ДУМКИ ВГОЛОС

Результати опитування фахівців лісомисливського господарства України

Доцент кафедри лісівництва Національного лісотехнічного університету України Іван Делеган провів дослідження серед фахівців лісомисливського господарства, щоб з’ясувати їхню думку щодо стану лісомисливської галузі в Україні. До вашої уваги пропонуємо результати дослідження.

Дослідження з вивчення думки фахівців лісомисливського господарства проводились упродовж чотирьох років і в результаті було опитано близько 150 респондентів.

Респонденти – це, в більшості, чоловіки (99%), переважно до 35 років (49%), 25% – фахівці віком 35–45 років. 45% опитуваних мають вищу освіту, з них лісотехнічну (екологічну, біологічну) освіту мають 58,9%. В опитуванні взяли участь переважно мисливствознавці (88%), єгері та майстри лісу.

Стаж роботи у лісомисливському господарстві респондентів: до 3 років – 41,2%; 3–5 років – 21,6%, від 6–10 до 11–25 років – 35%.

59% респондентів мешканці сіл та селищ міського типу, 41% – мешканці різних міст.

Середньомісячний розмір доходу опитуваних: 1000 грн – 8,8%, до 2000 грн – 39%, до 3000 грн – 41%, понад 3000 грн – 10 %.

А тепер найцікавіше – результати самого опитування.

Висновок

За результатами опитування найбільш вагомими загрозами для стану лісомисливського господарства, на думку фахівців, є: низька екологічна культура населення; недосконала законодавча база; погана охорона угідь; самовільне браконьєрське використання тваринного світу і мисливських угідь місцевими жителями; корупційні схеми перерозподілу мисливських угідь і при використанні мисливських ресурсів.

На правопорушення у лісомисливському господарстві найбільш істотно впливають: низька заробітна плата працівників лісомисливського господарства; недостатній контроль з боку лісової охорони і єгерської служби; високий рівень безробіття; недостатнє фінансування лісогосподарських і лісомисливських підприємств; бідність населення.

Найчастішими правопорушеннями в мисливських угіддях України є: браконьєрство; правопорушення при здійсненні біотехнічних заходів та при проведенні законних полювань.

Найпоширенішими видами браконьєрства, вважають фахівці, є: браконьєрство, здійснене громадянами для власних потреб (м’ясо, хутро), за участю чиновників владних структур (адміністрація, міліція тощо) та здійснене комерційними структурами без дозвільних документів.

На рівень браконьєрства істотно впливають такі чинники: недосконале лісомисливське законодавство; низька правова культура населення; недостатні заходи боротьби з корупцією; відсутність ефективних штрафних санкцій; низький рівень соціального забезпечення населення.

Усуненню браконьєрства могло б сприяти, передовсім: зменшення рівня безробіття і зростання добробуту населення; посилення штрафних санкцій, адміністративної та кримінальної відповідальності, готовність до ринкових перетворень.

На думку респондентів, найбільш ефективно протидіють браконьєрству: лісогосподарські і лісомисливські підприємства; державна екологічна інспекція, правоохоронні органи. Тобто традиційно, найкращі охоронці – ми самі – контролюючі й силові структури.

Більшість респондентів – 84% – визнають корупційну складову у лісомисливському господарстві.

Частина респондентів не обізнана у питанні, що таке сертифікація походження продукції полювання.

Респонденти неготові до демократичних реформ, але впевнено підтримують методи тоталітарного режиму.

Нині існує нагальна необхідність підвищення екологічної культури і збільшення кількості висококваліфікованих фахівців, вважає переважна більшість респондентів – майже 98%, мабуть, це і є найголовнішими напрямками реформування мисливського господарства.

Іван ДЕЛЕГАН
© “Лісовий і мисливський журнал”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top