НАЦІОНАЛЬНА ПОЛІТИКА

Світовий банк організував обговорення стратегії розвитку «зеленої» галузі України 

В Україні тривають обговорення концепції державної лісової політики. Нещодавно в рамках програми ФЛЕГ II (ЄІСП Схід) у представництві Світового банку відбувся круглий стіл, на якому фахівці найвищого рівня – теперішні і колишні керівники лісового відомства, фахівці міністерств екології та природних ресурсів, аграрної політики, Державного агентства земельних ресурсів, лісових господарств, деревообробної промисловості, науковці, представники громадських організацій та партнери програми – обговорили проблеми та майбутню стратегію розвитку лісового сектору. Основні питання – принципи національної лісової політики та вдосконалення нормативно-правової бази й практики регулювання земельних і лісових ресурсів.

– Зараз основні показники говорять про те, що в системі треба проводити суттєві зміни: не думаю, що знайдуться задоволені процесами, які сьогодні відбуваються в лісовій галузі. Враховуючи конфлікт між системою управління, системою контролю, місцевою громадою, деревообробниками, громадськістю, екологами, треба шукати точки дотику та робити зміни в лісовій політиці, – можливо, найбільше за останні роки. Є вічний конфлікт лісового господарства з екологічними проблемами, і там мають бути знайдені точки; є постійні питання з деревообробниками, коли виникають питання доступу до ресурсів. Наприклад, як показує звичайний аналіз, за останні роки малий і середній бізнес у деревообробці практично закрився. Також адміністративна реформа в тих регіонах України, де лісистість – більше 60%, поставить питання про право місцевих громад, на доступ до лісових ресурсів… Це говорить про те, що реформи треба проводити по кількох напрямках, – вважає національний координатор програми ФЛЕГ Юрій Марчук. 

Створення концепції розвитку лісової галузі – це ідея, якій більше 10 років. За словами Віктора Червоного,

голови Держкомлісгоспу України (2005–­2007 рр.), таку концепцію розробили майже 10 років тому, тоді ж були зроблені перші кроки для реформування галузі. Робота виявилася не легкою: вже тоді фахівці побачили, що галузь загалом не готова до реформ. Тому зараз Держлісагентство, керівники галузі на місцях, громадськість та науковці мають докласти зусиль аби створити дієву політику лісового господарства.

Експерт програми ФЛЕГ Михайло Попков у своїй доповіді «Національна лісова політика: актуальні завдання та шляхи їх вирішення» зазначив, в Україні є ряд різнопланових проблем, ефективне вирішення яких вимагає кардинальних змін в організації та законодавчому забезпеченні лісогосподарської діяльності. І ці зміни мають стати початком реформ.

– Події, що сталися в кінці 2013 і початку 2014 року, поклали початок структурним і кадровим змінам у системі влади, а також перегляду пріоритетів розвитку країни, якими на найближче п’ятиріччя стали боротьба з корупцією і проведення реформ, спрямованих на забезпечення можливості входження України в ЄС. Реформи, розпочаті навесні 2014 року, тривають. На жаль, зміни, проведені або ініційовані в лісовому господарстві на хвилі реформаторських настроїв, виглядають непродумано і хаотично. Це багато в чому зумовлено відсутністю продуманої лісової політики і стратегії реформ, – зазначив Михайло Попков. – Як показує аналіз, у динаміці розвитку лісового сектору спостерігаються негативні зміни: падіння обсягів догляду за лісом, різке зростання санітарних рубок, хронічне недовикористання лісосік з низькою рентабельністю заготовки, надмірна експлуатація доступних (прилеглих до населених пунктів і дорогах) лісових масивів. Також ми говоримо про погіршення структури, якості та стійкості лісів, падіння та стагнація виробництва в деревообробному сегменті лісового сектору, а також зростаюче відставання підприємств Держлісагентства від державних лісових компаній європейських країн за економічними показниками, за рівнем технологічного і кадрового забезпечення. Ми бачимо зростання корупції та тіньового сегмента в лісовому бізнесі… Разом з тим, в даний час з’явилися сприятливі можливості для підготовки та проведення лісової реформи. Її основні напрямки зумовлені політикою держави, націленої на кардинальне зниження рівня корупції та європейську інтеграцію.

За словами Михайла Попкова, список стратегічних проблем лісового сектору, в рамках програми ФЛЕГ, складається із 11 пунктів. Це протидія корупції в лісовому секторі, удосконалення відносин, пов’язаних з реалізацією прав власності на ліси і лісові землі, удосконалення інституційної структури лісового сектору, розвиток системи управління державними лісами. Наступний комплекс питань – це перегляд лісового законодавства, удосконалення фінансового та економічного механізму забезпечення сталого ведення лісового господарства. Наступні – забезпечення збереження та відновлення біорізноманіття, забезпечення розвитку конкурентоспроможного деревообробного сегмента лісового сектору, удосконалення системи доступу до лісових ресурсів, а також забезпечення багатоцільового, стійкого й інтенсивного ведення лісового господарства на регіональній основі. Не менш важливими є такі проблеми, як розвиток захисного лісорозведення, агролісомеліорації. Два останні пункти – це підвищення якості та доступності інформації про ліси, лісовому господарстві та лісовому секторі в цілому та комплекс завдань, пов’язаних з євроінтеграцією і реагуванням на глобальні зміни в економіці та екології.

Другу доповідь «Вдосконалення нормативно-правової бази і практики регулювання земельних та лісових відносин» представив експерт програми ФЛЕГ Віталій Сторожук. Він зазначив, що проведення дослідження було направлено на розгляд таких питань: розробки пропозицій щодо вдосконалення сучасного поділу лісів за функціональним призначенням. Йдеться про шлях оптимізації внутрішніх (лісове законодавство) і зовнішніх (земельне законодавство) умов визначення, власне, категорій лісів. У роботі була запропонована концепція «поступової оптимізації». Зокрема підготовлено практичні пропозиції щодо переходу від трирівневого функціонального поділу («категорія лісів», «підкатегорія лісів» та «захисні ділянки») до дворівневого: «категорія лісів» та «підкатегорія лісів». 

Пан Сторожук проаналізував цілі та завдання обміну інформацією між Державним земельним і лісовим кадастрами, характер зміни вимог до ведення лісового кадастру, а також підготовлено пропозиції з розробки проекту документа «Порядок ведення лісового кадастру». Фахівці обговорили ці та ряд інших питань, а пропозиції від усіх експертів будуть узагальнені й представлені для розгляду до профільних держустанов.

 Оксана МИКОЛЮК,
© “Природа і суспільство” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top