ПОЖЕЖА У ВАСИЛЬКОВІ: НАЙВАЖЛИВІША ВТРАТА – ВТРАТА ЧАСУ

Замість локалізації вогню, правильного алгоритму боротьби з вогнем, вчасної абсорбції землі та евакуації населення винні замітають сліди

Як за 50 метрів від військової авіаційної бази, де розташовані військові склади боєприпасів, «виросла» нафтобаза, яка торгувала паливом «сумнівного» походження?.. Корупція – основна причина екологічної катастрофи у Василькові.

Нагадаємо, що згідно з офіційною версією,  8 червня о 17:30, під Києвом на нафтобазі «БРСМ-Нафта» в селі Крячки Васильківського району почалася пожежа (з неофіційних джерел – вона почалася на кілька годин раніше). За інформацією Державної служби з надзвичайних ситуацій, 13 червня пожежу вдалося загасити. Проте, через витік палива, сталося повторне займання: горіло 900 тонн бензину, шестеро людей загинули (пожежники, працівники бази), 14 постраждали, сотні сімей в паніці покинули свої будинки. Відкрито кримінальне провадження за ч. 2 ст. 273 (порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або вибухонебезпечних цехах) Кримінального кодексу України.

На жаль, замість того, щоб ліквідовувати наслідки, терміново проводити очистку забрудненої землі, пояснювати людям як потрібно себе убезпечити від наслідків отруєння димом, що їсти і як виводити з організму токсичні речовини, влада, судячи з усього, роздумує, кого «призначити» винним. Очевидно, знайдуть «цапа відбувала». Так вважають незалежні експерти. 

– Перші особи держави кажуть, що потрібно знайти винних. Як колишній заступник головного архітектора Київської області, хочу зробити заяву, що у 2012 році територія, на якій розміщується нафтобаза «БРСМ-Нафта», належала військовій частині, де були розміщені склади із боєприпасами, – говорить екс-заступник головного архітектора Києва Віктор Глеба. – У нас є документи, згідно з якими Генпрокуратура судилася з об’єктом комерційної діяльності, для якого була відчужена державна земля. Відстань до бази – 50 м! Попри судову тяганину Державне агентство земельних ресурсів реєструє цю землю як приватну (за підписом селищного голови), саме ж агентство, до речі – ліквідовано, бо треба було сховати кінці у воду. В матеріалах Генпрокуратури є все. І коли посадовці роблять вигляд, що вони чогось не знають, це свідчить про шалену корупцію на всіх рівнях.

За словами фахівців, катастрофа показала непрофесійність керівництва Державної служби з надзвичайних ситуацій (ДСНС) – починаючи від алгоритму гасіння пожежі, і закінчуючи роботою з населенням. Один лише приклад: в перші години займання пожежники гасили нафту … водою. Але ж навіть у школі на уроках хімії ми вчили, що вступаючи в реакцію з водою, полум’я нафти тільки розгоряється. Рівень професіоналізму, який продемонструвало керівництво ДСНС – нижче, ніж можна було собі уявити.

– Ще багато років назад співробітники ДСНС оперативно та ефективно гасили подібні пожежі. Також в обов’язки ДСНС входило завдання відразу відселити дітей, вагітних жінок та людей, хворих на хронічні захворювання. В перший день знаючи, що там – 15 тисяч тонн (інформація в нас із – «середини» підприємства), ми розуміли, якого масштабу може бути пожежа. І на ці 2–5 днів можна було провести евакуацію. Інші люди, які залишалися в зоні впливу пожежі, отримали серйозну загрозу своєму здоров’ю, – вважає голова Всеукраїнської екологічної ліги Тетяна Тимочко. – Ще минулого тижня ми радили терміново почати обсипати територію абсорбентом – щоб нафтова пляма не розповзалася. Цього не було зроблено. І тільки на початку наступного тижня в протипожежному штабі оголосили, що вже почали це робити. Насправді зараз такі процедури – як мертвому припарка та витрата коштів. Тому що нині потрібні інші засоби і технології. Маю на увазі заходи для рекультивації забрудненої землі. Такі технології в Національній Академії наук є, і вони вже бути застосовані: це відпрацьований алгоритм рекультивації забруднених територій нафтою. Але чомусь науковців з Академії наук не покликали до протипожежного штабу. 

На думку експертів, при такому жахливому непрофесіоналізмі, міністр екології, голова ДСНС та голова Київської ОДА мали б вже подати у відставку. 

Що робити людям і як бути з природою?

Після горіння нафтопродуктів у повітря потрапляють продукти горіння – оксиди азоту, сірка, сполуки ванадію, сажа, бензопірен. Найнебезпечнішим є бензопірен, який може провокувати виникнення раку. 

 – Якщо вітер – у вашу сторону, потрібно зачинити вікна, дочекатися, коли вітер віднесе хмари. Це стосується і жителів Києва: якщо вітер південний або південно-західний. Треба більше пити води, приймати сорбенти й антиоксиданти. Продукти з ближніх городів слід як мінімум мити. Те, що вже зібрано – практично не небезпечне, а ось те, що виросте пізніше, може призвести до проблем. Думаю, буде правильно, якщо місцева влада, екологи і санепідемстанція в найближчі роки простежать за цією ближньою зоною й за режимом вирощування сільськогосподарських рослин на ній. Тому що після того, як сажа потрапить у землю, звідти вона нікуди не дінеться: концентрація цих небезпечних речовин буде досить високою. Я маю на увазі зону, розташовану в безпосередній близькості до пожежі, – вважає голова Національного екологічного центру Ярослав Мовчан. 

Ці поради будуть актуальними для нас тривалий час, оскільки пожежа продовжується. На думку фахівців, для спеціалістів, які будуть займатися рекультивацією забрудненої території (5–10 км від місця пожежі), а також роботою з постраждалим населенням, може стати проблемою інформація щодо домішок, які були у нафтопродуктах. Тому що така модель дозволяє зробити оцінку які ж, власне, небезпечні речовини потрапили в повітря. Що потрібно шукати, сорбувати, де, скільки, чого випало і випаде. Ця інформація дасть можливість стратегічної роботи з наслідками. 

За оцінками Ярослава Мовчана та Тетяни Тимочко, сьогодні система надзвичайних ситуацій, а особливо, – санепідемстанцій перебуває в неналежному стані, оскільки органам, які мали контрольні функції, практично обрізали повноваження. Згідно з офіційними даними Держсанепідемслужби Київської області (за 10 червня), в населених пунктах Васильківського району (м. Васильків, смт Калинівка, села Багрин, Діброва, Путрівка, Крячки, Березанщина, Здорівка) перевищень допустимих рівнів забруднюючих речовин не встановлено (!). «Вміст в атмосферному повітрі діоксиду азоту (NO2), ангідриду сірчистого, вуглецю оксиду (СО) в 2–10 рази нижче гранично допустимих концентрацій (ГДК). Інші речовини (продукти згоряння), а саме – вуглеводні насичені, сірководень, формальдегід, сажа виявлено не було», – ідеться в повідомленні. На жаль, «наживо» прокоментувати ці цифри бажаючих немає.

В той час у Києві вже кілька років поспіль санепідемслужба фіксує у повітрі перевищення допустимих рівнів шкідливих речовин. Особливо це стосується літа. 

– За результатами досліджень, 9 червня 2015 року вміст сірчистого ангідриду в повітрі в контрольних точках перевищував гранично допустимі концентрації в 2,5–6,7 рази. Через погодні умови у приземному шарі атмосферного повітря накопичуються забруднюючі речовини. За рівнем забруднення ангідридом сірчистим ситуація характеризується як недопустима, а за ступенем небезпечності – як помірно небезпечна і небезпечна, – сказав заступник голови КМДА Михайло Радуцький.

Йшлося про моніторинг повітря у восьми контрольних точках міста: вулиці Садова, 57, Набережно-Корчуватська, 18, Інститутська, 16, Сікорського, 6, Столичне шосе, 90, пр-т Гонгадзе, 22, пр-т Ватутіна, 88, пр-т Академіка Глушкова,13-б. Але через кілька днів київська влада повідомила (визнала), що ці в рази вищі допустимих норм показники шкідливих речовин у київському повітрі – це наслідок загазованості, бруду та випаровувань з асфальту. 

Цьому можна вірити, адже в столиці дуже забрудненим атмосферне повітря є кілька років поспіль. Найбрудніше на проспекті Перемоги і вул. Академіка Туполєва, Московській площі, бульварі Лесі Українки, на Великій Кільцевій та Оболонському проспекті, також – у районі Деміїївки й у районі Бессарабського ринку (бензопірен, оксид вуглецю, двоокис азоту). Санепідеміологи ще торік наголошували, що тут кількість формальдегіду в повітрі перевищує допустимі норми в 5–7 разів!

Найчистіше повітря в Києві (в рази) – в Деснянському, Дарницькому та Подільському районах (Виноградар), також у районі Гідропарку та на території гідрологічної станції «Київ» (поблизу проспекту Науки). У цілому більш забруднене повітря – в центрі міста, більш чисте – у лісопарковій зоні, насамперед, у західній частині міста. Наслідки для здоров’я від частого видихання забрудненого повітря: загострення хронічних захворювань верхніх дихальних шляхів, легенів, серцево-судинної системи, також – алергія, бронхіальна астма. 

Як же бути із отруєною природою? Щодо очистки землі, то про це висловилася Тетяна Тимочко. А як бути із рослинами та тваринами, які постраждали від горіння нафтобази? 

– Біорізноманіття – це дуже складна річ. Якщо говорити про птахів, то проблем особливих немає, бо вони відлітають. Але зараз відбувається процес гніздування, тож і деяка частина птахів зазнає шкоди, але в цілому популяція збережеться. Гірше тим компонентам біорізноманіття, які не мають можливості переміщатися в повітряному просторі. Ще гірше тим, хто не ходить по землі, а повзе, бо якщо парнокопитні можуть уникнути небезпеки, то жабам, наприклад, – дуже важко. Тому рівень небезпеки – високий, але ми сподіваємося, що найближчим часом ця техногенна катастрофа, наслідки якої ми ще довго відчуватимемо, буде зупинена, – сказав голова Українського товариства птахів Олег Дудкін.

Оксана МИКОЛЮК,
“Природа і суспільство” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top