їх завдання – достовірна оцінка стану та динаміки лісових ресурсів і, насамперед, таких показників, як запас та приріст насаджень, оцінка лісистості по державі.

– Засідання робочої групи 4 липня – це вже наближення до національної інвентаризацїі? Розставте, будь ласка, українські та німецькі акценти в цьому.

– Держлісагентство знайшло підтримку німецьких колег у рамках проекту «Німецько-український агрополітичний діалог» (АПД) щодо оцінки результатів проведених регіональних інвентаризацій і можливостей впровадження національної інвентаризації лісів. Загалом було проведено декілька заходів у 2017, 2018 і також у цьому році. Німці схвально оцінили нашу інструктивно-методичну частину – тобто розроблена методична база достатня для впровадження національної інвентаризації. Також вони підтримують цей процес у веденні такого діалогу між відомствами.

Щодо загального контексту засідання Міжвідомчої робочої групи, то кожного разу, коли йде дискусія про оцінку стану лісів та ведення лісового господарства, міжнародні та вітчизняні інституції порушують питання про національну інвентаризацію лісів як головний інструмент для контролю ефективності реалізації лісової політики. Тому що національна інвентаризація сьогодні – основна складова частина статистичної інформації про ліси в усіх країнах світу. Це – лісове питання політичного значення.

Тому, Німеччина залучена у ньому в діалозі на рівні Мінагрополітики та Держлісагентства – з метою незалежно оцінити та допомогти з підготовкою національної інвентаризації. Керівник Федеральної інвентаризації лісів Німеччини Гайно Поллей дав рекомендації щодо перебігу процесу. Адже на цьому етапі важливо не зробити суттєвих помилок. Як, скажімо, при проектуванні вибіркового дизайну уникнути перевитрати коштів, їх нераціонального використання. Дискусія була на рівні Мінекології, Державного кадастру.

Позитивність такої співпраці можна оцінювати тільки після того, як відбудеться інвентаризація. Німецький досвід каже, що краще залучити на початку усіх учасників, визначити підходи, скільки коштів для цього потрібно, щоб після проведення інвентаризації та отримання результатів жоден із державних органів або із зацікавлених сторін не сказали, а чому цей показник ви не включили, адже він дуже потрібен. Тому робота ведеться на багатьох рівнях. З одного боку, раціонально використати кошти, з іншого – врахувати побажання різних зацікавлених сторін як державних, так і не державних.

– Що Україна отримає внаслідок національної інвентаризації лісів?

– Дуже складне і одночасно просте питання, оскільки ключовим показником оцінки інтенсивності лісокористування по країні є поточний приріст насаджень. Цей показник збирається лише за допомогою національних інвентаризацій лісів. Маючи такі дані, ми отримуємо базу для прийняття рішень: на політичному рівні – щодо інтенсивності лісокористування, на громадському рівні – щодо стану та «екологічності» використання наших лісових ресурсів. Для того, щоб отримати перші оцінки поточному приросту, нам потрібно два п’ятирічні цикли, тобто до 10 років.

Інший важливий показник – загальний запас насаджень по країні. Більш простою мовою – у нас за оцінками 2,1 млрд кубометрів деревини стоїть на корені, проте світовий досвід інвентаризацій свідчить, що ці запаси недооцінені. Якщо ми визначимо, що у нас не 2,1 млрд, а 2,3–2,4 млрд кубометрів, це буде важливо? При цьому, ми очікуємо, що при проведенні національної інвентаризації похибка оцінювання загальних запасів по країні не перевищуватиме трьох відсотків.

Також, нагадаю, що лісове господарство – єдина галузь економіки, у якій відбувається поглинання, а не викиди СО2. Мінекології також має бути зацікавлене у проведенні інвентаризації, адже про обсяги адсорбції парникових газів можна уточнити лише на основі даних про прирости деревини.

Отже, для «внутрішнього вжитку» національна інвентаризація лісів дозволить обґрунтувати обсяги заготівлі деревини у лісах, зворотний зв’язок після реалізації окремих програм розвитку лісового господарства, мінімізувати ризики, пов’язані з прийняттям управлінських рішень.

А у політичному сенсі – результати національної інвентаризації лісів – це єдина «мова» з усіма країнами світу, не лише Європи, щодо статистичних даних про ліси.

– Давайте підіб’ємо підсумки останнього засідання робочої групи.

– Результати Міжвідомчої робочої групи мають бути реалізовані. Що очікує Держлісагентство? Його очільник Володимир Бондар на засіданні підкреслив, що у поточному році виділено фінансування із спеціального фонду бюджету по програмі 2805060 «Ведення лісового та мисливського господарства, охорона і захист лісів у лісовому фонді» саме з метою національної інвентаризації. Держлісагентство ще у квітні видало наказ, який містить план заходів з опрацювання технології національної інвентаризації лісів, який передбачає саме використання коштів на виконання цього наказу. Кошти – на поточний рік запроектовано 11,1 млн грн – мали бути спрямовані у ВО «Укрдержліспроект», але до цього часу Мінагрополітики так їх і не виділило.

За результатами зустрічі очікуємо, що Держлісагентство та Мін­агрополітики проведуть робочу зустріч по бюджетному процесу у 2019 році і, звичайно, щодо формування бюджетного запиту на наступний рік. Тобто усе зводиться до початку фінансування робіт. Час вже згаяно, виконати завдання на поточний рік у повному обсязі неможливо. Але залежно від коштів ми можемо вести мову про кадрову розбудову Центру національної інвентаризації, про підготовку – і це теж має бути до кінця року – систему контролю якості робіт тощо.

Робоча група широко обговорювала питання незалежності виконання робіт з точки зору Мінагрополітики; а з точки зору науковців та APD – доцільно змістити акценти на якість та фаховість робіт. А вже виходячи з цього, слід визначати відповідальну організацію, хто отримувач коштів, хто проводить практичні роботи. Очікуємо, що результатом засідання буде вирішення питання співпраці всіх державних органів щодо започаткування національної інвентаризації.

В сучасних умовах, національна інвентаризація лісів вкрай важлива для оцінки обсягу нашого природного національного багатства. Що власне і пропонується її методикою.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top