ЧЕСЬКЕ МИСЛИВСТВО – ФАКТИ У ЦИФРАХ

Про досягнення Чехії у веденні мисливського господарства

Чехія одна з країн ЄС, яка відома своїми давніми мисливськими традиціями, великою чисельністю дичини, її розведенням та розселенням по всій Європі. Яких успіхів вона досягла у мисливському господарстві йдеться у цій статті.

Ми вже розповідали про мисливське господарство Чехії (часопис № 2-2013), його загальну характеристику, мисливські традиції та культуру. У цій статті пропонуємо заглибитись у деталі та цифри. Особливо ми торкнемося видового складу дичини, бонітетів, нормативних вимог до чисельності дичини та їх реалізацію.

Отже, Чеська Республіка розташована в Центральній Європі. Її територія (78,9 тис. кв. км) охоп­лює різнотипні ландшафти, де рівнини чергуються зі середньовисотними горами. Мисливське господарство в Чехії ведеться за середньоєвропейською системою, а безперервна мисливська статистика – з 1966 р.

Чехія відома давніми мисливськими традиціями, розведенням та розселенням дичини, яку звідси експортують до багатьох європейських країн, тому тут дуже розвинений мисливський туризм.

Мисливська громада

Чеських мисливців об’єднує Товариство мисливців і рибалок Чехії, яке відсвяткувало своє 90-річчя у 2013 р. Основними спонсорами Товариства є підприємства, які виготовляють мисливську зброю та спорядження. Мисливські господарства отримують також дотації від Міністерства сільського господарства та від управління державними лісами. Наприклад, у 2012 р. Мінсільгосп Чехії у рамках державної дотаційної політики виділив мисливській галузі понад 12 млн чеських крон (близько 500 тис. дол. США) на потребу різних мисливсько-господарських заходів, зокрема, 53,6% на покращення умов існування мисливських тварин, створення ремізів тощо.

У Чехії налічується 93,5 тис. мисливців. На одного мисливця припадає 73,5 га мисливських угідь. Членські внески мисливця становлять 800 чеських крон (33 дол. США), з яких половина залишається в організації за місцем реєстрації мисливця, 250 крон (10 дол. США) страхування і 140 крон (6 дол. США) перераховується у головний офіс мисливської організації, з чого 5 крон (0,2 дол. США) йде на розвиток мисливства.

Мисливські ревіри

Мисливські угіддя Чехії займають площу 6,9 млн га (69 тис. кв. км), 87,2% площі країни. Переважаючі мисливські угіддя – польові 56,8%, частка лісових угідь становить 37,5%, а загальна лісистість – 33,4% (2,6 млн га).

У Чехії більшість лісів державні – 63,3%, приватні – 22,6%, решта – громадські.

У породному складі лісів домінує смерека – 55%, водночас значне поширення, насамперед, на низькогір’ї, мають листяні породи дерев – бук і дуб. Понад дві третини лісів (76,9%) – експлуатаційні, решта спеціального призначення (19,9) і захисні (3,2%).

У Чехії налічується 5800 мисливських господарств (ревірів). Середня площа мисливського господарства – 1187 га. Згідно із законом, мінімальна загальна площа мисливського господарства повинна становити 500 га, а площа вольєра – 50 га. Переважна більшість мисливських ревірів (87%) надана у користування: мисливським товариствам – 52%, іншим юридичним особам – 21% і фізичним особам – 27%.

Користування мисливськими угіддями в Чехії відбувається на платній основі!

У країні створено 196 вольєрних господарств загальною площею 48,7 тис. га. Середня площа вольєрного господарства у Чехії становить 248,6 га. Також у країні налічується 297 спеціалізованих господарств на площі 91,5 тис. га, які займаються розведенням фазанів.

У мисливських угіддях чеські мисливці облаштували 96 тис. солонців, 130 тис. годівниць та 16 тис. водопоїв, значну площу займають ремізи.

 Коли дозволено

Терміни полювання на основ­ні види мисливських тварин у Чеській Республіці такі:

• олень лісовий – 01.08.–15.01.;

• олень плямистий, лань європейська – 16.08.–31.12.;

• сарна європейська, самець – 16.05.–30.09.;

• сарна європейська, самиця і молодняк – 01.09.–31.12.;

• муфлон – 01.08.–31.12.;

• свиня дика, самець, самиця, молодняк – 01.08.–31.12.;

• свиня дика, поросята і підсвинки – 01.01–31.12;

• заєць – 01.11–31.12;

• борсук – 01.10–30.11;

• лис – 01.01.–31.12.;

• куни, лісова і кам’яна, ондатра – 01.11.–28.02.;

• фазан – 16.10.–31.12.;

• фазан у фазанаріях – 16.10.–31.01.;

• качки – 01.09.–30.11.

Бонітети та норми

У Чехії площа мисливських угідь розподілена за класами бонітету для основних видів мисливських тварин. Є встановлені мінімальні нормативи чисельності дичини. За недотримання цих вимог до користувачів можуть застосовувати штрафні санкції.

Сарна – головний об’єкт полювання

Найбільшу площу займають мисливські угіддя, у яких полюють на сарну європейську – 6,2 млн га (89,8%). За якісними показниками ці угіддя – третього (58,5%) і другого (21,6%) класів бонітету. Нормативна чисельність сарни у цих угіддях встановлена на рівні 284,5 тис. особин, а мінімальна – 98 тис. особин. Для вольєрних господарств (16,5 тис. га) цей показник відповідно – 658 та 306 особин.

У мисливський сезон 2009–2010 рр. зафіксована максимальна весняна чисельність поголів’я сарни на рівні 318,3 тис. особин, а у 2013–2014 рр. вона становила – 290,7 тис. голів.

У статевому співвідношенні самці сарни переважають – 38%, самиць налічується – 37%, а молодняку – 24%. Добування сарни за останні п’ять років зменшилося з 132 тис. до 106 тис. голів, але у порівнянні з показником 40-річної давнини – збільшилося на 9,3%. За останній сезон серед добутих особин 76% – дорослі тварини, з яких 45% самці та 31% самиці, молодняк становить – 24%.

Олень лісовий – благородний

Площа угідь, на яких ведеться мисливське господарство на оленя лісового, становить 13%. Це угіддя третього (65%), другого (19%), четвертого (14%) та першого (2%) класів бонітету. Нормативну чисельність оленя лісового встановлено на рівні 17 тис. голів, а мінімальну – 10 тис., у вольєрах (28,8 тис. га) відповідно – 5 та 2 тис. особин. Чисельність поголів’я оленя лісового у сезон 2012–2013 рр. становила 32 тис. голів, а у сезон 2013–2014 рр. цей показник знизився до 26,6 тис. голів, але він все одно перевищує нормативну, збільшившись за останні 40 років у 2,7 рази.

Співвідношення самців оленів до самок (%) – 36:40, молодняк – 24%.

За останні два сезони добування оленя збільшилося з 21 тис. голів до 24 тис. В останній мисливський сезон віковий показник був такий: дорослі олені – 63%, молодняк – 37%, причому самців відстріляно майже вдвічі менше, ніж самиць (21% та 42%).

Кабани – скрізь

У 1786 році король Німеччини, цісар Йозеф ІІ, заборонив розведення кабана у вільній природі. Тоді кабана вважали шкідливою твариною. Тепер у Чехії кабана розводять у мисливських угіддях загальною площею майже 50 тис. га. Більшу частину цієї площі займають угіддя третього (69,6%) і четвертого (16,5%) класів бонітету. Нормативна чисельність виду – 11 тис. особин, а мінімальна – 5,6 тис., зокрема, для вольєрних господарств (5,7 тис. га) – 3 і 0,7 тис. особин, відповідно.

Найбільше кабанів (64,8 тис. голів) налічувалось у сезон 2012–2013 рр., а найменше (57,9 тис. голів) у 2009–2010 рр.

Нині чисельність кабана перевищує нормативну у 5,8 (на волі) і 5,2 (у вольєрі) рази відповідно.

Чисельність кабана у сезон 2013–2014 рр. становила 59,2 тис. особин, у тому числі, дорослих самців – 15%, самиць – 18%, підсвинків – 19% та поросят – 48%.

За мисливський сезон 2013–2014 рр. кабанів відстріляли втричі більше (152 тис. голів) від запланованої до вилучення кількості.

Серед добутих кабанів переважали молоді тварини – 93%, у тому числі, поросят – 58%, підсвинків – 35%. Дорослі особини становили всього 7%, серед яких 2,5% самців і 4% самиць.

Рекордні обсяги добування кабана впродовж останніх двох мисливських сезонів, на думку чеських фахівців, у найближчі роки можуть бути перевершені й сягнути 200 тис. голів, а збитки сільському господарству становитимуть 4–5 млрд чеських крон (200 млн дол. США). Однак, ще 40 років тому у Чехії кабанів добували у 20 разів менше.

Лань теж не відстає

Більше половини нормативної чисельності лані європейської вирощують у вольєрних господарствах, решту вирощують у вільних угіддях загальною площею 315 тис. га.

Поголів’я лані за останні чотири роки збільшилось на 2 тис. голів і на сьогодні становить 28 тис. Статевий склад поголів’я лані – 36% – самці, 39% – самки та 25% – молодняк.

Добування лані за п’ять років збільшилось на 25% і становить 16,5 тис. голів, що у 12 разів перевищує показник 40-річної давнини.

У статевовіковій структурі добутих ланей переважають дорослі особини – 65,5%, у тому числі, самці – 25,5%, самиці – 40%, решта – 35% – молоді тварини.

Плямистий та упертий

Оленя плямистого і муфлона (61% і 51%) також більше у вольєрах, норматив яких становить 5,7 і 23 тис. га відповідно. За останній мисливський сезон добуто 13 тис. голів оленя плямистого, що у 2,2 рази більше за планову кількість, та у 23 рази більше, ніж 40 років тому.

Серед добутих тварин у цей сезон (9 тис. голів) переважають дорослі особини – 63%, у тому числі, самці – 18%, самиці – 44% та молодняк – 38%. Поголів’я муфлона нині становить близько 20 тис. голів. Поміж добутих муфлонів було самців – 23%, самиць – 43%, молодих тварин – 35%. Добування муфлона за останні 40 років збільшилося майже у 5 разів.

У зайців депресія

Серед хутрових звірів найпопулярнішим об’єктом полювання залишається заєць сірий, однак чисельність його за останні п’ять років зменшилася у 1,3 рази, з 308 тис. голів до 240 тис.

Фактична чисельність зайця сірого вдвічі нижча за нормативну – 471 тис. особин, але в 1,2 рази більша за мінімальну.

Обсяг добування зайця сірого за останнє п’ятиріччя зменшився у 2,2 рази, з 83,3 тис. голів до 38 тис. і становить сьогодні історичний мінімум.

Плани відстрілу зайця сірого виконуються лише на 49%. Мисливські угіддя, придатні для ведення господарства на зайця сірого, займають майже 4 млн га, проте вони характеризуються недостатніми кормовими і захисними властивостями, середній клас бонітету не перевищує третій.

У недалекому 1976 р. щільність поголів’я зайця перевищувала 47 осіб на 100 га угідь.

Хитрий лис

Популяція лиса відносно стабілізувалася (близько 65 тис. голів), однак її чисельність залишається великою. Сорок років тому на одного впольованого лиса припадало 54 добутих зайці, зараз це співвідношення становить 10:6.

В останньому сезоні добуто 70 тис. голів, зокрема, 9,2 тис. голів за допомогою норних собак.

По перу

Все ж таки значна кількість мисливців надає перевагу полюванню на пернатих. У Чехії це, здебільшого, фазан і качка. Проте чисельність фазана за останні п’ять років зменшилася на 24%, з 245 до 186 тис. голів, а добувати їх стали менше на 13%, з 528 тис. голів до 458 тис. в останньому сезоні.

Цікаво, що в 1977 р. на теренах Чехії добували по 78 фазанів на 100 га мисливських угідь, зараз до 10 голів. Середній клас бонітету угідь у фазанаріях – 2,4, а в природних, для фазана угіддях, цей показник близький до трьох. Нормативна і мінімальна чисельність фазана у фазанаріях – 129 і 72 тис. голів, а в природних умовах – 355 і 123 голови відповідно. Чисельність качок в останній сезон знизилася з 122 тис. голів до 116 тис.

Добування качки за останнє п’ятиріччя зменшилося на 10%, з 286 до 256 тис. голів.

Окрім фазанів і качок, чеські мисливці за останній сезон вполювали: 1,8 тис. голів диких гусей, 968 лисок, 824 черні, 252 кеклики, 157 диких індичок і 151 цесарку. Полювання на куріпку сіру впродовж останнього п’ятиріччя не проводиться, оскільки її чисельність зменшилася вдвічі й становить всього 32 тис. голів. На загал у Чехії на одного мисливця припадає 7,7 голови добутої пернатої дичини.

Переселення

Упродовж останнього мисливського сезону було відловлено для переселення: 224 муфлони, 218 кабанів, 166 ланей, 27 оленів плямистих, 15 оленів лісових, 6 сарн, 181 зайця і 1208 фазанів.

Мисливський пес

У Чехії мисливці для полювання використовують 31,2 тис. мисливських собак, що на 8,7 тис. більше за передбачену законом норму. За кількістю переважають мисливські собаки для полювання на дрібну дичину (огарі) – 11,9 тис., друге місце посідають гончі й слідові собаки, з якими полюють на оленеподібних (10,7 тис.), а на третьому місці – норні собаки (8,8 тис.).

Успіхи чеських мисливців свідчать про те, що, незважаючи на істотні соціально-економічні зміни в країні, завдяки дотриманню традицій, своєчасному удосконаленню нормативно-правових актів, піклуванню про мисливців і мисливський фонд, можна забезпечити значний приріст чисельності та обсягів добування основних видів мисливських тварин. Було б не погано, щоб керівництво нашої країни, вивчивши досвіт таких європейських країн як Чехія, реформувала мисливську галузь України, яка має великий потенціал і може почати розвиватися, забезпечуючи людей роботою та продовольством, а бюджет грошима.

 

Іван ДЕЛЕГАН,
Іван ДЕЛЕГАН (мол.),
Михайло ЛУЩАК
© “Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top