Не допустити засилля монокультур

Як модернізуються комунальні ліси.

Нелегка «спадщина» дісталася лісгоспам системи АПК. Як відомо, приблизно 20 років тому всі колишні колгоспні ліси стали комунальними. На Житомирщині, зокрема, їх об’єднали в обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Житомир­облагроліс» (нині йому підпорядковані 10 лісгоспів). І з того часу у комунальних лісах триває «модернізація» виділених угідь, але замінити низькобонітетні лісові насадження на високопродуктивні зовсім непросто. Потрібно більше часу, коштів, терпіння, а головне – вміння.

– Зараз лісокультурні напрямки треба організовувати на інших засадах, аніж півстоліття тому, – пояснює головний лісничий ДП «Коростенський лісгосп АПК» Анатолій Поліщук. – У цьому пересвідчились вже не один раз, адже колишні колгоспні ліси, які нам відійшли два десятиліття тому, це були суцільні низькорослі сосняки. Раніше їх садили багато і бездумно, а тепер вони, як правило, хворіють і легко уражаються короїдами.

І що ми останні роки робимо? Заміщаємо їх новими продуктивними, адаптованими до нинішніх умов породами.

Нині також садимо сосну, але змішаним методом: 3 ряди берези і 7 рядів сосни. Зовсім відмовитись від хвойних культур неможливо, бо сосна на Поліссі – основна лісова культура, можна сказати, «королева» поліських угідь. Інша справа, що підходити до її посадки необхідно більш виважено, враховуючи особливості місцевості та сучасного мінливого клімату. До речі, береза в поєднанні з сосною дає вражаючий результат: вона захищає останню від короїдів, а під час спеки – і від пожеж. Також поступово збільшуємо молоді насадження дуба, він хоч й довго росте, зате майже не хворіє.

Завезли і зовсім нові культури – модрину, наприклад, вже почали садити у декількох лісництвах. Ще хочемо вирощувати дугласію зелену. Це дуже перспективна хвойна порода, завезена на територію України 200 років тому з Південної Америки. Якщо вдасться адаптувати ці нові лісові культури до наших умов, то через кілька десятиліть матимемо гарні деревостани, – зазначає Анатолій Григорович.

У цьому році коростенські лісівники АПК загалом планують створити більше 200 гектарів нових лісопосадок. Зокрема весною було висаджено сіянці на 110 гектарах, ще на 150 гектарах проведено природне поновлення. Близько ста гектарів лісових площ потрібно буде засадити восени.

Ми побували в Ушомирському лісництві. Воно, до речі, одне з найбільших, його територія нині становить понад 6 тисяч гектарів, але дуже «подрібнена», бо лісництво об’єднало всі колишні колгоспні ліси, які, здебільшого, окремими клаптиками оточили довколишні села південної частини Коростенського району. Лісівникам довелося добряче попрацювати, щоб привести занедбані й поріділі лісові угіддя до належного рівня. І нині тут домінують, здебільшого, густі та розлогі деревостани. Тут також заклали основу подальшого ефективного лісовідновлення: збудували власні теплиці й розсадники, закупили сучасну техніку.

Лісничий Ушомирського лісництва Олександр Яремчук стверджує, що процес лісовідновлення не має завершення у часі, його можна лише постійно вдосконалювати. У цьому році в лісництві вже посадили 26,5 гектара лісомолодняку, окремі породи саджанців будуть посаджені восени. Враховуючи сучасні кліматичні зміни, доводиться, часом, радикальніше оновлювати й породний склад; вже закуплено насіння модрини, розширено лісопосадки дуба та деяких інших листяних порід. А головне, не захоплюватися створенням монокультур, – стверджують лісівники, – тому що це згодом призводить до «виродження» породи на величезних ділянках.

Володимир ВАСИЛЬЧУК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top