Непсевдомужність псевдотсуги

Дугласія в суміші з аборигенними породами сприяє підвищенню продуктивності біоценозів і є бажаним компонентом у лісах за різких кліматичних змін.

У травні 2014 р. «Ужліс» (ДП «Ужгородське лісове господарство») спіткало велике лихо – за одну ніч майже чверть лісових масивів пошкодили вітровали та вітроломи. Об’єм деревини, яку належало терміново забрати, аби не втратити її технічні якості й не допустити виникнення осередків хвороб і шкідників, сягав 107 тис. куб. м. Для порівняння – щорічний обсяг заготівлі становить у межах 40 тис. куб. м. Колектив розв’язав проблему, яка звалилася на його плечі: вітровальні ділянки розробили, деревину зберегли, створили новий ліс, більш якісний і продуктивний…

Через кілька років після того разом з лісничим Кам’яницького лісництва Олександром Турянчичем ми поїхали в урочище Вайдова – одне з трьох, де бушувала стихія, ламаючи, вивертаючи з корінням дерева. Побачене не просто вразило: якби тієї миті була шапка на голові, я зняв би її і низько вклонився б п’яти струнким красуням, що гордо тримали свої зелені корони і звисока поглядали на землю, яка на той час уже зализала рани і яку встиг вкрити молодий підріст. То були дугласії, вони ж псевдотсуги. Під дією шквального вітру попадали буки, ялини, модрини, а вони вистояли. Мужня, могутня порода. Кажуть, що досягає віку 2400 років і при цьому залишається вічно молодою, вічно смарагдовою, та ще й плодоносить і приростає (максимальний запас – до 1600 м/га). Та й деревиною славиться – за якостями вона вища, ніж у сосни, модрини. Ні, не випадково її так люблять тут, за різких кліматичних змін з нею пов’язують майбутнє.

В іншому гірському урочищі – Перехрестя, що неподалік кордону зі Словаччиною, пан Олександр показав лісонасіннєву ділянку дугласії, в тому числі, чотири стрункі плюсові 140-річні велетні. Їхні стовбури, немов колони, піднімаються на висоту понад 40 м, сягають більше метра в товщині. Дугласія зелена тисолиста, яку ще називають псевдотсугою Мензіса, – один із найперспективніших екзотів, який широко впроваджується в насадження у Західній Європі. Не так давно в сусідній Словаччині бурелом повалив 2 млн куб. м лісу, десять років тому вітровал знищив 12 млн куб. м лісу в цілій низці країн, починаючи з Франції, Іспанії і аж до Німеччини, Австрії, Угорщини, Чехії. Оперативно відреагувавши на природні катаклізми, там дружно взялися за відновлення насаджень, приділяючи значну увагу стійким породам, у тому числі, й дугласії. У Франції, наприклад, вона вже займає в межах 20 тис. га.

– На території лісового фонду Кам’яницького лісництва, – розповів лісничий, – цінна хвойна порода представлена понад 110 років, вона завезена нашими предками з Північної Америки і посаджена тут. Отже, ще тоді думали про введення інтродуцентів. Дуже добре акліматизувалася в умовах краю. Має могутню кореневу систему, чим пояснюється стійкість дугласії проти вітровалів. Порівняно з місцевими лісотвірними породами не погіршує, а в багатьох випадках поліпшує фізико-механічні властивості ґрунтів. Змішані буково-дугласієві деревостани сприяють кращому розкладанню підстилки, збільшують вітростійкість насаджень, підвищують родючість ґрунту. Дуже важливо, що порода стійка до хвороб і шкідників…

В урочищі Перехрестя створено постійну лісонасіннєву ділянку псевдотсуги Мензіса, яка входить до постійної лісонасіннєвої бази підприємства. Окремо виділено та пронумеровано плюсові дерева, якими, скажу відверто, не можна налюбуватися. Безпосередньо в межах ділянки здійснюють заготівлю насіння та садивного матеріалу – для розмноження та впровадження на свіжих зрубах у межах лісництва. Для поліпшення природного поновлення дугласії лісівники готують спеціальні майданчики під пологом. Розчистивши їх від гілля та лісової підстилки, створюють кращі умови для проростання насіння, що висипається з опалих шишок.

Як пояснив Олександр Турянчич, великий поціновувач породи та ентузіаст введення її в нові й нові культури, ведуть постійний моніторинг лісонасіннєвої ділянки. Навів такі загальні цифри: дугласія дає за рік до 15 куб. м приросту на гектарі, а от бук – лише 6 куб. м. Відсоток виходу ділової деревини першої становить 80–90%, тоді коли другої – 60–65%. Псевдотсуга змінює хвою в середньому раз на 8 років та плодоносить – щороку.

Під плюсовими велетнями бачимо густу щітку молоденького підросту.

– Залишаємо його під покровом на два роки, – ділився лісничий. – У природних умовах сіянець за цей час виростає до 50 см. Можна викопати раніше й перенести в шкілку, але тоді втрачаємо рік на його вирощування. Бо поки адаптується до нових умов. Практика довела: ліпше навесні вибирати дворічок і зразу ж вводити в культури.

Пізніше від головного лісничого підприємства Валентина Геккера дізнаюся, що тут особливу увагу приділяють природному поновленню. Методом сприяння йому після вітровалу вдалося в оптимальні терміни залісити всі урочища. Швидко пішли в ріст бук лісовий (головна порода, яка займає 60% площ у лісгоспі), явір, ясен і, звичайно ж, псевдотсуга. Її, а також модрину європейську, дуб скельний, сосну чорну підсаджували наступного року після стихії. Сіянці частково брали з-під пологу лісу, решту – з розсадника в Кам’яницькому лісництві, де опікуються й такими призабутими в краї породами, як тис ягідний та сосна чорна. Щедро кожного року після катастрофічного бурелому плодоносять оті п’ять псевдотсуг, які мужньо витримали шалений наступ вітру. За словами пана Валентина, прагнуть, аби ліс був розмаїтим, мозаїчним. Насіння заготовляють у власних масивах та закупляють – переважно в колег із сусідніх країн. Для зберігання сіянців під керівництвом інженера лісового господарства Василя Лиситчука побудували оригінальну снігову яму, яка водночас слугує і експонатом музею гірського лісу просто неба.

За прикладом європейців в «Ужлісі» чітко тримають курс на засади наближеного до природи лісівництва, на екологізацію всього виробництва. Лісгосп є зразком екологічно-грамотного ведення господарства, «зеленої» просвіти, про що детально розповідав у статті «Збереження лісових екосистем» «Лісовий і мисливський журнал» (№ 2–2019). Про те, з якими проблемами зіткнулося підприємство в зв’язку з глобальним потеплінням, у нашій традиційній рубриці ділиться директор Василь Кий. Ми ж продовжимо мову про пошуки ужгородських лісівників, про впровадження однієї з перспективних біологічностійких порід для лісовідновлення на місці насаджень, що потерпіли від стихійних лих, від всихання. Ще кілька заключних акордів – з вуст головного лісничого Валентина Геккера.

– Ми вже давно відмовилися від суцільних санітарних рубань, на зміну їм прийшли вибіркові, поступові, у тому числі рубки переформування та лісовідновні, – наголосив він. – Справа перспективна, особливо у стиглих букових деревостанах, де заборонені рубки головного користування (головний збір врожаю лісу), а от належної нормативної бази не маємо. Ще у 2007 році Кабінет Міністрів постановою затвердив Правила поліпшення якісного складу лісів, зазначивши в ній, що всі рубки проводяться згідно з інструкцією. А інструкції досі катма. Через це проведення рубок переформування та лісовідновних рубок призупинено. Чим же керуватися? Незважаючи на труднощі, проблеми, які обсіли зусібіч галузь, працюємо над втіленням в життя програми оздоровлення лісів, посилення їхніх природоохоронних функцій, підвищення продуктивності та біологічної стійкості, збагачення породного складу. Мета – відновлювати й підтримувати природну екологічну рівновагу в краї.

…Минулої весни в Кам’яницькому лісництві, масиви якого сильно пошкодили буревії 2014–2016 років, лісівники провели доповнення ділянок природного поновлення на площі понад 25 га. Підріст бука урізноманітнили крупномірними сіянцями модрини європейської, ялини європейської, дуба скельного, сосни чорної, клена-явора, а також дугласії тисолистої. Тут на власному прикладі переконалися: дугласія, що росте в суміші з аборигенними породами, сприяє підвищенню продуктивності біоценозів і за різких кліматичних змін є дуже бажаним компонентом у лісах.

Микола ПУГОВИЦЯ,
Закарпатська область,
фото автора
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top