Не всі ті олені, що в лісі…

 

Як завжди, заголовок на сайті новин «дещо перебільшував»: «Загинули знамениті олені в Нара!» Усі?!

Однак зміст повідомлення традиційно виявився не таким похмурим і страшним. Шість вкрай симпатичних тваринок із близько 1500, які мешкають у парку при буддійському храмі колишньої столиці Японії, справді, стали жертвами цивілізації у найгіршому її прояві – «об’їлися» пластиком, як інформує джерело. Воно ж зазначає, що загибель майже ручних, але водночас диких, тобто не одомашнених, оленів загрожує стати тенденцією. Річ у тому, що туризм у Нара бурхливо розвивається. Відтоді, як у вересні 1996 року автор цих рядків купував при вході до парку спеціальне печиво і потім згодовував його чотириногим ласунам Нара, щось-таки, мабуть, змінилося. Пригадую, печиво, призначене виключно для оленів, продавалося за лічені єни і без будь-якої упаковки. Нині ж працівники парку скаржаться не тільки на різке збільшення потоку туристів, але й на «лібералізм» у частуванні тварин, яке дехто сприймає мало не як своєрідний розважальний атракціон. Отже, попри контроль (схоже, не вельми суворий), гості часто-густо проносять «свій» корм, зокрема, й у пластиковій упаковці. Проявлена при цьому легковажність не обмежується годівлею – порожню синтетичну тару, якщо не кидають під ноги, то в усякому разі і не кладуть до сумок.

Як зазначають експерти, олені можуть гинути і гинуть не тільки від порушень у харчуванні. Були й випадки їхнього потрапляння під колеса автотранспорту. Поспішаючи на зустріч з тією чи іншою групою туристів, тварини необережно перебігають автотрасу, яка теж з 1996 року навряд чи стала тихішою.

Перебуваючи в Країні Вранішнього Сонця – і не тільки в Нара з його оленями, а й, скажімо, у мавпячому заповіднику на острові Міядзіма, автор не міг не завважити трепетного ставлення японців до своєї Природи і Культури. До речі, оленів Нара офіційно оголошено національним природно-культурним надбанням. Тож можна лише уявити гостроту означеної проблеми у світі, можливо, і в Україні, якщо вона дістала такого резонансу в Японії.

Микола ЦИВІРКО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top