НАМ ВКРАЙ ПОТРІБНО ВІДНОВИТИ ПОВАГУ ДО ЛІСОВОЇ ГАЛУЗІ, БЕЗ ЦЬОГО ВСІ НАШІ ЗУСИЛЛЯ ПОКРАЩИТИ РОБОТУ – МАРНІ

Інтерв’ю з першим заступником Голови Держлісагентства Христиною Юшкевич

Останнім часом тему лісового господарства буквально «ангажували» всі провідні засоби масової інформації. Кожного дня друковані та інтернет-видання, телебачення та радіо б’ють на сполох і лякають без того «затурканих» економічними, соціально-політичними та військовими питаннями пересічних громадян держави ще й лісівничими негараздами. Сподіваюсь, що розібратися в непростих питаннях, що на слуху у суспільства сьогодні, допоможе розмова з першим заступником Голови Держлісагентства України Христиною Юшкевич. 

Робочий день Христини Василівни, у цей складний для галузі час, нерідко починається о сьомій ранку і закінчується близько першої години ночі. От і нині, пані Юшкевич вже провела робочу зустріч з Головою ЦК профспілок лісового господарства Степаном Кривов’язим та знайшла час для спілкування з журналістами.  

– Христино Василівно, багато пишуть, а громадські активісти щодня фіксують факти браконьєрських рубок у лісах. Чи можливо лише за допомогою кадрових перестановок вирішити проблему з нелегальними рубками та експортом деревини?

– У першому кварталі 2016 року у порівнянні з аналогічним періодом минулого року ситуація з незаконними рубками погіршилась. За оперативною інформацією їх обсяг збільшився на 15% і сягнув 8,3 тис. куб. м. Останнім часом у лісах безчинствують злочинні угруповання з відповідним оснащенням (прилади нічного бачення, радіостанції, вантажні автомобілі з гідроманіпуляторами тощо), які діють зухвало, переважно у нічний період, заготовляючи виключно крупномірні дерева, в основному дуб. При цьому скою­ють напади на працівників лісової охорони. 

Першопричиною такого критичного стану, особливо в адміністративних регіонах півдня та південного сходу України, є відсутність державного фінансування, що поставило під загрозу роботу лісогосподарських підприємств, а також утримання працівників державної лісової охорони, які повністю фінансуються за рахунок державного бюджету. Це і призвело до зупинення охорони лісів від незаконних рубок. А з настанням пожежонебезпечного періоду це може призвести ще і до знищення лісових насаджень вогнем.

– Як запобігти цьому? 

– По-перше, необхідно забезпечити відповідним фінансуванням лісову галузь та виплати заробітної плати державній лісовій охороні. По-друге, має бути взаємодія державної лісової охорони, працівників територіальних органів поліції, Держекоінспекції, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, представників засобів масової інформації щодо забезпечення охорони лісів від лісопорушень. Наступне – здійснення спільних рейдів працівників держлісоохорони і органів національної поліції з питань конт­ролю за дотриманням законодавства про охорону лісів. Важливим є і проведення представниками органів національної поліції, Держфінінспекції за участю держлісоохорони постійних перевірок діяльності приватних лісопереробних підприємств, що здійснюють розпилювання деревини. 

І наостанок, потрібна активізація роботи правоохоронних органів під час розслідувань лісопорушень та притягнення винних осіб до відповідальності.

 – Яка нині ситуація з бюджетним фінансуванням підприємств Держлісагентства на цей рік?

– Незважаючи на проведену роботу керівництва галузі щодо забезпечення фінансування лісового господарства, при затвердженні Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік», пропозиції Держлісагентства враховані не були. 

Однак, робота у цьому напрямі триває. Розроблено проект Закону про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» і передано до Мін­агрополітики, народним депутатам та профільним комітетам Верховної Ради України. Крім того, членами колегії Держлісагентства було вирішено повторно звернутися до Мін­агрополітики, Мінфіну та Верхов­ної Ради України з обґрунтуванням необхідності фінансування лісової галузі України.

– Христино Василівно, якої шкоди завдали бойові дії на Донбасі лісам України? Чи передбачені кошти у держбюджеті на відновлення лісів у цьому регіоні і чи внесено це питання у «Стратегію відновлення Донбасу»?

– Внаслідок бойових дій у Донецькій області пошкоджено лісові насадження, які потребують проведення додаткових лісогосподарських робіт.

Упродовж 2014 року в межах держлісфонду на підконтрольній українській владі території у результаті АТО було зафіксовано лісових пожеж на площі 1,3 тис га, які завдали збитків на суму близько одного млн грн. 

Загальний обсяг деревини на пошкоджених ділянках, що має бути зрубаний, становить приблизно 200 тис. куб. м. Не своєчасна розробка згарищ призводить до втрати якості лісопродукції, що значно зменшує її властивості та вартість. Лісовідновлення згаданих згарищ необхідно провести в найкоротші терміни, а це потребує близько 20 млн грн. 

Існуючий на сьогодні фінансовий стан держпідприємств лісового господарства в Донецькій області (внаслідок пошкодження та втрати майна) є дуже скрутним і не дозволяє без фінансової підтримки держбюджету виконувати достатній для якісного ведення лісового господарства обсяг лісогосподарських та лісокультурних робіт, але коштів на відновлення цих лісів у держбюджеті України на сьогодні не передбачено.

Відсоток площі лісів на підконт­рольній нам частині на Донбасі становить 58,8% (76 тис. га), 41,2%, а це 53,47 тис. га лісів ми тимчасово не контролюємо і встановити завдану шкоду лісам на цій території, без проведення належної інвентаризації із залученням фахівців – неможливо.

Щодо питання про відновлення лісів у «Стратегії відновлення Донбасу», то воно піднімалося, але, як відомо, стратегія ще не затверджена, області свої пропозиції подавали і вони, можливо, будуть враховані.

Держлісагентство також зверталося до низки міжнародних організацій щодо надання фінансової допомоги для відновлення лісів на Донбасі, однак, до завершення бойових дій та встановлення реальної ситуації зі станом лісів та площ, які необхідно відновити, неможливо обговорювати це питання. 

– А яка інформація по Луганській області?

–  Щодо Луганської області, то тут відновлення лісів, постраждалих унаслідок ведення бойових дій, обійдеться у 72 млн грн, руйнування контор, знешкодження техніки – 9,3 млн грн, прибирання ділянок лісу, пошкоджених пожежами – близько 30 млн грн. 

На підконтрольній Україні території відсоток площ лісів становить 70% (237,4 тис га), непідконтрольні – 30% (98,1 тис. га) лісів. 

– Ми знаємо, що делегація фахівців Держлісагентства нещодавно побувала у Туреччині і нині ведуться перемовини з турецькими лісівниками щодо співпраці з залучення пожежної техніки для гасіння лісових пожеж на півдні України. Наскільки просунулись ці домовленості?

– Переговори з турецькими колегами тривають. Зараз у Туреччині відбувається зміна Уряду. А всі домовленості потребують узгодження на вищому рівні. Тому ми працюємо над цим питанням. 

Днями відбулись обговорення з представниками Гендиректорату лісового господарства Туреччини щодо співпраці у рамках Угоди про співробітництво в лісовій галузі між Урядами Туреччини та України.

Основною темою обговорення стало питання охорони лісів від пожеж. Разом з турецькими лісівниками було вирішено співпрацювати щодо розробки та впровадження плану протипожежного облаштування Миколаївської та Херсонської областей. Також під час зустрічі обговорювалася можливість передачі українській стороні техніки початкового пожежогасіння. 

Окрім того, було досягнуто домовленості про проведення роботи з адаптації турецьких навчальних програм з пожежогасіння до умов України.

Також під час зустрічі обговорено низку інших питань, зокрема, щодо відновлення низькопродуктивних, низькоповнотних та деградованих насаджень. Більш всього мене вразило те, з якою повагою та довірою ставиться населення Туреччини до своїх лісівників. Там лісівник – супермен! Нам вкрай потрібно відновити повагу до лісової галузі, без цього всі наші зусилля покращити роботу – марні.

– Що робить Держлісагентство для припинення незаконних дій під виглядом «санітарних рубок»?

– Робоча група при Державному агентстві лісових ресурсів України підготовила прогресивні зміни до Санітарних правил у лісах України. Вони розміщні на нашому сайті і ми ініціюємо якнайшвидше їх ухвалити на засіданні Уряду. 

Основні зміни стосуються обмеження санітарних рубок виключно випадками очевидної природної стихії, наприклад, вітровалів, буреломів, масового всихання. Вони застосовуватимуться лише як вимушений та безальтернативний захід. Передбачається повна заборона таких рубок у певних зонах – природно-заповідних об’єктах і територіях, а також у місцях гніздування рідкісних хижих птахів. Для забезпечення громадського та природоохоронного контролю здійснюватиметься попереднє оприлюднення планування рубок з обґрунтуванням їх доцільності.

Держлісагентство серйозно налаштоване на те, щоб унормувати правила санітарно-оздоровчих заходів у лісах з метою припинення будь-яких незаконних дій під виглядом санітарних рубок.

Однак, потрібно розуміти, що повністю і назавжди їх заборонити неможливо. Адже це призведе до різкого погіршення санітарного і протипожежного стану лісів, проблем у створенні безпечних умов рекреаційного використання лісів, негативно вплине на збереження і відтворення природних ландшафтів.

– Нещодавно віце-прем`єр-міністр Павло Розенко закликав селян для більшої енергоефективності переходити на тверде паливо. Чи витримають українські ліси такий перехід?

– Зараз дійсно у суспільстві обговорюється це питання. Тому що запровадження енергоефективних технологій та зменшення споживання газу є дуже важливим і необхідним кроком для нашої країни. Для українських громадян газу вистачає. Але потрібно думати про майбутнє. 

У міського населення це заходи енергозбереження, створення ОСББ, контроль за витратами, за споживанням, встановлення лічильників тощо. Сільське населення має, в першу чергу, розглядати систему субсидій і,

друге, замість дорогого ресурсу, яким в усьому світі є газ, заміщувати його іншими видами енергоносіїв. Це також може бути електроенергія та інше. Але цей проект має проводитись спільно із державою.

До речі, якщо ви послалися на слова пана Розенка, то він як раз зазначив, що ніхто не примушує селян переходити на буржуйки, палити дровами. Є сучасні технології. У Європі існує диверсифікації енергоносіїв, ідеї альтернативної енергетики та відмови від газу. Чому це не може стати ідеологією розвитку в Україні?

– Христино Василівно, на прикордонних залізничних стан­ціях «Чоп» та «Батєво» в Закарпатській області на сьогодні накопичилося 173 вагони із лісом (в основному з паливною деревиною, тобто дровами) з інших областей України, готових до відправки у країни Євросоюзу. Закарпатська митниця не оформляє вагони.Залізничники б’ють на сполох, бо несуть фінансові втрати за простій вагонів. Як Ви це прокоментуєте?

– Зараз з’ясовуються всі обставини щодо походження цієї деревини. Як тільки будуть офіційні висновки, тоді можна буде коментувати. Але нагадаю, що згідно із Законом України «Про особливості регулювання діяльності суб’єктів підприємницької діяльності, пов’язаної з реалізацією та експортом лісоматеріалів», з 1 листопада 2015 року заборонено на 10 років вивезення за межі митної території України в митному режимі експорт лісоматеріалів необроблених (код 4403 УКТЗЕД), а заборона на експорт сосни запроваджується з 1 січня 2017 року.

Варто зазначити, що ситуація із зупинкою залізничних вагонів з деревиною на кордоні через Закарпаття склалася у зв’язку з ухваленим розпорядженням облдерж­адміністрації щодо заборони вивозу на експорт дров завдовжки більше одного метра.

Однак встановлені у розпорядженні розмірні характеристики до дров не відповідають положенням державного стандарту ГОСТ 3243-88. Лісогосподарські підприємства мають право, у відповідності до норм діючих стандартів України, на вимогу споживачів, у тому числі й іноземних, здійснювати відвантаження дров довжиною понад один метр. 

Також слід зазначити, що дрова поставляються на експорт за цінами, які на 25–30% вищі, ніж ціни на дров’яну деревину для технологічних потреб, що поставляються плитним підприємствам внутрішнього ринку.  

Для врегулювання питання експорту лісоматеріалів Держліс­агентство ініціювало проведення наради за участю представників Мінін­фраструктури, Державної фіскальної служби, Укрзалізниці, Закарпатської, Львівської та Чернівецької областей.

– Дякую за розмову.

Записав Сергій ГВОЗДЕЦЬКИЙ,
фото автора,
© “Природа і суспільство”

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top