Прискіпливий лісозахист

Чим корисна Україні білоруська служба охорони, нагляду та моніторингу за лісом?

Реформуючи будь-яку галузь, багато в чому намагаємося запозичити «чуже», мовляв, іноземці на чомусь знаються краще та мають більший досвід. Якщо іти за цим принципом у лісовому секторі, то цікавим видається досвід білорусів у захисті лісу від шкідників, пожеж, всихання, та й загалом уся їхня управлінська система у цій сфері. Приміром, при Міністерстві лісового господарства Білорусі працює державна установа «Біллісозахист». Тут знають про стан лісу абсолютно все – у цифрах, звітах та прогнозах. Для збору даних використовують не лише традиційні методи, а щоб оперативніше виявляти всихання соснових насаджень, застосовують квадрокоптери. Та найважливіше – на основі зібраних даних складають прогнози, що може зашкодити лісам у найближчій перспективі. Детальніше про роботу державної установи із захисту та моніторингу лісу «Біллісозахист» розповів її головний інженер – Сергій Жданович.

– Пане Сергію, чим займається ваша установа та в яких саме напрямках проводяться дослідження?

Сергій Жданович

– Наша організація уповноважена Міністерством лісового господарства проводити лісопатологічний моніторинг. Ми координуємо його з усіма відповідними юридичними особами лісових господарств, відслідковуємо, робимо державний контроль за виконанням плану лісозахисних заходів, проведенням оздоровчих заходів, санітарними рубками, феромонним наглядом. Тобто стежимо за лісозахисною діяльністю лісгоспів, також надаємо інформаційну підтримку іншим юридичним особам лісового господарства, які лісгоспам не підпорядковані.
Наше основне завдання – здійснення державного контролю за лісозахисними заходами. Наші співробітники щомісяця виїжджають у лісгоспи, де є проблеми зі всиханням насаджень, спалахи хвоє-листяних шкідників чи інші хвороби лісу, і здійснюємо контроль за своєчасним вжиттям заходів у боротьбі зі шкідниками, за дотриманням документації з лісозахисту. Потім даємо рекомендації у випадку складних ситуацій для проведення тих чи інших лісозахисних заходів.

– Які результати ваших моніторингів за роботою лісгоспів?

– Ми звітуємо Міністерству лісового господарства про недоліки та виявлені порушення, хоча, звісно, зробленої роботи значно більше. На основі наших результатів та аналізу приймаються відповідні управлінські рішення. Крім того, ми щомісячно інформуємо лісогосподарські підприємства та інші відомства про актуальні питання з лісозахисту саме на кожен місяць, наприклад, де треба зробити облік певних шкідників, щоб звернути увагу на їхні спалахи.

– Як реагують на такий ретельний контроль та нагляд лісівники?

– Ми працюємо спільно. У нас лісозахисна служба вибудована таким чином: Міністерству лісового господарства підпорядковані ми, як державне підприємство республіканського значення, у кожній із шести областей Білорусі є провідний інженер-лісопатолог, який курує питання лісозахисту в своєму регіоні. У кожного лісгоспу є інженер-лісопатолог, який у рамках лісгоспу здійснює питання лісозахисту. Тобто працює багаторівнева система. Крім цього, щорічно публікуємо огляд лісопатологічної ситуації у лісовому фонді республіки Білорусь та робимо прогноз на наступний рік.

– Як ці дані, моніторинг та прогноз допомагають захищати ліс та складати план дій, щоб запобігати негативним ситуаціям?

– У нас збирається вся інформація про спалахи шкідників, про пошкодження лісу через несприятливі чинники навколишнього середовища. У кінці року ми складаємо план лісозахисних заходів на наступний рік. По кожній області прописані конкретні заходи, які вони повинні провести. Серед цих заходів – санітарні рубки, наземні обробки розсадників, лісових культур чи насіннєвих плантацій. Аналогічно область складає такий же план для лісгоспів, тобто кожен лісгосп має план лісозахисних робіт, який пов’язаний з аналогічним планом республіканським. Поквартально стежимо за виконанням усіх цих заходів. Звісно, плани доповнюються, зважаючи на поточну ситуацію.

– Що ваше підприємство радить лісгоспам для боротьби з всиханням дерев, бо зараз це гостра проблема для обох наших країн?

– Передусім, своєчасне проведення санітарних рубок, а ще краще, оперативно виявити уражені дерева, доки вони не перетворилися на сухостій, тобто коли шкідники знаходяться ще під корою дерева. Своєчасне виявлення, своєчасна вирубка, вивезення деревини до розльоту молодого покоління та очистка лісосіки від порубних решток – це все дозволяє мінімізувати поширення стовбурових шкідників у навколишніх насадженнях. Це основа, яка прописується та рекомендується лісгоспам.

– Ви стежите за ситуацією в лісі постійно, при цьому спалах короїдів у Білорусі був два-три роки тому, чи відмічали Ви у своїх спостереженнях якісь передвісники?

– Передвісники такі ж, як і в Україні, це посуха, вітровали та буреломи у 2016 році, пожежі після засухи. Усе це склалося в єдиний комплекс, ослабило насадження, сформувалася недостача кормової бази для шкідників, і все це стало причиною їхнього сплеску. У нас найбільші регіони всихання на кордоні з Україною, у південних областях, зокрема, у Гомельській та Брестській, ці регіони мають найбільші обсяги всихання.

– Зважаючи на це, які можуть бути спільні проекти між двома країнами у збереженні лісів?

– У нас досить добре працює система моніторингу, зібрана велика база даних, наприклад, з 2016 року у нас іде щомісячний облік соснових насаджень, які пошкоджені стовбуровими шкідниками і які потребують суцільних санітарних рубок. Це цінна інформація для складання майбутніх прогнозів. У нас працює близько 50 метеостанцій, мережа феромонного нагляду за різними видами короїдів. Тобто всі ці дані можна зібрати в єдину картину та спільними зусиллями розробляти прогнози виникнення таких спалахів як на близьку перспективу, так і далеку.

– Які нові виклики зараз стоять перед вашим підприємством?

– Є постійні проблеми, як хронічне ураження соснових лісів кореневою губкою, про що ми знаємо, а є дійсно нові виклики. У 2021–2025 роках планується державна науково-технічна програма, у рамках якої ми будемо розвивати дистанційне зондування землі, щоб виявляти осередки поширення шкідників. Спільно з нашим Інститутом лісу вивчаємо генетичні характеристики шкідників та деревних порід, апробуємо та реєструємо нові феромонні препарати, бо, крім короїдів верхових та шестизубчатих, є великі та малі соснові лубоїди. Також треба збільшувати стійкість лісонасіннєвих фондів сосни. Бо території, де були суцільні санітарні рубки, треба відновити, а робити це слід якісним садивним матеріалом, вирощеним із насіння з покращеними спадковими властивостями. Ми також приділяємо увагу захисту молодих насаджень від довгоносиків, від копитних, щоб виростити їх до віку зрілості.

– Наші вчені часто кажуть, що спочатку треба провести дослідження, а потім дати їх на випробовування у лісництво, у Вас саме так?

– Часто так і відбувається. Спочатку потужна технічна продукція з’являється, а потім вона впроваджується на виробництві. Незавжди наукові рекомендації можна застосувати на практиці, але все одно чимало досліджень ми проводимо спільно з лісівниками.

Інна ПОГОРІЛА,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top