НОВИЙ ТАРИФ НА ГАЗ – ЛЯПАС УКРАЇНСЬКІЙ «МІНІМАЛЦІ»

Нещодавно Уряд радикально, раз і назавжди, «вирішив» газове питання в Україні 
 
З травня цього року соціальну норму на блакитне паливо, немов апендикс, безжалісно відрізали і тепер газ продається за єдиною ціною – 6879 гривень за одну тисячу кубометрів. Разом із тарифом на «блакитне паливо» підвищили і прожитковий мінімум. От тільки цифри ці не співвідносні між собою. Як бути українцям?
 
Ринкова ціна на газ
 
До травневої «газової реформи» населення сплачувало за різними тарифами, залежно від сезону та спожитого обсягу. Українці, яким вдалося втиснутися у 1200 кубометрів за опалювальний сезон, платили за ціною 3,60 грн за куб. А от та категорія, яка все ж вийшла за мінімальні рамки, змушена була купувати газ за ціною 7,19 грн. 
Новий тариф дозволив зрівняти вартість українського та імпортованого газу. Тепер вартість однакова як для населення, так і для промисловості і не залежить від кількості споживання. 
Навіщо? Логічне питання сидить на язиці кожного українця: «Чому ж газ здорожчав більше, ніж удвічі?». Влада називає цей крок «виконанням однієї із основних вимог Міжнародного валютного фонду». Це дозволить збільшити шанси України на отримання наступного кредиту, вважають в Уряді. Крім того, керівництво країни сподівається, що встановлення вартості газу, яка дорівнює закупівельній ціні імпортованого, зупинить спекуляції. 
 
Народний настрій
 
У цій діжці солодкого меду не обходиться без величезної ложки дьогтю. І додає її соціальна напруга, яка спостерігається в Україні. Бо слідом за газом здорожчає гаряча вода та опалення. Уже із першого липня діятиме новий тариф на підігрів води та центральне теплопостачання. Ціна підвищиться на 75–90%. Гаряча вода, наприклад, у Києві буде коштувати до 80 грн/куб. м, а у Львові – 70 грн. Заспокійливим засобом при цьому залишається хіба що субсидія. 
Не за горами і перше вересня та підвищення тарифів на електроенергію. Вартість, за якою ринок купує електроенергію в тепло­електростанціях, підвищилась уже із першого березня. Згідно з рішенням НКРЕ, деякі ТЕС вже реалізують електрику за ціною близько 130 коп., замість встановлених раніше 118 коп. При цьому в Європі середня вартість оптової електроенергії – 60 коп. І на відміну від українських, європейські ТЕС сплачують за шкідливі викиди СО2.
«Селянам газ не потрібен»
 
Подумати про відмову від споживання газу порадив селянам віце-прем’єр Павло Розенко. Пояснив це тим, що ціна на блакитне паливо не знизиться і тепер буде залежати від ринкових тарифів та курсу долара. Хоча перед цим Уряд запевнив, що перейматися немає чого. Адже продовжують діяти субсидії для населення. Та все ж, перефразовуючи відомий вислів, «ніщо в цій державі не вічне».
 
Електричне тепло
 
Про електричні джерела як альтернативу газовим нічого і говорити. Українським домівкам просто не вистачить потужності. Адже для опалення будинку площею 100 квадратних метрів необхідно близько 10 кВт енергії. Крім того, в кожній оселі працює холодильник, праска, пральна машина та інші побутові прилади. Таким чином вказана будівля потребує щонайменше 15 кВт. А в селі, зазвичай, потужність розрахована не більше, як на 5 кВт енергії. Та й електротариф – 156 копійок, за обсяг, спожитий понад 600 кВт*год електроенергії на місяць – велика розкіш.
 
Піч – назад у майбутнє
 
Деякі енергоносії так і залишились у домівках завбачливих українців. Як от піч – давнє та надійне джерело тепла. Вона і зігріє, і нагодує. Головне, щоб дрова були. Але ж за все треба платити. Нині середня вартість кубометра дров стартує від 450 гривень. На зимовий період необхідно 10 кубометрів, щоб у хаті було більш-менш тепло. А це від п’яти тисяч гривень. Однак Валентина із села Мостище, що на Київщині, такої розкоші собі дозволити не може. Тому взимку домівку ледь-ледь протоплює, щоб бодай вода не замерзала. Із такою економією та температурою +10 градусів зима обходиться Валентині більше трьох тис. гривень. А на заяву віце-прем’єра жінка запрошує Розенка до себе у гості на зимівлю за підвищену пенсію. 
А от тим не завбачливим жителям сільської місцевості, які все ж наважились розпрощатися із піччю, доведеться віддати мінімум 5 тис. гривень для встановлення нової. 
 
Тверда енергетика
 
Сучасний ринок пропонує модернізовану систему опалення домівки з використанням дров чи вугілля. Для цього необхідно встановити твердопаливний котел. Його мінімальна середня вартість починається із 25 тис. грн, включаючи монтажні роботи. При цьому українці мають можливість скористатися державним кредитуванням – 20% сплачує держава. У якості палива можна використовувати кам’яне вугілля, дрова, брикети або пеллети. Останні, до речі, вважаються найекономнішими, оскільки вартують удвічі менше газу і мають кращу теплоту згорання від звичайних дров. Вартість пеллет на українському ринку становить – 1400 грн/т, але більш вигідніші за дрова та й площу для зберігання потребують у сім разів менше.
 
Альтернативні джерела, довкілля та планування
 
Якщо порівнювати альтернативні джерела енергії та газ, то останній, окрім зручності використання, має ще одну прерогативу – безпека для довкілля. Тотальна відмова від газу в сільській місцевості та використання, наприклад, кам’яного вугілля, може призвести до значного забруднення повітря та погіршення здоров’я громадян, через що вже пройшла Польща, яка згодом відмовилась від такої практики. Тому газ ще певний час буде залишатись основним джерелом опалення осель в Україні, поки Уряд не відпрацює конкретну модель альтернативного енергозаміщення. Що стосується переходу на дров’яне опалення, то тут теж існують певні бар’єри та небезпеки. По-перше, це не можна виключати збільшення незаконних рубок у лісах, а по-друге, головне, Україна просто не готова на таке заміщення, бо не мала та не має планів орієнтації лісового господарства на енергетичне забезпечення населення. Породний склад лісів України зараз – в більшості для будівельної галузі, а не енергетики. Тому ми не готові задовольнити дровами весь попит українського енергетичного ринку. Ця неготовність призводить до великого попиту і відсутності пропозицій на ринку, а це, у свою чергу, збільшує вартість цих джерел енергії і вони стають не конкурентними. Зробити ціну цього ресурсу доступною та справді альтернативою іншим енергоресурсам – завдання для Уряду та лісового господарства. За чіткою, зрозумілою програмою реалізувати ці плани можливо вже за 8–10 років. Це практика багатьох країн ЄС.
А поки діє субсидія, яка, до речі, у сільській місцевості найпопулярніша, навряд чи українці самі захочуть відмовитись від зручного блакитного тепла, тим більше, що свого часу їм чимало довелося заплатити за газифікацію своїх осель.
 
Економія по-європейськи
 
В усіх країнах Європи давно діють державні програми, спрямовані на енергозаощадження. У найближчій Польщі, наприклад, за спільний кошт держави та споживачів застарілі багатоквартирні будинки пройшли тепломодернізацію. Це дозволило зменшити споживання «комуналки» удвічі.
Орієнтуючись на західний досвід, Україна й собі взялася підвищувати енергоефективність будинків. За так званим «теплим» кредитом споживачі можуть встановити склопакети. Держава при цьому відшкодовує 30% вартості. А для субсидіантів діють особливі умови – 70% погашення заборгованості. Кредит надає будь-який державний банк. За цією ж програмою українці можуть і утеплити свою оселю. 
 
Вартість газу та «мінімалка»
 
Питання до Уряду нашої країни. Чи не аморально, під заклики до євроінтеграції, підвищувати українцям тарифи на «комуналку» до рівня країн ЄС, встановивши мінімальну заробітну платню у розмірі 1450 гривень та пенсію 1243 гривні. На ці кошти працездатний українець може купити лише 210 кубів газу, пенсіонер – 180, цього обсягу в зимовий період не вистачить на календарний місяць на опалення навіть однокімнатної квартири. Урядовці назвали останні зміни у затверджених мінімумах соціальних стандартів – «підвищенням». Якщо ж національну валюту перевести у міжнародну, то навіть неозброєним оком помітно наскільки схудла мінімальна зарплата. До 2014 року цей показник активно підвищувався і сягнув 148 доларів за місяць. Сьогодні ж українська «мінімалка» знизилась до 58 доларів або 52 євро. 
Багато це чи мало дозволить визначити порівняння із зарплатами європейських країн. У рейтингу середніх зарплат 47-ми країн Європи, Україна опустилась на останню позицію. Порівняно із країнами ЄС, до якого прагне Україна з останніх сил, наша «мінімалка» у чотири рази менша за наймізернішу європейську – 210 євро. Саме такий мінімум отримують у Болгарії. На ці гроші болгари  можуть придбати у себе в країні 432 кубометри газу. Найбільше ціниться праця у Люксембурзі, тут «мінімалка» становить – 1923 євро. Щоб досягти цього максимуму, українську зарплату необхідно збільшити у 36 разів. Наприклад, у Люксембурзі споживачі можуть дозволити собі 6000 кубометрів блакитного палива – справжня розкіш порівняно з Україною. До речі, серед країн, які претендують до вступу в Євросоюз, найтонший «зарплатний гаманець» у громадян Албанії – 157 євро.
Така от арифметика! 
Анжеліка ГУРЕВИЧ,
© “Природа і суспільство” 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Top