Як врятувати сосну

Науковці на міжнародному рівні обговорюють проблему всихання.

Два дні – 12 й 13 червня – науковці України, Білорусі, Польщі, Німеччини та Австрії обговорювали процес, який вже більше 10 років турбує не лише українських лісівників, але й Європи та усього світу.

Перший день конференції

Велика конференц-зала НАН України зібрала фахівців лісу власне через тривожний стан вітчизняних соснових насаджень. Адже за словами першого доповідача – заступника Голови Держлісагентства України Володимира Бондаря, на початок поточного року площа всихання лісів становила більше 413 тис. га, лише насаджень сосни – більше половини ураженої площі.

«Проведені у багатьох країнах наукові дослідження дозволили зробити для України наступні висновки, – зазначив Володимир Налькович, – подальше зростання температури по всій країні, особливо у південній її частині. Протилежний тренд очікується щодо опадів: загальна кількість їх зменшиться як за рік, так і у вегетаційний період, особливо у південній частині України. Таким чином негативний вплив кліматичних чинників на лісові екосистеми буде продовжуватись, що призведе до подальшого їх послаблення і поширення осередків короїдів».

У Білорусі інтенсивність всихання соснових лісів – понад 208 тис. га у 2018 році. Тому перший день конференції був присвячений теоретичній частині проблеми. Провідні вчені лісового господарства Польщі, Німеччини, Австрії та сусідньої Білорусі поділилися спостереженнями та досвідом протидії цьому явищу, яке у нас набуває катастрофічного масштабу. Висновки фахівців однозначні: активне зниження стійкості лісів до впливу стресових чинників та масове поширення у них шкідливих комах – переважно стовбурових шкідників – призводить до широкомасштабних патологічних явищ у лісах. Адже крім двох країн, під егідою яких було організовано конференцію – України та Білорусі – масове всихання зафіксовано у інших країнах Європи, зокрема, Росії, Німеччині, Чехії, Угорщині, Словаччині, Румунії. Італії, Австрії, навіть скандинавських країнах, а також на американському континенті.

Чи можливо зупинити ці спалахи ураження короїдом? «Ні, неможливо, – констатувала представниця лісового відділення ФАО ООН Шірома Сатіапала. – Але ми можемо їх обмежити певним чином. Чи можемо ми створити більш стійкі ліси у майбутньому? Так. Ліси охоп­люють 31 відсоток земної поверхні. Здається, що це дуже мало, але 35 мільйонів гектарів втрачається щорічно лише через стовбурових шкідників. Усі ми говоримо про стале лісокористування. ФАО також проводило дослідження по короїду. І це лише приблизна картина, оскільки ми знаємо ситуацію лише по комахах-шкідниках. Але є й інші збудники хвороб лісу, тому що наші дані базуються на даних окремих країн. Проте саме спалахи короїда – дуже велика проблема. Соснові ліси, які зараз ростуть, були посаджені приблизно після Другої світової війни. Тому потрібно думати не лише про сьогодення, але й про майбутнє – ще через 40 років вже будуть інші ліси. Немає універсального методу протидії, і тому треба використовувати інтегровані методи. Ми маємо говорити і про інформованість населення. Аби забезпечити те, щоб люди сприйняли важливість санітарних рубок у лісах. Має бути кращий контакт між фахівцями і громадськістю, аби забезпечити це майбутнє».

Другий день міжнародної конференції

Польова екскурсія до Іванківського лісового господарства на Київщині другого дня мала стати наочним прикладом для посадовців, які розробляють та приймають закони України, що в’яжуть по руках лісівників у боротьбі зі шкідниками. І для депутатів, які голосують за закони, не вникаючи у їхню суть.

У Феневицькому лісництві було виділено кілька ділянок для наочного пояснення стратегії експансії комах-агресорів. Завдяки проведеній роботі разом із керівництвом держлісгоспу та лісництва старший науковий співробітник УкрНДІЛГА Василь Бородавка на кількох ділянка лісу, уражених короїдом, чітко і ясно пояснив учасникам конференції тактику жука-агресора. А вона дуже проста. Спершу на дерева нападає верхівковий короїд. Хоч крона вже суха і в погризах, проте стовбур ще живий. У цей час і потрібно проводити санітарну рубку у лісі. Це, у свою чергу, породжує протистояння лісівників та екоактивістів, які вважають через живий пеньок, що рубаються живі дерева. Шестизубчатий короїд нападає на сосну знизу стовбура. Це можна виявити по тирсі, що накопичується під стовбуром від ходів комах. Згори такі дерева важко відрізнити, якщо вони не уражені двома видами шкідника одночасно. От і виходить, що спочатку активісти питають лісівників «Чому ви рубаєте ліс?», то зараз вже по-іншому «Чому не рубаєте?» А куди ж рубати, коли прийнятий закон не дозволяє? Тому доводилося постійно чути від вітчизняних фахівців з трибуни: «Ми йдемо за короїдом».
На часті запитання зарубіжних колег: чому ж залишили уражені ділянки лісу, які треба вже знищити на корні, директор лісгоспу Олександр Калапац відповідав: «Не маємо права, закон не дозволяє». Так і не змогли іноземці зрозуміти українських лісівників – чому ж закон дозволяє короїду безтурботно вдосталь наїстися і відлетіти на нові ділянки шкодити здоровим деревам.

На жаль, на конференції не було жодного представника Міністерства екології та екологічних організацій, які так «вболівають» за український ліс та довкілля.

Зарубіжний досвід

Загальний висновок учасників конференції однозначний. На лісові насадження впливає комплекс чинників. А саме: глобальне потепління і шкідники. Зміни клімату призводять до зростання температури. Це, у свою чергу, разом із достатньою вологістю створює сприятливі умови для шкідливих комах. А саме: верхівкового та шестизубчатого короїдів. Світовий досвід боротьби з цим лихом існує чималий.

Так, у Польщі досконала нормативна база захисту лісів дозволяє запобігати поширенню усихання. Крім того, система накопичення фондів дає змогу без залучення коштів держбюджету швидко проводити відповідні оздоровчі заходи у лісах.
У Швеції та Німеччині лісівники намагаються бути швидшими за короїда. Не чекають, поки сосна всохне повністю, і заготовлюють її, аби максимально використати якісну товарну деревину.

У Білорусі через масове всихання лісів у 2017 році було введено режим надзвичайної ситуації природного характеру. І суцільними санітарними рубками було зрізано понад 20 тис. га дерев для захисту лісу. Для цього було залучено понад 5 тисяч осіб із інших господарств, відкладено планові рубки.

Варто зазначити, що у США та Канаді дійшли висновку: хімічні засоби боротьби тут не ефективні. Оскільки ці шкідники не стабільно перебувають під корою. А хімічна обробка отруює довкілля.

Тому, єдиним ефективним методом протидії шкідникам та хворобам поки залишається ліквідація осередків усихання. Тобто суцільні санітарні рубки.

То що ж робити?

Як зазначали у подальших виступах фахівці, після конференції залишилося більше запитань, ніж відповідей. Адже короїд, задля справедливості – лісова комаха, та ланка, яка тримає біологічні процеси лісової екосистеми. Він перетворює лежалу деревину на тирсу та сприяє її перегниванню. Інша справа, що кліматичні зміни створюють ідеальні умови для його комфортного життя, що, у свою чергу, дозволяє стрімко розростатися місцевій популяції шкідника. Одночасно від підвищеної температури слабшають захисні механізми сосни. Не лише сосна потерпає від короїдів, але через її домінування у штучних лісах, найбільше потерпають саме її насадження.

Науковці стверджують: існує два методи стримування короїда. Біологічний – використання ентомофагів або ворогів шкідника. Так, у 2018 році на ДСЛП «Харківлісозахист» розпочато вирощування такого ентомофага – мурахожука. Личинки та жуки цього «короїдного вовка» живляться яйцями, личинками та лялечками не лише короїдів, але й інших шкідників лісу. Технологію його розведення та відповідну лабораторію було отримано від колег із Туреччини та адаптовано до місцевих умов. Перші партії цих хижаків, вирощених тут, випущено влітку 2018 року у лісовому фонді Сумщини та Чернігівщини. За попередніми даними, межі осередків шкідника не поширилися навколо ділянок, на яких було висаджено хижака, а санітарний стан дерев тут не погіршився. Популяційні показники короїдів визначаться на модельних деревах після завершення розвитку весняного покоління шкідників. Тобто біологічні методи лише починають впроваджуватися.

Другий метод стримування короїда, і поки найефективніший, це – вибіркові, а у більшості випадків й суцільні санітарні рубки. Цінна деревина іде на розпил, а відходи та уражені короїдом частки дерев одразу спалюються. У Білорусі у 2017 році на окремих ділянках навіть проводилася дезінфекція ґрунту.

Але Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» та ряд санітарних правил і постанов гальмують оперативне реагування на ураження лісів шкідником. Крім того, стаття 39 Закону України «Про тваринний світ» забороняє проводити санітарні рубки якраз у період розмноження короїда. Феромонні пастки певною мірою допомагають, але не суттєво. Хіміотерапія теж має другий бік медалі, оскільки забруднює довкілля. От і виявляється, що українські соснові ліси практично відкриті для наступу короїда.

Тому й резолюцію міжнародної науково-практичної конференції можна звести до трьох основних тез:

  • Звернутися до Кабінету Міністрів України щодо внесення змін та доповнень до ряду законодавчих актів та нормативно-правових документів для оперативного прийняття управлінських рішень, що спрямовані на локалізацію осередків всихання та формування біологічно стійких насаджень;
  • У лісогосподарському виробництві ширше застосовувати поступові та вибіркові способи рубок, інші заходи спрямовані на формування соснових біоценозів природного походження, одночасно науковим установам поглибити дослідження у моніторингу та підвищенні біологічної стійкості соснових насаджень в умовах зміни клімату;
  • І науково-освітнім, і лісогосподарським закладам ширше висвітлювати сучасні проблеми лісового господарства серед широкої громадськості, залучати мас-медіа для формування позитивної думки населення до проведених заходів у лісовому господарстві.
    Ще ніколи український ліс так не потребував рішучих і оперативних дій. Інакше матимемо величезні екологічні і економічні втрати від дії шкідників і хвороб. Ведення лісового господарства в умовах постійної присутності гострих патологічних процесів і посилення впливу кліматичних змін – кризового сценарію всихання сосняків – потребує тактики на випередження.

Віталій ГОПКАЛО,
Газета “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top