«Три кити» захисту німецьких лісів

Якісний моніторинг, належне фінансування та швидка реакція лісівників – який із цих принципів запозичить Україна?

Якщо німці у вас асоціюються з виваженістю та прискіпливістю, доведеться розвінчати ваші уявлення на прикладі ведення лісового господарства. Тут на перше місце німецькі управлінці ставлять швидкість. І ось чому: чим раніше стане відомо про певну небезпеку для лісів, тим швидше ці ризики усунуть. Це правило застосовується скрізь, у тому числі, у боротьбі з короїдами, що надзвичайно актуально останнім часом для України. Ці шкідники не знають меж та кордонів. Через сприятливі для них кліматичні умови короїди стали топ-загрозою для лісових насаджень, зокрема соснових, не лише в Україні, а й усій Європі.

У «Природі та суспільстві» вже розповідалося про надзвичайно важливу зустріч учених з України, Білорусі, Польщі, Австрії та Німеччини у рамках міжнародної науково-практичної конференції «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення». Представники різних країн ділилися досвідом про найефективніші методи боротьби з короїдом та радили Україні, яким шляхом рухатися далі.

Досить детально про захист соснових лісів від короїдів у Німеччині розповів керівник проекту «Німецько-український політичний діалог» – доктор Фолькер Зассе.

Досконале управління – напрацьоване століттями

У своїй доповіді він озвучив проблеми у Федеральній Землі «Саксонія». Із 520 тисяч гектарів лісів тут 220 тисяч – це державні ліси. З них 52% засаджені ялиною, 18% – сосною, решта – листяні породи. У 2014–2016 роках були зафіксовані температури вищі за середній рівень, опади нижчі від середнього рівня, а ще – часті і сильні гради. У 2017–2018 роках до цих абіотичних чинників додалися вітровали та засуха. Відповідно, створилися сприятливі умови для короїдів. Якщо до 2014 року у Саксонії фіксували до 20 тисяч куб. м, уражених короїдами, то у 2018 році – аж 180 тисяч куб. м.

Щоб зрозуміти масштаб проблеми на рівні Німеччини, варто уточнити, як працює система управління за лісами у цій країні. Загалом, 30% від усієї території цієї країни займають ліси. Лісовий закон був прийнятий ще у 1975 році, останні правки до нього вносилися два роки тому. Закон визначає загальні правила користування лісами, враховує локальні особливості федеральних земель та найважливіше – дає повну свободу у прийнятті рішень для власників лісових угідь щодо їхніх територій. Зауважмо, у Німеччині практикується державна та приватна форма власності на ліси.

Свого часу у Німеччині наробили чимало помилок в управлінні лісами. У часи Середньовіччя вирубали всі ліси природного походження, через що з ХІХ ст. у країні почалася широкомасштабна кампанія з лісовідновлення. Потім допустили ще одну помилку: замість дуба та бука, які раніше вважалися лісотвірними породами, почали саджати хвойні дерева. Приміром, із трьох дерев двоє були обов’язково хвойними. Тепер німецькі лісівники ставлять перед собою інше завдання – збільшити кількість листяних порід до 50% площ. Заодно – уберегти їх від нашестя короїдів та інших шкідників. Приміром, за прогнозами німецьких учених у 2022–2023 роках їхні соснові ліси атакуватиме шовкопряд-монашка.

Якісний аналіз дає точний прогноз

Німецькі вчені фіксують, що активність шкідників збільшується з ростом температури повітря. Приміром, у час, коли відбувалася згадана конференція, Фолькер Зассе розповідав про свіжоотримані погодні дані з Німеччини, що в теплі сонячні фази спостерігався інтенсивний політ жуків. Це показував номер уловів у феромонних пастках у залежності від конкретної дати випорожнення шкідників і висоти місця моніторингу.

Ви все вірно прочитали. Німецькі лісівники вивчають та аналізують усе, що тільки можна. Серед поширених методів контролю та боротьби з короїдами, про які зазначав у своїй доповіді Фолькер Зассе, – пошук яєць короїдів, контроль розклеюванням пасток, контроль личинок, моніторинг екскрементів, феромонні пастки та обстеження стовбурів, моніторинг порожніх лялечок, окрім цього всього – авіатехнічні заходи.

Авіацію застосовують тоді, коли треби зафіксувати з неба межі ділянки, ураженої короїдом, зокрема, коли хвоя стала рудого кольору. При цьому ці ділянки не вирубують. А починають ретельно обстежувати сусідні дерева, на які міг перекинутися короїд. Загалом німецькі лісівники намагаються уникати суцільних рубок, це допустимо тільки у разі природних катаклізмів.

Як додав Фолькер Зассе, крім цього, німецькі лісівники ретельно вивчають ґрунти, зокрема, підстилку та мінеральний ґрунт на глибині до 3 см у стадії зимівлі комах-шкідників сосни. До речі, перші спалахи короїдів у Німеччині фіксувалися у 1994–2001 роках. А вже з 2004 року у країні почали працювати над загальнодержавною системою моніторингу. Приміром, щоб визначити щільність популяції шкідника, час вильоту та послідовність поколінь використовується одночасно близько 200 феромонних пасток. Результати моніторингу, інформація про погодні умови, ступінь ризику для конкретних територій тощо зводяться на спеціальну карту. Актуальна інформація щотижня публікується у відкритому доступі. Таким чином власники лісів можуть оперативно оцінювати ступінь ризику для своїх володінь. А для того, щоб виявити свіжозаселені дерева, проводяться польові роботи.

Поради Україні

«Пошкодження короїдами призводить до економічних втрат на рівні лісогосподарських підприємств та шкодить лісовим ресурсам як національному багатству, – доповідав Фолькер Зассе. – У Німеччині велику увагу приділяють, щоб якомога швидше доглядати за пошкодженими насадженнями, що знаходяться у зоні відповідальності однієї організації. Наш підхід відрізняється від вашого підходу: якщо є спалахи шкідників, то проблеми вирішуються дуже швидко. По-перше, у нас ведеться дуже інтенсивний моніторинг, по-друге, є належне фінансування, якщо треба запобігти якійсь небезпеці. Кошти на такі заходи ідуть на рівні підприємства в обсягах, що залежать від того, наскільки інтенсивні пошкодження. Якщо масштаби великі, то з’являється спеціальний фонд збору коштів. Якщо щось відбувається на якомусь підприємстві, складається прогноз, як це може розвиватися та які можуть бути наслідки. А лісове державне підприємство має всі необхідні інструменти для дій, не треба нікого запитувати, ні Мін­природи, ні інші агентства. Як тільки дізнаються про імовірні збитки, відразу застосовують необхідні заходи своїми власними силами».

Зважаючи на це, Фолькер Зассе запитує українську владу – чи достатньо в Україні методів прогнозування та моніторингу за станом лісів? «Нинішнє адміністративне регулювання у цій сфері в Україні призводить до значних втрат, – додав він. – Тому необхідно аналізувати втрати в лісогосподарських підприємствах і лісових ресурсів усіх видів користування; впроваджувати більш ефективні структури управління з вибірковим контролем за санітарними рубками. Найлегший вихід із ситуації для України – спрощення управлінської ланки: від моніторингу до санітарних рубок. Найефективніший спосіб – швидко знаходити місця ураження та швидко проводити санітарні рубки».

Зауважмо, за підсумками конференції була ухвалена резолюція, яка включила низку рекомендацій для уряду в організаційній, законодавчій та управлінській сфері, аби дійсно покращити систему порятунку лісів у таких випадках, як нашестя короїдів. Адже на вагу золота – кожен день.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top