МАЙБУТНЄ ЛІСОВИХ ЕКОСИСТЕМ

Концептуальні засади запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва 

Перехід на вибіркову, наближену до природи систему лісогосподарювання, вирощування різновікових мішаних деревостанів з багатоярусною вертикально і горизонтально зімкнутою структурою на основі природного насінного поновлення є важливою лісівничою проблемою України. Особливо актуальною вона є зараз, коли зміни клімату та антропогенний негативний вплив все частіше досягають критичних значень.  

На сьогодні у лісовому господарстві України актуальними проблемами, які потребують невідкладного вирішення є: надмірне застосування суцільних рубок; різке зменшення площі різновікових деревостанів; переважання у лісовому фонді одновікових або умовно одновікових деревостанів штучного походження, які потребують посиленого догляду і порівняно з природними лісостанами характеризуються спрощеною структурою, збідненим біорізноманіттям, меншою біотичною стійкістю; наявність значних площ деревостанів вегетативного (паростевого) походження та похідних деревостанів, зокрема, ялинників у Карпатському регіоні, які потребують заміни на корінні; зменшення життєвості і стійкості лісостанів, викликане глобальними змінами клімату, забрудненням довкілля, зростанням антропогенного навантаження; недосконалість чинного лісового законодавства і нормативно-правових актів щодо належного правового забезпечення формування різновікових деревостанів. 

Їх вирішення потребує докорінної зміни лісокористування і грунтується на засадах наближеного до природи лісівництва, яке передбачає перехід від переважаючої зараз суцільно-лісосічної системи господарювання до вибіркової – вирощування різновікових мішаних лісостанів з багатоярусною вертикально і горизонтально зімкнутою структурою на основі природного насінного поновлення.

Особливо актуальним є наближене до природи лісогосподарювання для покращення екологічної ситуації в Українських Карпатах, де антропогенні негативні впливи, підсилені змінами клімату, все частіше досягають критичних значень. У гірських умовах орієнтація на відновлення лісостанів переважно природним насіннєвим шляхом і вирощування мішаних різновікових лісів стає необхідністю. 

Наближене до природи лісівництво – це така система організації і ведення лісового господарства, яка забезпечує безперервне відтворення і формування лісостанів, максимально подібних до природних за структурою і генезисом й зумовлює на лісових ділянках постійну наявність деревостану на різних стадіях розвитку і на різних рівнях вертикальних та горизонтальних зв’язків. 

Наближене до природи ведення лісового господарства якомога повніше враховує екологічні умови місцевиростання і базується на лісотипологічній основі. Воно передбачає, на підставі імітації природних процесів, проведення такої системи заходів, яка посилює стійкість деревостанів і їх багатофункціональну роль за мінімально доцільного і необхідного втручання в життя лісу. Лише при організації наближеного до природи лісівництва забезпечується високе біорізноманіття і велика структурованість лісостанів, наявність багатомножинних взаємозв’язків, постійний обмін речовиною, енергією та інформацією між компонентами лісу і, як наслідок, його стабільність, біотична стійкість і саморегуляція навіть в умовах постійної зміни та дії несприятливих чинників природного середовища.

Наближене до природи ведення лісового господарства є ефективним не тільки в соціальному та екологічному відношеннях. Воно дозволяє забезпечити стале (постійне) лісокористування навіть з невеликих за площею лісових ділянок за відсутності суцільних зрубів.

Однак перехід на наближене до природи лісогосподарювання є складним, довготривалим процесом. Основою запровадження наближеного до природи лісівництва є наявність різновікових, переважно мішаних лісостанів. На жаль, у лісовому фонді України, внаслідок проведення суцільних рубок і створення на зрубах лісових культур, їх дуже мало. Лісостани України, зазвичай, інтенсивно огосподарені, перетворені в одновікові, часто однорідні деревостани.

У зв’язку з цим, переходу на наближене до природи лісогосподарювання повинно передувати так зване «переформування деревостанів» – термін, який вже склався у лісівництві і розглядається лісівниками як багатоступеневий поступовий процес, який включає проведення різних, зміщених у часі й просторі, лісогосподарських заходів: рубок головного користування, рубок догляду, стимуляції репродуктивних процесів, сприяння природному поновленню, заходи щодо збереження самосіву і підросту, введення в лісостани, відповідно до типу лісу, відсутніх корінних порід, регулювання вікової і просторової структури насадження тощо.

Переформовані деревостани повинні характеризуватися такими ознаками:

– різновіковістю (постійною наявністю самосіву, підросту, дерев від молодого до перестійного віку);

– мішаним породним складом (в окремих випадках у складних екологічних умовах однопородним), представленим корінними для певних типів лісу породами та домішкою цінних у лісівничому, екологічному і соціальному відношенні видами; 

– складною просторовою структурою, зумовленою зім­кнутістю в горизонтальному і ярусністю у вертикальному напрямках;

– безперервною наявністю лісового покриву на зайнятій території;

– високою життєвістю, біотичною стійкістю, значним поточним приростом дерев, які досягаються як створеною покращеною для даних лісорослинних умов структурою деревостанів, так і своєчасним проведенням відповідних лісогосподарських заходів.

Процес переформування повинен бути зорієнтований на конкретний лісовий масив, для якого, передусім, встановлюють критерії його оптимальності з урахуванням типу лісу та функціонального призначення лісів. Основними критеріями оптимальності майбутніх деревостанів є їх цільовий (бажаний) склад і структура та їх стійкість і здатність до самовідновлення. Визначають цільові або граничні параметри: склад та зімкнутість деревостану, його вікову, вертикальну і горизонтальну структури; остійність дерев; характер природного поновлення; кількість надійного підросту; проекційне покриття трав’яних рослин; кількість відпаду.

Відповідно до поточного стану і віку деревостанів, для їх переформування можуть застосовуватись різні наближені до природи лісівничі втручання: вибірка поодиноких дерев, окремих біогруп, рубки догляду, добровільно-вибіркові, групово-вибіркові, рівномірно-поступові, при потребі, вибіркові санітарні рубки. Одночасно повинні проводитись лісогосподарські заходи щодо стимуляції репродуктивних процесів, появи і збереження самосіву і підросту деревних порід.

Етап переформування деревостанів вимагає значних зусиль, затрат і часу, і його виконання в українських реаліях стикається з низкою труднощів і проблем. Основними з них є:

– Значна тривалість переформування деревостанів основних лісоутворюючих порід, зокрема, у Карпатському регіоні – бука, дуба, ялиці, ялини. У зім­кнутих лісостанах ці породи пізно вступають у репродуктивний період (у віці близько 50–60-ти років). Під їх наметом у середньовіковому періоді, як правило, не появляється попереднє природне поновлення і не нагромаджується різновіковий підріст – основа формування різновікових деревостанів. У зв’язку з цим, залежно від фахового рівня виконання запланованих і проведених лісогосподарських заходів, період переформування розтягується на 70–80 років.

– Велика площа одновікових деревостанів, що вимагає багато часу, значних матеріальних та інтелектуальних ресурсів для їх переформування.

– Нерегулярне плодоношення (насіннєношення) основних лісоутворюючих порід та розтягнутий у часі період повторності рясних урожаїв.

– Зниження стійкості і життєздатності материнських деревостанів на перших етапах переформування, оскільки порушуються в них фітоценотичні та гетеротрофні взаємозв’язки, проходить перебудова та адаптація до нових умов усіх компонентів лісової екосистеми.

– Відсутність на даний час висококваліфікованих кадрів, здатних на високому професійному рівні провести переформування деревостанів, забезпечити його організацію та чіткість і своєчасність проведення усіх необхідних лісогосподарських заходів упродовж тривалого часу.

– Недостатня розвинутість лісотранспортних мереж, більша затратність проведення лісогосподарських заходів і лісокористування під час переформування у порівнянні з існуючим лісогосподарюванням.

– Професійно-психологічні навички господарювання за суцільнолісосічною системою в українських лісівників. 

Однак, незважаючи на труднощі в лісах Українських Карпат та Передкарпаття, вже розпочато експериментальне проведення рубок переформування з перетворення одновікових деревостанів у мішані різновікові із зімкнутою вертикальною і горизонтальною структурою на основі природного поновлення.

В Україні реалізовано Швейцарсько-український проект розвитку лісового господарства в Закарпатті «FORZA», у рамках якого опрацьовувались засади наближеного до природи лісівництва, проведено в цьому напрямку навчальні семінари у Закарпатті та Івано-Франківщині й навчальні поїздки українських фахівців до Швейцарії, у 38 типах лісу Закарпаття закладено 138 стаціонарних експериментальних ділянок з переформування насаджень.

Проектом «FORZA» разом з ВО «Укрдержліспроект» розроб­лено дворівневі плани організації і ведення лісового господарства за принципами наближеного до природи лісівництва для двох пілотних лісництв – Щаульського (ДП «Рахівське ЛДГ») та Нижньобистрівського (ДП «Хустське ЛДГ»). 

Українським науково-дослідним інститутом гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака закладено дослідні об’єкти із застосуванням комплексних рубок у чистих букових і хвойно-букових деревостанах Закарпаття і Передкарпаття, а також рубок переформування у похідних смеречниках Карпатського регіону.

Кафедрою лісівництва Національного лісотехнічного університету України і Львівським обласним управлінням лісового і мисливського господарства в грабово-соснових, грабово-дубових і букових лісах Львівщини створено вісім науково-виробничих стаціонарів з випробування різних способів рубок переформування.

Зокрема такі рубки проведені на науково-виробничому стаціонарі «Моршинський» у ДП «Стрийське лісове господарство», на якому за участю 11 порід вже формується триярусний мішаний різновіковий деревостан з горизонтально і вертикально зімкнутою структурою.

Двадцять дві демонстраційні ділянки з переформування одновікових дубових і соснових насаджень закладені також кафедрами лісівництва та лісового менеджменту Національного університету біоресурсів і природокористування України в Лісостепу і Поліссі, а 24 стаціонари – кафедрою екології НЛТУ України в дубових і букових лісах Закарпаття.

У минулому році українською і словацькою мовами вийшов з друку навчальний посібник «Наближене до природи та багатофункціональне ведення лісового господарства у Карпатському регіоні України та Словаччини», підготовлений українськими та словацькими науковцями. В ньому детально описано як теоретичні засади, так і досвід українських і словацьких лісівників щодо запровадження наближеного до природи лісівництва.

Опрацьовано проект «Концептуальних засад наближеного до природи лісівництва», в якому описано мету, принципи, механізми та інші питання запровадження вибіркової, наближеної до природи системи господарювання.

Державним агентством лісових ресурсів України Львівському обласному управлінню лісового і мисливського господарства надано дозвіл на експериментальне проведення рубок переформування одновікових деревостанів у мішані різновікові.

Для успішного запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва потрібно:

1. Вважати пріоритетними дослідження з опрацювання механізмів і принципів запровадження в Україні наближеного до природи лісівництва щодо збільшення біорізноманіття лісів, підвищення їх стійкості і продуктивності, запобігання природним катаклізмам (повені, зсуви і ерозії грунту, засухи, ураганні вітрів тощо), ефективного використання екологічних, економічних і соціальних функцій. 

2. Переглянути і внести зміни у чинні нормативні документи та опрацювати і ухвалити нові нормативно-правові акти – Настанови або Правила наближеного до природи лісівництва в Україні, затвердити розроблену Інструкцію із способів наближеного до природи лісівництва і рубок переформування для рівнинних і гірських лісів.

3. Внести зміни до нормативних актів, які регулюють проведення лісовпорядкування та забезпечити відповідну фахову підготовку лісовпорядників.

4. Державному агентству лісових ресурсів України розглянути питання щодо:

– здійснення поступового переходу від переважаючих суцільно-лісосічних способів рубок до раціонального застосування поступових і вибіркових способів рубок, формування складної різновікової структури деревостанів і запровадження у майбутньому переважно вибіркової, наближеної до природи системи ведення лісового господарства у гірських лісах Карпат, а також збільшення частки цієї системи господарювання у рівнинних лісах України;

– проведення рубок переформування для поступового перетворення одновікових чистих і мішаних деревостанів у різновікові мішані (в окремих лісорослинних умовах чисті) багатоярусні лісостани;

– облаштування оптимальної мережі лісових доріг та застосування природозберігаючих технологій лісокористування на базі сучасних машин і розширеного застосування канатного транспорту деревини;

– закладання демонстраційних стаціонарних ділянок у пралісах, переважаючих типах лісу і типах деревостанів для опробування способів запровадження наближеного до природи лісівництва, проведення тренінгів для фахівців лісництв, керівників лісгоспів і управлінь;

– проведення інформаційно-просвітницької роботи, спрямованої на пропагування принципів наближеного до природи лісівництва; 

– сприяння розширенню наукових досліджень з питань запровадження наближеного до природи лісівництва і залучення до їх виконання фахових науковців.

5. Вищим навчальним закладам, науково-дослідним інститутам лісового профілю:

– організовувати конференції і семінари, планувати виконання науково-дослідних робіт і підготовку кандидатських та докторських дисертацій за тематикою наближеного до природи лісівництва;

– вводити у навчальний процес курси лекцій і практичних занять з наближеного до природи лісівництва та практикувати видання відповідних навчальних посібників і методичних матеріалів для підготовки студентів, викладачів і перепідготовки лісівників-практиків.

Переходу на вибіркову, наближену до природи систему ведення лісового господарства завдяки її високій ефективності як в екологічному, так і соціальному та економічному відношенні нема альтернативи. Покращиться не лише виконання лісом середовищетвірних, захисних, рекреаційно-оздоровчих та інших функцій, зросте також економічна ефективність господарювання. Після повного переформування деревостанів і запровадження наближеного до природи лісівництва вибіркові рубки необхідно буде проводити регулярно – кожні 5–7 років і, зокрема, у Карпатському регіоні заготовляти не менше 50–70 куб. м/га деревини за повної відсутності суцільних зрубів. Якщо рубок не проводити, то як показує практика наближеного до природи лісогосподарювання в європейських країнах, різновіковий лісостан поступово перетвориться в одновіковий, одноярусний деревостан із спрощеною структурою і відповідними наслідками для лісогосподарювання.

Отже, протиріччя між екологічними вимогами щодо збереження лісів, їх цінних несировинних функцій та економічними інтересами щодо лісових ресурсів можна ефективно усунути або мінімізувати шляхом впровадження у практику принципів наближеного до природи ведення лісового господарства. Його суть полягає у прагненні до мінімального порушення природних процесів розвитку лісових екосистем завдяки дотриманню принципів вибіркового лісогосподарювання та екологізації лісокористування.

 

Григорій КРИНИЦЬКИЙ,

 

Микола ЧЕРНЯВСЬКИЙ,

 

Національний лісотехнічний університет України,
© “Лісовий і мисливський журнал”  

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top