РІВЕНЬ ЗАГРОЗИ

Як захистити українські ліси від шкідників та хвороб 

В останні роки складною проблемою залишається захист лісів від пошкодження їх шкідниками та хворобами. 
Усі ми чули про загальне погіршення екологічної ситуації в Україні та глобальні зміни клімату, які негативно впливають на природні і, особливо, штучні екосистеми, знижуючи їх природну стійкість до ураження хворобами та пошкодження комахами. Тут треба відзначити, що осередки комах-шкідників завжди були, є і будуть існувати, проте рівень їх загрози різний у різних кліматичних зонах.  
Відомо, що найстрашнішими і найтривалішими є масові розмноження комах у лісах, які ростуть на межі свого ареалу (південні і східні області України). Таким чином небезпека масових розмножень комах у цих регіонах існує постійно. За останні 10 років саме у 2012–2013 рр. значно збільшилися осередки шкідників лісу на сході України, загальна площа цих осередків на сході та півдні країни перевищує 265 тис. га. Але тут більш наглядним показником буде не наявність осередку, який може існувати 100 років, але не становити загрози лісу, а ті площі, які потребують проведення заходів боротьби. Так, у 2013–2014 рр. завдяки проведенню своєчасних та ефективних заходів контролю чисельності шкідників із використанням вірусних інсектицидів і сучасних хімічних препаратів значно знижено площі осередків рудого і звичайного соснових пильщиків. Наприклад, у 2014 р. по Херсонській та Луганській областях цей показник знизився у 2-4 рази. Щороку вдається зберегти насадження від масового об’їдання та ослаблення.
 
Але ж закони природи змінити неможливо – південно-східний регіон – зон постійно діючих осередків шкідників, тому на зміну сосновим пильщикам приходять нові види, які займають вільну екологічну нішу. І замість соснових пильщиків із 2012 р. почали з’являтися пильщики-ткачі, що також загрожують лісам. 
 
Діють також осередки хвоєлистогризів в інших регіонах України. У 2014 р. площа зареєстрованих осередків шкідників лісу в центральних регіонах становить 123 тис. га, що в порівнянні з 2013 р. менше на 68 тис. га (або на 59%). У загальній структурі видового складу шкідників лісу 65% становлять осередки звичайного соснового пильщика, які зосереджені в Житомирській, Київській, Черкаській і Чернігівській областях. 
Стовбурові шкідники теж посідають особливе місце серед шкідливих комах лісу. Необхідно звернути увагу, що більшість цих видів – технічні шкідники, які беруть участь у розкладанні деревини. Лише окремі види стовбурових комах за сприятливих умов для їх розмноження можуть завдавати шкоду життєздатним деревам. Але це дуже небезпечні види, серед яких сумнозвісний короїд-типограф, який ущент знищує ялинові насадження, особливо ослаблені гнилями чи стихійними явищами. Такі види як дубовий заболонник, вершинний та шестизубий короїди, також можуть завдати значної шкоди лісовим насадженням. 
 
Останнім часом окремою проблемою стає можливість переносу стовбуровими комахами на собі так званих офіостомових грибів та інших хворобоутворюючих патогенів. Так, протягом останнього десятиліття в Європі та інших частинах світу було проведено комплексні дослідження щодо вивчення спектра грибів, які переносяться стовбуровими комахами. 

 

 
Комахи переносять і офіостомові гриби, і кореневу губку, і збудників інших гнилей та хвороб лісу. В Україні, на жаль, вивчення цієї проблеми було розпочато лише кілька років тому, коли виникла проблема сильного куртинного всихання сосни звичайної в Поліських регіонах (вперше помічено в 2012 р.). Ураження дерев проявляється в пожовтінні, а згодом і побурінні хвої, починаючи з верхньої частини крони та кінців скелетних гілок. Крім того, вищезгадані гриби призводять до ураження деревозабарвлюючими грибами та, відповідно, до втрати технічної якості лісопродукції. 
Останніми роками в лісових насадженнях України спостерігається негативна динаміка збільшення (до 30%) площ – діючих осередків хвороб лісу по всіх регіонах. Так, 60% площ суцільних санітарних рубок було проведено через пошкодження насаджень хворобами. У загальній видовій структурі хвороб домінуюче місце належить осередкам кореневої губки. Попри значну дослідницьку роботу в багатьох країнах світу, ефективних методів захисту соснових насаджень від кореневої губки досі немає. Низька ефективність наявних методів боротьби з хворобою зумовлює активне проведення лісівничих заходів, а також зосередження наукових і виробничих зусиль на створенні резистентних до цієї хвороби насаджень на молекулярно-генетичному рівні. 
 
Особливе місце серед проблем лісозахисту посідає проблема масового всихання ялинників у Карпатських горах України і Європи. Чорно-сірі плями мертвого лісу на зеленому тлі Карпат жахають своїми розмірами та інтенсивністю розростання. 
Нині всиханням охоплено площу понад 35 тис. га, інтенсивність процесу всихання за останні 7–8 років збільшилася з 8% до 18%. Проведені наукові дослідження визнали надзвичайну ситуацію, спричинену природними чинниками, серед яких виділено три переважаючі фактори всихання: клімат, коренева губка і короїд-типограф. Уже схвалено Держлісагентством України розроблений науковцями збірник рекомендацій із ведення лісового господарства в Карпатах, який дає можливість здійснити переформування насаджень у всихаючих ялинниках. 
 

 

Варто також звернути увагу на проблему створення лісових культур. Складна лісопатологічна ситуація країни та глобальні кліматичні зміни впливають, насамперед, на молоді насадження. Оскільки більшість лісових культур – штучні екосистеми, для їхнього «перетворення» на повноцінні насадження потрібно докласти багато зусиль і витратити значні кошти. Це як виховання дітей, яке потребує від батьків довгих років тяжкої і копіткої праці, моральних і матеріальних зусиль, а результат буде відстрочений на роки. Крім того, лісові культури характеризуються нижчою стійкістю до дії комах, коренегризів і хвороб, ніж лісові насадження. Тому захист лісових культур – це питання, на якому просто неможливо заощаджувати. До того ж сьогодні, крім хрущів і комах, на культурах дедалі частіше трапляються нові, інвазивні і навіть карантинні види.

 

Через велику кількіть ландшафтних компаній, торгових фірм тощо, які імпортують декоративні рослини для садів і парків, на територію України ввозиться багато нових шкідників і хвороб, які можуть дати осередки масового розмноження або епіфітотії. Це ще одна загроза лісовим культурам. Варто згадати класичний приклад колорадського жука, завезеного з Америки, який багато років залишається «головним болем» усіх аграріїв.
Є сумні приклади і в лісовому господарстві. Наприклад, масове всихання ясена (збудник – новий гриб Hymenoscyphus pseudoalbidus) поширилося у Європі в останнє десятиріччя. У Литві за 10 років було уражено понад 40 тис. га насаджень, або 75 % усієї площі ясена, а у 2011 р. у Швеції ясен був включений до Червоної книги Швеції після епіфітотії хвороби. У 2012 р. спеціалістами ДСЛП «Харківлісозахист» було підтверджено молекулярними методами наявність збудника хвороби ясена і в Україні. Інший приклад – поширення збудників хвороби дотістромозу. Цей вид було завезено з Північної Америки; трапляється в 60 країнах, уражає більш ніж 80 видів хвойних. У 2004 р. спеціалісти ДСЛП «Харківлісозахист» і «Херсонлісозахист» цей інвазивний вид виявили в Херсонській і Миколаївській областях на великій площі культур сосни кримської, у 2011 р. – в Криму та в Запорізькій області, у 2014 р. – в насадженнях Луганської та Харківської областей. Ця хвороба уражає хвою і спричиняє всихання соснових культур і насаджень.
 
В останні роки стає актуальним також питання фітопатогенних для лісу нематод. Проникаючи в дерева, вони швидко спричиняють усихання насаджень – протягом кількох тижнів. На щастя, на сьогодні в Україні карантинних нематод не виявлено, але ж спеціалісти лісозахисних підприємств визначили фітопатогенних нематод, які спричиняють всихання соснових культур і молодняків. 
Тому хочеться ще раз привернути вашу увагу до проблеми лісозахисту. Це складне і багатогранне питання, яке потребує комплексного підходу і використання сучасних технологій для захисту культур і насаджень з урахуванням природних кліматичних зон. Так, наприклад, технології створення та захисту культур, які дають надійний 100% результат для одного регіону, не завжди можна використовувати для інших регіонів. Тому всі рекомендації та технології захисту лісів слід створювати з урахуванням різних лісорослинних умов.
 
Катерина Давиденко, 
 «Харківлісозахист»,
Володимир Чудак, 
 «Вінницялісозахист»,
Михайло Костриба, 
«Івано-Франківськлісозахист»,
© “Лісовий і мисливський журнал” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top