Баланс суспільного і приватного

Про лісове господарство Латвії.

Більше половини території Латвійської Республіки (52,2%) займають ліси. Це майже вдвічі перевищує середній світовий показник та відносить Латвію до найбільш лісистих країн Європи. Незважаючи на малу територію, країна є одним із лідерів у лісопромисловій галузі в ЄС.

Стан лісового фонду

Латвія – невелика за розміром прибалтійська держава (64,5 км кв.), однак за показником лісистості вона посідає четверте місце в Європі, поступаючись Фінляндії, Швеції і Словенії. Латвія розташована в зоні змішаних лісів, проте найбільшою лісогосподарською цінністю є хвойні ліси. Приблизно 45% запасів деревини становить сосна і ялина. У листяних лісах переважає береза, яка, з точки зору комерційної вартості, також є достатньо цінною сировиною.

За останніми даними, площа латвійських лісів становить майже 3,65 млн га, а забезпеченість лісом перевищує 1,2 га на одного жителя. Половина площі належить державі, інші 47,1% – приватним власникам як фізичним, так і юридичним особам, і 2,9% – муніципалітетам. За останні 70 років площа лісових угідь на території Латвії зросла майже вдвічі, а запас деревини на корені збільшився в 3,8 рази, склавши майже 670 млн куб. м. Важливою перевагою латвійських лісів є те, що їх загальний стан кращий, ніж у середньому в світі, а площа відновних лісів постійно збільшується. Так, за даними Центрального статистичного бюро Латвії, у 2016 році було відновлено 38,6 тис. га лісу.

Збільшення площі лісів, ресурсів комерційної деревини і попиту на деревні матеріали, а також приватизація лісів призвела до зростання вирубки та експорту лісоматеріалів. Так, за останні 10 років щорічні обсяги лісозаготівлі збільшилися з 4 до 10–14 млн куб. м деревини. В середньому за рік заготовлюється близько 12 млн куб. м деревини, що менше природного приросту. До прикладу, у 2016 році обсяг вирубки склав 10,6 млн куб. м деревини, з них 5,1 млн куб. м (48,4% від загального обсягу вирубки) видобуто в державних лісах і 5,4 млн куб. м (51,6% від загального обсягу вирубки) – в лісах, що належать приватним власникам, органам самоврядування та іншим власникам. При цьому, у 2016 році, у порівнянні з попереднім роком, було вирубано деревини на 70,7 тис. куб. м менше. Слід зазначити, що Латвія, як й інші прибалтійські країни – Литва та Естонія, значну частину лісу на корені продають на аукціонах.
Державна частка лісів управляється державним акціонерним товариством «Латвійські державні ліси» (LVM). Сьогодні в Латвії 144 тис. приватних власників лісових угідь, що становить 7,2% населення. Лісоволодіння площею 5 га займають близько 60% (10,4% площі). Слід відзначити, що інте­реси суспільства, держави, лісовласників і лісопромисловців збалансовуються за допомогою громадських організацій. Наприклад, у країні діє Центр послуг лісових консультацій, який є структурним підрозділом Латвійського центру сільських консультацій. Структура охоплює всю територію Латвії і займається інформуванням, консультацією і навчанням власників лісів та громадськості управлінню лісами.

Крім того, важливим інструментом лісової політики Латвії є планування. Плани рубань лісу і лісогосподарських заходів складаються таким чином, щоб забезпечити лісокористування згідно з вимогами чинного лісового законодавства. Приватні лісовласники складають такі плани за підтримкою державних органів управління лісами. В цьому процесі беруть участь громадські організації, які відстоюють інтереси як місцевого населення, так і суспільства в цілому. Таким чином досягається збалансування інтересів суспільства, держави, приватних лісовласників і лісопромислових компаній.

Латвійська деревообробка

Після відновлення незалежності Латвії лісова і деревообробна промисловість стали одним із основних секторів економіки країни. Так, за даними Центрального статистичного бюро Латвії у 2017 році частка лісового господарства, деревообробки і виробництва меблів у структурі ВВП Латвії становила 5,2%, а обсяг експорту досяг 2 млрд євро або 20% загального обсягу. На сьогодні частка лісової індустрії в загальній сумі доданої вартості, що створюється в промислових галузях економіки країни, становить понад 27%. Латвійська деревообробна промисловість, насамперед, орієнтована на виробництво експортної продукції і є однією з найважливіших складових експортного потенціалу країни. Сьогодні в лісовій галузі працюють 27% усіх зареєстрованих у Латвії підприємств, а п’ята частина жителів країни зайнята у лісопромисловому виробництві. Малі та середні підприємства є основою галузі і виробляють в основному так звану нішеву продукцію (меблі для саду, будинки, столярні вироби, упаковку тощо). Крупні підприємства випускають вироби з більш високою доданою вартістю (дерев’яні несучі конструкції, імпрегновані вироби, будівельні матеріали і т.п.).

В останні роки виробництво дешевих виробів із дорогих сировинних матеріалів стало економічно невигідним. Тому на підприємствах галузі відбувається заміна обладнання, впровадження сучасних технологій та виробництво нової продукції. Завдяки цьому створюється продукція з більш високою доданою вартістю, яка експортується, приносячи країні валюту.

Пиломатеріали та круглий ліс традиційно є основною експортною продукцією галузі. Імпорт кругляка на 30–40% перевищує експорт і здійснюється в основному з Естонії, Литви, Швеції та Фінляндії. А от у секторі паливної деревини Латвія посідає сьоме місце в ЄС. Так, у 2017 році процентна частка Латвії у світовому виробництві деревних пелети становила 5%, а експорту – 8%.

Сьогодні Латвія експортує багато продукції вторинної переробки деревини, зокрема, меблі, столярні вироби, дошки, бруси, сировину для целюлози, фанеру, колоди. Основні країни – імпортери латвійської продукції – Данія, ФРН, Швеція, Естонія, Великобританія, Литва, Норвегія, Франція, Польща.

Понад 700 малих і середніх підприємств займаються виробництвом меблів. Велика частка меблевої продукції експортується, і з кожним роком вона лише зростає. Найбільш великі експортери латвійських меблів – країни ЄС. За 2017 рік оборот латвійських виробників меблів виріс майже на 10% до 150 млн євро. Поступово збільшуються обсяги експорту паперу і картону, дерев’яної тари і дерев’яних будівельних складових компонентів.

Слід зазначити, що розвитку латвійської деревообробної індустрії сприяє широкий доступ до місцевих та імпортних ресурсів лісоматеріалів, кваліфікована робоча сила, а також здатність галузі до постійної модернізації. Також у Латвії традиційно сильна наука, пов’язана з лісом і деревопереробкою. Зокрема свій вклад у підтримку галузі роблять провідні науково-дослідні організації, такі як: Державний інститут хімії деревини, Інститут лісівництва «Силава», Інститут досліджень і розвитку лісу і продуктів з деревини.

Загалом, латвійська лісова політика спрямована на довгостроковий розвиток лісового господарства, ринкових економічних відносин та сталого лісокористування, що і є основним чинником успіху галузі. Вона базується на таких принципах, як ведення лісового господарства за міжнародно визнаними критеріями та індикаторами сталого управління лісами, невиснажливість і дохідність лісокористування, роздільність функцій державного управління лісами і господарської діяльності, пов’язаної з відтворенням і використанням лісових ресурсів.

Олександр КОЗКА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top