Logo

Планове «лісове Дебальцеве…»

Плановим було названо відведення наших військ з Дебальцевого, яке так трагічно закінчилося…

До масштабного масового всихання сосни Україна йшла  останніми роками особливо прискореними кроками. Нині держава повинна знайти кошти, щоб перейти на наукове ведення лісового  господарства, а не ганьбити себе перед Європою та світом за ці страхіття в лісі. І починати виховувати ліс своєчасними санітарними заходами. Думка, що немає нині необхідності втручатися у природний процес розвитку лісу надзвичайно шкідлива, адже більшість наших лісів створені штучно.

Трохи історії

«Винуватцю» всихання сосни верхівковому короїду, який «мовчки» сприйняв всю вину на себе, у цьому році виповнилося 190 років. Попутники, про яких мова піде далі і без яких «він був би не він», не набагато від нього молодші. У 1827 році людство з ним познайомив шведський ентомолог Гілленхол, давши йому назву короїд верхівковий. Цей короїд за своє довге життя бачив стільки раз так зване потепління, що перелік останнього зайняв би багато часу. Але проблем від цього 3–4-мм жучка ні для кого до цього часу не було! Навіть вже і після відомих багатьом з нашого покоління людям глобальних посух у 1932 та 1946 роках. А ліс навіть після такої посухи ні в 1946, ні в 1947 не всихав. Чому? Зокрема і тому, що батько-лісник своєчасно робив освітлення, прочистки і прорідження. Про верхівкового короїда ніхто не чув. Нині забули, що лісник не лише охоронець,а й захисник лісу (відповідальний за здоров’я та лікування насаджень).

Дерибан лісів України, що почався у 50–60-десяті роки минулого століття призвів до того, що нині державі (Держлісагентству) належить всього 68% лісів України. І то «з відчуженням», «без відчуження» з лісами Національних парків та природних заповідників. У перспективі планується розширення багатьох парків та створення нових для охорони …птахів. Це при тому, що навіть межі існуючих ПЗФ встановлені лише на 25%. Люди недарма говорять: «У семи няньок дитя без ока». Дійшло вже до того, що на вході до деяких «відчужених» лісів потрібно вивішувати оголошення: «Обережно! Падаючі дерева!». Небезпечним є твердження, що можна на все це не звертати уваги, оскільки сухостійні дерева вже не заселяються стовбуровими шкідниками (В.Л. Мешкова). 

Білоруси ж відпускають сухостій населенню ще свіжим на корені. У них верхових пожеж у лісах гарантовано не буде, окрім тих, що можуть перейти до них від нас. Залишений же нами сухостій через два-три роки взагалі не дозволить що-небудь робити в лісі. Нарешті, хто має відповісти за втрачені мільярди (хоча б враховуючи різниці у виході ділової деревини при вибіркових санітарних рубках у нас і в білорусів)? 

Достатньо тривалий час мала прихильників, особливо серед екологів, концепція: «Мертвая древесина – синоним живого леса», яка продовжувалася аж поки не спалахнула ця «біологічна пожежа 2017» (цей термін замість «короїдне всихання сосни», що характеризує масове всихання соснових насаджень надійшов в Україну з Білорусі і досить швидко прижився) і в журналі Sсiencе стали з’являтися статті про те, що нетто-джерелом вуглецевих викидів можуть бути… і ліси. У нашому реальному житті ліси «не можуть бути», а вже є такими, що продукують СО2 і СН4. Наприклад, Національний парк Шумава (Чехія) та урочище Луги Кам’янського лісництва Прилуцького лісгоспу на Чернігівщині (ліс з відчуженням і без відчуження з Ічнянським національним парком). Там ви побачите насправді, що таке «мертвая древесина». Це небезпечно. Йде зима, а лімітів на рубки станом на 01.11.2017 ні Ічнянський національний парк, ні лісгоп не отримали. Люди кричма кричать: «Де взяти дрова на опалення? Такого марнотратства при всіх владах не було!»

Нові дані показують, що поглинаюча здатність лісів також суттєво переоцінювалася із-за недооцінки втрат, пов’язаних з загибеллю лісів від шкідливих комах – представників самого багаточисельного класу тварин у лісах. Достатньо пройтися по навіть тільки ослабленому сосновому лісі, як можна помітити, що йдеш по килиму із ще зелених частин крони. Вони – результат додаткового живлення цього ж таки верхівкового короїда, лубоїдів-стригунів, чотиризубчастого гравера та короїда згарищ. Звідси – все менша і менша поглинаюча здатність обстриженої крони. 


Складові «Плановості»

1. Санітарні правила у лісах України 1995 (Постанова КМУ від 27 липня1995 № 555).

Тривалий час (20 років!) ліси України жили, хворіли та лікувалися за цими правилами. Пункти: 6, 11, 12 цих Правил абсолютно ігнорували лісову науку! А п.10 взагалі за межею здорового глузду: «Вибіркові санітарні рубки проводяться в тому випадку, якщо при них вирубується не менше 5 куб. м на 1 га?!». Згадаймо: «Надобность в той или иной санитарной рубке выявляется при осмотре действительного состояния более старых древостоев» (академик-таксатор М. Анучин, журнал «Лесное хазяйство и охрана природы», Москва, 1986 р.). Відчуваєте тепер чий це «вплив» був на згадані Правила з п’ятьма кубометрами на один гектар? Жодного посилання на українську лісівничу науку! Це вже насторожувало, оскільки в середньовіковому насадженні потрібно було б, щоб всихало не менше п’ятдесяти дерев на 1 га і тільки тоді можливі були санітарні рубки?! 

2. Постанова КМУ від 12 трав­ня 2007 № 724 «Про затвердження Правил поліпшення якісного складу лісів» за підписом прем’єр-міністра В. Януковича. 

Як можна за такою кількістю погоджень здійснювати своєчасні санітарні захисні заходи? В результаті, в багатьох випадках «пожежа» починалася і буде починатися саме в лісах Мінприроди, Мінагрополітики (ОДА). Більше половини лісів країни створені людиною та потребують посиленого професійного нагляду та догляду. Вікова структура лісів історично склалася під впливом залісення великих площ-зрубів після Другої світової війни, створення нових лісів на значних площах у 50–70-х роках минулого століття. Найбільшу питому вагу у насадженнях нині мають середньовікові деревостани (45%). Це по суті монопольна система, якій вижити дуже важко, як і всякій іншій монопольній системі. І ще: що таке наші соснові насадження у віці 40 р.±? Гляньте з вікон транспортних засобів, навіть не заходячи до лісу. І ви побачите: «Тонке, довгоноге, та ще й на лихо сердечне хитає чимось, що схоже на крону». Всі вони жили і живуть в останні десятиліття самі по собі. А є, між іншим, правило Юнака (за академіком П.С. Погребняком, Общее лесоводство, 1968, стор. 402): «Починати в них прорідження якомога раніше, проводити часто і помірно». На представлених самим собі, своєчасно не зріджених густих насадженнях негативний вплив надмірної густоти буде відчуватися до кінця їхнього життя. При своєчасних зрідженнях, до того ж, приріст сосни збільшується аж на 33%. Основним завданням прорідження є формування стовбура і крони. 

3. Правила рубок головного користування в редакції 2011 року з максимальним обмеженням площ лісосік.

У результаті їх – збільшення кількості рубок і відповідно, збільшення протяжності узлісь. Це чекає і на суцільні санітарні рубки з обмеженими площами. На перший погляд спроба перейти на створення лісів природним поновленням надзвичайно перспективна, але без своєчасних лісозахисних заходів (вибіркових санітарних рубок) залишений між рубками ліс швидко перетвориться на дрова. Стіни лісосік швидко стануть резерваціями тих же стовбурових шкідливих комах. 

4. Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо охорони тваринного світу» (№ 322 від 09.07.2015). 

Дещо з цього Закону: – «У період масового розмноження диких тварин з 01 квітня до 15 червня забороняється проведення …санітарних рубок» (сезон тиші). Виконання цієї заборони протягом двох останніх років особливо посприяло появі масового сухостою сосни. Професіонали лісу знають, що саме ці терміни є критичними періодами розвитку перезимувавших популяцій стовбурових шкідливих комах хвойних, у тому числі, верхівкового короїда і Ко на сосні. Пане Борейко, «тиша» буквально за два роки швидко призвела до того, що тепер на великих всихаючих площах з осередками верхівкового короїда і його Ко немає де жити «Вашим» диким птахам, кажанам, рукокрилим, багатоніжкам, земноводним, молюскам, глухарям, білкам, чорній лелеці та ін. Одночасно з усіх сторін (Сарни, Маневичі, Новоград-Волинський, Іванків, Боярка) чується волання лісівників: «Просимо Уряд внести зміни до законодавства щодо порятунку хвойних». Це по Вашому, пане Борейко, також контрреволюція реформам?

5. Рішення Уряду від 11 травня 2016 року, який підтримав пропозицію Мінприроди (Міністра О. Семерака за присутності бувшого в.о. Голови Держлісагентства Х. Юшкевич) щодо припинення санітарно-оздоровчих заходів (рубок) у лісах України.

Основою послугували чутки про «Комерційне вирубування лісу під виглядом санітарного». Хотілось би знати прізвище автора чи авторів цієї «основи-чутки». Пане О. Семерак! Його не тільки чути, але й видно вже навіть з вікон транспортних засобів. Страшні наслідки від цього Рішення зараз очевидні всім. До того ж, після Ваших, пане О. Семерак зізнань, що: «Державна екологічна інспекція неефективна, часто некомпетентна і скомпрометована корупцією структура» висновок однозначний: екологізація повинна відбуватися тільки за принципами науки. Ніякої політики стосовно лісів! І ще, в чому автор з Вами ніколи не зможе погодитися, коли Ви стверджуєте: «Свідомість українців здебільшого залишається «совковою» та «ущербною». Упевнений, що майбутнє це спростує обов’язково! Ніхто з класиків лісівництва, в тому числі, лісові ентомологи ніколи не були проти «тиші» у листяних лісах України (дубових, букових тощо). Завжди рекомендувалося здійснювати в них санітарні рубання тільки в осінньо-зимовий період. Що ж стосується хвойних лісів, то ще з 1926 року (З.С. Голов’янко, М.М. Падій та інші лісові ентомологи) були єдині: «Найбільш ефективні у них основні санітарні рубання саме в травні – першій половині червня». Мова йде і про одночасну реалізацію заготовленої лісопродукції та вивезення її з лісу. При подвійній і більше генераціях стовбурових шкідників необхідними являються також осінньо-зимові рубання. Тиша і птахи будуть тоді, коли буде ліс! 

6. Санітарні правила у лісах України в 2016 (Постанова КМУ від 26 жовтня 2016 № 756).

Наводжу деякі пункти з нових Правил та короткі коментарі до них. Пункт 14 «Сухостійні, відмираючі, дуже ослаблені внаслідок пошкодження шкідниками дерева відбираються для рубки до масового заселення їх стовбуровими шкідниками». Коментар: сухостійні дерева не пошкоджуються шкідниками і більше того, масово їх не заселяють. Вони це зробили ще «до того». Подальше коментувати зміст цього пункту означало б не поважати автору самого себе. Це знав найслабкіший мій студент! Пункт 17: «Під час відбору свіжозаселених стовбуровими шкідниками дерев для рубки враховуються загальний стан таких дерев». Коментар: «Що це за «загальний стан дерев»? Як він взагалі визначається і ким?». Пункт 27: «Суцільні санітарні рубки проводяться лише в деревостанах, в яких проведення вибіркових санітарних рубок призведе до зменшення повноти насадження нижче 0,1». Коментар: З яких досліджень взялося це 0,1? Хто автор? Адже це прямий шлях українського лісу до дров’яної петлі. Це втрачені робочі місця, менші відрахування до місцевих бюджетів. Нарешті, все більш і більш швидке щорічне зростання чисельності популяцій стовбурових шкідників. Чомусь таксаторам, екологам, журналістам раптом закортіло стати «лікарями лісу»?! В якій країні це можливе? 

7. Державна цільова Програма «Ліси України» на 2010–2015 рр. затверджена КМУ від 16.09.2009 № 977 з сумою фінансування 21,9 млн грн. 

Її завданням було: «Підвищення стійкості лісових екосистем, забезпечення захисту лісу, зменшення обсягу суцільних санітарних рубок». Де результати цієї Програми? Пройшло вже два роки! Не зрозуміло куди буде спрямований ще один черговий чотирирічний проект Продовольчої та сільськогосподарської організації (ФАО) ООН з техногенної допомоги Україні із захисту лісів та степів із бюджетом 12 млн дол. США? (Мінприроди). Малоймовірно, що знайдеться серед них і для Держлісагентства хоча б 710 млн грн, так необхідних для ведення лісового господарства і не виділених у новому бюджеті на 2018 рік? Малоймовірно також, що щось перепаде й від реалізації в Україні в 2019–2021 роках ще від одного проекту (ФАО) ООН з бюджетом 4,4 млн дол. США по захисту українських ґрунтів від впливу кліматичних змін (Держгеокадастр)? Хоча відомо, що ліс є захисником ґрунту, а він, на жаль, нині хворий. І його потрібно лікувати, поки ще не пізно. 

8. Закон України «Про оцінку впливу на довкілля» від 23.05.2017 № 2069-VIII.

Закон не обговорювався в експертному середовищі, що займається лісовими проблемами. Ухвала його пройшла непомітно. Введення в дію відбудеться 18 грудня 2017 року. Його лісова частина: «Забезпечення екологічних прав громадян, держекоекспертиза на призначення рубок, тривала (від 110 до 140 календарних днів) процедура обговорення із громадськістю «планової діяльності» (в тому числі, і суцільних санітарних рубок понад 1 га). Будь-яка діє­здатна особа незалежно від її освіти та місця проживання після 18 грудня зможе через свою думку впливати на рішення щодо цієї «планової діяльності». Без отримання висновку з ОВД (оцінка впливу на довкілля) планова діяльність Законом забороняється. Строки надання висновку з ОВД видається об’єкту господарювання протягом 25 днів з дня завершення громадського обговорення. Тепер ця планова законодавча здача лісів, на превеликий жаль, вже попутно зачепить і наші дендропарки – красу і гордість України. Своєчасність профілактичних рубок виховання їм аж ніяк не вдасться здійснювати. Так і хочеться знати, хто із лісівників причетний до цього Закону. Адже всі попередні Закони цьому черговому Закону і в «підметки не годяться». 

9. Паперова «екодемагогія».

Україна ігнорує виклики часу щодо проблем клімату та довкілля. Вона стрімко скочується в рейтингу по індексу «Протидія змінам клімату» (46 місце). Згідно з останніми дослідженнями університету Делавера, США, спрацьовує парниковий ефект від гниючої деревини в лісі при виділенні нею надмірної кількості СН4, яку листова поверхня нинішнього лісу не може повністю депозувати. Якщо суспільство і лісова наука і далі будуть на гачках глобального потепління, СН4 і СО2 – всі зусилля допомогти українському лісу будуть марними. 

Українська лісівнича наука нині переживає складні часи. Дивна доля чекала на запропонований проект прикладного дослідження «Інтегрована оцінка санітарного стану лісових насаджень Полісся та Лісостепу України, рекомендації щодо його поліпшення» (згідно з наказом Міносвіти і науки України від 30.06.2016 № 717). Так і залишилося невідомим, на який інший Проект він був замінений рішенням вченої ради НУБіП України. Його актуальність у свій час також не потребувала особливих доказів. «Біологічна пожежа 2017» ще раз підтвердила, що запропоновані рекомендації були б і нині як ніколи корисні Україні. 

Пройшло більше двох років від наказу ректора університету С.М. Ніколаєнка про створення навчально-науково-виробничої лабораторії діагностики та дорадництва з проблем патології лісу, виконувати який «свої» ж і не збираються. 

Щоб вірно поставити діагноз даного всихання і вияснити, чи насправді верхівковий короїд є єдиним звинуваченим виконавцем цієї «пожежі», потрібно зробити «розтини тіл вмираючих сосен». В лісовій ентомології ця процедура носить назву «Аналіз модельного дерева». Автор все своє життя займався цими «розтинами». Ніхто не задає питання і не відповідає на нього: «Чому ніяку іншу деревну рослину, крім сосни, не вибрало у нас глобальне потепління»? Якби при цих розтинах були присутні екологи, представники громадськості, вони наочно впевнилися б, що в даному випадку присутній один варіант всихання – верхівковий. Звинувачувати у цій «біологічній пожежі» одного верхівкового короїда просто непрофесійно. Особливості всихання: а) в 40–50-річному віці сосну в кроні починають заселяти на гілках звичайний, чотризубчастий та західний гравери, двозубчастий короїд (винуватці всихання і ялини); б) сосни 60-річні й старші до згаданих добавляються в кроні малий сосновий лубоїд, синя златка, сосновий жердняковий довгоносик. Вже після них «перерізає горло» соснам верхівковий короїд. Виходячи з цього, особливо важливим стає питання про необхідність обов’язкової нагайної переробки або спалювання решток крони після рубок всіх хвойних (особливо сосни та ялини). Ці вимоги зберігаються і при головному користуванні. 

 Короткі висновки 

1. Враховуючи викладене, автор вважає, що вирішальний вплив клімату на всихання нашого лісу відбувався лише опосередковано через кормову породу з існуючою її недостатньою біологічною стійкістю. Навіть після таких катастрофічних, спекотних 1932 та 1946 років про всихання лісів ніхто не знав. Зате після незначних змін клімату в 2007, 2010 та 2015 роках зразу заговорили про глобальне потепління та верхівкового короїда. Небезпечно перекладати всю вину за «біологічну пожежу» на зміну клімату. 

На представлених самим собі, своєчасно не зріджених густих насадженнях, негативний вплив надмірної густоти буде відчуватися до кінця їхнього життя.

2. Звинувачувати в «пожежі» лише верхівкового короїда непрофесійно. Є у нього мінімум десять «попутників». Починати гасити «біологічну пожежу 2017» потрібно не з боротьби з верхівковим короїдом і Ко («з цвіллю»), а з боротьби з нинішнім лісовим законодавством («з сирістю»).

3. Галузь, яка сплачувала державі щорічно не менше 4 млрд грн у вигляді податків і якій не виділялося і під питанням виділення, не буде надано в 2018 році ні копійки – приречена. Скільки ж можна принижувати лісівників? Невже і тут російський слід? 

4. Бажано, щоб всі свої непрофесійні лісівничі зусилля екологи і Ко направляли хоча б на те, щоб змінити спочатку «вік стиглості» для наших головних деревних рослин. Встановлені вони неначе як для пшениці, кукурудзи тощо. Для сосни встановили 80 років?! А Боженько дав їй 200–250 років. Зробіть їй хоча б сто років. Можливо, це хоч трохи відіб’є бажання скоріше її «прихватизувати», «концесіонувати». Краще допомогли б звернути увагу всього лісового люду на модрину, як замінницю сосни: 1500 м куб. на гектар і немає на ній верхівкового короїда і Ко.

5. Ми не можемо дозволити, щоб на місці нашого українського лісу з’явився напис: «Загинув через дурість». Петре Олексійовичу, наш Президенте! Вас невірно інформували словами щодо досвіду Латвії, Литви та Білорусі. Звідси, певно, і Ваші слова: «Чомусь там лісів не рубають…» (Цитує департамент прес-служби АП слова Глави держави). Рубають багато, але стараються своєчасно. Там, зокрема, в Білорусі, під президентським патронатом були прийняті всі так необхідні для цього рішення. Задіяні сотні харвестерів, форвардерів, сортиментовозів. Люди працюють вахтовим методом, оскільки роботи багато і робити її потрібно терміново. Дозволено населенню виписувати деревину для заготівлі прямо на корені. За згодою президента була спрощена процедура оформлення необхідної документації для проведення санітарних рубок в соснових насадженнях (БЛГ, № 34 за 24.08.2017). Що робити, Петре Олексійовичу, якщо рубка вкрай необхідна, а не законна, і чому таке питання не піднімалося в Івано-Франківську? Ви думаєте, «вони» (інвестори) не бачать, що відбувається з нашим лісовим законодавством, його імпульсивністю та невиваженістю? Може, все-таки оголосимо в Україні лісовий надзвичайний стан? Що відчуває при цьому кожен директор лісового підприємства, сидячи на «голці» короткострокового контракту, коли в потилицю йому дихає «концесія, приватизація, «мало чотириста!..»? Чи йому до своєчасності лісівничих заходів? Дійсно, питань багато. Ще деякі з них: «Чому із збільшення суцільних санітарних рубок скоротилася переробка деревини? Чому не сталося різкого завантаження українських деревообробних підприємств у зв’язку з припиненням вивезення кругляка за кордон? Чому бояться йти до нас інвестори? Може, вони добре вміють рахувати і знають, що ми їм запропонуємо в майбутньому за нинішніми законами дрова. Що зробити, щоб у лісах був один господар (держава) з чіткою вертикаллю фахового управління і законами на користь її громадян? 

6. Щорічно лісові навчальні заклади закликають до себе абітурієнтів. Ставши студентом він думає, що буде працевлаштованим (адже 32% лісів не мають спеціалістів з вищою освітою). Але ж це розповсюджена брехня! І чи дасть держава гарантію новоспеченому фахівцю, що при ньому під дулом автомата злодії не будуть серед білого дня красти ліс? 

7. Європейська ландшафтна конвенція, яку Україна підписала в 2006 році визнає: «Зруйновані ландшафти провокують психічні розлади». Наступна сесія Європейської комісії з лісового господарства ФАО буде розглядати питання погіршення санітарного стану лісів. Підростають ще більші масиви лісу, які не знали у нас в останні десятиліття рубок догляду, не говорячи вже про рубки виховання. Потрібно звернути увагу нашого суспільства на науку про ліс, щоб не ганьбити себе перед майбутніми поколіннями. 

«Біологічної пожежі 2017» в Україні могло б і не бути. «Якби ми вчились так, як треба, то й мудрість би була своя» (Т.Г. Шевченко). 

Микола ЗАВАДА
©"Лісовий і мисливський журнал"