Переробка виходить із кризи

Про лісове господарство Словенії.

Ліси покривають понад 60% території Словенії, що виводить її на третє місце (після Фінляндії і Швеції) по лісистості серед країн ЄС. Попри це, лісова галузь країни все ще не використовує сповна можливості, якими щедро надала Словенії природа.

Лісовий ресурс

Ліси Словенії покривають площу приблизно 1,3 млн га при тому, що територія країни становить трохи більше 20,2 тис. кв. км. Запас деревини на корені оцінюють у 348,2 млн куб. м (у середньому 300 куб. м/га). Приріст становить 8,5 млн куб. м на рік, обсяг запланованого вирубування – 6–6,3 млн куб. м на рік. Варто відзначити, що приріст щороку збільшується, а внаслідок того, що словенці здійснюють винятково вибіркові рубки, у них немає потреби насаджувати ліс, оскільки він відтворюється лише природним поновленням.

Майже 70% території займають гори. Ліси покривають 40–43% їх площі. Для пагорбів і низькогір’я характерні змішані і широколисті ліси з дуба, граба, ясена і липи. На більш високих схилах поширені дубові ліси з домішками каштану, бука та клена. Основним деревним ресурсом Словенії є бук (32%), смерека (31%) і ялина (7%).

Після отримання державності на початку 90-х років минулого століття було прийнято рішення про передачу лісів колишнім власникам. Як наслідок, 76% словенських лісів перейшло у власність майже 500 тис. лісовласників. Решта 24% лісів відійшли державі і комунальним підприємствам, які, у свою чергу, віддали їх у концесію. Втім у 2016 році концесія була припинена і ця частка лісових ресурсів передана в управління Державної лісової компанії «Державні ліси Словенії».

Слід зазначити, що наявність великої кількості дрібних лісовласників дещо ускладнює управління лісами в приватних лісах, хоча певною мірою й сприяє їх біологічній та структурній різноманітності. Для таких власників значимість лісу зменшується, крім того, багато з них, зазвичай, не мають необхідної кваліфікації для виконання лісових робіт. Також, така структура власності змушує лісові служби співпрацювати з великою кількістю людей, що ускладнює їх роботу.

Головним державним органом, який опікується лісовими ресурсами Словенії є Міністерство лісового господарства та продовольства. Відповідно до Закону про ліси 1993 року та з метою догляду за всіма лісами в країні була створена Державна лісова служба (SFS). Її основними завданнями є моніторинг стану та розвитку лісів, складання планів управління лісами та лісівництва, навчання та консультування лісовласників, прийняття рішень з адміністративних питань як державного органу та нагляд за оперативною діяльністю в лісі, що фінансується з бюджету.

У 2016 році була утворена Державна лісова компанія «Державні ліси Словенії», основним завданням якої є ведення лісового господарства у державних лісах, заготовка та реалізація деревини та розвиток лісової інфраструктури.

У словенських лісах заборонені суцільні вирубування, застосування хімічних засобів догляду за лісом, вирубування без державного дозволу, впровадження іноземного генетичного матеріалу, випасання худоби в лісі, обмежене збирання грибів, ягід, рослин. Зазначимо, що загалом у Словенії понад 300 компаній пропонують виконання лісових робіт як державним лісовим структурам, так і приватним лісовласникам.

Переробна галузь

Слід відзначити, що переробка деревини у Словенії розвинена ще недостатньо. Тому однією із першочергових завдань Державної лісової компанія «Державні ліси Словенії» після її утворення стало виправлення ситуації шляхом пропонування словенським переробникам сировини за нижчими цінами, ніж її продають приватні власники іноземним компаніям, які працюють на місцевому ринку. Ситуація ускладнена тим, що Словенія межує із Австрією, де деревообробка є однією з найрозвинутіших в ЄС. При передачі лісів у приватну власність, австрійські компанії заполонили словенський ринок, скуповуючи деревину на корені за ціною, яку словенські переробники не могли платити, оскільки втрачали власнe рентабельність. Згідно з підрахунками, по всій Словенії тоді закрилося більше 20 великих деревопереробних компаній.

На сьогодні Словенія заготовляє близько 7 млн куб. м деревини на рік, і половина цього обсягу експортується до країн ЄС, переважно в Австрію, решта йде на внутрішній ринок, у тому числі, і в якості палива. При цьому велика частина деревини йде на експорт у вигляді кругляка, а не переробленої продукції з високою доданою вартістю. Кілька років тому уряд Словенії визначив у якості стратегічної мети відродження промислового лісокористування та деревообробки, і поставив завдання про залучення до 2020 року у цю сферу не менше 22 тис. працівників. Міністерством сільського господарства, лісокористування та продовольства Словенії також впроваджена виплата дотацій на підтримку деревообробної галузі.

Потенційним отримувачам кошти надаються з Європейського фонду розвитку (EDF) для підтримки сектору та закупівлі нового деревообробного обладнання. В рамках програми дотацій до 2020 року словенські деревообробні підприємства мають змогу отримати до 500 тис. євро державної підтримки.

Разом із деревообробним також потребує підтримки і тісно пов’язаний з ним меблевий сектор. Більше, ніж 20% підприємств, що випускають меблі та меблеві напівфабрикати, контролюються іноземними концернами, зокрема, австрійськими (39%), німецькими та італійськими (близько 12%). За даними Торгово-промислової палати Словенії, компанії з іноземним капіталом діють більш успішно, ніж словенські, які в своїй масі є невеликими приватними фабриками.

Втім, в останні три роки має місце хоча й не зовсім стабільне, але доволі обнадійливе зростання галузі з окремих видів продукції. За даними Статистичної служби Словенії, у 2017 році загальна вартість придбаного у приватних власників круглого лісу становила 57,6 млн євро, що майже на 12% менше, ніж у 2016-му. Вартість угод із пиловочником і фанерним кряжем впала на 14%, з балансовою деревиною – на 1%, з паливною – на 17%. Водночас вартість угод за іншими видами круглого лісу зросла більше, ніж на 6%. А вже на кінець 2018 року загальна вартість придбаного у приватних власників круглого лісу зросла в річному обчисленні більше, ніж на 17% – до 5,4 млн євро. При цьому, вартість угод з пиловочником і фанерним кряжем збільшилася на 7%, з балансовою деревиною – на 71%, з паливною – на 77%.

Станом на кінець І кв. 2019 року загальна вартість придбаного у приватних власників круглого лісу виросла в річному обчисленні майже на 50% до 6 млн євро. А вартість угод з пиловочником і фанерним кряжем збільшилася на 36%, з балансовою деревиною – на 44%, з паливною – більше, ніж удвічі, з іншими видами круглого лісу – на 105%. І хоча не всі обсяги деревини будуть перероблятися саме словенськими підприємствами, в цілому переробна галузь країни поступово виходить із кризового періоду.

Незважаючи на наявність проблем, сьогодні лісове господарство Словенії базується на сталості управління, забезпеченні всіх функцій лісів (екологічної, соціальної та господарської), постійному та оптимальному функціонуванні лісів як екосистем, охороні довкілля та вільному доступі до лісів.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top