КРАЇНА ТРОФЕЙНОГО ПОЛЮВАННЯ

Мисливське господарство Угорщини

У минулих номерах журналу ми розповідали про навчальний семінар, який відбувся у рамках Дунайсько-Карпатської Програми WWF за участі Держлісагентства з метою ознайомлення з моделями управління мисливським господарством у країнах Євросоюзу: Польщі, Словаччині та Угорщині. Цей захід проводився у рамках Міжнародного проекту ЄС «ФЛЕГ ІІ», який реалізовується Світовим банком, IUCN та WWF. У цій статті ми познайомимо вас із досвідом ведення мисливського господарства в Угорщині, де побувала група фахівців з України, зокрема, з Тужерським мисливським колективом ім. Кошута та його секретарем Сандором Агієм.

Кожна країна ЄС, звичайно, має свої особливості та культуру ведення мисливського господарства, ми вже розповідали про Польщу та Словаччину, країни, які ми відвідали раніше, де відчувається історичний і географічний вплив Німецької моделі мисливського господарства. Угорщина ж цікава тим, що вона мала багатовіковий вплив на свої традиції та культуру, зокрема, мисливську, – Австрії.

Сучасна Угорщина – одна з найкращих країн для трофейного полювання в Європі, країна з тисячолітніми мисливськими традиціями і культурою. Місцеві ліси, а це 1,6 млн га, раніше належали австро-угорським дворянам, які використовували їх для мисливства і зараз рясніють великою та дрібною дичиною. Тут ви можете легко добути якісний трофей козулі, оленя європейського, лані, муфлона і кабана високої оцінки СІС. До трофейного полювання можна додати різноманітні захоплюючі полювання на птицю – фазана, куріпку, качку і хутрового звіра.

Загальна площа країни становить 9,3 млн га, площа мисливських угідь – 8,9 млн га, що сягає 86% від загальної площі країни. Населення Угорщини – 10 млн осіб, з яких мисливцями є 50 тис. осіб, а це 0,5%. В Угорщині державних лісів – 60%, 40% є приватними, але їм держава віддала малопродуктивні ліси, кращі лісові й мисливські угіддя залишаються у власності держави.

Мисливське господарство

В Угорщині 35,6% мисливців – це робітники і селяни, 23,8% – працівники офісів, 2,2% – пенсіонери та 14,4% – інші. Цікавий факт, що жінки-мисливці становлять 1,2%.

Мисливським господарством управляє та контролює Міністерство сільського господарства і регіонального розвитку та Міністерство навколишнього середо­вища і водних ресурсів. Найбільші мисливські об’єднання на теренах Угорщини – Національна Мисливська Комора Угорщини (Orszagos Magyar Vadaszkamara) та Національне Товариство Мисливців Угорщини (Orszagos Magyar Vadaszati Vedegylet). У 2002 році рішенням Конституційного Суду Угорщини було скасовано обов’язкове членство у Коморі, і бути чи не бути членом Комори кожен колектив вирішує сам.

Мисливське держуправління є окремою, незалежною структурою, яка має свої мисливські угіддя і веде на них господарство. Але більшість мисливських господарств є громадськими. На сьогодні існує 715 мисливських колективів, які мають у користуванні мисливські угіддя і ще близько 400 колективів без угідь.

Якщо якомусь державному мисливському господарству не вистачає мисливців для реалізації Плану добування, то на допомогу запрошуються мисливці з інших мисливських господарств як державних, так і громадських. Під час таких полювань, зазвичай, добувають десятки голів оленів, кабанів та іншої дичини.

Законодавство

Полювання та мисливське господарство в Угорщині регулюється Законом «Про захист дичини, управління дичиною і полювання», він доповнюється іншими лісовими законами та законами про охорону навколишнього природного середовища.

Надання права полювання, а також дичина, належить державі. Ці права можуть бути надані мисливським колективам. Нині у їхньому користуванні близько 83% мисливських угідь, решта 17% колективів полюють у мисливських угіддях, де господарює держава.

В Угорщині дозволено полювання з вогнепальною нарізною та гладкоствольною зброєю, а також з мисливським луком. Капкани та полювання з гончими собаками – є незаконними.

Щоб стати мисливцем і мати право полювати, необхідно скласти обов’язковий іспит, який приймає Державна екзаменаційна комісія. Перед складанням іспиту необхідно пройти підготовчі курси.

Екзамен складається з теорії (знання мисливського законодавства, біотехнії, методів і способів полювання, вогнепальної зброї, біології та фізіології тварин, мисливської етики) та практики (поводження з вогнепальною зброєю, стрільба на влучність у тирі, надання першої медичної допомоги).

Обов’язковим є також наявність страхування відповідальності перед третіми особами.

Мисливський колектив ім. Кошута, м. Тужер

Досвід ведення мисливського господарства в Угорщині, фахівці з України отримали завдяки сприянню справжнього мисливця, члена і секретаря мисливського колективу ім. Кошута, що у м. Тужер, Сандора Агія. Він розповів, що їх мисливський колектив, як і всі інші в Угорщині, є юридичною особою, має Статут, рахунок у банку та печатку. Бухгалтерію свою не мають, тому користуються послугами аутсорсінгової компанії, яка робить це за них. До складу колективу ім. Кошута входить 31 мисливець. За законом членом мисливського колективу може стати громадянин будь-якої країни, але щоб їм стати, треба сплатити вступний внесок, який у колективі Сандора становить 1800 євро. Річний членський внесок мисливця у колективі ім. Кошута становить 240 євро на рік і його величину визначає і затверджує колектив. Цей колектив не вважається великим і недоступним, адже в Угорщині існують і більш елітні колективи з великою кількістю членів, кращими угіддями і більшою щільністю дичини, і щоб стати членом такого колективу, іноді треба чекати 3–5 років, а потім сплатити вступний внесок у розмірі 10 тис. євро.

Первинний мисливський колектив може входити до обласного представництва Національної Мисливської Комори Угорщини, головний офіс якої розташований в Будапешті.

Колектив ім. Кошута є членом Комори і сплачує щорічно членські внески у розмірі 50 євро. Великих переваг, за словами Сандора, – немає, але Комора забезпечує юридичний захист первинному мисливському колективу та займається організацією мисливських культурних заходів та популяризує мисливські традиції.

Мисливські угіддя

Угіддя колективу ім. Кошута розташовані на північно-східній частині країни у м. Тужер, на кордоні зі Словаччиною та Україною.

Площа мисливських угідь колективу – 9300 га, не враховуючи залізні дороги, річки і загороджені території.

20% площі угідь становлять ліси, інша – сільськогосподарські угіддя, плавні, чагарники.

Мисливські угіддя надані колективу в користування державним обласним управлінням мисливського господарства на 10 років. Після надання угідь, колективом обов’язково проводиться мисливське упорядкування їх. Мінімальна площа угідь, яка може бути надана у користування колективу для ведення мисливського господарства – 3 тис. га.

Відносини з землевласниками достатньо прості. Укладати Договори про ведення мисливського господарства з земле­власниками – обов’язково. Плата за користування угіддями передбачена законом і дозволена тільки за безготівковим розрахунком, тому землевласник повинен мати статус юридичної особи. Плата за землю узгоджується між землевласником та користувачем і в середньому становить 0,5–1 євро за га, але в більшості випадків землевласники не хочуть створювати тільки для цих відносин підприємства і банківські рахунки, тому часто домовляються за розрахунок натуральною продукцією – дичиною, а іноді взагалі не претендують на компенсацію.

Бюджет мисливського колективу

У цілому ведення мисливського господарства колективом ім. Кошута не є прибутковим, але і не збиткове. 80% надходжень колектив отримує від ведення мисливського господарства, зокрема, від полювання на копитних, членські внески становлять всього 5%.

Велика частина витрат мисливського колективу, як зауважив Сандор Агія, становить компенсація фермерам за потрави, які наносять дикі звірі, цю компенсацію в Угорщині визначає незалежна експертиза.

Ще одна значна стаття витрат колективу, яка є вимогою закону, утримання єгерської служби. Кожен єгер забезпечується автомобілем і пальним, а площа обходу кожного єгеря повинна бути не більше 3 тис. га польових і 0,5 тис. га лісових. Часто єгері працюють за сумісництвом, тому що заробітна плата, яку нараховує колектив, становить близько 250 євро\місяць, плюс премія за добутих шкідників (лисиця – 8 євро\голова, ворона – 3 євро\голова).

За невиконання або неналежне виконання вимог закону, користувач може бути оштрафований державою на суму від 3 тис. до 300 тис. євро.

Дичина та правила полювання

В Угорщині обліки мисливської дичини проводяться єгерями раз на рік у лютому. Результати обліків передаються до державного обласного управління мисливського господарства, які їх аналізують і враховують під час затвердження Планів добування дичини на наступний сезон полювання. Невиконання цього Плану колективом – карається штрафом, тому деяких членів колективу приходиться навіть змушувати ходити на полювання для реалізації Плану, особливо на дикого кабана.

Членство у колективі дає право безкоштовно ходити на кожне колективне полювання на зайця та фазана (10–14 полювань на рік). Незалежно від того, вполював щось мисливець чи ні, кожен все одно отримує «свого» фазана чи зайця. Також членство дає безкоштовне право на індивідуальне та колективне полювання на кабана, козулю та оленя без придбання будь-яких додаткових дозволів (відстрільних карток, ліцензій тощо). Полювання на кабана і лисицю проводиться цілий рік. Враховуючи, що цікавість до полювання на кабана останнім часом в Угорщині дещо знизилась, а чисельність його зросла, в мисливському колективі ім. Кошута планується введення обов’язкового полювання на кабана кожним членом колективу двічі на місяць. У колективі є правило – чотири кабани, вагою до 50 кг, кожен мисливець може забрати собі безоплатно. Якщо мисливцю треба більше м’яса, він може за символічну плату викупити його у колективу. Інших, добутих кабанів, а це близько 80% дичини, колектив здає у заготівельну контору, а прибуток від реалізації йде до загальної казни колективу. М’ясо кабана у заготівельних конторах приймають за ціною від 0,5 до 1 євро/кг, залежно від сорту, а сорт від місць поранень туші. Вартість м’яса козулі може сягати 4 євро/кг.

У господарстві колективу є три єгерські обходи. Кожен обхід має журнал реєстрації полювань, куди член колективу, плануючи полювання, повинен записатись мінімум за чотири години і максимум за добу. У журналі вказується хто, де і коли буде полювати, а також на яку дичину. Після полювання мисливець записує у журналі до якого часу йшло полювання, чи здійснював він постріли і що добув. У разі добування звіра, то на обході треба взяти одноразову бирку, записати її номер у журналі й прикріпити на ногу добутого звіра, в іншому випадку дичина буде вважатись не законно добутою і карається законом. Наприклад, якщо мисливець у журналі написав, що йде полювати на кабана, а вполював оленя, то за рішенням суду його можуть позбавити права полювання до двох років та оштрафувати на 1000 євро.

Штрафи за незаконне добування дичини коливаються від 100 до 500 доларів, а при незаконному добуванні трофейної дичини від 500 до 5000 євро.

З великою відповідальністю у господарстві відносяться і до полювання на трофейних самців, їх щільність у популяції не повинна критично зменшуватись. Якість і кількість перспективних самців визначає якість майбутнього покоління популяції. Самець оленя вважається перспективним до 10 років, козулі до 5 років. У цьому віці самців намагаються не вилучати і незважаючи на те, що трофейне полювання є найпрестижнішим і найдорожчим, таке полювання проходить тільки за участі єгеря і тільки єгер визначає і дає згоду на вилучення того чи іншого самця. Інтенсивне полювання проводиться на самців оленячих молодшого, середнього віку і у віці, коли самець вийшов з віку перспективного.

Мисливська охорона

Є в Угорщині і браконьєрство, зокрема, з метою отримання м’яса, здебільшого, козулі та оленя. З порушниками правил полювання ведеться жорстока боротьба. Після того, як під час рейдів загинуло кілька єгерів, держава надала їм статус поліцейських, вони стоять на обліку в поліції, мають посвідчення і жетони «єгерська служба», засоби зв’язку, кийки, кайданки та табельну зброю – пістолети. Зараз єгер вже має право зупиняти і оглядати автомобіль з метою виявлення незаконно добутої дичини.

Біотехнія

Щодо біотехнії, то підгодівля дичини здійснюється за рахунок членів колективу. Сам колектив немає кормових полів і не вирощує кормів, але мисливці – члени колективу – віддають частину своїх власних с/г посівів для підгодівлі дичини. Також існує трудоучасть, яка становить два дні на рік, коли кожен член колективу повинен залучатися до біотехнічних заходів, охорони тощо.

«Чужинці»

Мисливці, що не є членами колективу, та іноземні мисливці можуть полювати в угіддях колективу, але юридичні відносини вони ведуть виключно з членами колективу. Вартість полювання для «чужих» мисливців вказана у прайсі, який  затверджується колективом, іноді можуть надаватися знижки до 15%.

Висновки

На відміну від української моделі ведення мисливського господарства, в Угорщині вона демократичніша, прозоріша і ефективніша. Це стосується, у першу чергу, первинних громадських колективів.

В Угорщині господарями угідь є мисливці. Первинний колектив є юридичною особою, виконує всі фінансові операції і не залежить від надбудов. Колектив сам, у залежності від потреб, встановлює вартість внесків та послуг. Отримані кошти залишаються в колективі та використовуються, в першу чергу, на відтворення та охорону дичини. І, звичайно, колектив сам відповідає за виконання законів та рентабельність господарства.

Єгерська служба громадського об’єднання має права та повноваження поліції, що дає змогу ефективно боротися з браконьєрами.

Мисливська культура, традиції, відповідальність та фінансова самостійність мисливських колективів в Угорщині дає можливість досягати достатньо високої чисельності дичини в угіддях, ефективно та рентабельно господарювати.

Микола МИРОНЕНКО,
Роман НОВІКОВ,
© “Лісовий і мисливський журнал”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top