ВІД ВИРОБНИКА ДО СПОЖИВАЧА

Міжнародний досвід налагодження систем контролю руху і стеження за походженням деревини

Серед проблем правозастосування в лісовому секторі вагоме місце займають незаконні лісозаготівлі, включаючи торгівлю, транспортування і переробку деревини незаконного походження. Накопичений міжнародний досвід вказує на те, що ефективна протидія негативним явищам можлива там, де налагоджено дієвий контроль за лісокористуванням, здійснюється ідентифікація походження деревини, яка надходить в обіг, контролюється процес торгівлі лісоматеріалами і переробки деревини, налагоджено взаємодію між державними органами управління, правоохоронними органами, відповідальним бізнесом, природоохоронними організаціями, місцевими громадами для досягнення сталого лісового господарства.

Тривалий час система конт­ролю руху і стеження деревини розвивалася як підсистема господарського та частково бухгалтерського обліку лісопродукції. Основною метою підсистеми було забезпечення обліку деревини і контролю її руху від місця заготівлі до споживача по всіх технологічних і логістичних ланках. Таким чином її зміст полягав у інформаційному супроводі руху деревини від виробника до споживача. Система контролю руху деревини графічно відображена на рис.1.

Законодавчим підґрунтям розвитку систем, які мають властивість стеження, стала Міністерська декларація в Санкт-Петербурзі (2005) по проблемах правозастосування в лісовому секторі. Зокрема, визнаючи наявність проблем із незаконними рубками, представники урядів взяли на себе зобов’язання щодо формування систем стеження за походженням деревини, які можуть бути перевірені третьою стороною. Зміст системи стеження графічно відображений на рис. 2.

Потужним стимулом для розвитку таких систем став регламент ЄС «Про зобов’язання операторів, які розташовують лісоматеріали та продукцію з деревини на ринку» від 20.10.2010 року № 995/2010, який забороняє розміщення на ринку ЄС незаконно заготовленої деревини і продукції з неї. Відповідно до Регламенту, усі імпортери лісоматеріалів у країнах ЄС (оператори) мають запровадити систему контролю законності походження деревини. Тобто, перш ніж завезти лісопродукцію на територію ЄС, імпортер має відстежити історію походження деревини, аж до країни або регіону її заготівлі. За методичними підходами системи поділяються на індивідуальну та балансову ідентифікації. Балансовий метод полягає у стеженні за рухом деревини без її фізичної ідентифікації. Інформаційні потоки щодо входу і виходу лісопродукції та її трансформації в готову продукцію на усіх етапах просування до кінцевого споживача є основою побудови балансового методу. Він залишається базовим при формуванні різноманітних моделей систем контролю руху та стеження деревини. Одиницею стеження для цього методу, зазвичай, є лісопродукція, яка має незначні фізичні розміри (наприклад, тріска) або ж відрізняється низькими розмірно-якісними характеристиками (дрова паливні, техсировина). В цьому випадку одиницею обліку для цілей стеження, є транспортна партія лісопродукції. Застосування методу індивідуальної ідентифікації передбачає фізичне стеження за кожним окремим сортиментом, який має високі розмірно-якісні характеристики (фансировина, пиломатеріали). Зазвичай, метод індивідуальної ідентифікації завершується при передачі деревини від первинного виробника (лісового господарства) до вторинного (деревопереробне підприємство). В подальшому, наступні етапи контролю та стеження передбачають застосування балансового методу. Таким чином у більшості випадків системи, які охоплюють увесь ланцюг постачання від виробника до споживача, використовують обидва методи відстежити історію походження деревини, аж до країни або регіону її заготівлі. 

Розмаїття існуючих систем можна систематизувати за ознакою регуляторного впливу держави: державна обов’язкова (сформована і реалізується державними органами влади для контролю переважно за лісовими ресурсами державної власності); приватна добровільна (розробляється і запроваджується соціально і екологічно відповідальними лісовими та лісопромисловими компаніями або їх об’єднаннями); незалежна добровільна (запроваджена міжнародними чи національними схемами лісової сертифікації або органами сертифікації, які пропонують різноманітні програми верифікації); комбінована (побудована на використанні кількох попередніх систем).

Функціонування систем контролю руху деревини в тропічних країнах

Аналізуючи системи контролю руху в тропічних країнах, були взяті до уваги Малайзія, Індонезія, Таїланд та інші. Кожна з країн має певні особливості та підходи в реалізації функціонування своїх систем, але все ж таки присутні й певні спільні цілі. До таких відносяться: 

♦ Запобігання і боротьба з нелегальними рубками;

♦ Отримання об’єктивної інформації про лісозаготівельну і деревообробну діяльність;

♦ Підвищення довіри до лісового сектору і гарантування достовірності законності походження лісопродукції.

На шляху до поставленого сформовані пріоритетні завдання, які дозволять вивести систему контролю руху деревини на ефективний рівень функціонування, а саме:

♦ Формування, зазвичай, багатоступеневої системи конт­ролю за лісозаготівельною діяльністю;

♦ Забезпечення перевірки вхідної та вихідної продукції деревообробної промисловості деревини;

♦ Забезпечення контролю через обмеження кількості деревообробного виробництва або ж потужностей;

♦ Забезпечення контролю під час транспортування деревини (контрольні точки перевірок тощо).

Необхідно відзначити, що спільною рисою для тропічних країн є підвищена увага до деревообробної промисловості, а саме перевірка журналів обсягів вхідної/вихідної продукції. Саме це допомагає уникнути або зменшити в рази потрапляння нелегальної сировини на переробку. Заготовлена деревина в більшості випадків маркується за допомогою фарби, після чого уже транспортується з лісу. Ці позначки означають місце заготівлі та номер ліцензії вальників лісу, тобто є можливість простежити ким та де була заготовлена деревина (Малайзія).

Цікавий досвід із контролю перевезення деревини та готової з неї продукції демонструє Таїланд. Державний лісовий департамент підтримує функціонування 38 контрольних точок для перевірок легальності деревини, які функціонують 24 години на добу. Вони розташовані на основних перетинах доріг, що використовуються для перевезення деревини. Також є 249 пунктів, розкиданих по країні, які працюють з 8 ранку до 17 вечора.

Реалізація систем контролю руху деревини в тропічних країнах побудована на залученні значного людського ресурсу. Так, в Індонезії сформовані органи з оцінки відповідності, акредитовані індонезійськими органами акредитації, які перевіряють законність проведення операцій з деревиною лісокористувачами, продавцями, переробниками та експортерами. Тобто незалежна аудиторська компанія за дорученням уряду країни перевіряє увесь ланцюжок руху деревини, починаючи від місця її заготівлі в лісі і до вивезення готової продукції на експорт

Результати дослідження показали, що в країнах переважає державна обов’язкова система контролю руху, яка побудована на використанні балансового методу ідентифікації деревини. Але при цьому спостерігається також комбінований метод ідентифікації, коли в лісі маркується кожна колода (індивідуальний), а вже після деревообробки з урахування перевідних коефіцієнтів, ідентифікується партія готової продукції (балансовий). Як було зазначено раніше, в тропіках не відзначається значного розвитку інформаційних технологій, що могло б спростити контроль, але компенсується це наявністю різного роду станцій перевірок. Саме вони здійснюють додатковий контроль як за лісокористувачами, так і за перевізниками, деревообробниками на основі поданих останніми інформацій за результатами діяльності. Таким чином державна політика формування систем контролю руху і стеження полягає у створенні тотального контролю за лісовим сектором інспекційними органами, а зважаючи на низькі заробітні плати і високі корупційні ризики, в підсумку призводить до необхідності запровадження додаткового контролю за інспекційними органами. Екстенсивний характер розвитку таких систем та їх обов’язковість зазнає критики і не визнається на екологічно чутливих ринках розвинутих країн світу. В зв’язку з цим, поряд із державними обов’язковими системами активно розвиваються як приватні добровільні, так і незалежні добровільні системи контролю ланцюга постачання.

Разом із тим, існуючі механізми контролю за обсягами як вхідної, так і вихідної продукції деревообробки виступають додатковими засобами верифікації руху деревини і її трансформації в готову продукцію для добровільних систем. Так само держава при наявності сформованих інституційних структур може скористатися усіма потенційними перевагами систем контролю руху і стеження задля скорочення тіньового обігу деревини та підтвердження її законності на західних ринках лісопродукції.

Огляд систем контролю руху деревини в країнах ЄС у контексті їх можливого використання для України

Враховуючи інтенсивніший розвиток інформаційних технологій в Україні в порівнянні з тропічними країнами, має сенс вивчення передового досвіду в країнах ЄС, де використання електронних систем для здійснення контролю руху та стеження деревини зарекомендувало себе зі сторони більш високої технологічності та зручності у порівняні з традиційними способами. В країнах Європи запровадження електрон­них систем контролю руху та стеження деревини пов’язано з управлінськими та організаційними рішеннями, спрямованими на підвищення економічної ефективності лісової та лісопромислової галузей, удосконалення виробничих і логістичних процесів на основі новітніх інформаційних технологій. Був проаналізований досвід Польщі, Румунії, Швеції, Німеччини та Австрії, що дозволили виокремити основні можливі пріоритетні напрямки розвитку даних систем в Україні, а також основні цілі функціонування таких систем у країнах ЄС. До таких були віднесені:

♦ Підвищення економічної ефективності лісового сектору та удосконалення системи менеджменту.

♦ Дотримання Регламенту ЄС 995/2010 з питань деревини.

♦ Прозорість функціонування лісового господарства країни за рахунок зменшення «людського фактору» у виробничому процесі.

♦ Спрощення процедур обліку і контролю основних операцій з деревиною в процесі: заготівлі, перевезенні, обробки, продажу.

♦ Спрощення у формуванні необхідної звітності та проведенні калькуляцій.

♦ Доступ до інформації про наявні обсяги обігу деревини в реальному часі.

Так, у порівнянні з тропічними країнами, спостерігається перехід від залучення значних людських ресурсів до спрощеного функціонування систем, що включає оперативність моніторингу, документообігу та конт­ролю в лісовому господарстві. 

Враховуючи значну частку приватних лісів у країнах Європейського Союзу, відзначається встановлення не державного обов’язкового, а – приватного добровільного контролю руху та стеження деревини. Це свідчить про ініціативність переробників разом із лісокористувачами до прозорої співпраці та формуванню необхідного іміджу. Залучення різного роду інформаційних технологій дозволяє не тільки скоротити ризики «людського фактору», а й підвищити швидкість оперування інформацією. Як видно з таблиці, в досліджених країнах переважає балансовий метод ідентифікації деревини, що скорочує витрати на вихідні матеріали для маркування. Можна стверджувати, що прозорість функціонування обігу деревини на всіх рівнях дає можливість відійти від індивідуальної ідентифікації. Тобто система виключає високі ризики потрапляння нелегальної деревини в загальну масу, а отже, і необхідність маркування кожної колоди відпадає саме собою.

Чудовим прикладом є сформована інформаційна система державних лісів у Польщі (SILP) – програмний комплекс, який слугує бізнес-інструментом інтеграції усіх інформаційних потоків, включаючи питання обліку, контролю та звітності холдингу «Державні ліси» на усіх організаційних рівнях: лісництво – надлісництво – інші cпоріднені виробничі підрозділи – регіональна дирекція – генеральна дирекція. 

Корисним для України є підхід, відповідно до якого електрон­ний облік деревини є ключовим, але в той же час лише одним із елементів загальної системи інформаційного забезпечення та підтримки управлінських рішень. Відповідно варто розглянути можливість трансформації єдиної державної системи державного обліку деревини в інформаційну систему лісового сектору, яка б включала до себе такі підсистеми як відведення лісосік і матеріально-грошової оцінки, картографічне забезпечення лісогосподарської діяльності, реалізація деревини на електронних торгах тощо.

Особливу увагу реалізації деревини приділено в Швеції, де діє об’єднання майже 50-ти лісопромислових компаній, яке заснувало спеціальну і незалежну ІТ компанію, що забезпечує конт­роль обліку угод з деревиною, її вимірювання та перевезення, використовуючи сучасні інформаційні технології – Skogsbrukets Datacentral (SDC). Така система представляє собою централізоване сховище інформації про угоди між власниками деревини, її покупцями, перевізниками, лісопильними заводами і незалежними організаціями, які здійснюють обмір та визначення якості деревини. 

Важливим чинником у організації системи контролю руху та стеження деревини є формування повноцінного моніторингу самого перевезення деревини. Як було зазначено, в тропічних країнах, окрім сформованих товаро-транспортних накладних, діють ще й постійні пости, що перевіряють легальність походження деревини. В той час, як у Румунії сформована інформаційна система SUMAL є інструментом контролю руху деревини від місця її заготівлі до споживача (переробне підприємство, склад посередника, місце передачі товару імпортеру тощо) в режимі реального часу завдяки використанню унікальної системи нумерації документів та роботи з єдиною державною базою даних. Перевезення деревини здійснюється завдяки використанню мобільного додатку «Wood Tracking», який є частиною системи Sumal, його можна безкоштовно завантажити на смартфон або планшет на базі операційних систем як Windows, так і Android. 

Для України цікавим є використання подібної системи для забезпечення вимог статті 294 Угоди про Асоціацію між ЄС та Україною та Закону України «Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів» задля підтвердження законності походження лісопродукції по всіх ланцюгах постачання – від виробника до споживача.

Необхідно відзначити, що досвід інших країн свідчить, що найсучасніші системи контролю руху та стеження деревини стають недієздатними у разі неналежного рівня правозастосування та відсутності сприятливого інституційного середовища, а успішна реалізація будь-яких новацій полягає у проведенні серйозної підготовчої роботи, інформуванні та роз’ясненні щодо цілей і завдань системи, навчання і підвищення кваліфікації персоналу, підготовки нових кадрів.

Павло КРАВЕЦЬ,
 Микола ЛАЗЕБНИК,
Євген ХАНЬ
© “Лісовий і мисливський журнал”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top