ЛІСОВІ КЛАСТЕРИ

Останнім часом у Карпатах активно обговорюються можливості формування лісових кластерів

Мова йде про розвиток галузевих об’єднань та мереж для координації інтересів сектору, які формально виражаються у формуванні кластерів – груп галузей та організацій, взаємопов’язаних відносинами купівлі-продажу, та/або тих, які мають спільну інфраструктуру, замовників і персонал, чия взаємодія сприяє конкурентній перевазі та кращому й ефективнішому використанню природних ресурсів для користі всіх сторін.

Ситуація

Карпатський регіон України – найбагатший у нашій державі на лісові ресурси. Середня лісистість території Карпат досягає 39 відсотків, загальний запас деревостанів оцінюється в 0,52 млрд куб. м. Ліси дають сировину для різних галузей економіки, мають протиерозійне, кліматичне, санітарно-оздоровче, природоохоронне та соціальне значення.

Водночас до сьогодні не існувало цілісних рамок, які б об’єднували лісогосподарську та деревообробну галузі, а також пов’язані з ними інші галузі, такі як туризм на базі лісових екосистем. Через те ці галузі часто розглядаються як ізольовані, їх компоненти та зв’язки між ними неузгоджені, лісогосподарська та деревообробна галузі не враховуються або враховуються поверхово в процесі прийняття рішень органами влади. Одним із побічних наслідків такої ситуації є вкрай низький рівень співпраці між учасниками лісового сектору – лісівниками та деревообробниками, постачальниками продукції для галузі та її виробниками, науковими закладами, які готують фахівців для галузі, що аж ніяк не сприяє ефективній роботі лісового сектору та сталому розвитку територій.

2006 року для проекту FORZA стала очевидною потреба звернути увагу органів влади та громадськості на необхідність цілісного сприйняття всього процесу використання деревинних і пов’язаних з ними недеревинних ресурсів та сприяти кооперації між його учасниками. Так виникла ідея проведення кластерного аналізу лісового сектору Карпатського регіону України та розроблення рекомендацій для кластерного менеджменту.

Обласні державні адміністрації Закарпатської, Івано-Франківської, Чернівецької та Львівської областей 2007 р. висловили зацікавленість у проведенні кластерного аналізу лісового сектору Карпатського регіону України і готовність надати інформацію та людські ресурси для виконання аналізу, підписавши відповідний меморандум про взаєморозуміння. На цій основі Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства FORZA підтримав проведення кластерного аналізу лісового сектору Карпатського регіону. Протягом 2007–2008 рр. над ним спільно працювали Національний лісотехнічний університет України (НЛТУУ), за методичної підтримки Міжнародного інституту лісу та деревини Університету Мюнстера (Німеччина), та численні українські партнери і зацікавлені сторони. Фінансову підтримку надала Швейцарська агенція розвитку та співпраці. Приклади найбільш відомих кластерів у галузях: комп’ютерної техніки та інформаційних технологій – у Силіконовій долині (США) зв’язку й телекомунікацій – у Гельсінкі (Фінляндія), кіновиробництва – в Голлівуді (США), аерокосмічної промисловості – в Московській області (Росія). В Україні відомі будівельний кластер у Хмельницькому, народних промислів в Івано-Франківську, видобутку та переробки каменю в Житомирі. Ключові висновки і рекомендації кластерного аналізу Кластерний аналіз продемонстрував, що в Карпатському регіоні є хороший потенціал для формування та розвитку лісового кластеру.

Перший в Україні ґрунтовний аналіз можливостей усіх галузей економіки, які використовують лісові ресурси, засвідчив, що лісовий сектор карпатських областей посідає четверте місце в економіці, коли його розглядати як можливий кластер – взаємопов’язаний комплекс, куди входять лісове господарство, деревообробка, лісовий туризм, недеревинні продукти лісу і т. ін. Лісовий сектор Карпатського регіону працевлаштовує майже 52 тисяч чоловіків та жінок на більш ніж двох тисячах підприємств різних форм власності. Усі ці фактори засвідчують важливе соціально-економічне значення цього сектору в економіці регіону. Чотири основні складові кластеру (лісове господарство, деревообробка, виробництво продукції з деревини та меблеве виробництво, паперово-целюлозне виробництво) становлять приблизно 90 відсотків усього обсягу виробництва сектору, хоча можливості щодо суттєвого збільшення доданої вартості ним ще повністю не використано. Зважаючи на велику соціально-економічну значущість таких складових, як лісовий туризм, використання недеревинної лісової продукції, відходів лісозаготівлі та деревообробного виробництва, їх питома вага у кластері, на думку експертів, має найближчим часом значно зрости. За результатами аналізу, в Карпатському регіоні існує значний потенціал для підвищення ефективності використання лісових деревинних ресурсів та інших корисних властивостей лісів за рахунок застосування методів наближеного до природи лісівництва.

Кластерний аналіз показує, що в Карпатському регіоні потенційна площа у всіх категоріях та вікових групах лісів, на якій могли б проводитися лісогосподарські заходи з поступового перетворення одновікових чистих деревостанів у різновікові мішані багатоярусні насадження методами наближеного до природи лісівництва (рубками переформування), може щорічно становити від 40 до 60 тис. га. При цьому лісове господарство, зберігаючи лісові ландшафти, сприятиме розвитку рекреаційних зон та щорічно може додатково отримувати 2–2,5 млн куб. м деревини. Окрім того, існує реальний потенціал для посилення позицій лісового кластеру в таких напрямах, як деревообробка, дерев’яне будинкобудування, лісовий туризм, переробка недеревинної лісової продукції. Завдяки цьому можливе створення нових робочих місць та підвищення доходів населення.

Переваги участі в кластері

Кластер – це не щось таке, що створюється з нуля. Навпаки, кластери формуються виходячи з потреб, на основі використання наявних можливостей підприємств і за обов’язкової підтримки органів влади. Очевидно, що для бізнесу тісніша співпраця з постачальниками і клієнтами в рамках регіонального кластеру забезпечить нові ринки збуту, зменшить вартість трансакцій, посилить міжфірмові потоки ідей. У кластері зацікавлені не лише бізнес-структури. Розуміючи, що кластери – це інструмент поліпшення конкурентоспроможності економіки, Міністерство економіки розробило проект Концепції кластеризації економіки України, а Мінрегіонбуд пропонує Національну стратегію формування та розвитку транскордонних кластерів.

Органи влади взагалі є невід’ємною частиною кластеру, оскільки саме від них залежить створення та постійна підтримка сприятливих макроекономічних умов для роботи учасників ринку. Від більш тісних взаємовідносин, що формуватимуться і постійно підтримуватимуться завдяки запровадженню регіональної лісової кластерної моделі розвитку, виграють усі: бізнес (лісгоспи, деревообробники, меблевики, турагенції, інші учасники лісового сектору), влада і громади.

Перспективи застосування кластерного аналізу та кластерного підходу в лісовому секторі

Інформація про хід виконання та результати кластерного аналізу регулярно надається партнерам та засобам масової інформації в Закарпатській, Львівській, Івано-Франківській, Чернівецькій областях. Завдяки створенню мережі зацікавлених сторін у процесі виконання дослідження налагодилися постійні міцні зв’язки підприємств та неурядових організацій із владою. Саме такі зв’язки, а також постійна просвітницька робота щодо переваг кластерного підходу для підприємств лісового сектору стали одним із поштовхів для реалізації кластерної концепції.

Останнім часом у Карпатському регіоні нашої держави активно обговорюються можливості формування потенційних лісових, деревообробних, меблевих та інших кластерів у кожній області. В Закарпатті, наприклад, один з таких кластерів може базуватись на виробництві дерев’яних будинків. У цьому випадку в кожному проекті з виробництва житлового дерев’яного будинку «під ключ» могли б узяти участь близько 22 типів акредитованих фахових підприємств (від постачальників столярних виробів, підлогових покриттів, підприємств з виконання загальнобудівельних, покрівельних, сантехнічних робіт, до транспортних, рекламних, фінансових та інших організацій).

За підрахунками, кожен такий проект може працевлаштувати до 850 людей у таких різних галузях. У Львівській області наразі обговорюється формування деревообробного та меблевого кластеру за активної участі та підтримки обласної державної адміністрації та Федерації ділових кіл. Такий кластер, або комерційно зорієнтована співпраця між різноманітними зацікавленими сторонами в ланцюгу виробництва та збуту зі специфічними практичними навичками, контактами кожного підприємства забезпечить надійних партнерів, а отже, гарантує задоволеного споживача в кінці ланцюга.

Дуже добре розуміє важливість формування добровільних об’єднань самостійних юридичних осіб для підвищення конкурентоспроможності економіки та стимулювання зростання соціально-економічного розвитку регіону Чернівецька облдержадміністрація. Саме за втілення в життя зазначеної мети один з районів області, Путильський, за дорученням голови держадміністрації визначено пілотним районом щодо формування лісових деревообробних кластерів у Чернівецькій області. В цьому районі вже створено Координаційну раду з проведення кластерних досліджень. 

До того ж, аби прискорити передачу нових знань та ноу-хау майбутнім спеціалістам лісової галузі, починаючи з лютого 2010 р. у навчальну програму Національного лісотехнічного університету України (м. Львів) впроваджується нова дисципліна «Кластерний підхід і кластерний аналіз у лісовому секторі». Нова навчальна дисципліна допоможе готувати фахівців, які володітимуть найсучаснішими знаннями та навичками щодо застосування кластерного підходу як інструменту сталого розвитку на базі практичних прикладів з лісового та інших секторів України. Окрім того, лісові кластери, що зароджуються, мають постійного партнера – проект FORZA, який ще протягом 2009-2010 рр. років підтримуватиме кластерні ініціативи в Карпатському регіоні.

Спільні скоординовані зусилля учасників кластеру на різних рівнях (органів влади, бізнесу і громади) згодом обов’язково сприятимуть підвищенню ролі лісового сектору та поліпшенню добробуту громад у Карпатському регіоні.

Радміла УСТИЧ, координатор сектору економіки Швейцарсько-українського проекту розвитку лісового господарства в Закарпатті FORZA
© “Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top