НОВА СТРАТЕГІЯ РУБОК

Вибіркові й поступові рубки – складові стабільності гірських лісів Карпат

Реалії сьогодення і прогнозованого майбутнього вимагають проведення змін та нових підходів до лісового господарювання. Першочергової актуальності набуває широке застосування вибіркової і поступової системи рубок як екологічно ефективного господарювання. Автор цієї статті директор Українського науково-дослідного інституту ім. П.С. Пастернака, доктор біологічних наук, професор Василь Парпан пропонує увазі наших читачів розгляд проблем щодо ширшого впровадження системи поступових і вибіркових рубок у гірських лісах. 

Міжнародне зобов’язання України у рамках Карпатської конвенції про охорону і сталий розвиток Карпат і на ІV конференції сторін Карпатської конвенції, яка відбулася у вересні 2014 року в Чехії, затверджено стратегічний план дій та обговорювалися шляхи впровадження «Протоколу про стале управління лісами». У протоколі чільне місце належить впровадженню у практику вибіркових і поступових рубок як ефективних природоохоронних заходів для гірських умов. Україна приєдналася до протоколу і зобов’язана виконувати запропоновані заходи.

Відзначимо, що лісова господарська політика, яка склалася впродовж останніх двох століть, у Карпатах була орієнтована переважно на використання деревних сировинних ресурсів лісу шляхом проведення лісосічних рубок. Це призвело до негативних екологічних, економічних наслідків та деградації лісових екосистем. Тому, перегляд сучасної лісової політики, переорієнтація її з сировинного напрямку на еколого-стабілізаційний є головним завданням лісової науки і практики. Реалії сьогодення і прогнозованого майбутнього вимагають проведення змін та нових підходів до лісового господарювання. Першочергової актуальності набуває широке застосування вибіркової і поступової системи рубок як екологічно ефективного господарювання. Що стосується суцільних рубок, то планується різке обмеження розмірів лісосік, термінів примикання тощо. В усіх випадках найважливішим є орієнтація на природне відновлення лісів та збереження навколишнього середо­вища. Найбільш прогресивними рубками на сьогодні є добровільно-вибіркові і групово-вибіркові рубки, які, на жаль, мало застосовуються в Українських Карпатах. У той час як у Словатських і Чеських Карпатах вони є основним способом. На долю головних вибіркових рубок в Українських Карпатах припадає не більше 1% обсягу річної заготівлі деревини. Основна доля головних рубок у нас припадає на суцільні головні рубки, які за площею займають біля 50%. Третя система рубок, яка застосовується в Карпатах, – поступові, переважно двоприйомні рубки. Причому, на перший прийом припадає 21%, а на кінцевий – 29% площі.

Лісівничо-екологічну ефективність систем рубок наглядно демонструють наукові дослідження інституту та їх практична результативність. Так, 30-річні дослідження показують високу екологічну і продукційну ефективність вибіркових рубок. За результатами досліджень у букових, темнохвойно-букових і буково-темнохвойних лісах майже через 30 років, з часу закладки експерименту, за інтенсивності рубання до 30%, запас деревини на 1 га збільшився в 1,4 рази. На контрольних об’єктах запас є стабільним і без змін. При сильній інтенсивності вирубування – більше, ніж 50% – накопичення запасу відбувається слабко. Вибіркові рубки, за цих умов, можна рекомендувати для категорій лісів, де обмежене законодавче лісокористування і лісовий покрив повинен постійно виконувати свої водоохоронно-захисні функції. Це категорії лісів, які колись іменували лісами першої групи.  

Система рівномірно-поступових рубок – основний спосіб голов­них рубок в ялицевих і букових лісах Карпат. На їх долю припадає 67–73% обсягів головних рубок. Лісівничо-екологічна ефективність цих рубок визначається сучасними способами природного лісовідновлення. Зведені дані по Карпатах, які наведені у таблиці свідчать, що в букових лісах на зрубах природне відновлення становить 70%, а в ялицевих – 66%. Дискусійними є дані щодо природного відновлення ялинових лісів, де застосовуються суцільні рубки. На половині площі зрубів у цих лісах створюються лісові культури, а на 50% зрубів залишається на природне відновлення. Доречно відзначити, що в таких європейських державах як Чехія, Словаччина, Швейцарія, перевага надається вибірковим і поступовим рубкам, а природне відновлення на зрубах досягає уже 90%. 

Екологічним індикаторним по­казником головних рубок у гірських умовах є стан гідрологічного режиму території після різних способів рубок. Проведені інститутом дослідження на гідростаціонарах «Хрипелів», на Івано-Франківщині, в ялинових лісах та гідростаціонарі «Свалява», на Зкарпатті, в букових лісах свідчать, що найбільш екологічно ефективними є добровільно-вибіркові рубки, які слабко змінюють водний режим ялинових лісів. Схиловий паводковий стік, за цих умов, може змінюватися на 5%. У той час, як при поступових рубках у букових лісах схиловий стік після рубки збільшується на 58%. А при суцільних у букових лісах схиловий стік на елементарному водозборі площею 3,6 га збільшився на 139%. В ялинових лісах при лісистості елементарного водозбору 30% схиловий стік при суцільних рубках збільшується на  57%.

Одним із головних напрямків досягнення екологізації лісокористування є забезпечення планомірного і поетапного переходу на раціональне поєднання різних систем рубок: суцільних, поступових і вибіркових та застосування природоощадних технологій і систем машин, які мінімально допустимо впливають на лісове середовище. Для гірських умов це – канатні установки і лісові комбайни, застосування яких у Карпатах становить до 5%.

Основним кроком до реалізації положень сучасних Правил рубок головного користування в Карпатах та впровадження природозберігаючих технологій лісозаготівлі є наявність лісових доріг. Для прикладу, в європейських лісових країнах густота доріг становить 2–3 км на 100 га. В Українських Карпатах густота доріг, яка перевищує 1 км на 100 га, становить всього 2–4%. Тому, впровадження засад природоохоронного ведення господарства є проблемним, а щорічні обсяги будівництва лісових доріг є основним виробничим завданням сьогодення. В останні 3–4 роки щорічні обсяги будівництва лісових доріг досягають понад 200 км. 

Для широкого застосування вибіркових і поступових рубок у Карпатах, як складових наближеного до природи лісівництва, доцільно впроваджувати покрокові стратегічні й тактичні заходи, а саме: 

♦ Забезпечити планомірний і поступовий перехід на вибіркові та поступові системи рубок та створення ефективної транспортної інфраструктури як основних завдань стратегічного розвитку лісового господарства гірських регіонів з визначенням базових лісгоспів у межах водозборів голов­них Карпатських річок.

♦ Здійснити організаційно-технічні заходи, спрямовані на оснащення лісових підприємств сучасними системами машин, включаючи мобільні канатні лісотранспортні установки, та навчання працівників для їх експлуатації.

♦ Розробити перспективні схеми будівництва лісових автодоріг у гірських лісах у межах водозборів головних Карпатських річок.

♦ Забезпечити виконання наукових досліджень щодо лісівничо-екологічної ефективності різних систем рубок у гірських лісах та вдосконалення технологічних процесів лісозаготівлі.

♦ Зацікавленим науковим, освітнім і виробничим установам забезпечити проведення навчань працівників лісової галузі з сучасних методів ведення лісового господарства.

Можна сказати, що наведені пропозиції – це стратегічний план дій для виробничих структур галузі у впровадженні у практику вибіркових і поступових рубок як ефективних природоохоронних заходів, та є складовою Європейської орієнтації на природне відновлення лісів і збереження навколишнього середовища.

Василь ПАРПАН,
© “Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top