Країна, що потребує дров

Про лісове господарство Індії.

Індія посідає десяте місце в світі за площею, покритою лісом. На території країни зустрічаються практично всі різновиди лісів – від тропічних хвойних до вічнозелених та бамбукових плантацій. Однак, через постійне збільшення населення та інші причини лісові ресурси Індії з кожним роком виснажуються. Всі ці чинники впливають не лише на лісовідновлення, але й деревообробну промисловість країни.

Структура лісового покриву

За даними доповіді Міністерства навколишнього середовища, лісів і зміни клімату Індії про стан лісів за 2017 рік, загальний лісовий покрив території збільшився на 80,2 млн га, що на 1% більше, ніж у 2015 році, і становив 24,4% географічної площі країни. При цьому Індія посідає восьме місце в списку десяти країн із найбільшим щорічним чистим приростом лісових площ. При цьому, ні в одній з дев’яти інших країн щільність населення не перевищує 150 осіб на квадратний кілометр, тоді як в Індії цей показник – 382 людини на квадратний кілометр. Найбільш лісистими регіонами Індії є Лакшадвіп (90,3%), Мізорам (86,2%) та Андаманські і Нікобарські острови (81,7%).

Індійські ліси класифікуються за класами щільності деревного покриву як:
– дуже щільні (70%);
– помірно щільні (від 40% до 70%);
– відкриті (від 10% до 40%);
– чагарники, деградовані лісові землі (не більше 10%).

Близько 40% лісового покриву припадає на 9 великих ділянок площею 10 тис. кв. км і більше. Збільшення лісового покриву спостерігається в категорії відкритих лісів. У той час як площа відкритого лісу збільшилася на 0,47 млн га, площа під дуже щільним лісом збільшилася лише на 0,24 млн га. Разом з тим, площа помірно щільного лісу скоротилася на 0,34 млн га. Площа бамбукових плантацій в країні оцінюється приблизно в 16 млн га.

Індійські ліси досить низькі за продуктивністю: 0,7 куб. м/га/рік, тоді як середній світовий показник перевищує 2,2 куб. м/га/рік. Площа лісів на душу населення в Індії становить всього 0,064 га, що становить лише 0,1% від середньосвітового показника. Причиною низької продуктивності індійських лісів є, в основному, нестійкі методи лісокористування, зокрема, відмова від рециркуляції поживних речовин, погана родючість ґрунту, лісові пожежі, випас худоби, надмірна експлуатація і т. д.

Лісами в Індії опікується Міністерство навколишнього середо­вища, лісів і зміни клімату та його регіональні підрозділи. Також, під егідою відомства діє служба нагляду за лісами (FSI) – орган, який проводить обстеження і оцінку лісових ресурсів країни. FSI здійснює постійний моніторинг ситуації і надає необхідні дані для розроблення національних планів розвитку лісової галузі, її збереження та сталого управління, реалізації соціальних лісогосподарських проектів, а також охорони навколишнього середо­вища. FSI також проводить навчання лісників різних штатів Індії. Крім того, на службу покладено нагляд за станом пожежної безпеки в лісах за допомогою спеціальних цифрових технологій. FSI оцінює лісовий покрив країни кожні два роки за допомогою цифрової інтерпретації супутникових даних дистанційного зондування і наземних роботів та публікує результати в спеціальних дворічних звітах State of Forest Report of India.

Лісова індустрія

Експерти вважають, що деревообробна промисловість Індії є однією з найбільш швидкозростаючих галузей економіки країни. Однак, інформація про виробництво деревини та пиломатеріалів в Індії доволі розрізнена та суперечлива. Певною мірою це пов’язано зі значною тіньовою часткою галузі. Згідно з деякими оцінками, в той час як щорічне виробництво з природних лісів досить низьке, виробництво ділової деревини в лісах штучного походження зростає, зокрема, у 2016 році воно досягло 43,1 млн куб. м (четверте місце у світі). Слід відзначити, що значна частка промислової деревини в Індії виробляється у державних лісах. За даними FSI, виробництво основної частини загального обсягу лісоматеріалів із державних лісів становило приблизно 65–66%. Цікаво, що значна частина (понад 35%) загального обсягу виробництва промислової деревини в Індії отримується від невідомих або незареєстрованих джерел. Такі джерела можуть включати незаконно заготовлену та меліоровану деревину.

Як свідчить статистика, лісова галузь формує лише близько 2% ВВП Індії. Вона виробляє низку оброблених лісових (деревних і недеревних продуктів) – від пиломатеріалів, панельних виробів, фанери і деревної маси до бамбука, ротанга і соснової смоли. Паперова промисловість, яка налічує більш як півмільйона фабрик, виробляє понад 3 млн тонн паперу на рік. Загальне споживання промислової деревини в деревообробній промисловості становить близько 30 млн куб. м, однак, це лише близько 10% загального споживання деревини. У вигляді дрібної та паливної деревини споживається майже 90%. Слід відзначити, що основною причиною неоптимального використання деревини на внутрішньому ринку є її відносно низька ціна через надання населенню субсидій та безкоштовні поставки паливної деревини. На сьогодні Індія є найбільшим у світі споживачем паливної деревини, проте великий її відсоток виробляється і продається поза державним контролем. Паливна деревина забезпечує близько 40% енергетичних потреб країни, при цьому майже 70% її використовується приватними домогосподарствами, решта – комерційними та промисловими підприємствами. Як свідчить статистика, близько 80% відсотків сільських і 48% міських жителів у якості основного палива використовують дрова.

Індія не належить до великих світових експортерів продукції лісової галузі, однак за деякими позиціями вона має стабільні показники росту.

Недеревні лісові продукти, такі як латекс, смоли, ефірні масла, ароматизатори, лікарські рослини тощо, також мають великий потенціал для підтримки економіки. Близько 60% цієї продукції споживається на місцевому рівні, а її продаж становить майже 45% від загального доходу лісового сектору Індії. Збір та використання такого виду продуктів лісового походження забезпечує близько половини доходів значної кількості сільського населення, яке проживає поблизу лісових масивів.

Сьогодні лісове господарство Індії перебуває під сильним антропогенним тиском через зростаючий попит на ліс, як товар. Національна лісова політика, яку проводить з 1988 року індійський уряд, призвела до часткового зрушення ситуації в бік раціональнішого використання лісів, яке включає консервацію, обслуговування, стійке використання, відновлення та зміцнення лісового покриву.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top