ДЕРЕВ’ЯНА ЗАКОНОТВОРЧІСТЬ

Що дав мораторій на експорт необробленої деревини?

Днями чернівецькі митники не пропустили на кордоні з Румунією партію деревини. Берегометське лісомисливське господарство експортує до Румунії дрова. Закон не забороняє. Але головний митник Буковини Микола Салагор вважає, що під виглядом дров буковинські лісгоспи відправляють за кордон кругляк-тонкомір, що заборонено законом. 

Хто правий – могли б сказати правоохоронні органи, але ні лісівники, ні митники не надали спеціалістам необхідних для проведення експертизи документів.

А поки що 20 вагонів з «проблемними» дровами нікуди діти.

Так, на практиці діє Закон 1362, що забороняє з 1 листопада 2015-го експорт необробленої деревини усіх порід, крім сосни. Сосна буде заборонена до ввезення з початку року 2017.

Керівник Чернівецького обласного управління лісового господарства Роман Череватий пояснює, що попит на внутрішньому ринку на лісоматеріали, зокрема кругляк, після того, як згаданий закон набув чинності, не збільшився. Зараз виставили на продаж 37 тисяч кубів деревини, реалізували всього 3,5 тисячі. Ми зацікавлені у розвитку вітчизняної деревопереробної галузі, але недостатньо споживачів. Натомість іноземні підприємства готові платити за ці поки що зайві дрова і деревину малих діаметрів хорошу ціну. Це забезпечить надходження валюти в країну, а нам – фінансовий ресурс для охорони і відновлення лісів.

Розповідаючи про згадану ситуацію, кореспондент «Урядового кур’єра» Світлана Ісаченко повідомляє, що лісівники марнувати незатребуваний деревопереробниками ліс на верхніх складах не збираються. Тому, у Берегометському лісомисливському господарстві будуть змушені суттєво зменшити обсяги лісозаготівель, насамперед, у всохлих ялинниках, звідки найбільше дров і тонкоміру. Проте це, у свою  чергу, погіршить екологічний стан лісів, призведе до поширення шкідників і деревних хвороб.

Той факт, що закон про заборону експорту необробленої деревини три місяці «чекав» на підпис Президента, свідчить про неоднозначне ставлення у суспільстві до цієї «проблеми».

Голова Всеукраїнської Асоціації деревообробних підприємств Дмитро Артемчук задоволений досягнутим: «Той асортимент, який заборонений до експорту, залишається на українському ринку, і ми маємо можливість його переробляти. Коли прийде час заборони експорту пиловника соснового, підприємства, що займаються глибокою обробкою хвойних порід, матимуть можливість збільшити обороти виробництва, створити більше робочих місць, платити більше податків державі. У результаті вони будуть покращувати виробництво включно до виготовлення готової продукції, такої як дошка для підлоги, меблі, а не просто різання деревини, як це було донедавна».

Марина Коняк, відома на Буковині еколог-активіст, підтримує лісівників: «Схоже, ми таки поквапилися з мораторієм на вивіз лісу. Треба було спочатку потурбуватися про збільшення у краї переробних потужностей під різні сортименти деревини. Проте працювати над створенням нових підприємств ніхто не збирається – ані влада, ані підприємці».

Профільні фахівці також не в захопленні від заборони експорту деревини. Експерт програми ФЛЕГ Світового банку Михайло Попков з самого початку виступав проти заборони експорту, попереджаючи про можливість різкого падіння якості української деревини.

Заборону експорту М. Попков називає найбільш непридатним заходом впливу на ринок. «Її використовували дуже багато країн, і жодного разу вона не дала позитивного ефекту, – додає він. – Закон призведе до розвитку дрібного експортно-орієнтованого лісопиляння, збільшення тиску на ліс, появі нових корупційних схем і в кінцевому підсумку до погіршення стану лісів. Уже є конкретні приклади, що підтверджують цей прогноз».

У свою чергу народний депутат Остап Єднак заспокоює, що заборона експорту це тимчасовий і вимушений захід. За його словами, нині розробляється законопроект, який зніме мораторій, але «введе чіткі та прозорі правила гри для учасників ринку».

Залишається трохи почекати і на власні очі побачити, кому ж на користь пішла дерев’яна законо­творчість: державі, лісовим господарствам, деревообробним підприємствам… чи, може, ще комусь? 

Огляд Максима ЗЕЛЕНОГО
© “Природа і суспільство”

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top