Ліс і клімат

Як адаптувати українську лісову галузь до нових погодних умов.

Про зміни клімату сьогодні не говорить хіба що лінивий. Підвищення температури, зростання швидкості відру, нерівномірність опадів впливає на все живе – від людини до бактерій. Що вже говорити про ліс – упродовж кількох років світові вчені вивчають як підвищення температури світового океану впливають на рослинність і все живе. Нещодавно буревій на Житомирщині за кілька хвилин знищив 100 га лісу – це теж наслідок цих тенденцій. Зростання температури призводить до утворення небезпечних стихійних явищ – буревіїв, смерчів тощо. Є світові дослідження впливу зміни клімату на ліси, і є дослідження щодо українських лісів. На жаль, вони – невтішні. Але все по порядку.

За словами кандидата географічних наук, наукового співробітника Українського гідрометеорологічного інституту Державної служби з надзвичайних ситуацій та НАН України Віри Балабух, основна проблема не в тому, що змінюється температура, а в тому, що вона зростає за дуже короткий термін.

– За період з 1988 по 2017 роки темпи зростання температури в Україні і світі були найвищими за всю історію синоптичних і кліматичних спостережень. При цьому Україна належить до тих регіонів у світі, де темпи зростання температури є найвищими. Наприклад, у районі Каспійського, Північного морів, а також у полярних широтах температура загалом за цей час зросла на 0,5–07, градуса. В Україні змінюється кліматична норма: у січні та серпні ми спостерігаємо найбільш аномальні температури: зростання на 1,5 градуса, – розповіла Віра Балабух.

За її словами, внаслідок цього в Україні зростає тривалість бездощового періоду, і не тільки на півдні, а й в усіх регіонах. З іншого боку, при зростанні температури збільшується кількість хмар. Це призводить до інтенсивних злив, шквалів, випадання граду. Погода «поляризується»: то посуха, то сильні опади.

Чого від цього можна очікувати? За даними Міжнародної кліматичної організації ІСРР, є три сценарії: песимістичний, оптимістичний та реалістичний. За реалістичним сценарієм температура в Європі до 2100 року зросте на 3–5 градусів. В Україні, за даними Віри Балабух, температура вже підвищилася більше, як на 1 градус. Прогнозується, що до 2030 року вона збільшиться ще на 0,4 градуса, а до 2050-го – на 1,5 градуса. Найбільше – на Сході України (як це є й зараз), і до 2100 року вона може зрости на 3 градуси. При цьому найбільший ріст температури може бути восени. Процеси сильно вплинуть на кількість опадів: їх стане менше, особливо – взимку. Прогнозується, що дефіцит вологи в Україні може становити 26%.

До чого це призведе – вітри, стихійні явища, дефіцит вологи та вища, ніж, зазвичай, температура? Кандидат географічних наук, науковий співробітник кафедри метеорології та кліматології Національного університету ім. Тараса Шевченка Ольга Шевченко вважає, що перед лісовим господарством, і не лише вітчизняним, а й світовим загалом, стоїть низка викликів і завдань. Зокрема можуть зникнути деякі аборигенні види рослин, натомість приживатимуться інвазійні. Зросте вплив шкідників на ліси.

– Умови стануть менш сприятливими для росту аборигенних видів деревини (деградація ґрунтів, ерозії, ущільнення ґрунтів, дефіцит водних ресурсів). Натомість аборигенів витіснятимуть інвазійні види. Негативні зміни в екосистему позначаться, і вже позначаються на продуктивності лісів і якості деревини. Зокрема це стане наслідком змін, власне, циклів репродуктивності деревини, – розповіла Ольга Шевченко.

Науковці Національного лісотехнічного університету України вважають, що інвазійні види серйозно загрожують біорізноманіттю лісів. При цьому процес поширення інвазійних шкідників і хвороб у світі (і Україні) набуває таких масштабів, що наукова спільнота та лісівники не встигають вчасно відреагувати. В Європі дослідили, що 42% всіх шкідників, які спричинюють хвороби у лісах Старого Світу, належать до інвазійних. На жаль, в Україні, через брак коштів й інші чинники, над цією темою працюють мало.

За підтримки міжнародних інституцій в Україні провели оцінку уразливості лісів України до зміни клімату. Кандидат фізико-математичних наук, науковий співробітник Українського гідрометеорологічного інституту Світлана Краковська, яка, окрім іншого, займалася питаннями вивчення змін клімату на українській антарктичній станції «Академік Вернадський», розповіла, що, за песимістичним сценарієм, до 2100 року кордони кліматичних зон в Україні зміщуватимуться на північ – зростатиме температура і знижуватиметься рівень зволоження.

– Не хочу нікого лякати, але перспективи в нас – невеселі… Очевидно, що ці зміни призведуть до зменшення лісових площ в Україні, заміні зональних типів рослинності, зниження життєздатності лісів, їх стійкості до шкідників і хвороб, збільшення частоти і площі пожеж (особливо в хвойних лісах). Також це вплине на зниження продуктивності і товарності деревостанів, зміни природного складу лісів, а також зниження лісового біорізноманіття, – наголосила Світлана Краковська.

Експерти наголошують, що в таких умовах необхідно формувати політику адаптації лісів до зміни клімату. Зокрема науковці наголошують на перехід до принципів сталого лісокористування. І розробка Лісової стратегії могла б стати фундаментом, на якому б вибудовувалася вся політика адаптації лісового господарства до зміни клімату. Наковці та громадськість вже напрацювали багато пропозицій та рекомендацій щодо Лісової стратегії. Також важливою передумовою збереження лісів та адаптації їх до кліматичних змін, на думку науковців, найперше, створення системи обліку та моніторингу лісів. Це дало б змогу інформувати працівників лісового господарства про зміни функціонування лісу на ранніх стадіях.

Але чи почує це влада? Адже в програмі переможців президентських виборів у тій частині, яка стосувалася політики щодо лісів, ішлося лише про те, що ліси не можна вирубувати. Натомість Україні потрібна Лісова стратегія та Національна стратегія адаптації до зміни клімату. Подібні важливі нормативні документи давно діють в Євросоюзі.

Оксана МИКОЛЮК,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top