ТАЄМНИЦІ ЛІСОВОГО НАСІННИЦТВА

Про перероблення лісонасінної сировини, збереження посівних якостей насіння та дотримання лісонасінного районування

Настала гаряча пора для лісівників – необхідно подбати про забезпечення садивним матеріалом лісовідновлення та лісорозведення як на 2015 рік, так і на майбутні роки. Особлива відповідальність за використання цінного генетичного фонду лісових рослин України, а також надання методичної допомоги лісогосподарським підприємствам з питань заготівлі та перероблення лісонасінної сировини покладено на Державну організацію «Український лісовий селекційний центр». 

Фахівцям відомо, що все починається з насіння, а використання високоякісного (1 і 2 класу якості) лісового насіння сприяє вирощуванню стандартного садивного матеріалу за мінімальних затрат. У лісовому насінництві велика увага приділяється технологічним процесам перероблення лісонасінної сировини, збереженню посівних якостей насіння за довгострокового зберігання, дотриманню лісонасінного районування при переміщенні лісового насіння. На адресу ДО «Український ЛСЦ» звертаються фахівці лісової галузі із запитаннями щодо технологій лісового насінництва, тому надаємо відповіді на чисельні питання.

– Чи потрібно просушувати плоди відразу після збирання?

– Обов’язково. Не просушені плоди погано піддаються очищенню, бо зайва волога в насінні при зберіганні призводить до самозігрівання та псування. Якщо є потреба просушити плоди більше, ніж до повітряно-сухого стану, то проводять додаткову сушку на сонці. Відразу просушувати плоди на сонці не рекомендуємо, тому що при цьому часто розтріскуються оболонки плодів і стається зараження насіння грибами. Пересушування плодів, так як і їх недосушування недопустимі.

– Як здійснюється обезкрилення насіння сосни звичайної та ялини європейської з допомогою води?

– Необезкрилене насіння розсипають у теплому приміщенні (температура повітря 25 °С) на брезент шаром до 10 см і обприскувачем або чистим віником рівномірно зволожують насіння (з розрахунку 100 г води на 1 кг необезкриленого насіння сосни або на 1 кг необезкриленого насіння ялини). Протягом доби насіння перемішують декілька разів, а вранці наступного дня відвіюють. За цього способу обезкрилення відсутнє механічне пошкодження насіння.

В стаціонарних шишкосушарках обезкрилювати насіння таким способом можна в камері підсушки після його від’єднання від шишок, розсипаючи насіння шаром 1–1,5 см. Після зволоження насіння та періодичного перемішування за температури в камері підсушування 25 °С крилатки відділяються від насіння протягом 3–4 годин.

– Які технічні вимоги до шишок сосни звичайної, що використовуються для одержання насіння посівного призначення? 

– Шишки повинні бути зібрані в період від початку їх масового дозрівання до початку розкривання. На зібрані шишки складається паспорт згідно з ГОСТ 56-23-75.

Шишки повинні мати форму і колір, який властивий шишкам сосни звичайної останнього року дозрівання. Діаметр шишок у найширшому місці повинен бути не менше 16 мм. Не допускається наявність у шишках відходів та домішок. До відходів відносять шишки, пошкоджені шкідниками, та з пліснявою. До домішок відносять старі шишки, шишки інших видів хвойних порід, хвою, частки гілок, грудки землі, шматки льоду та снігу.

Тара для пакування шишок повинна бути цупкою, сухою, чистою та не зараженою шкідниками. Шишки зберігають шаром не більше 1,5 метра в типових складах або пристосованих неопалюваних приміщеннях. 

– Як проводити попереднє визначення посівних якостей лісового насіння перед масовою заготівлею в умовах лісогосподарських підприємств? 

– Час проведення попереднього обстеження лісонасінних об’єктів визначають за зовнішніми морфологічними ознаками зрілості шишок, плодів та насіння, а терміни заготівлі по декадах, що наведені в «Календарі заготівлі лісонасінної сировини деревних рослин» (Укладачі професор Ю.М. Дебринюк, професор М.М. Гузь; вид. ТзОВ «Камула»).

Під час попереднього визначення якості насіння в основному використовують метод розрізання, керуючись ГОСТ 13056.8-97 «Семена деревьев и кустарников. Методы определения доброкачественности». Визначення доброякісності проводять за трьома пробами по 100 насінин у кожній. До доброякісного відносять повнозернисте насіння або плоди із здоровим розвинутим зародком, нормальним станом ендосперму та з характерним забарвленням. Ознаки доброякісності наведені у вище вказаному ГОСТ 13056.8-97.

Під час внутрішньогосподарської перевірки посівних якостей насіння застосовують також метод пророщування в приладах Огієвського, чашках Петрі та, найчастіше, в тарілках з вологим фільтрувальним папером (марлею, ватою), керуючись ГОСТ 13056.6-97 «Семена деревьев и кустарников. Методы определения всхожести».

Під час попереднього визначення посівних якостей насіння берези, вільхи та в’язових використовують нижче наведені методи.

Метод П. Богданова. Насіння берези кип’ятять дві хвилини у воді, після чого 100 насінин (по 10 насінин у ряд) розкладають на чисте скло та прикривають другим склом; під час надавлювання на верхнє скло із повнозернистих насінин вичавлюється здорове непошкоджене насіння берези, з порожніх – з’являються краплі води; пошкоджене насіння легко відрізнити, розглядаючи його крізь скло на світлі.

Повнозернистість свіжозібраного насіння в’язових легко встановити, промацуючи крилатки руками. 

Слід звертати увагу на те, що посівна якість лісового насіння залежить від дотримання термінів збирання та перероблення лісонасінної сировини. Досвід засвідчує, що період від часу збору до перероблення повинен бути мінімальний, а не 3–4 місяці, як інколи буває. Згідно з ДСТУ 5036:2008 «Насіння дерев та кущів. Методи відбирання проб, визначення чистоти, маси 1000 насінин та вологості», відправлення середніх проб лісового насіння на перевірку посівних якостей до лабораторій ДО «Український ЛСЦ» має відбуватись не пізніше двох діб з часу їх відбирання.

Валентина КУКЛИШИН,
© “Лісовий і мисливський журнал” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top