ЯК НЕ ЗАПЛУТАТИСЯ МІЖ «БІО», «ОРГАНІК» ТА «ЕКО»

Україна взяла участь у всесвітній кампанії Green Action Week, мета якої – популяризувати органічне харчування та землеробство

На початку жовтня в Україні у рамках всесвітнього руху Green Action Week, провела кампанію «Живи органічно!» У ній взяли участь 25 країн світу – від Швеції, Великобританії до Аргентини, Індії, Перу та країн Африки. Живи органічно означає живи без хімії: пестицидів, фосфатів, всіх шкідливих сполук, які дуже часто присутні у продуктах харчування, засобах догляду за житлом та в засобах гігієни. Сюди також відносять всі предмети, які оточують і якими людина користується – одяг, меблі, посуд, також – предмети для школярів, іграшки тощо. Виявляється, що жити органічно можна. 

Тому кампанія «Живи органічно!» яку втретє в Україні провела Всеукраїнська екологічна громадська організація «МАМА-86» за підтримки Шведського товариства охорони природи, – це просвітні акції і заходи, це тема захисту прав споживачів (у вимірах її якості і вартості), а також створення стимулюючих умов для виробників органічної продукції харчування. 

Ми не знаємо, що їмо

– Наскільки люди обізнані, що таке органічна продукція? Тільки 5% відповіли правильно: що це сертифікована продукція, – повідомила керівник організації «Академія Рітейлу» Тетяна Ситник. – Більшість споживачів не бачить різниці між органічною продукцією і тією, що продається на ринку, і багато хто називає її органічною: хтось шукає маркування – «еко», «біо», хтось каже, що в нього – своя органічна продукція, і він її сам вирощує. Споживачі, бува, вважають, що бабусі продають чисту продукцію, але вони не знають, скільки хімії виливається на грядки, де ростуть ці помідори чи картопля. Багато хто із господарів купує ГМО-насіння для приватних городів… 

– Друге питання – де купити, – продовжує Тетяна Ситник. – Я перевіряла магазини і магазинчики – чи є там органічна продукція, чи є псевдоорганічна (коли недобросовісні виробники використовують маркування «органічний продукт»). Зараз в Україні є близько 800 торгових точок у 35 великих містах, які в асортименті мають сертифіковані органічні продукти. Але не можна сказати, що з них можна набрати корзину покупця: часто вибір невеликий. Добре представлений асортимент у Києві, Одесі, Харкові, Дніпропетровську, Кіровограді… І третє питання – скільки коштує. Я порахувала, що корзина на тиждень становить приблизно – 1300 гривень на двох осіб. Як бачимо, більшості органічна їжа недоступна, хіба – деяка продукція. Добре, якби цей продукт був доступніший. Я порівняла наші ціни з цінами на органічну їжу в Європі – європейські ціни в рази вищі. Але ж і заробітна плата там – не порівняти з українською.

Також дослідження показали, що українці не знають, де можна купити органічну їжу.

Чому наші податки ідуть на хімію

– Коли кажуть, що органічні продукти дорожчі, то це в принципі, не відповідає дійсності, бо ці продукти не мають багатьох складових, які є сьогодні основними економічними важелями в аграрному виробництві – ГМО, пестицидів, міндобрив, гормонів, інших домішок, які є економічним навантаженням на сільськогосподарський сектор, – пояснив експерт з органічного виробництва Роман Макухін. – Аграрні субсидії станом на 2012 рік в усьому світі становили 486 млрд доларів США. Складова агрохімії сучасного сільськогосподарського виробництва становить більше 50%. Виходить, що ці 486 млрд доларів, сплачених платниками податків у всьому світі, пішли на здешевлення агрохімії. Неможливо виробляти дешеві продукти, коли ти дістаєш із надр дуже глибоко закопані ресурси, їх переробляєш, потім витрачаєш шалену кількість енергії в пестициди і міндобрива, їх вносиш у землю. Це – міф.

Ще один факт, який наводять дослідники цієї теми – в сучасному сільському господарстві на виробництво однієї калорії продукції витрачається до 10 калорій (йдеться про весь цикл – від видобутку енергоресурсів, закінчуючи збором продукції на полях). Тому за такої економіки неорганічного виробництва воно не може бути дешевшим, лише за рахунок наших з вами податків.

– В Україні аграрними виробниками щорічно витрачається близько 20 мільярдів грн на міндобрива, і 10 мільярдів грн на пестициди. Велика частина цих коштів покривається з кишень платників податків. Фактично ми оплачуємо хімізацію сільського господарства своїми податками – забруднення довкілля, отруюємо себе й дітей, підвищуємо ризики, пов’язані з виробництвом цієї агрохімії, – резюмував Роман Макухін.

Наслідки такого господарювання – невеселі: мільйони гектарів земель щорічно втрачаються через хімізацію, через інтенсивне використання шляхом глибокої оранки. Також сюди слід додати – вітряну, водяну ерозії, які нищать землі. Ця проблематика – руйнування сільськогосподарських земель – дуже важлива для України.

Разом з тим, Анатолій Рудюк, начальник відділу загального землеробства, хімізації та меліорації земель Департаменту землеробства Міністерства аграрної політики та продовольства України, зазначив, що рівень забруднення мінеральними добривами українських земель – набагато нижчий, ніж у Європі, тому у нас є гарні шанси розвинути органічне виробництво.

– За рівнем використання агрохімії Україна перебуває в зародковому стані порівняно з розвинутими державами. Для порівняння, наприклад: у нас на 1 га використовують 72 кг добрив, тоді як у Голландії – 560 кг, – зазначив Анатолій Рудюк.

Преференції виробникам органічної продукції!

У січні цього року набув чинності Закон України № 425-VII «Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини». Він повинен відкрити горизонти для органічного виробництва. Потенціал у нас – є. Фахівці вважають, що Україна може увійти де десятка світових лідерів у цій галузі. Проте досвід показав, що закон потребує значних доопрацювань, щоб захистити і виробників, і споживачів, і уберегтися від недобросовісних виробників.

Зокрема в законі не передбачені санкції для виробників, які маркують свою продукцію, хоча не мають на це сертифікату. Також закон не спонукає виробників заповнювати своєю продукцією український ринок (близько 90% органічної вітчизняної продукції іде на експорт). 

– Невідповідність національної сертифікації органічним стандартам ЄС примушує виробників сертифікуватись подвійно, що, звісно, зовсім не вигідно для них, адже займає зайвий час і потребує додаткового фінансування. У контексті виходу вітчизняної продукції на ринок Європейського Союзу важливо, щоб органічні продукти та сировина, які виробляються в нашій країні, відповідали вимогам до аналогічної продукції в ЄС. Тоді у вітчизняних виробників не буде потреби двічі проходити процедуру сертифікації, для того щоб безперешкодно вийти на європейські ринки, – говорить інформаційний менеджер ВЕГО «МАМА-86» Наталія Жулай. – Брак регулювання процесу сертифікації органічного продукту та його маркування призводить до недотримання гарантії відповідності промаркованої органічної продукції належним (потрібним) критеріям. Виробники органічної продукції досі користуються іноземними системами сертифікації, в той час як споживачі, шукаючи на полицях органічні продукти харчування, губляться у великій кількості закордонних позначок на органічних товарах.

Експерти наголошують, що для того, щоб закон захищав виробників органічної продукції, а також, нас, споживачів, необхідно ухвалити цілу низку підзаконних актів: технічні регламенти (детальні правила) виробництва органічної продукції; порядок оцінки придатності земель та встановлення зон виробництва; типовий план переходу на виробництво органічної продукції; порядок та вимоги до маркування органічної продукції тощо. Зараз над цим працюють науковці, громадськість, долучаються виробники органічної продукції. Рішення – за виконавчою та законодавчою владою.

Оксана ТОРОХТІЙ,
© “Природа і суспільство” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top