МИ НЕ ЗДОГАДУЄМОСЯ, ЩО ЇМО

Громадськість поставила низьку оцінку якості та рівню безпеки продуктів харчування, які виготовляються
в Україні

Український ринок заповнений фальсифікатами, неякісною і небезпечною продукцією, а споживач незахищений від підробок, обману, нечесних виробників та реалізаторів, – такий висновок експертів громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів», які провели дослідження продуктів харчування у великих містах України (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Донецьк).

Один із виробників потратив п’ять років для того, щоб зробити фальсифіковане масло – настільки «якісне», що аби встановити, що це підробка, фахівці змушені були освоювати нові методи тестування і контролю. Зразки продукції для тестування брали у великих супермаркетах, ринках, невеличких магазинах.

Рейтинг антигероїв такий: третє місце – молоко коров’яче «Українське» (Донецьк) – 81% рослинних жирів, на другому місці – філе мінтая (Київ), у складі якого знайшли аж 50% вологи, перше місце – сир «Російський», який на 100% складався із рослинного жиру.

– Ковбасні вироби ми перевіряли на наявність вологи, білка, глутамату натрію та на мікробіологічні показники. Практично в усіх – порушення технологій або наявність глутамату (в сирокопчених ковбасах та ковбасах вищого ґатунку його заборонено використовувати), або недостатньо білка, або забагато вологи. Глутамат використовують, щоб приховати дефекти сировини: коли м’ясо не зовсім доброї якості (тоді воно набуває іншого смаку і дефекти не відчуваються). Глутамат дуже небезпечний для дітей, у них виробляється зовсім інше сприйняття смаку (діти не сприймають натуральний смак, а хочуть їсти продукт з підсилювачем)… До речі, був такий випадок, коли в Дніпропетровську на одне з підприємств почали повертати із супермаркетів нереалізовану ковбасну продукцію. Почали виясняти причину: споживачу не подобається смак – звик до іншого, з глутаматом. Це – одна з небезпек, бо ми підсаджуємо споживачів на такий наркотик: без глутамату вони не можуть споживати продукцію.

До речі, його достатньо в чіпсах, продуктах швидкого приготування, – розповів начальник Українського наукового методичного центру оцінки відповідності та випробувань харчових продуктів Держпідприємства Укрметтестстандарт Володимир Семенович. – Часто виробники не дотримуються рецептур: наприклад, у ковбасі прописано певний відсоток яловичини, і певний – свинини. Яловичина дорожча, і її заміняють часто свининою. Це – порушення рецептури. Багато порушень і при приготуванні пельменів. В АТБ у Києві відібрали три види пельменів різних виробників (визначали фізико-хімічні показники, масову частку м’яса, наявність глутамату). Висновок: маса одного пельменя не дотримується – більше не м’яса, а тістової оболонки. В одному із зразків («Левада») виявили сою. Але тоді треба зазначити це на маркуванні, що продукт містить сою. І в усіх виявили вміст глутамату натрію. Тут він дозволений, але на маркуванні не було вказано, що він є. Це теж – обман споживача.


Неякісним виявилося і згущене молоко: у багатьох зразках воно більше, як на 50% складалося із рослинних жирів, хоча має бути зроблене із натуральних компонентів. У великих торгових мережах Києва знайшли сир твердий «Російський», який на 100% містив рослинні жири. Фахівці кажуть, згідно із нинішнім законодавством, виробник має право використовувати і рослинні жири, і спреди, і масло, але слід чесно вказати на упаковці склад продукції. І ця продукція має бути дешевшою. Також 67% рослинних жирів знайшли у кефірі «Селянський» – 67% (Донецьк), у сметані «Молочна компанія» (Київська область) їх було 72%. Не менше виявили і фальсифікованого масла. А протестувавши рибу, експерти прийшли до висновку, що купуючи її в супермаркетах, ми платимо … за воду. Так, згідно з ДСТУ, масова частка глазурі (льоду) у рибному філе не повинна перебільшувати 2,4%. Однак у Києві у відібраних зразках було 23%, і 45% льоду.


– Я – технолог, давно працюю і знаю, як працюють на заводі. Є підприємства добросовісні і недобросовісні. Торговельні марки, які зарекомендували себе, поставили перед собою завдання боротьби з фальсифікатом, з неякісним матеріалом, який поступає на виробництво: вони і провіряють продукцію, і запроваджують системи, рекомендовані ЄС. Перш, ніж виготовити продукцію, такі підприємства щодня проводять дегустацію, і підтверджується це документацією, – розповіла президент Об’єднання «Спілка молочних підприємств України» Лідія Карпенко. – Питання якості сировини, виробництва і транспортування на 100% лежить на виробнику. Але покарання за фальсифікацію – мізерні. При цьому в законодавстві є багато моментів, які не дозволяють контролювати виробника. Громадські організації за те, щоб вивести цих недобросовісних виробників з ринку. Як правило, це якісь маленькі підприємства, які атестовані в області, але які поставляють продукцію по всій Україні. Тому, що зараз наша торгівля не піддається ніякому впливу – досі немає у нас закону про торгівлю.
Небезпека в тому, що якщо продукт фальсифікується, то на нього береться найдешевший і найнеперевіреніший матеріал. У законі «Про безпечність і якість харчових продуктів» написано, що фальсифікований продукт відноситься до категорії небезпечних продуктів, а не неякісних, тому що ніхто не знає компонентів, з яких його виготовляли. Для прикладу, в Китаї фальсифікували сухе молоко меланіном (щоб було більше білка), від якого помирали люди. Коли ж фальсифікують соняшникову олію, ми навіть не можемо уявити, що в неї додають відпрацьовану оливу автомобілів, зазначають експерти, які проводили тестування.


– Державні органи влади не можуть контролювати якість та безпечність продукції, тому що чинним законодавством передбачено, що перевірити якість та безпечність продукції можна лише за бюджетні кошти, а проведення перевірки підприємства допускається лише після попередження за 10 днів. І за цей час можна приховати та завуалювати порушення. Цим користуються недобросовісні виробники, – вважає заступник голови Громадської організації «Громадський контроль захисту прав споживачів» Ольга Котехова. – Аналіз справ ринку виробництва продукції свідчить про те, що кількість порушень у сфері захисту прав споживачів за останній час не зменшується – ринок продовжує насичуватися фальсифікатами, сурогатами і небезпечними продуктами. Громадяни постійно незахищені. Саме громадськість має об’єднатися та спільно діяти. Більшість країн ЄС мають свої програми захисту споживачів, до яких долучається громадськість. В Україні ж виробники змагаються між собою за мінімальний вміст м’яса в ковбасі, не соромлячись при цьому обманювати споживачів. Хто ж впіймався, легко вирішує питання з контролюючими органами. Вражає зухвале ставлення до покупців виробників: на обгортці написано одне, а вміст – зовсім не відповідає написаному. Ще одна проблема: споживачі самі купують неякісну продукцію, наперед знаючи про те, що вона – неякісна. 


Фахівці стверджують, що сьогодні Держспоживінспекції для контролю та для перевірки якості та безпечності продуктів харчування коштів не виділено зовсім. Саме тому, слово за громадськістю. І до цього контролю, на їхню думку, слід долучати і санепідемслужбу, і ветеринарну службу.

 

Оксана МИКОЛЮК,
© “Природа і суспільство” 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top