Довкола сосни

У Києві відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Соснові ліси: сучасний стан, існуючі проблеми та шляхи їх вирішення»

Науковці, представники міжнародних організацій, фахівці лісового господарства України, Білорусі, Німеччини, Польщі та Австрії під егідою двох Національних академій наук – України та Білорусі – обговорили той тривожний стан соснових лісів, що вже тривалий час турбує не лише українських лісівників, але й усієї Європи. А саме – масове всихання дерев та особливості ведення лісового господарства у соснових лісах.
«В останні роки по всій території України спостерігається масове всихання більшості лісотвірних порід – ялини, ясена, дуба, граба, берези. Але найбільше занепокоєння викликає стан соснових насаджень, де пошкодження стовбуровими шкідниками, в основному короїдами, набуває катастрофічних масштабів, – наголосив у своєму виступі заступник Голови Державного агентства лісових ресурсів України Володимир Бондар. – Перші випадки пошкодження короїдами лісових культур були зафіксовані в 2017 році у Житомирській області. Проведені у багатьох країнах наукові дослідження щодо порівняння сьогоднішніх показників клімату і прогнозу дозволили зробити для України наступні висновки. Це – подальше зростання температури по всій країні, особливо у південній частині, протилежний тренд очікується щодо опадів: загальна їх кількість зменшиться як у середньому за рік, так і у вегетаційний період. Таким чином негативний вплив кліматичних чинників на лісові екосистеми буде тривати. Це призведе до подальшого їх послаблення і поширення короїда. Станом на перше січня 2019 року загальна проща всихання лісів в Україні становила приблизно 413 тис. га, з них насаджень сосни звичайної 223 тис. га, ялини європейської – 27 тис. га, дуба звичайного 100 тис. га, інших насаджень 64 тис. га».
Основними «героями» наукового зібрання стали два різновиди найпоширенішого лісового шкідника – короїд верхівковий та короїд шестизубчастий. Третій різновид – короїд-типограф – згадувався науковцями та фахівцями лісової справи трохи менше, оскільки він переважно заселяє ялинові ліси. Варто зазначити, що науковці Австрії, Польщі, Німеччини та навіть Білорусі не менше занепокоєні всиханням сосни у Європі. Проте з розумінням ставилися до українських колег через різні підходи влади до дозвільної боротьби із цим лихом.
«Проблема усихання лісів не є новою, ФАО працює над цим питанням вже більше 20-ти років, – повідомила в інтерв’ю журналістам представниця лісового управління ФАО Широма Сатіапала. – Якщо оцінювати ситуацію в Україні, то вона не є унікальною. Ця проблема актуальна й для інших країн Європи. Я дуже рада тому, що Національні академії наук України та Білорусі разом спілкуються і намагаються вирішувати цю проблему. ФАО ще з 2015 року надає допомогу Україні та Білорусі у цьому. Вже було проведено кілька експертних зустрічей, аби з’ясувати ситуацію та збільшити обізнаність серед експертів щодо цієї проблеми. На жаль, усі повинні зрозуміти, що на сьогодні не існує єдиного підходу як зупинити це всихання. Якщо ми говоримо про світові масштаби, то у північній Америці, США, Канаді та центральній Америці вже більше одного мільйона гектарів пошкоджено короїдом. Сьогодні ми також почули, яка ситуація в Німеччині та Австрії. На жаль, всихання неможливо контролювати. Навіть надійна експертиза, надійні знання і відповідне фінансування не можуть повністю зупинити шкідника. ФАО підвищує обізнаність і рекомендує, яким чином можна запобігти поширенню на великі території та створити надійні життєздатні насадження після того, як ліквідовано пошкоджені насадження. Я вже почула презентацію науковців та державних службовців з українського та білоруського боку і зрозуміла, що тут є достатня законодавча база, але потрібно її правильно і вчасно використовувати. Ще дуже важливо – підвищення обізнаності населення щодо цієї проблеми, бо воно повинно розуміти чому ліс рубають, що уряд не може зупинити інакше наступ короїда. Людям слід пояснювати, яким чином будуть створені життєздатні насадження замість пошкоджених короїдом всохлих насаджень. І дуже важливо, що є координація науковців України та Білорусі у цьому питанні».
А білоруські науковці підійшли до вивчення поширення та спалахів чисельності шкідника дуже ґрунтовно. І це у майбутньому може зіграти вирішальну роль у спільному стримуванні короїда. Суттєвий акцент першого дня конференції було поставлено на своєчасному проведенні вибіркових санітарних рубок і суттєвій зміні підходів до проведення рубок догляду. А також переформуванню монокультур сосни, тобто створення часткових культур листяних порід у прогалинах та вікнах, що утворилися внаслідок «господарювання» шкідників.
Другий день конференції був присвячений практичній роботі – польовій екскурсії до Іванківського лісового господарства, що на Київщині.

Віталій ГОПКАЛО

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top