Logo

Хто там у тіні?
Важливі для галузі Урядові рішення не сприймаються у професійному середовищі 
 
Бувають ідеї – живучі, як у того Леніна. Вождя давно нема, а вони ще каламутять мізки.
З ідеєю злити всі державні лісові підприємства в один холдинг лісівники вже майже розпрощалися (разом з її впроваджувачем колишнім керівником Держлісагентства О. Ковальчуком), але ж ні…
 
15 листопада стало відомо, що Уряд схвалив (в пакеті, без обговорення) Стратегію реформування лісового господарства України на період до 2022 року. Попри всю непублічність прийняття такого важливого для галузі документа, його зміст все ж набув розголосу… і одразу викликав збурення в лісовій спільноті. Виявилося, що прийнята Кабінетом Міністрів Стратегія значно відрізняється від проекту Стратегії, яку розробляла робоча група, створена за рішенням Міністерства агропромислової політики, і яка пройшла обговорення в професійному середовищі й в громадських організаціях.
Схвалена Урядом Стратегія значно «усохла» в обсязі. В результаті «редакторських» правок з документа зникла згадка про створення Державного фонду розвитку лісового господарства. За відсутності державного фінансування лісової галузі впродовж двох років, це здавалося реальним виходом з кризової ситуації… Проте, хтось вирішив по-іншому.
Серед норм, прописаних у цій Стратегії, лісівників найбільше турбує те, що вона передбачає приватизацію лісів або передачу їх у концесію – аби ліси таким чином самі на себе заробляли, а також створення нового суб’єкта господарювання з корпоративними правами. 

– В галузі назріла соціальна катастрофа, яка стала результатом непродуманих дій в питаннях фінансування лісогосподарських заходів, втрати Держлісагентством статусу головного розпорядника бюджетних коштів, невдалої кадрової політики з боку Міністерства аграрної політики та продовольства України і Кабінету Міністрів, – вважає голова ЦК профспілки працівників лісогосподарської галузі Степан Кривов’язий. – Як наслідок, велика кількість лісівників-професіоналів звільняються, що ставить під загрозу забезпечення охорони та захисту унікальних рукотворних насаджень у цих регіонах, підвищення їх продуктивності, поліпшення якісного складу лісів. Фінансування лісогосподарських робіт на Півдні та Сході України досі не відновлено. Також ми глибоко стурбовані можливою втратою лісогосподарськими підприємствами статусу юридичної особи.
 
Лісівники вимагають унеможливити приватизацію держлісгоспів або передачу їх у концесію, передбачити в держбюджеті фінансування на їхню діяльність, зокрема, на охорону та захист лісів, профінансувати наукові дослідження подальшого розвитку галузі. 

– Ми вважаємо, що подібний документ має базуватися не лише на українському та зарубіжному досвіді, а й враховувати наші реалії. Два роки тому у нас була створена робоча група, в яку увійшли фахівці галузі, наукових організацій, експертного середовища, в тому числі – міжнародного, це люди, які мають найбезпосередніше відношення до галузі, хто на практиці знає як працює лісова система, і які наслідки можна отримати від того чи іншого напрямку реформування, – наголосив заступник Голови Держлісагентства України Володимир Бондар. – На виході ми мали продукт, який був, безперечно, дискусійним. Тому що Стратегія не може чітко дати відповідь на всі питання. Це – рамковий документ, який дає напрямок розвитку, але, з нашої точки зору, це чіткі конкретні вектори, які треба було «підкріпити» нормативною базою, – і, таким чином, прийти до практичного реформування. Ця дискусія проходила в серйозному професійному середовищі. Розроблений нами документ давав вектор роботи щонайменше на 5 років. Її ми винесли на розгляд Мінагрополітики, і сподівалися, що буде винесено на розгляд Кабміну. Я мав честь доповідати цю Стратегію перед Президентом України, і дуже приємно, що поряд із його критикою, загальні положення Стратегії були прийняті і знайшли своє відображення в Указі Президента України № 381, який вийшов 22 листопада. Там ми передбачали неможливість віддання в приватизацію чи концесію наших лісгоспів, – продовжив Володимир Бондар. 
 
Він запевнив, що такий метод ведення лісового господарства може призвести тільки до втрати величезних лісових масивів, як це було в Білорусі, Румунії, Грузії. Ефективною є концесія лише в дуже великих лісових країнах, таких як Канада і Росія, а Європа давно відмовилася.
Найсумніша ситуація – на Півдні та Сході України. Працівники лісгоспів збирають одноденні заробітки і перераховують колегам з Півдня України. Представники Черкащини розповіли, що вони, зарплата яких становить 11–12 тисяч, перераховують щомісяця одноденний заробіток у фонд зарплати колегам з Півдня та Сходу України. На жаль, Уряд до цього проявляє байдужість. Про ситуацію розповіли представники Херсонської області. 

– Над лісами Херсонщини нависла загроза повного знищення: ліси, в які вкладено душу не одного покоління, приречені на загибель. Тільки у 2017 році в лісах Херсонської області сталося 374 пожежі на площі 1170 га – через те, що лісопожежні станції забезпечені особовим складом лише на третину. Звільняються професіонали, молодь, тому що кожному треба забезпечувати щоденні потреби. За 8 місяців середня зарплата по Херсонщині становить 2968 грн, 3764 грн – це найвища зарплата на одному з підприємств, найнижча – 1267. Нам допомагають колеги, яким ми безмежно вдячні, що вони не залишили нас сам на сам у такій ситуації. Хоча це – не вихід. Упродовж двох років ми намагалися добитися фінансування, нас вислуховували, обіцяли, але жодна з обіцянок не була виконана. Мінагрополітики з січня цього року обіцяло 123 млн гривень, але їх досі немає. Ми думали, що після відміни фінансування, нас вже нічим не залякати, але, після схвалення Кабміном Стратегії, ми зрозуміли, що це – Стратегія руйнації і знищення лісової галузі, – зауважила голова Херсонської обласної профспілки лісівників Марія Глод.

Валерій Самоплавський, колишній міністр лісового господарства (очолював галузь протягом 15 років), вважає, що проблеми лісової галузі розпочалися відтоді, як вона була позбавлена статусу міністерства та перейшла в підпорядкуванн МінАПК. На його думку, раніше міністр лісового господарства почувався рівноправним з іншими, а нині… на засідання Уряду, коли мав розглядатися проект Стратегії реформування, навіть не був запрошений керівник лісової галузі.
– У нас, лісівників, було тяжке, але достойне минуле. Це наше життя, наша історія… Влада – і виконавча, і законодавча, і засоби масової інформації, зробили все, щоб залити брудом, заплямувати нашу зелену форму, натравити на нас суспільство. Як можна було прийняти закон, який забороняє працювати в одному колективі батькам і дітям? Ми завжди гордилися славетними династіями, – сказав екс-міністр, коли наголосив на нешанобливому ставленні до людей однієї з важливих галузей економіки.
 
– Настільки близько до прірви галузь ще не стояла. У 2015 році закінчилася державна програма «Ліси України» і закінчилося фінансування лісової галузі. Наше підприємство працює і без державного фінансування, але я прекрасно розумію що таке південь, південні ліси – там наші колеги не отримують зарплати, звільняються. На сьогодні у галузі працює 50 тисяч працівників. Кожен утримує, як мінімум, 2–3 члени своєї родини. Я вважаю, що нам потрібно захищати свої родини, а, отже, і лісову галузь. Тому що постановою від 15 листопада її можуть знищити: ліквідуються підприємства, управління, натомість створюється єдине підприємство у центрі, у Києві. Прийшли люди, які, я не хочу нікого образити, але не мають ніякого відношення до лісового господарства. А в нас, на жаль, такого розуміння в Уряді немає, – вважає голова профкому  держлісгоспу «Черкаське лісове господарство» Анатолій Рожненко. 
Разом з тим, присутній на зборах заступник міністра МінАПК запевнив, що прийнята Стратегія – це не остаточний варіант, що її будуть доопрацьовувати, закликав до спів­праці.

– Я почув тут дуже багато міфів щодо Стратегії реформування лісового господарства, яка була винесена на засідання Уряду. Хочу поінформувати шановне товариство, щоб, можливо, розвіяти ці міфи. По-перше, щодо юридичного статусу цього документа: він схвалений, але ще доопрацьовується – у фінальній редакції врахуємо всі побажання, аж тоді він буде підписаний Прем’єром і набуде чинності, – запевнив заступник міністра МінАПК Максим Мартинюк. – Щодо змісту Стратегії, то я не думаю, що цілі, зазначені в Стратегії є злими: не думаю, що ви проти посилення фінансування освіти галузевої науки, проти того, щоб підвищувати відсоток залісення за кошти держави чи проти підвищення ролі Державного лісового агентства. Стратегія передбачає, що юрисдикція має поширюватися на всі ліси України, а не лише ті, які перебувають у держлісгоспах. І правила мають бути єдині для всіх – це основна мета Стратегії. Я запевняю, що ми – проти концесії лісів, її не буде: ніякої приватизації в лісовій галузі бути не може у принципі. Це позиція Мінагрополітики. Пропоную додати конструктивності в нашій роботі. 
 
Також він висловився щодо фінансування південних областей: наголосив, що обіцяні 120 млн гривень Міністерство мало отримати від фонду гарантування вкладів, але вони не поступили, і є великі сумніви, що надійдуть. Також він сказав, що до другого читання в держбюджеті буде передбачено 450 млн гривень на фінансування південних областей. З його слів, за оцінками Держлісагентства, цього вистачить, аби профінансували підприємства, щодо фінансування наукових установ та наукових досліджень, то це «завдання – на наступні роки».

Оксана МИКОЛЮК,
фото Віктора ПОДЕНКА,
Газета "Природа і суспільство"